Поняття та види акціонерного товариств

Успішне завершення підписки на акції дозволяє перейти до наступного етапу створення відкритого акціонерного товариства - скликання і проведення установчих зборів. На момент їх проведення майнова база майбутнього акціонерного товариства має бути вже більш значною, ніж на етапі завершення підписки на акції: особи, що підписалися на акції, до моменту скликання установчих зборів повинні сплатити з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій, на які вони підписалися. Це підтверджується видачею засновниками зазначеним особам (підписчикам, які сплатили цю суму) тимчасових свідоцтв.

Скликання установчих зборів обмежується  у часі (певним строком, зазначеним у повідомленні про підписку на акції, який, однак, не може перевищувати двох місяців з моменту завершення підписки). Порушення цього правила дає право особам, що підписалися на акції, вимагати повернення сплачених за акції сум (майна). Однак Закон «Про господарські товариства» знову ж таки не встановлює ні терміну повернення таких сум (майна), ні відповідальності за невиконання цього обов'язку.

Вимоги щодо правомочності установчих зборів за українським законодавством не досить суворі: для кворуму необхідно, щоб на зборах були присутні особи, які підписалися більше ніж на 60% акцій, на які проведено підписку; якщо ж через відсутність кворуму установчі збори не відбулися з

52%, першого разу, протягом наступних двох тижнів мають бути скликані повторні установчі збори з тими самими вимогами щодо кворуму.

Закон не згадує про порядок  скликання установчих зборів На практиці оголошення про це робиться в будь-якому на розсуд засновників органі масової інформації, що суперечить інтересам більшості передплатників (підписчиків) акцій. Законом від 27.12.97 р. «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» передбачена публікація повідомлення про загальні (а не установчі) збори акціонерів в одному з друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За аналогією ця норма може застосовуватися і щодо публікації повідомлення про скликання установчих зборів. Хоча слід зазначити, що для підписчиків акцій та акціонерів більш прийнятним і зручним варіантом було б запровадження публікації такого повідомлення, а також оголошення про підписку на акції, інформації про результати діяльності акціонерного товариства тощо, в єдиному загальнодержавному офіційному друкованому органі масової інформації (наприклад, спеціальному додатку до «Урядового кур'єра» і на вибір засновників/виконавчого органу акціонерного товариства з відповідною фіксацією у його статуті - в офіційному органі місцевої преси.

На установчі збори  відкритого акціонерного товариства покладаєтеся вирішення низки важливих питань, а саме: прийняття рішення про створення акціонерного товариства; схвалення або відхилення зайвої підписки (якщо засновники не вирішили її долю); у разі позитивного вирішення цього питання - прийняття рішення про відповідне збільшення статутного фонду АТ; зменшення статутного фонду у випадку, якщо протягом встановленого строку підпискою не було охоплено 100 відсотків акцій, на які було оголошено передплату; при цьому зменшення розміру статутного фонду здійснюється на сумарну номінальну вартість акцій, що не були охоплені підпискою, з дотриманням встановленої законом вимоги щодо мінімального розміру такого фонду; затвердження статуту акціонерного товариства; обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчого органу (правління) і контрольного органу (ревізійної комісії); вирішення питання про схвалення угод, укладених засновниками (позитивне рішення з цього питання знімає з останніх відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з таких угод, перекладаючи її на плечі акціонерного товариства, а, отже, опосередковано - і на всіх акціонерів); визначення пільг, що надаються засновникам (для решти акціонерів прийняття такого рішення може бути досить небезпечним кроком, оскільки засновники намагаються перебільшити свої заслуги перед акціонерним товариством і відповідно добитися встановлення для себе значних пільг, адекватність яких дійсним заслугам засновників підписчикам оцінити важко, а тягар цих пільг згодом ляже на їхні плечі як акціонерів товариства). Закон, на жаль, не передбачає механізмів оцінки запропонованих засновниками для себе пільг, що доцільно зробити при прийнятті Закону «Про акціонерні товариства» (таким заходом може бути встановлена законом заборона для засновників брати участь у голосуванні з цього питання); затвердження оцінки вкладів, внесених у негрошовій формі (особи, які зробили такі вклади, як правило, зацікавлені у завищеній їх оцінці, оскільки це збільшить їхню сукупну частку у статутному фонді акціонерного товариства і відповідно - кількість акцій, що їм належатимуть, та суму дивідендів, які нараховуватимуться на них. Такий підхід не відповідає інтересам решти акціонерів, оскільки зменшує розмір дивідендів, що сплачуватимуться на кожну акцію.

