Поняття та види акціонерного товариств

- статус юридичної  особи, якого за українським  законодавством господарські товариства набувають з моменту державної реєстрації;

- відокремленість майна  товариств, що належить їм на  правах власності, від майна  його засновників і учасників (акціонерів);

- відокремленість відповідальності  товариства і його учасників  (акціонерів) за зобов'язаннями товариства  і неможливість зарахування боргу товариства третій особі боргом останньої учаснику (акціонеру товариства) і навпаки;

- щодо відповідальності за своїми зобов'язаннями, то у ЗАТ і ТОВ вона обмежується лише наявним у них власним майном, а учасники (акціонери) за борги товариства додаткової майнової відповідальності не несуть, а лише ризикують сплаченими за акції (як вклади) коштами (майном);

- для обох товариств,  що розглядаються, характерним  є обмежений рух їхніх учасників:  у ТОВ можливе відступлення  частки, як правило, іншому учаснику  товариства, якщо установчими документами  не обумовлено інше; а в ЗАТ  акції розподіляються лише серед його засновників, можливість відчуження акцій обмежується забороною розповсюджувати їх шляхом підписки та продавати/купувати на біржі;

- ЗАТ і ТОВ відповідно  до закону мають діяти на  підставі двох установчих документів - установчого договору і статуту, зміст яких визначається Законом (ст. 4, 37, 51 Закону України «Про господарські товариства - далі Закону);

- обидва зазначені  товариства мають подібні принципи  і органи управління: вищий орган  - загальні збори учасників (акціонерів); виконавчий орган - правління (ЗАТ), дирекція або директор (ТОВ); контролюючий орган - ревізійна комісія;

  - не  допускається звільнення акціонерів ЗАТ і учасників ТОВ від повної сплати акцій (часток); строк для повної сплати обмежується одним роком; механізм відповідальності та наслідки за несвоєчасну сплату акцій (часток) згідно зі ст. 33 і ч. З ст. 52 Закону однакові;

- акціонери ЗАТ і  учасники ТОВ мають подібні  права (ст. 10 Закону) і обов'язки (ст. 11 Закону);

- припинення діяльності  та розподіл коштів (майна) цих  товариств при їх ліквідації відбувається в загальному для усіх господарських товариств порядку (ст. 19-21 Закону);

- обидва види товариств  мають право випускати облігації, а також створювати дочірні підприємства, філії, представництва;

- притаманна відкритим  акціонерним товариствам публічність діяльності не обов'язкова для ЗАТ і ТОВ, якщо вони не є емітентами облігацій, що пропонуються для відкритого продажу.

Подібність значної  частини рис ЗАТ і ТОВ не виключає, однак, їхньої відмінності. Це зумовлено наявністю у ТОВ окремих рис повного товариства, а отже, і простішою процедурою заснування і функціонування цих товариств, а саме:

- якщо правове становище  ТОВ визначається передусім Законом  України «Про господарські товариства»,  а також Законами України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», то діяльність ЗАТ у зв'язку з наявністю у них акцій регулюється ще й законами України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»;

- належність ТОВ до  об'єднань капіталів певною мірою  умовна, оскільки в ньому поєднуються  риси акціонерного і повного  товариств, а, отже, присутні елементи останнього (обов'язкова участь учасників у зборах, на яких вирішуються питання, що потребують одностайності);

- у ЗАТ номінальна  вартість акцій якнайдрібніших  часток статутного фонду має бути однаковою, у ТОВ розмір часток учасників визначається установчими документами і може бути будь-яким;

- ЗАТ і ТОВ відрізняються  також мінімальним розміром статутного  фонду: в першому він має  бути еквівалентним 1250 мінімальним  заробітним платам, виходячи зі  ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент заснування товариства, а в другому - 100 мінімальним заробітним платам;

- статутний капітал  ЗАТ на момент скликання установчих зборів має бути сплачений не менше ніж на 50 (ст. 31), а у ТОВ на момент його реєстрації - не менш як на 30 відсотків (ч. 2 ст. 52 Закону);

- частка акціонера  у ЗАТ визначається кількістю  акцій, які йому належать, а  частка учасника ТОВ – установчими  документами (найчастіше у відсотках  до розміру статутного фонду);

