Формування пізнавального інтнересу школярів засобами екології

Бесіда як метод профілактики дає можливість активізувати аудиторію, підвищити інтерес до почутого, хоча залишається суто інформаційним методом, який не формує досвіду позитивної поведінки. Крім того, проведення бесіди вимагає , щоб підлітки попередньо були обізнані з проблемою, яка обговорюється.

Використання у роботі тренінгу сприяє формуванню навичок відповідальної позитивної поведінки. Отриманий досвід підлітки можуть перенести у реальне життя та поширювати знання серед однолітків. Варто зазначити, що тренінг охоплює невелику кількість учасників, крім того, участь у тренінгу є добровільною. Тренер повинен мати певну підготовку та ретельно готуватися до проведення заняття.

Під час перелічених форм роботи можна поширювати серед підлітків буклети, брошури. У таких науково-популярних матеріалах  інформація систематизована та структурована. Однак підлітки не завжди хочуть ознайомлюватися зі змістом буклетів, інформація в яких для них може бути незрозумілою.

Профілактична робота не дасть позитивних результатів, якщо не приводити роботу з педагогічними працівниками та батьками. З метою підвищення рівня інформованості педагогів з проблемами ВІЛ/СНІДу проводжу  заняття для вчителів, тут розглядаються такі питання: що таке корекційно-виховна робота з питань профілактики ВІЛ/СНІДу, що вона передбачає, як її організувати, яку роботу слід проводити по запобіганню асоціальних проявів у дітей. Слід наголосити педагогам на тому, що вони повинні допомогти дитині визначити її власні інтереси, можливості; окреслити шляхи подолання перешкод, проблем, що заважають дитині у збереженні людської гідності; допомогти не тільки в навчанні, а й в спілкуванні і в організації здорового способу життя.

Постійно надаю вчителям індивідуальні, групові консультації з питань планування корекційно-виховної роботи з питань профілактики ВІЛ/СНІДу; змісту форм та методів організації роботи з дітьми. Обговорюються складні випадки у вихованні дітей з неадекватною поведінкою, знаходяться рішення проблеми.

З вчителями постійно обговорюю новинки педагогічної літератури, матеріали періодичних видань, інформації щодо організації профілактичної роботи з питань профілактики ВІЛ/СНІДу та популяризації здорового способу життя.

Щоб батьки мали змогу компетентно та авторитетно обговорювати зі своїми дітьми таку складну і малоприємну, але нагальну проблему, як профілактика ВІЛ-інфекції, потрібно озброїти їх необхідними знаннями та вміннями, як безпосередньо із зазначеної проблеми, так і загальними психолого-педагогічними знаннями. Тому роботу з батьками будую по таких напрямках: анкетування, інформування, просвіта та навчання . Інформування батьків здійснюю через оформлення буклетів з інформацією про ВІЛ-інфекцію, шляхи передачі ВІЛ, засоби профілактики. Навчання батьків містить обговорення наступних питань:

             Як розповідати дітям різного віку про СНІД?

             Як обговорити в родині такі проблеми, як ВІЛ/СНІД, наркоманія, інфекції, що передаються статевим шляхом?

Роботу з батьками проводжу під час батьківських зборів, консультацій,  засідань батьківського веобучу   тощо.

Розділ ІV . Факультативний курс «Школа проти СНІДу» як засіб профілактики поширення ВІЛ-інфекції у підлітковому середовищі.

4.1. Концепція проекту «Школа проти СНІДу»

При впровадженні в шкільну практику проекту профілактики ВІЛ-інфекції «Школа проти СНІДу» небхідно спиратися на  нормативно-правові документи, що стосуються забезпечення умов здорового способу життя населення (додаток Б).

Проект «Школа проти СНІДу» спрямований на досягнення двох базових цілей і має дві базові мети.

- перша — це захистити молодь, якій доводиться дорослішати й вирішувати проблеми створення сім’ї і народження дітей в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу.

- друга — це захистити людей, які живуть з ВІЛ. Важливість цієї мети не лише в гуманному ставленні до хворих, а й у тому, що стигма і дискримінація ВІЛ-позитивних є суттєвими перешкодами в подоланні епідемії. Вони заважають проведенню масової профілактики і змушують людей уникати обстежень, навіть якщо ті підозрюють, що їх інфіковано.

В результаті впровадження цього проекту у поєднанні з багатьма іншими заходами, що здійснюються на державному рівні, очікується зменшення частки ВІЛ-інфікованої молоді серед нових випадків зараження і подолання негативного ставлення суспільства до людей, які живуть з ВІЛ.