Голосування на установчих зборах відбувається за принципом: одна акція, на яку здійснено підписку, - один голос, тобто залежить від майнової участі, що зумовлює необхідність реєстрації перед початком зборів присутніх підписчиків на акції із зазначенням кількості акцій, на які вони підписалися.

Порядок прийняття рішень на установчих зборах залежить віл ваги питань, винесених на голосування: життєвоважливі для акціонерного товариства питання (стратегічного порядку) про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв, про обрання поганів акціонерного товариства, про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства - повинні прийматися кваліфікованою більшістю голосів у 3/4 присутніх на зборах осіб, які підписалися на акції; рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів (ч. 6 ст. 35 Закону «Про господарські товариства»).

Створення відкритого акціонерного товариства (у разі прийняття установчими  зборами позитивного рішення  з цього питання і схвалення статуту товариства) завершується наступним і останнім етапом створення такого товариства - його державною реєстрацією, з моменту якої воно набуває статусу юридичної особи, тобто стає повноцінним суб’єктом господарсько-правових відносин. Така реєстрація здійснюється, як правило, у загальному для усіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740, якщо спеціальне законодавство не передбачає іншого (наприклад, акціонерні комерційні банки згідно зі ст. 22 Закону України «Про банки та банківську діяльність» реєструються Національним банком України, акціонерні товариства, що створюються як фондові біржі, - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, що передбачено ч. З ст. 33 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»).

Закритим акціонерним  товариствам притаманний більш  простий порядок створення, який включає такі етапи:

- визначення кола засновників  і укладення між ними установчого  договору, в якому, крім наведених  вище відомостей, мають бути зазначені частки засновників у статутному фонді і відповідно - кількість акцій, що відповідає частці кожного засновника;

- публікація засновниками повідомлення про їх намір створити ЗАТ;

- проведення аудиторської  перевірки засновників - юридичних осіб щодо їхньої спроможності сплатити вклади до статутного фонду товариства;

- відкриття в банку  рахунку, на який мають вноситися  вклади засновників;

- формування майнової  бази майбутнього товариства  не нижче встановленого законом  розміру: до проведення установчих  зборів засновники мають сплатити  щонайменше 50% своїх вкладів до  статутного фонду (номінальної  вартості акцій);

- проведення установчих зборів, на яких мають бути вирішені питання щодо створення акціонерного товариства, затвердження його статуту, формування органів товариства та інші питання, що вирішуються на установчих зборах відкритого акціонерного товариства, крім затвердження привілеїв для засновників, оскільки зазвичай всі майбутні учасники (акціонери) закритого акціонерного товариства -це його засновники (принаймні на початковому етапі діяльності товариства, коли акції ще повністю не оплачені, а, отже, їх не можна відчужувати);

- проведення засновниками  державної реєстрації товариства.

3. Створення  акціонерних товариств шляхом  реорганізації

Створення акціонерного товариства шляхом реорганізації може відбуватися у різних формах (поділу, виділення, приєднання, злиття, перетворення), за участю господарських організацій різного типу (корпоративного - акціонерних та інших видів господарських товариств, виробничих кооперативів, колективного підприємства - чи унітарного типу - державного, комунального, приватного підприємства) або навіть з поєднанням різних форм і за участю господарських організацій різних типів. Це так звана складна реорганізація (наприклад, виробничий кооператив і товариство з обмеженою відповідальністю, зливаючись, створюють акціонерне товариство (має місце і злиття, і перетворення).