- якщо майнова участь  акціонера в АТ обмежується  повною оплатою акцій, то у ТОВ. може бути передбачена (установчими документами або рішенням зборів учасників) сплата додаткових внесків;

- на відміну від  АТ грошова оцінка не грошових  внесків учасників має затверджуватися  всіма учасниками ТОВ (адже  це має фіксуватися в установчому договорі і статуті товариства) і тому тут менша небезпека завищення такої оцінки;

- деякі відмінності  у змісті установчих документів: статут ЗАТ, крім загальних для усіх господарських товариств відомостей, має містити також інформацію про акції: їхню номінальну вартість, види, кількість; наслідки невиконання зобов'язань щодо викупу акцій (ст. 37 Закону), а установчі документи ТОВ- відомості про розмір часток кожного учасника, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів (ч. 1 ст. 51 Закону);

- чимало особливостей ЗАТ пов'язано  з наявністю у них акцій,  а саме:

- необхідність реєстрації випуску  акцій;

- ведення реєстру акціонерів;

- заборона емісії акцій для  покриття боргів АТ (збільшення ж статутного фонду ТОВ з цією метою не забороняється);

- складніша процедура зміни  статутного фонду, ніж у ТОВ,  особливо у бік - зменшення,  що обов'язково має супроводжуватися гарантуванням акціонерам покриття пов'язаних з цим збитків;

- різноманітність форм збільшення (випуск нових акцій, обмін  облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій) і зменшення статутного фонду (зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій через викуп акцій у їхніх власників з метою анулювання акцій) (ст. 38, 39 Закону);

- можливість для ЗАТ  випуску привілейованих акцій, які гарантують фіксований розмір дивідендів, що дає змогу залучити додаткові кошти інвесторів; у ТОВ гарантування комусь з учасників отримання твердого розміру прибутку незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності товариства не допускається;

- вихід із ЗАТ можливий  через відчуження акцій, що  належать акціонеру, іншим акціонерам або третім особам, що-не впливає на майнову базу товариства; а вихід із ТОВ -  шляхом відступлення частки іншому учаснику або третій особі (якщо це не заборонено установчими документами товариства) або сплати самим товариством частки учасника, що подав заяву про вихід із товариства (в останньому випадку зменшується майно товариства);

- учасник ТОВ у будь-який  момент може вийти з товариства і останнє має сплатити йому його частку; акціонер ЗАТ може зробити це, лише позбувшись акцій, які йому належали; при цьому він не вправі вимагати від ЗАТ викупити його акції, якщо такий порядок не передбачений установчими документами товариства або спеціальним нормативним актом (наприклад, ст. 144 Державної програми про приватизацію на 2000-2002 рр. для акціонерів товариств, створених у процесі приватизації, за наявності певних умов);

- для ЗАТ характерна  більша складність управління  справами, що зумовлено такими  чинниками:

- частіше більш значною, ніж у ТОВ, кількістю учасників/акціонерів;

- можливістю створення  спостережної ради (ради товариства) як органу, що контролює діяльність правління ЗАТ, захищає інтереси акціонерів у перерві між загальними зборами, а також виконує деякі повноваження, делеговані йому загальними зборами;

- колегіальним характером  виконавчого органу ЗАТ (у ТОВ  може бути обраний або колегіальний  орган (дирекція), або одноособовий  директор);

- більш детальною регламентацією  на законодавчому рівні діяльності органів ЗАТ та вимог до їхнього складу, ніж у ТОВ, хоча якість і грунтовність такого регулювання за українським законодавством значно поступається законодавству про торгові (господарські) товариства, в тому числі акціонерні, країн ринкової економіки (Німеччини, США, Франції тощо) і деяких постсоціалістичних країн (Угорщини, Естонії, Російської Федерації та ін.);

- встановленням обмеження  для АТ щодо періодичності  сплати дивідендів (один раз на  рік за підсумками календарного року), тоді як у ТОВ така періодичність встановлюється зборами учасників товариства.

