Отчет по практике в Уманській об’єднаній державній податковий інспекції

44.6. У разі коли до  закінчення перевірки або у  терміни, визначені у абзаці  другому пункту 44.7 платник податків  не надає посадовим особам  органу державної податкової  служби, які проводять перевірку,  документи (незалежно від причин  такого ненадання, крім випадків  виїмки документів або іншого  вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені  таким платником у податковій  звітності, вважається, що такі  документи були відсутні у  платника податків на час складення  такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки  надає документи, що підтверджують  показники, відображені таким платником  у податковій звітності, не надані під  час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані  контролюючим органом під час  розгляду контролюючим органом питання  про прийняття рішення.

44.7. У разі коли посадова  особа контролюючого органу, яка  здійснює перевірку, відмовляється  з будь-яких причин від врахування  документів, наданих платником податків  під час проведення перевірки,  платник податків має право  до закінчення перевірки надіслати  листом з повідомленням про  вручення з описом вкладеного, або надати безпосередньо до  контролюючого органу, який призначив  проведення перевірки, копії таких  документів (засвідчені печаткою  платника податків (за наявності  печатки) та підписом платника  податків - фізичної особи або  посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих  днів з дня отримання акта перевірки  платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив  перевірку, документи, визначені в  акті перевірки як відсутні.

У разі коли під час проведення перевірки платник податків надає  документи менше ніж за три  дні до дня її завершення, або  коли надіслані у передбаченому  абзацом першим цього пункту порядку  документи надійшли до контролюючого  органу менше ніж за три дні  до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується не менше  як на п’ять робочих днів з дати продовження.

У разі коли надіслані у  передбаченому абзацом першим цього  пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання  таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, проведення перевірки поновлюється не менше  як на п’ять робочих днів, а якщо за результатами перевірки вже був  вручений акт (довідка) перевірки - складається  додатковий акт (довідка), результати якого  враховуються під час визначення грошових зобов’язань платника податків.

44.8. Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого  податку, повинні вести облік  з такого податку за правилами,  встановленими цим Кодексом.

Стаття 45. Податкова адреса

45.1. Платник податків-фізична  особа зобов’язана визначити  свою податкову адресу.

Податковою адресою такої  особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник  податків в органі державної податкової служби.

Платник податків-фізична  особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

45.2. Податковою адресою  юридичної особи (відокремленого  підрозділу юридичної особи) є  місцезнаходження такої юридичної  особи, відомості про що містяться  у Єдиному державному реєстрі.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

4.1. Адміністрування податку на додану вартість

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180-184 розділу V Кодексу. Процедура реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації відбувається у порядку, встановленому  Положенням про реєстрацію платників  податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації  України від 22 грудня 2010 року № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції  України 29 грудня 2010 року за № 1400/18695 (Положення).

 Реєстрація особи як  платника податку на додану  вартість здійснює категорії осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право бути платниками податку на додану вартість, визначено у статті 180 розділу V Кодексу.

Статті 181 та 182 розділу V Кодексу  визначають умови за яких, такі особи  можуть або зобов’язані зареєструватись  як платники податку на додану вартість.

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись  як в обов’язковому порядку, так  і за добровільним рішенням особи.

Обов’язкова реєстрація особи  як платника податку на додану вартість

 Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу та  пункту 3 розділу ІІІ Положення  під обов’язкову реєстрацію як  платника податку на додану  вартість підпадає особа, у  якої загальна сума від здійснення  операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню  згідно з розділом V Кодексу, у  тому числі з використанням  локальної або глобальної комп’ютерної  мережі, нарахована (сплачена) такій  особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Тобто, особа (у т. ч. і новостворена), окрім особи, яка є платником  єдиного податку, зобов’язана зареєструватись  як платник податку на додану вартість після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень. При цьому, укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру у особи здійснювати  діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є  підставою для реєстрації особи  як платника податку на додану вартість відповідно до вимог зазначеного  пункту Кодексу.

 Водночас, згідно з  вимогами підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, під обов’язкову  реєстрацію як платник податку  на додану вартість підпадають  ті особи, що проводять операції  з постачання конфіскованого  майна, знахідок, скарбів, майна,  визнаного безхазяйним, майна,  за яким не звернувся власник  до кінця строку зберігання, та  майна, що за правом успадкування  чи на інших законних підставах  переходить у власність держави  (у тому числі майна, визначеного  у статті 172 Митного кодексу України). При цьому реєстрація таких  осіб як платників податку  на додану вартість здійснюється  незалежно від того, чи досягають  вони загальної суми операцій  з постачання товарів/послуг, визначеної  пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу,  а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує  такі особи згідно із законодавством.

 Статтею 183 розділу  V Кодексу та підпунктом «а»  пункту 7 розділу ІІІ Положення  визначено, що для реєстрації  особи як платника податку  на додану вартість в обов’язковому  порядку така особа не пізніше  10 числа календарного місяця, що  настає за місяцем, в якому  вперше досягнуто обсягу оподатковуваних  операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, має подати  до органу державної податкової  служби за своїм місцезнаходженням  (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (Заява).

