Бюджетний процес і проблеми його вдосконалення

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 14:38, курсовая работа

Описание работы

Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю бюджетного процесу в Україні. Також метою написання курсової роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань з бюджетної системи України, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань.
Основними завданнями курсової роботи є: вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації бюджетного процесу в Україні; проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері.

Работа содержит 1 файл

курсова.docx

— 138.39 Кб (Скачать)

У разі незбалансованості  доходів і мінімально необхідних видатків бюджетів сільських, селищних Рад народних депутатів, бюджетів районів  та міст виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають  необхідні розрахунки для обґрунтування  нормативів відрахувань від регулюючих доходів, розмірів дотацій, дані про  зміни складу об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню.

Мінімально необхідні  видатки обчислюються за єдиними  або груповими мінімальними соціальними  і фінансовими нормами та нормативами, встановленими вищими органами виконавчої влади на основі діючих законодавчих актів, з урахуванням індексу  інфляції в межах фінансових можливостей  держави та відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Для повного врахування всіх фінансових ресурсів, а також визначення середньої фінансової забезпеченості автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць відповідний виконавчий орган влади складає територіальний зведений баланс фінансових ресурсів, дані якого можуть бути враховані  при визначенні розмірів субвенцій.

Кабінет Міністрів України  організовує доведення до виконавчих органів влади автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя  таких показників:

  • проектних нормативів (відсотків) відрахувань від регулярних доходів та сум контингентів цих доходів;
  • розмір дотацій і субвенцій, які передбачається надати з державного бюджету України, та їх цільового призначення;
  • переліку видатків, які передбачається надати з Державного бюджету України на фінансування з бюджетів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Аналогічні показники  доводять виконавчі органи влади  вищого рівня безпосередньо Радам  народних депутатів та їх виконавчим органам влади нижчого рівня  у строки, які б забезпечували  затвердження бюджетів до початку бюджетного рівня.

Складання проектів бюджетів передує розробка Основних прогнозних макропоказників економічного і  соціального розвитку України на плановий рік з виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведеного  балансу фінансових ресурсів, балансу  доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану. Зазначені  показники розробляють до1 червня року, що передує плановому ,Міністерством  економіки України за участю Міністерства фінансів України, Національного банку  України, інших міністерств і  відомств.

На підставі Основних прогнозних макропоказників економічного і  соціального розвитку України на плановий рік Уряд Автономної республіки Крим, виконавчі комітети обласних, Київської і севастопольської міських  Рад народних депутатів розробляють  прогнозні показники економічного та соціального розвитку відповідних  адміністративно-територіальних одиниць, які є основою для складання  проектів їх бюджетів.

Згідно статті 29 Закону України  “Про бюджетну систему України” забезпечується складання проектів республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, виконавчі  комітети обласних, Київської і Севастопольської міських, районних Рад народних депутатів  організовують складання проектів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з порядком і  термінами складання бюджету, які  встановлюються виконавчими органами місцевих рад народних депутатів, фінансові  управління (відділи) виконавчих органів  місцевих рад народних депутатів  з участю інших органів виконавчої влади на підставі прогнозних показників економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць  та показників, доведених до виконавчих органів влади, відповідно до статті 25 Закону розробляють проекти бюджетів і подають їх на розгляд виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів.

Виконавчі органи місцевих рад народних депутатів подають  схвалені ними проекти бюджетів на розгляд місцевим Радам народних депутатів до 10 грудня.

Виконавчі органи міських (міст районного підпорядкування), селищних, сільських рад народних депутатів  на основі прогнозу економічного і  соціального розвитку міста, селища, села та проектів фінансових планів підприємств  і господарських організації, планів доходів і кошторисів видатків бюджетних  установ та нормативів відрахувань  від загальновиробничих податків, зборів та інших обов’язкових платежів, установлених місцевою Радою народних депутатів  вищого рівня, складають проекти  міських, селищних та сільських бюджетів і подають їх на розгляд відповідних  Рад народних депутатів до 25 грудня.

Розгляд цих проектів регламентовано статтею 30 цього закону.