В основу проекту було покладено кілька базових ідей:

- молоді люди потребують інформації і можливостей для формування необхідних навичок, а також доступу до послуг і консультацій з питань репродуктивного здоров’я, ВІЛ та ІПСШ;

- школа відіграє провідну роль у профілактиці ВІЛ-інфекції серед молоді. Лише вона здатна забезпечити масовість, ефективність і превентивність цієї профілактики;

- у школах слід впроваджувати тільки якісні профілактичні програми, які довели свою ефективність на міжнародному і національному рівні;

- профілактичну роботу серед учнівської молоді слід проводити у тісній співпраці з батьками;

- дуже важливо залучати молодих людей до планування дій і активної участі у проекті.

В основу цього проекту покладено програму первинної профілактики ВІЛ-інфекції, рекомендовану ВООЗ, ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ для адаптації і впровадження у закладах освіти. Ця програма чудово зарекомендувала себе в багатьох країнах світу, її визнано найефективнішим базовим проектом у цій галузі.  Протягом 2003 — 2004 року її було адаптовано, суттєво розширено і доопрацьовано, у тому числі й за участю педагогів, які здійснювали апробацію.

Серед програмних цілей проекту є вплив на поведінку учнів з метою захисту їх в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу і формування толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей.  Для впливу на поведінку людини, необхідно здійснювати комплексний, а не лише інформаційний, вплив. Основними завданнями проекту є:

1.                   Надання учням достовірної і повної інформації з проблеми ВІЛ/СНІДу.

2.                   Формування у них відповідних ставлень до цієї проблеми і людей, які живуть з ВІЛ.

3.                   Розвиток необхідних умінь і навичок, які зменшують схильність молоді до ризикованої поведінки.

4.                   Посилення мотивації до здорового способу життя.

5.                   Створення сприятливого середовища, співпраця з батьками, педагогічним колективом, закладами охорони здоров’я і громадськими організаціями, які працюють у цій сфері.

На відміну від багатьох інформаційних кампаній, які акцентують увагу на проблемі ВІЛ/СНІДу та її негативних наслідках, головним принципом цього проекту є фокус на потенціал і позитив.  Мотивація при цьому ґрунтується не на страху перед ВІЛ і людьми, які живуть з ним, а на тому, що кожен здатний захистити себе від зараження, якщо буде дотримуватися простих заходів безпеки. Додатковим надбанням стануть уміння будувати рівноправні стосунки з дорослими, однолітками і протилежною статтю, гідно відстоювати власну позицію, відмовлятися від того, що є небезпечним, проявляти людяність і співчуття до тих, хто цього потребує.

У зв’язку з тим, що програмною метою проекту проголошено вплив на поведінку учнів, основним методом обрано сучасну педагогічну методику розвитку життєвих навичок, яка спрямована на формування здорової і просоціальної особистості і гармонійно поєднує в собі функції навчання, виховання і розвитку соціально-психологічної компетентності учнів. Цей метод дозволяє створювати своєрідний «поведінковий імунітет» до невиправдано ризикованої поведінки взагалі і до ВІЛ-інфікування зокрема.  У ньому широко застосовуються тренінгові форми навчання, які дозволяють залучити до співпраці не лише активних учнів, а й тих, кого вважають «слабкими» чи пасивними.

Запорукою успіху цієї програми є тісна взаємодія школи з батьками учнів. Для цього, напередодні впровадженням проекту проводять батьківські збори за участю директора школи, класного керівника, вчителя-координатора проекту і, по змозі, лікаря. Батьків знайомлять з проблемою ВІЛ/СНІДу у світі, в Україні, і в їхньому регіоні, обговорюють небезпеку наркоманії і ранніх статевих стосунків.  Далі вони знайомляться з проектом, результатами його впровадження в цій та інших школах, методами навчання і комплектом навчальної літератури. У деяких школах в межах батьківського всеобучу проводили бесіди і тренінги, на яких аналізували особливості і проблеми підліткового віку, розвінчували міфи і наводити факти про ВІЛ і СНІД, пояснювали батькам, як розмовляти з дітьми на делікатні теми.

Проект передбачає три види оцінювання: поточне оцінювання, оцінювання якості проекту і його ефективності. Поточне оцінювання здійснюється безпосередньо на тренінгах. Для оцінювання знань використовуються тести і запитання ( додаток В ). Уміння оцінюються шляхом спостереження на модельних ситуаціях.