Загалом слід зазначити, що ЗАТ є більш складною організаційно-правовою формою здійснення підприємницької діяльності, ніж ТОВ, і тому більш прийнятною для ведення значної за розмахом справи і з більшою кількістю учасників, ніж у ТОВ. Тому ЗАТ доцільно створювати у випадках, коли потрібно залучати інвестиції шляхом випуску привілейованих акцій і водночас обмежувати коло акціонерів з перспективою, однак, у майбутньому перетворення ЗАТ на відкрите акціонерне товариство. Акціонерне товариство також доцільно створювати у тих випадках, коли започатковується страхова організація, засновники (а згодом - учасники) якої бажають обмежити свій ризик за можливі збитки межами сплачених за акції коштів, адже відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про страхування» використання організаційно-правової форми товариства з обмеженою відповідальністю для ведення страхової діяльності не допускається.          

 

1. Створення  акціонерних товариств

            

Акціонерні товариства можуть створюватися шляхом заснування і шляхом реорганізації.

У світовій практиці застосовується 2 способи створення акціонерних  товариств шляхом заснування:

а) з використанням  підписки на акції (Франція та ін.);

б)  шляхом розподілу  акцій між засновниками (Німеччина, Російська Федерація та ін.).

В Україні за Законом  «Про господарські товариства» передбачено застосування двох способів: першого (шляхом підписки) - для відкритих акціонерних товариств; другого - (шляхом розподілу акцій між засновниками) - при створенні закритих акціонерних товариств.

Хоча порядки створення  акціонерних товариств різні, однак  існують загальні засади при започаткуванні цих товариств у процесі їх заснування, що передбачають наявність таких етапів:

- визначення засновників, тобто осіб, що ініціюють створення акціонерного товариства та беруть на себе обов'язки щодо здійснення відповідних підготовчих дій, а також укладення між цими особами договору, що у світовій практиці іменується по-різному: установчим (українське законодавство) або договором про створення акціонерного товариства (Російська Федерація, Німеччина);

- публікація повідомлення  про намір засновників створити акціонерне товариство певних параметрів;

- проведення засновниками  відповідних підготовчих дій  щодо створення акціонерного товариства (ці дії дещо різняться від виду товариства - відкрите чи закрите, тобто способу утворення товариства - шляхом підписки на акції чи шляхом розподілу акцій між засновниками), в т. ч. початок формування майнової бази майбутнього акціонерного товариства відповідно до встановлених законодавством вимог щодо її розміру на певну дату (частіше, до початку проведення установчих зборів);

- у разі успішно  проведених підготовчих дій скликаються установчі збори, на яких приймається рішення про створення акціонерного товариства, затверджується його статут, формуються органи товариства та вирішуються інші питання;

- державна реєстрація  товариства (за умови прийняття  установчими зборами позитивного рішення про його створення).

Створення акціонерних товариств шляхом реорганізації включає такі основні етапи:

- визначення господарської  організації (господарських організацій), у процесі реорганізації якої  має виникнути нове акціонерне  товариство;

- вибір способу реорганізації  (поділ, виділення, злиття, приєднання, перетворення) і прийняття про це рішення компетентним органом (органами): власником майна - щодо унітарного підприємства або загальними зборами товариства/кооперативу - щодо організацій корпоративного типу;

- виконання підготовчих дій, які різняться від способу реорганізації організаційно-правових форм учасників реорганізації (підписання угоди між учасниками реорганізації у формі злиття або приєднання; затвердження розподільчого балансу у  разі реорганізації шляхом виділення або поділу;    

- здійснення розрахунків  (викуп акцій, часток, паїв) з учасниками господарських організацій корпоративного типу, що беруть участь у реорганізації, якщо ці учасники голосували проти реорганізації;

- затвердження статуту  акціонерного товариства, що створюється в процесі реорганізації, обрання органів товариства;

- державна реєстрація  новоствореного товариства і  відповідно - анулювання державної реєстрації господарських організацій, що припинили своє існування в результаті реорганізації.

2 Створення  акціонерних товариств шляхом  заснування

Як уже зазначалося, порядок створення відкритих  і закритих акціонерних товариств не однаковий. Якщо порядок створення закритого акціонерного товариства максимально наближений до вищенаведеної схеми, то створення відкритого акціонерного товариства передбачає наявність додаткових етапів, пов'язаних із проведенням підписки на акції і затвердженням результатів такої підписки.