Проекти республіканського бюджету  Автономної республіки Крим, місцевих бюджетів попередньо розглядаються  відповідно постійними комісіями Верховної  Ради Автономної Республіки Крим та постійними комісіями місцевих Рад народних депутатів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим ,місцеві Ради народних депутатів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів  розглядають проект бюджету за доповіддю  Уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів місцевих Рад  народних депутатів, висновками і співдоповідями їх постійних комісій.

Затвердження республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів визначено статтею 31 Закону України ”Про бюджетну систему  ”.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і  Севастополя та міст обласного підпорядкування), районні Ради народних депутатів  затверджують відповідно республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласний, міський, районний бюджет - у загальній  сумі доходів, з виділенням окремих  доходних джерел в загальній сумі видатків, з виділенням усіх асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства, соціально-культурних заходів, соціального  захисту населення, на утримання  органів державної влади та виконавчих органів, а також розмір оборотної  касової готівки. Для бюджетів нижчого  рівня затверджуються нормативи  відрахувань від загальнодержавних  податків і зборів, розміри дотацій  чи субвенцій. Міська (міста районного  підпорядкування), селищна, сільська Рада народних депутатів затверджують бюджет у загальній сумі доходів, з виділенням усіх дохідних джерел, і в загальній  сумі видатків, з виділенням асигнувань на фінансування підвідомчого господарства, благоустрою, культури, охорони здоров’я, соціального забезпечення, утримання  відповідної Ради народних депутатів  та їх виконавчих органів, а також  розмір оборотної касової готівки  бюджетів. У разі коли Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві  Ради народних депутатів не затверджують бюджет до 30 грудня року, що передує  тому, на який складено бюджет, чинності набирають показники бюджету, поданого на затвердження Урядом Автономної Республіки Крим, виконавчих органів Рад народних депутатів. Рішення місцевих Рад  народних депутатів про затвердження республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласного, міського, районного бюджету публікується для загального відома.

Найбільш тривалий по часу є четвертий  етап бюджетного процесу - виконання  бюджету, який охоплює бюджетний  рік (з 1 січня по 31 грудня). організовують  виконання бюджету Кабінет Міністрів  України, Рада Міністрів АРК, місцеві  державні адміністрації та виконкоми  місцевих Рад народних депутатів  через органи оперативного управління фінансами: Міністерство фінансів України  та його органи на місцях, органи Державного казначейства, Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби України. У виконанні бюджету  беруть участь підприємства, організації, установи всіх форм власності, а також  населення.

П’ятий етап бюджетного процесу  забезпечують органи виконавчої влади  в процесі складання звіту  про виконання бюджету та органи законодавчої влади і місцевого  самоврядування у процесі розгляду і затвердження звіту про виконання  бюджету.

 

1.3 Зарубіжний досвід організації бюджетного процесу

 

   Нині розрізняють  унітарний, федеративний та змішаний  види бюджетного устрою. Незалежно  від цього виділяють такі умовні  типи побудови центрального бюджету,  як британський і франко-іспанський, згідно з якими бюджетний процес має свої особливості.

   Британський  тип передбачає поділ центрального бюджетного фонду на частини. Державний бюджет Великобританії складається з центрального бюджету і національного фонду запозичень, а державний бюджет США — з федерального бюджету і трастових фондів. Центральні бюджети цих країн із правової точки зору являють собою пакет нормативних документів, кожен із яких окремо затверджений парламентом і підписаний главою уряду. Бюджетна практика США передбачає так званий «нульовий метод оцінки кошторисів», суть якого полягає в складанні бюджету без урахування витрат минулого року. Пакет бюджетних документів інколи містить «вбудовані» закони, які стосуються доходів бюджету, що затверджують механізм їх сплати.

   Для франко-іспанського типу характерним є прийняття та виконання загального закону про державний бюджет, який парламент розглядає, обговорює і затверджує в цілому, а також наявність позабюджетних коштів, котрі є державними, але не входять до складу державного бюджету. У Франції існує центральний бюджет, приєднані бюджети різних державних організацій та спеціальні рахунки казначейства. Схожу побудову державного бюджету обрала для себе і Україна .