Оцінювання ефективності навчання дає змогу відчути реальні зміни, які відбулися у знаннях, позиціях, ставленнях, намірах, уміннях і навичках учнів. Його здійснюють шляхом анонімного і конфіденційного анкетування за спеціальною процедурою «До» і «Після». Цей вид оцінювання є класичним для програм, які проголошують своєю метою зміни у поведінці учнів. Він дозволяє оцінити ефективність самої програми і ефективність роботи вчителя.

Отримання подібного зворотного зв’язку є важливим і для самого вчителя. У своїй подальшій роботі він звертатиме більшу увагу саме на ті аспекти, з якими в учнів були проблеми раніше.

Перевагами для усіх учасників навчально-виховного процесу є. 

1) для учнів:

-                      Відчувають себе більш упевненими і захищеними.

-                      Перестають боятися людей, що живуть з ВІЛ.

-                      Підвищують рівень самоповаги і самоконтролю.

-                      Покращують стосунки з дорослими (батьками і вчителями).

-                      У класі створюється особлива атмосфера дружби, довіри і підтримки.

2) для школи:

-          Здійснює вагомий внесок у державну справу — боротьбу з епідемією ВІЛ/СНІДу.

-          Захищає майбутнє покоління батьків, а, отже, й дітей, які за кілька років прийдуть до школи.

-          Участь у проекті підвищує  авторитет цієї школи.

-          Завдяки впровадження методики розвитку життєвих навичок підвищується якість освіти.

-          У школі створюється атмосфера, доброзичлива до дитини. Це сприяє зниженню правопорушень, насильницької поведінки і вживання психоактивних речовин в учнівському середовищі.

-          Педагогічний колектив отримує інформацію про ВІЛ і СНІД. 

3) для учителя:

-          Позбувається безпідставного страху  стосовно людей, які живуть з ВІЛ.

-          Оволодіває тренінговими методиками, підвищує свою кваліфікацію.

-          Отримує більше задоволення від своєї праці.

-          Покращує стосунки з учнями. На уроках і тренінгах вони виявляють зацікавленість, в особистому ставленні — довіру і вдячність.

-          Поліпшує стосунки з батьками учнів, і колегами по школі.

5) для батьків:

-          Отримують інформацію про ВІЛ і СНІД.

-          Відчувають, що діти більш захищені.

-          Спостерігають, як вони стають впевненішими і відповідальнішими.

-          Стосунки з дітьми стають відвертішими.

-          Діти пізніше починають статеве життя, зменшується ризик вживання ними алкоголю і наркотиків.

4.2. Навчально-методичне забезпечення курсу «Школа проти СНІДу»

Проект забезпечено комплектом навчально-методичної літератури. Це:

• «Посібник для вчителя».

• «Завдання для учнів» із роздатковими матеріалами для проведення тренінгів.

• Індивідуальні посібники «Для тебе» з важливою інформацією, яку не прийнято обговорювати публічно.

• Базові підручники з основ здоров’я.

Ці матеріали створюють основу для організації роботи, однак для досягнення позитивних результатів вчитель має враховувати умови, в яких він працює, контингент дітей, з якими працює, та творчо підійти до проведення занять. Для прикладу наведу орієнтовне календарне планування факультативних занять «Школа проти СНІДу» та конспекти (Додаток Г).

Висновки

1.       Активна  інформаційно – просвітницька профілактична робота щодо профілактики та запобігання ВІЛ-інфікування проводиться педагогічними працівниками у навчальних закладах. До них долучаються медики, психологи, соціальні працівники. 

2.       Під навчанням з питань профілактики  ВІЛ/СНІДу слід розглядати навчання здоровому способу життя взагалі. Формування та розвиток навичок, необхідних для збереження здоров'я, сприяє тому, що молода людина вчиться чинити опір зовнішнім впливам, що можуть мати негативні наслідки для неї, у тому ж числі й ВІЛ-інфікування.

3.       Плануючи та здійснюючи профілактичну роботу з попередження поширення ВІЛ-інфекції та СНІДу у молодіжному середовищі, слід виходити з настанови, що ризикова поведінка значно підвищує ймовірність ВІЛ-інфікування.

4.       Необхідно змінити підхід до організації профілактичної роботи з інформаційно-просвітницького до методу формування та розвитку  життєвих навичок. Такий підхід забезпечить  формування в підлітків усвідомлених поведінкових  реакцій, що дозволяли б успішно розв’язувати завдання ризикованої поведінки, долання життєвих ситуацій, повсякденних проблем.

5.       З метою більш ефективного засвоєння навчального матеріалу рекомендується використовувати методи інтерактивного навчання: групові дискусії, мозковий штурм, вправи, тематичні тренінги та інше. При цьому не варто применшувати роль традиційних методів навчання здорового способу життя (лекція, бесіда).