Чи не найпростіше  реорганізація здійснюється на базі акціонерних товариств із застосуванням  уже згаданих форм - поділу (тобто створення на базі одного акціонерного товариства, що припиняє свою діяльність, його правонаступників - двох і більше акціонерних товариств), виділення (зі складу акціонерного товариства, що продовжує свою діяльність, відділяється нова юридична особа - акціонерне товариство, до якого переходить частина прав та обов'язків, активів і пасивів материнського товариства), злиття (два і більше акціонерних товариства, припиняючи свою діяльність, об'єднуються в нове акціонерне товариство, що стає їх правонаступником), приєднання (одне акціонерне товариство, припиняючи свою діяльність, включається до складу іншого, що стає правонаступником першого, продовжуючи функціонувати як суб'єкт підприємницької діяльності) та перетворення (на основі господарської організації іншої, ніж і,; акціонерне товариство, організаційно-правової форми, створюється акціонерне товариство як новий суб'єкт господарювання, що водночас перебирає на себе усі активи і пасиви своєї попередниці)  .

Порядок реорганізації  функціонуючої юридичної особи  функціонуючих юридичних осіб, в  результаті якої виникає акціонерне товариство, залежить від: (а) типу організації, на базі яких створюється акціонерне товариство, (б) форми реорганізації та поєднання різних форм, (в) вимог законодавства щодо створення таких товариств в процесі корпоратизації та приватизації.

Створення акціонерних  товариств в процесі реорганізації Законом «Про господарські товариства» не регулюється. Зазначена прогалина закону значною мірою заповнюється відомчим нормативним актом - Положенням про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221¹⁷. Це Положення регулює питання реорганізації акціонерних товариств, залишаючи поза увагою господарські організації інших організаційно-правових форм.

Основними принципами створення  нових акціонерних товариств  в процесі реорганізації відповідно до згаданого Положення є такі:

- сумарний розмір статутних  фондів господарських товариств до їх реорганізації має дорівнювати сумарному розмірові їх статутних фондів після реорганізації;

- при емісії акцій  під час реорганізації продаж  акцій не здійснюється, а відбувається  обмін акцій або часток в  статутному фонді товариства (товариств), що реорганізовується, на акції товариства, що створюється в процесі реорганізації, шляхом злиття, поділу, виділення, перетворення, або на акції акціонерного товариства, у якого збільшується розмір статутного фонду внаслідок реорганізації шляхом приєднання;

- з метою захисту  прав акціонерів акціонерне товариство, що прийняло рішення про реорганізацію, зобов'язане здійснити оцінку та викуп акцій акціонерів, які вимагають цього, за умови, що вони не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію і звернулися до товариства з письмовою заявою; при цьому викуп здійснюється за ціною, що визначається за домовленістю сторін, але не нижчою за номінальну вартість акцій;

- оскільки майбутні  акціонери товариства, що створюється в процесі реорганізації, беруть участь в цьому процесі (голосують за прийняття рішення про реорганізацію товариства), то здійснення публікації про емісію акцій новостворюваного акціонерного товариства не вимагається.

Однак кожна форма  реорганізації передбачає певний порядок  дій з боку товариств, які зазнають реорганізації. В зв'язку з цим  розглянемо основні вимоги зазначеного положення щодо окремих форм реорганізації товариств.

Послідовність дій акціонерних  товариств при їх реорганізації шляхом злиття або приєднання:

- прийняття вищим органом  кожного товариства рішення: про  реорганізацію у формі відповідно злиття/приєднання, про погодження проекту договору про злиття/приєднання (при цьому тексти проекту договору, який погоджується вищим органом кожного товариства, що реорганізовуються, мають бути ідентичними); про емісію акцій товариства, що створюється шляхом злиття або до якого відбувається приєднання; про затвердження передавального балансу (у разі приєднання рішення про затвердження такого балансу приймається вищим органом товариства, яке приєднується);

- підписання товариствами, що реорганізовуються, погодженого вищим органом кожного товариства відповідно договору про злиття або договору про приєднання, який має містити відомості про порядок і умови злиття (або приєднання), а також порядок обміну акцій товариств, що реорганізовуються шляхом злиття (приєднання), відповідно на акції товариства, що створюється в результаті злиття, або товариства, до якого здійснюється приєднання;