Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

88.    Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий: Учеб. пособ. для учеб. заведений. − 2-е изд. перераб. и доп. − М.: Высш. шк., 1984. − 174 с

89.    Платонов К. К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986. – 225 с.

90.    Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: "Академвидав", 2004. - 456 с.

91.    Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті. – Харків, 2001

92.    Пронякин В.И. Опыт как причинно-временной фактор культурогенеза: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 19.00.07. – К., 1990. – 18 с.

93.    Рагозина Л.Д., Щудина Е.И. Классное руководство. Формирование жизненного опыта у учащихся. − М.: Педагогическое общество России, 2002. − 160 с.

94.    Раппопорт С.Х. Особенности художественного сознания // Духовная жизнь общества и структура общественного сознания. – М., 1988. – С. 98-109.

95.    Растянников А.В., Степанов С.Ю., Ушаков Д. В. Рефлексивное развитие компетентности в современном творчестве. – М., 2002, 176с.

96.    Роменець. В.А. Психологія творчості: навч.посібник. 2-го вид,доп. – К.: Либідь,2001. – 288с.

97.    Рибалко Л.А. Графічні техніки та їх можливості. Методичні рекомендації для викладачів художньої школи, художнього відділення початкового художнього відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) – Київ: «Фірма «ІНКОС», 2006. – 32.

98.    Ростовцев Н.Н. “Методика преподавания изобразительного искусства в школе “, М, Просвещение, 1980. – 245.

99.    Савенков А.И. Маленький исследователь: коллективное творчество младших школьников. – Ярославль: Академия развития, 2004. – 128с.

100. Совместная деятельность / Методология, теория, практика//Под  ред. А.А.Журавлева. - М.,1988.

101. Соколов К.Б. Социальная  эффективность художественной культуры. М.1990

102. Соціологія. / За ред.  В.Г. Городяненка. – К., 2002. –  560 с.

103. Соціологія. / За ред.  В.І. Воловича. – К., 1998. – 738 с.

104.  Соціологія: короткий енциклопедичний словник. / Під заг. Ред. В.І.Воловича. – К., 1998. – 736 с.

105. Талызина Н.Ф. Педагогическая  психология: Учеб. для студ. сред. пед.  учеб. завед. − 2- е изд., стереотип.  − М.: Академия, 1998. − 288 с.

106. Толстых А.В. Опыт  конкретно-исторической личности.–  СПб.: Алетея, 2000.–153 с.

107. Уваров А.И., Фигуровская  В.И. Техническое знание: социальный  опыт и новаторство // Опыт и  его место в социальном познании: Сб. науч. тр. − Калинин: Калин.  ун-т, 1984. − 155 с.

108. Фельдштейн Д.И. Социальное  развитие в пространстве-времени  детства. – М.: ИПП, 1995. – 160 с.

109.  Философский словарь / Под ред. М.М.Розенталя, П.Ф.Юдина. − М.: Полит. лит., 1963. − 688 с.

110. Философский энциклопедический  словарь / Ред. кол.: С.С. Аверинцев,  Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичёв и  др. − 2-е изд. − М.: Сов. энциклопедия, 1989. − 815 с.

111. Філософський словник  соціальних термінів. – К.: Толока, 2002. − 260 с

112.  Флиер А.Я. Культурогенез. М., 1995;

113. Флиер А.Я. Культурология  для культурологов. – М.: Академический  проект, 2000.– 459 с.

114. Фролов И. Т. "Введение  в философию"Учеб. пособие для  вузов / Авт. колл.: Фролов И.  Т. и др. - 3-е изд., перераб. и  доп. - М.: Республика, 2003.

115. Чорный И.П. Социальный  опыт как результат и предпосылка  развития сущностных сил человека. Автореф. дис. … канд. филос.  наук: 19.00.07. − Черновцы, 1989. − 18 с.

116. Шевнюк О.Л. Формування  художньо-естетичного досвіду майбутнього  вчителя: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1995. – 202 с.

117. Щукина Г.И. Роль  деятельности в учебном процессе: Кн. для учителя. − М.: Просвещение, 1986. − 144 с.

118. Эстетика / Под редакцией  Ю.Борева. – М., 1981. – 399 с.

 

Завдання 1. Додаток А

Опитування «Задоволеність взаєминами в сім’ї»

1. Чи вважаєте ви, що  у вашій сім'ї є взаєморозуміння  між вами й батьками?

2. Чи говорите ви з  батьками щиро, чи радитеся з  особистих питань?

3. Чи цікавитеся ви  роботою ваших батьків?

4. Чи знають батьки  ваших друзів?

5. Чи берете участь  ви разом з батьками в господарських  справах?

6. Чи перевіряють ваші  батьки, як ви вчите уроки?

7. Чи є у вас з  батьками спільні заняття й  захоплення?

8. Чи берете ви участь  в підготовці до родинних свят?

9. “Дитячі свята” - чи  вважаєте ви за краще, аби  батьки були разом з вами?

10. Чи обговорюєте ви  разом прочитані книги?

11. Чи обговорюєте ви  з батьками переглянуті телепередачі  й фільми?

12. Чи буваєте разом  з батьками в театрах, музеях, на виставках і концертах?

13. Чи берете участь  ви разом з батьками в прогулянках  і туристичних походах?

14. Чи вважають за краще  ваші батьки проводити свою  відпустку разом з вами?

Обробка результатів: дитині пропонується відповісти на чотирнадцять питань з 

варіантами відповідей:

а) так; б) інколи; в) ніколи.

Підраховуються бали:

а) - 2 бали

б) - 1 бал

в) - 0 балів

Нижче приведена шкала  підрахунку по даній методиці:

20 - 28 балів: високий рівень  задоволеності в сім'ї, школяр  задоволен своєю сім'єю

14 - 19 балів: середній рівень  задоволеності

13 і нижче бали: низький  рівень задоволеності в сім'ї,  дитину не влаштовує її сім'я  і родинні стосунки

Методика 2. Завдання 2.

Аналіз спостережень: комунікативні  здібності, уміння та дії оцінюються за трьома рівнями, визначеними у  карті спостережень. За результатами оцінювання визначаються рівні таким  чином: підраховується загальна сума балів  за всіма показниками, дається висновок про рівень розвитку комунікативних здібностей дитини:

116-145 балів – високий, 

87-115 балів – достатній 

58-86 балів – середній

29-57 балів – низький

Карта спостережень за проявами комунікативних здібностей (А.М. Щетініна, М.А. Никіфорова)

Прояви	Рідко 1 бал	Найчастіше 2 бали	Завжди 5 балів
1. Комунікативні здібності  особистості
1.1. Емпатійність: - дитина проявляє емоційний  відгук на відчуття й переживання  партнера по спілкуванню; - ідентифікується з партнером,  заряжається його відчуттями; - виражає співчуття, співпереживання  свому співбесіднику; - виражає розуміння потреб, бажань іншого (погоджується, зацікавлено запитує, повторює міміку іншого, прагне допомогти).
1.2. Доброзичливість - дитина проявляє бажання  слухати партнера; - прагне зрозуміти й  відповісти на питання співбесідника; - виражає симпатію (посміхається, обіймає, чимось ділиться з  партнером); - не конфліктує, уникає  конфлікту, передбачаючи його; - виявляє виражену цікавість  до того, що говорить співбесідник.
1.3. Безпосередність, автентичність щирість: - дитина говорить і  діє безпосередньо відкрито, демонструючи своє відношення до людей, проблем; - щира в своїх висловлюваннях, у проявленні своїх почуттів; - відкрито заявляє про  свої наміри - не "підлабузнюється".
1.4. Відвертість у спілкуванні: - дитина відкрита до  спілкування, виражає готовність  до нього (позою, мімікою тощо); - висловлює бажання спілкуватися  як з дорослими, так і з  однолітками.
1.5. Конфронтація: - дитина сміливо (але  безконфліктно) відстоює свою  позицію; - доводить, аргументує, намагається  впевнити в своїй правоті.
1.6. Ініціативність: - дитина сама проявляє  ініціативу в спілкуванні; - розуміє і підтримує  ініціативу дру- гого.
2.Комунікативні дії та  уміння
2.1. Організаційні: - дитина виступає організатором,  іні- ціатором ігор, спілкування, взаємодії; - є лідером в окремих  видах діяльності; - володіє організаторськими  навичками.
2.2 Перцептивні: - дитина прагне зрозуміти  іншого, його думки, відчуття ("А чого ти образився?"); - спостережлива, бачить  і усвідомлює особливості інших  дітей, дорослих.
2.3. Оперативні: - дитина в спілкуванні  експресивно выразна (у неї  багата міміка, жести, пози); - вільно володіє вербальними  засобами спілкування (мова); - захоплює партнера по  спілкуванню своїми діями; - уміє тривалий час  підтримувати контакт; - уміє спровокувати бажану  реакцію партнера.

Методика 3. Вправа «Мій Всесвіт»

Аналіз: Після заповнення карти Всесвіту аналізується :

-сприймання дітьми образу  «Я»;

-самооцінка (розмір сонечка,  розташування його на аркуші, промінці тощо);

-емоційний стан (які кольори  використовували);

-риси особистості (що  намальовано в «сонечку», на  «промінцях»);

-вплив референтних осіб (планети);

-вибір заняття, важливого  в житті (зірочки).

Високий рівень: Адекватна  самооцінка, співставлення свого  «Я» з соціумом, гармонія з близьким оточенням (гармонійне композиційне розміщення сонечка, планет та зірок, збалансоване співвідношення розмірів елементів, охайність  у виконанні, зазначення позитивних рис характеру; використання яскравих, чистих кольорів).

Середній рівень: врівноважене розміщення елементів малюнку; адекватне  співвідношення розмірів сонця та планет; зазначення занять та подій, охайність  виконання.

Достатній рівень: неохайність  виконання, відсутність рис характеру, дисбаланс розміщення, відсутність  близьких людей у назвах планет, темні кольори або використання 1-3 кольорів у зображенні, незначні художні помилки.

Низький рівень: розташування сонця в куті, малий розмір сонця, відсутність вказування рис характеру, мала кількість зірочок або вказування неважливих подій.

Методика 4. Вправа «5 малюнків»

Критерії оцінювання. Оцінювання відбувається за такими показниками:

1.Самостійність (оригінальність) – фіксує схильність до продуктивної  або репродуктивної діяльності, стереотипне або вільне мислення, спостережливість, пам'ять.

2. Динамічність – відображає  розвиток фантазії й уяви (статика  говорить про відсутність плану  роботи, про несформовану здатність  знаходити і створювати задуми  своїх малюнків).

3. Емоційність – показує  наявність емоційної чуйності  на життєві явища, відношення  до змальовуваного.

4. Виразність – фіксується  через наявність художнього образу.

5. Графічність – усвідомлене  використання художніх засобів  і прийомів роботи з різними  графічними матеріалами

Високий рівень (рівень художньої  виразності)	тип	Критерії оцінювання
		Задумка	Малюнок
	1	Оригінальність, динаміка, емоційність, художнє узагальнення	Різноманітність графічних  засобів виразності, пропорції, простір, світлотінь
	2	Показники І типу, але  менш яскраві	Показники І типу, але  менш яскраві
Середній рівень (фрагментарна виразність)	3	Показники ІІ типу, але немає  рівня художнього узагальнення	Немає перспективи, не дотримуються пропорції, схематичність окремих  елементів
	4	Задумка оригінальна, заснована  на спостереженнях, але не передбачає динаміки та емоційності.	Може добре передавати пропорції, простір, світлотінь
Низький рівень (дохудожній)	5	Задумка оригінальна, але  слабо заснована на спостереженнях	Схематичність, немає спроб  передати простір та пропорції
	6	Стереотипний	Репродуктивний

Методика 5. Завдання 1.

Вправа «Опис предмета»

Аналіз результатів. Головні  відмінності описів, що створюються  художньо обдарованими учнями, полягає  в їх емоційно-оцінювальному, а не відчужено-об'єктивному характері. Тому, в залежності від опису, визначаються три рівні естетичної та художньої  досвіченості: високий, середній та низький.

Методика 5. Завдання 2.

Тест «Ван Гог»

Аналіз результатів. Пари підібрані так, щоб «краща» картинка, вибір якої свідчить про розвинену  культурно-естетичну орієнтацію дитини, а не вікову елементарність смаку, відрізнялася більшою образністю, виразністю й  емоційною складністю. Це картинки під номерами 1, 2а, 3, 4а, 5а і 6. Правильність вибору оцінювалася в 1 бал. Таким  чином, виявляється, скільки дітей  володіють високим художньо-естетичним смаком.

 

Додаток Б

Завдання «Розповідь за малюнками»

Сюжетні малюнки

 

Додаток В

Малюнки дітей

Вправа «Мій Всесвіт»

  

Вправа «Я і Україна»