   Розглянемо елементи  бюджетного процесу Великобританії  як представниці британського типу та Франції — як франко-іспанського типу.

   У бюджетних  відносинах Великобританії беруть участь прем'єр-міністр, міністерства, казначейство, парламент. Казначейство відає управлінням і регулюванням податків, розробляє і здійснює загальну економічну стратегію. Йому підпорядковуються Управління внутрішніх доходів та мита й акцизів. Управління внутрішніх доходів має контори головного податкового інспектора в Лондоні, а також близько 700 контор по всій країні.

Бюджетний рік у Великобританії починається 1 квітня і закінчується 31 березня. При розробці проекту  бюджету кабінет ураховує 18 ключових положень (11 з яких за останні роки не змінювалися): зростання ВНП, рівень безробіття, ціни на акції, норми процентних ставок, ціни на основні продукти (зокрема на нафту), рівень податкових ставок тощо. Починаючи з 2000/2001 бюджетного року, розпис доходів і видатків здійснюється згідно з національними рахунками на основі Європейської системи рахунків 1995 р. Бюджет планується із залишків коштів на кінець бюджетного року, враховуються надходження поточного року і планується залишок на кінець звітного року. Планування здійснюється на п'ятирічний період у цінах поточного року з відповідним щорічним коригуванням.

   У бюджетних  відносинах Франції беруть участь президент, уряд, парламент, а також спеціальні державні установи — Національна кредитна рада, банківська контрольна комісія, економічна і соціальна рада. У кожному регіоні створюється контрольний орган — рахункова палата, яка стежить за фінансовою діяльністю юридичних осіб і бере участь у формуванні місцевих бюджетів.

   Бюджетна політика  департаменту є компетенцією  Генеральної ради, а в окремих  випадках — комісара Республіки  і регіональної рахункової палати. Безпосереднє бюджетне управління  здійснює казначей департаменту, який призначається міністром економіки і фінансів за рекомендацією представника генеральної ради.

   Місцеві бюджети  в частині видатків складаються  з двох основних розділів: бюджети поточної діяльності (функціональний) та бюджети нового будівництва (інвестування). Джерела доходів поділяються на внутрішні (доходи від муніципальної власності, місцевого господарства, податкові) та зовнішні (дотації, кредити (як державні, так і приватні).

   У складі Міністерства  економіки і фінансів функціонує  Головне податкове управління, яке має по всій території країни 830 податкових і 16 інформаційних центрів. Система стягнень за ухилення від сплати податків досить жорстка, застосовується також карна відповідальність. У випадку ненавмисного заниження податку сплачується штраф у розмірі 0,75% за місяць від суми платежу, у разі навмисного — в подвійному розмірі.

   Консолідований  бюджет включає такі складові: загальнодержавний бюджет; місцеві бюджети; спеціальні рахунки Казначейства; приєднані бюджети для фінансування пошти та телеграфу; приєднані бюджети служби сільськогосподарських дотацій; операції тимчасового характеру.

   Складання  проекту бюджету — один з важливих етапів бюджетного процесу: саме тут зважуються такі питання, як обсяг бюджету, податкова і грошово-кредитна політика на майбутній рік, основні напрямки використання засобів і методи покриття бюджетного дефіциту, а також розподіл доходів між ланками бюджетної системи.

   Робота зі складання  проекту державного бюджету починається  задовго до початку нового бюджетного року: у ФРН — за 6 місяців, у Японії — за 7, у Франції — за 14, у США — за 18 місяців. Проект бюджету розробляється органами виконавчої влади, як правило, міністерством фінансів (каначейством), а в США — спеціальним органом — Адміністративно-бюджетним управлінням при Президенті.

   У ряді країн  формування бюджету починається  з виступів голови виконавчої  влади з проблем загальних напрямків соціально-економічної політики на майбутній рік. Наприклад, у США президент звертається до американського народу з Бюджетним посланням, у якому формуються основні завдання фінансово-грошової політики, надається урядова оцінка доходів і витрат федерального бюджету в майбутньому бюджетному році й у наступні чотири роки.

Информация о работе Бюджетний процес і проблеми його вдосконалення