 Крім того, згідно із  пунктом 183.4 статті 183 розділу V Кодексу  обов’язковій реєстрації як платник  податку на додану вартість  підлягає особа, що переходить  на загальну систему оподаткування  із спрощеної системи оподаткування,  у разі якщо така особа відповідає  вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу. Датою  переходу зазначеної особи на  загальну систему оподаткування  є дата її реєстрації як  платника податку на додану  вартість.

У разі якщо у такої особи  на момент переходу із спрощеної системи  оподаткування на загальну систему  оподаткування обсяг постачання товарів/послуг не перевищує суму 300 тис. грн., визначену у пункті 181.1 статті 181 розділу V Кодексу для обов’язкової реєстрації особи як платника податку  на додану вартість, то у подальшому при визначенні обсягу оподатковуваних  операцій слід керуватися пунктом 18 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, а саме обраховувати обсяг оподатковуваних операцій починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

 Добровільна реєстрація  особи як платника податку  на додану вартість

Згідно із пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу та пунктом 4 розділу  ІІІ Положення добровільно зареєструватися  як платник податку на додану вартість може лише та особа, яка провадить  оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу  не є платником податку на додану вартість у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими  від встановленої статтею 181 розділу V Кодексу суми(300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам  податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно  становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року особа, обсяг постачання товарів/послуг якої не перевищує 300 тис. грн., може зареєструватись  як платник податку на додану вартість за добровільним рішенням у разі, якщо одночасно:

- зареєстрована суб’єктом  господарювання не менше 12 календарних  місяців;

- за останні 12 календарних  місяців обсяг постачання товарів/послуг  іншим платникам податку на  додану вартість сукупно становить  50 і більше відсотків загального  обсягу постачання.

При цьому, якщо, наприклад, особа подала Заяву у січні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів  постачання товарів/послуг іншим платникам  податку на додану вартість здійснюється за попередні 12 календарних місяців, тобто з січня 2010 року по грудень 2010 року.

 Відповідно до пункту 183.5 статті 183 розділу V Кодексу особи  зазначені у пунктах 183.3. та 183.4 статті 183 розділу V Кодексу можуть  вказати у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника  податку на додану вартість. При  добровільній реєстрації особи  як платника податку на додану  вартість такий день відповідає  даті початку податкового періоду  (календарного місяця).

 Реєстрація особи як  платника податку на додану  вартість здійснюється за Заявою  такої особи, яку має бути  подано до органу державної  податкової служби за своїм  місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше ніж за 20 календарних  днів до початку податкового  періоду, з якого така особа  вважатиметься платником податку  на додану вартість і матиме  право на податковий кредит  і виписку податкових накладних.

 Якщо Заяву подано  пізніше строку, визначеного пунктом  183.3 статті 183 розділу V Кодексу (20 календарних днів) до початку  наступного податкового періоду,  то в Заяві має бути визначено  з якого саме податкового періоду  така особа бажає зареєструватися  як платник податку на додану  вартість та матиме право на  виписку податкових накладних.

 У разі реєстрації  особи як платника податку  на додану вартість за добровільним  рішенням орган державної податкової  служби звертається до такої особи з пропозицією надати розшифровку обсягів постачання, у тому числі постачання платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців (в розрізі місяців) з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи як платника податку на додану вартість, а також здійснення подальшого моніторингу настання підстав для анулювання такої реєстрації.

 Слід зауважити, що  особи, визначені у підпунктах 3, 4, 5, 7 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, а саме особи, що  ввозять товари на митну територію  України в обсягах, які підлягають  оподаткуванню, особи, що ведуть  облік результатів діяльності  за договорами про спільну  діяльність без утворення юридичної  особи, особи – управителі  майна, особи, що уповноважені  вносити податок з об’єктів  оподаткування, що виникають внаслідок  поставки послуг підприємствами  залізничного транспорту з їх  основної діяльності, можуть бути  зареєстровані як платники податку  на додану вартість як в  обов’язковому порядку (при дотриманні  вимог статті 181 розділу V Кодексу), так і за їх добровільним  рішенням (при дотриманні вимог  статті 182 розділу V Кодексу).

 Реєстрація сільськогосподарських  підприємств, які не зареєстровані  як платники податку на додану  вартість та подали до органу  державної податкової служби  заяву про реєстрацію їх як  суб’єктів спеціального режиму  оподаткування податком на додану  вартість відповідно до пункту 209.10 статті 209 розділу V Кодексу здійснюється  з дотриманням правил та у  строки, що визначені статтею  183 розділу V Кодексу для реєстрації  осіб як платників податку  на додану вартість.

 Відповідно до пункту 183.8 статті 183 розділу V Кодексу орган  державної податкової служби  відмовляє в реєстрації особи  як платника податку на додану  вартість, якщо за результатами  розгляду Заяви та/або поданих  документів встановлено, що особа  не здійснює постачання товарів/послуг  або не відповідає вимогам,  визначеним статтею 180, пунктом  181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та  пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу,  або якщо існують обставини,  які є підставою для анулювання  реєстрації особи як платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу.