Бюджетний процес і проблеми його вдосконалення

 

ВСТУП

Тема  даної курсової роботи –  “Бюджетний процес і проблеми його вдосконалення”.

 Актуальність обраної теми полягає в тому, що ефективність та успішність практичної реалізації положень Бюджетного кодексу України залежить від наявності ефективних механізмів їх впровадження та передбачає чітке знання  теоретичних, методологічних основ та нормативно-правових актів, пов’язаних з Бюджетним кодексом та бюджетним процесом на всіх рівнях державного управління.

Вивченню  бюджету,  який є основою фінансового  забезпечення функцій держави та інструментом її впливу на соціально-економічний розвиток,  приділяли увагу у своїх працях Ш. Бланкарт,  Б. Болдирєв, Дж. Б’юкенен,  А. Вільдавські,  Є. Гловінський,  Р. Зоді,  Дж.М. Кейнс,  У. Нордхауз,  І. Озеров,  П. Самуельсон,  Дж. Стігліц та ін.  Вагомий внесок до сучасної теорії бюджетного процесу зробили такі вчені,  як В. Андрущенко, С. Буковинський, О. Василик, П. Вахрін, Г. Волощук, Л. Дробозіна, І. Луніна, Ю. Ляшенко, С. Льовочкін, Ц. Огонь, C. Огороднік, В. Опарін, В. Суторміна, В. Федосов, С. Юрій, В. Мамонова, А. Єпіфанов та ін.

Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з поняттям та сутністю бюджетного процесу в Україні. Також метою написання курсової  роботи є поглиблення теоретичних і практичних знань з бюджетної системи України, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань.

Основними завданнями курсової роботи є:  вивчення  та узагальнення теоретико-методологічних засад з питань організації бюджетного процесу в Україні;  проведення всебічної діагностики існуючих недоліків і переваг в бюджетній сфері.

В роботі розкриті наступні питання:

• з’ясувати концептуальні основи  бюджетного процесу;
• розкрити  соціально - економічну сутність і роль бюджетного процесу;
• проаналізувати  бюджетний процес в Україні;
• визначити проблеми та перспективи бюджетного процесу, тощо.

Об'єктом дослідження є бюджетний процес в Україні, його правове регламентування, зміст та засади реалізації бюджетних повноважень учасниками бюджетного процесу.

Предметом дослідження є фінансові відносини між учасниками бюджетного процесу з приводу складання, розгляду, затвердження, виконання бюджету та формування звіту про його виконання.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальні методи наукового пізнання: для аналізу доходів та видатків бюджету – порівняльний аналіз та аналіз ретроспективних даних; при дослідженні сутності бюджетного устрою, бюджетної системи та бюджетного процесу – метод наукової абстракції; в процесі аналізу структури і змісту бюджетного процесу – логічний та історичний методи. Також відносно аналізу бюджетних показників використовувалися динамічні ряди, порівняння, деталізація, систематизація і узагальнення даних, графічні методи дослідження.

Інформаційною базою дослідження  є наукові публікації з питань бюджету та бюджетного процесу, закони і нормативні документи, матеріали  Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, звітність  органів Державного казначейства України, матеріали науково-практичних конференцій, періодичних видань та офіційних  сайтів органів державної влади  у мережі Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ  ОСНОВИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ 

 

1.1 Соціально - економічна сутність і роль бюджетного процесу

 

За допомогою правових норм держава  ретельно регламентує відносини, що виникають з моменту формування всіх видів бюджетів до моменту звітування про їх виконання, встановлює порядок  і послідовність дій учасників  бюджетних правовідносин. Процесуальні норми бюджетного права закріплюють  порядок одержання державою доходів, їх розподілу між різними бюджетами  та використання, забезпечуючи здійснення державою та місцевим самоврядуванням  завдань і функцій.

У юридичній літературі викладено  багато думок, щодо сутності та змісту бюджетного процесу. Традиційним є  визначення його як сукупності дій  уповноважених органів держави  та місцевого самоврядування щодо складання, розгляду, затвердження і виконання  бюджетів, а також складання, розгляду і затвердження звіту про їх виконання, здійснюваних відповідно до норм бюджетного права. Виходячи з цього, у широкому розумінні бюджетний процес є  діяльністю відповідних органів, що ґрунтується на владних повноваженнях  і підпорядкована суворим процедурам у галузі бюджету.

У ст. 2 Бюджетного кодексу України  дано дещо інше визначення бюджетного процесу: регламентована нормами правова  діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про  виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України. Як бачимо, це визначення є не досить вдалим, оскільки не передбачає стадію складання і  затвердження звітів про виконання  бюджетів, яка забезпечує зворотний  зв’язок бюджетної діяльності та реалізацію принципів гласності, прозорості й ефективності.

Бюджетна діяльність має циклічний  і періодичний характер. Бюджетний  цикл, на відміну від бюджетного періоду, який дорівнює календарному року, охоплює проміжок часу від початку  формування бюджету на плановий рік  до затвердження звіту про його виконання. Отже, бюджетний цикл охоплює:

1) період формування бюджету,

2) виконання бюджету, 

3) пільгові бюджетні терміни  (час дії тогорічних асигнувань  на капітальні вкладення),

4) період звітності. 

Бюджетний процес відбувається на відповідних  правових засадах, за певними принципами, які є гарантією чіткого й неупередженого планування, ефективного використання коштів, дотримання фінансової (бюджетної) дисципліни та здійснення постійного контролю за виконанням бюджетів і виражають важливі ознаки бюджету. Такими засадами є як принципи, властиві бюджетній системі України загалом, так і тільки бюджетному процесу. Принципи бюджетної системи закріплені ст. 7 Бюджетного кодексу, а саме: принципи єдності, збалансованості, самостійності, повноти, публічності та прозорості бюджетної системи України та ін.

Тільки бюджетному процесу властиві такі принципи:

1) принцип розподілу бюджетних  повноважень між органами представницької  і виконавчої влади. Так, законодавство  встановлює такий розподіл повноважень  за стадіями бюджетного процесу:  формування та виконання бюджету  віднесено до компетенції виконавчих  органів, а розгляд, затвердження  та здійснення контролю за  виконанням бюджету - до компетенції  представницьких органів;

2) принцип спеціалізації бюджетних  показників, що реалізується через  бюджетну класифікацію, яка, згідно  зі ст. 8 Бюджетного кодексу, закріплюючи  вичерпний перелік доходів і  видатків бюджетів, полягає в  конкретизації доходів за джерелами,  а видатків — за цільовими  напрямами;

3) принцип щорічності бюджету,  тобто обов’язкового прийняття  бюджету щороку до початку  планового року, що дає змогу  виявити тенденції розвитку країни, дослідити зміни темпу зростання  виробництва тощо. Дуже важливим  є прийняття державного бюджету  до настання планового року, оскільки  це передбачає і забезпечує  своєчасну концентрацію фінансових  ресурсів у бюджеті та фінансування  потреб держави й суспільства.

Усі стадії бюджетного процесу контролює  Рахункова палата, що діє від імені  Верховної Ради України. Це зміцнює  фінансову дисципліну учасників  бюджетної діяльності.

На всіх стадіях бюджетного процесу  задіяні його учасники, якими є, згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу, органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетні повноваження - це права і  обов’язки учасників бюджетних  правовідносин.

Учасниками бюджетного процесу  є органи і посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада України, Президент  України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, місцеві ради та ін.; розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю. Всі  ці суб’єкти наділені відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних  стадіях бюджетного процесу.

Законодавчі органи влади усіх рівнів — Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві  ради - мають право розгляду і  затвердження бюджетів та звітів про  їх виконання, здійснювати контроль за виконанням бюджетів. Зокрема, Верховна Рада України наділена такими бюджетними повноваженнями: визначення бюджетної  політики держави; прийняття постанови  про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; визначення бюджетних повноважень усіх учасників  бюджетного процесу, складу і обсягів  доходів та видатків Державного бюджету  України; затвердження показників соціально-економічного розвитку країни, необхідних для формування бюджетів усіх рівнів; розгляд і прийняття Закону про Державний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього; розгляд і прийняття рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України тощо.

Комітет Верховної Ради України  з питань бюджету наділений такими бюджетними повноваженнями: відстеження, опрацювання та узагальнення пропозицій і висновків комітетів Верховної  Ради України, народних депутатів України  до проекту закону про Державний  бюджет та законопроектів, які впливають  на дохідну й видаткову частини  бюджетів; підготовка висновків і  необхідних матеріалів та подання їх на засіданні Верховної Ради у  першому, другому й третьому читаннях проекту закону про Державний  бюджет України на відповідний бюджетний  період; заслуховування інформації міністрів, керівників державних комітетів, інших  органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, а також  головних розпорядників і розпорядників  бюджетних коштів щодо виконання  бюджетних повноважень на всіх стадіях  бюджетного процесу; відстеження виконання, його оцінка та підготовка висновків  про виконання закону про Державний  бюджет протягом року.

Значну роль у бюджетному процесі  відіграють органи виконавчої влади. Вони забезпечують усю підготовчу роботу зі складання проектів бюджетів, готують  необхідні документи й матеріали, які разом із проектами бюджетів подають до законодавчих органів. Крім того, ці органи забезпечують виконання  бюджетів, здійснюють контроль за їх виконанням, подають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: розроблення  та подання Верховній Раді України  проекту Основних напрямів бюджетної  політики на наступний бюджетний  період; розроблення та подання Верховній  Раді України проекту закону про  Державний бюджет України на наступний  бюджетний період; забезпечення виконання  закону про Державний бюджет України; підготовка та подання Верховній  Раді України звітів про виконання  Державного бюджету України; розрахунок показників зведеного бюджету України та підготовка звіту про його виконання; прийняття рішень щодо використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; прийняття рішень про здійснення державних запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, та ін.

Міністерство фінансів України  посідає центральне місце в бюджетному процесі, бо здійснює багато функцій, пов’язаних із функціонуванням бюджету. Наприклад, воно зобов’язане готувати проект державного бюджету, забезпечувати  методичне керівництво іншими органами, що беруть участь у складанні проекту  бюджету; координувати діяльність учасників  бюджетного процесу з питань виконання  бюджету. З огляду на це Міністерство фінансів України наділене такими бюджетними повноваженнями: підготовка й узагальнення передбачених Бюджетним кодексом документів і матеріалів, необхідних для формування проекту Основних напрямів бюджетної  політики на наступний бюджетний  період; аналіз бюджетних запитів; розроблення  проектів нормативів бюджетної забезпеченості з розрахунку на одну особу, одного учня, одне ліжко-місце тощо; складання  проекту закону про Державний  бюджет України; організація виконання  Державного бюджету України на всіх стадіях бюджетного процесу; розроблення  і затвердження Річного розпису  Державного бюджету України; обслуговування в межах своїх повноважень  державного внутрішнього і зовнішнього  боргу тощо. Особливо слід зазначити, що Міністерство фінансів України фактично наділене правом установлювати тимчасові  обмеження асигнувань загального фонду  Державного бюджету України (секвестр видатків).

Особливе місце в бюджетному процесі посідає Національний банк України, який має такі бюджетні повноваження: визначення основних засад грошово-кредитної  політики України; розроблення законопроектів, пов’язаних із формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів і підготовкою  пропозицій до проекту закону про  Державний бюджет України на наступний  бюджетний період.

Роль Президента України у бюджетному процесі полягає в тому, що він  підписує Закон України про Державний  бюджет на поточний рік та інші закони, що регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Державний бюджет та інших  нормативних актів про бюджетну діяльність із наступним поверненням  їх на повторний розгляд Верховній  Раді України.

Бюджетний кодекс України визначає таких суб’єктів бюджетного процесу, як розпорядники бюджетних коштів, котрі за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників  бюджетних коштів і розпорядників  бюджетних коштів нижчого рівня; бюджетні установи та одержувачі бюджетних  коштів.

Головними розпорядниками бюджетних  коштів Бюджетний кодекс України  називає бюджетні установи в особі  їх керівників, які отримують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень. Отже, розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання  бюджетних асигнувань, взяття бюджетних  зобов’язань та здійснення видатків із бюджету. Розпорядник коштів бюджету  нижчого рівня підпорядковується  у своїй діяльності відповідному головному розпоряднику. Ці суб’єкти фактично виконують відповідну частину  бюджету та забезпечують ефективне  й цільове використання виділених  у їх розпорядження бюджетних  коштів.