Выращивание репчатого лука на юге Украины

Згодом на уражених органах рослин характерний сіро-фіолетовий наліт може бути грязно-сірого кольору, що є результатом осідання пилу. Крім того, на уражених листках і квітконосах поселяються сапротрофні гриби з роду Alternaria і Stemphylium, які утворюють спороношення чорного кольору. Внаслідок ураження цибулі пероноспорозом знижуються кількість і якість урожаю. Передчасне всихання листків призводить до зниження валового збору цибулин. При ранньому і сильному ураженні рослин можливі їх загибель і зрідження посівів. Заражені цибулини погано зберігаються: швидко пліснявіють і загнивають у період зберігання. Ступінь поширення пероноспорозу цибулі залежить від погодних умов. Критичним для зараження рослин є висока відносна вологість повітря протягом не менш 11 годин. Оптимальними умовами для проростання конідій є вологість повітря 99-100% і температура 13 0С. У суху жарку погоду розвиток хвороби припиняється.

Заходи боротьби. Дотримання всіх агротехнічних прийомів вирощування цибулі Посіви ріпчастої цибулі варто ізолювати від багаторічних цибуль. Між посівами 1-го та 2-го років доцільно дотримуватися просторової ізоляції - не менше 1000 м. При першому прояві пероноспорозу, рослини цибулі обприскують одним з дозволених фунгіцидів. Кратність обробок, цибулі фунгіцидами залежить від метеорологічних умов.

Окрім пероноспорозу, найбільшу загрозу для цибулі ріпчастої становлять шийкова та біла гнилизни [28]. Шийкова гнилизна (зб. гриб Botrytis allii Munn) 0 це захворювання, що викликається вузькоспецалізованим паразитом, що вражає тільки цибулю. Сірий наліт, що утворюється на хворих цибулинах, являє собою конідіальне спороношення патогену, за допомогою якого він поширюється та викликає ураження. Склероції, що утворюються на поверхні уражених цибулин, призначені для збереження гриба в несприятливих умовах.

Слід зазначити, що проникнення гриба в рослини відбувається в місцях ушкоджень, особливо в період збирання цибулі, коли обрізуються листки і можливе травмування цибулин. Процесу зараження сприяють сира погода й недостатня просушка цибулин. Джерелом інфекції є заражені грибом цибулини, насіння, а також склероції, що перебувають у ґрунті.

Перші симптоми захворювання спостерігаються в період росту насінників і під час збирання цибулі. Масове ураження відбувається при зберіганні. На хворих цибулинах розм'якшується та ослизнюється шийка. У місцях ураження з'являється сірий наліт. По мірі прогресування хвороби пухнатий наліт охоплює все більшу площу. Пізніше утворюються дрібні чорні, різної форми склероції. На розрізі ураженої цибулини хвора тканина візуально відрізняється від здорової: вона бура і має вигляд вареної. Початковий розвиток хвороби можна спостерігати не тільки в області шийки, але і у дінця, на бічних ділянках, у місцях механічного ушкодження.

Хоча шийкова гнилизна особливо проявляється в період зберігання, однак ступінь її розвитку залежить і від умов вирощування цибулі. Так, рясні опади на початку літа сприяють прояву хвороби в умовах тривалого зберігання. Надлишок азотних добрив знижує стійкість рослин до шийковой гнили. Сприяють розвитку хвороби також шкідники, що ушкоджують рослини.

Заходи боротьби. Для обмеження розвитку хвороби значну увагу варто приділяти запобіжним заходам. Не можна використовувати уражені залишки як добрива. У виробництві необхідно вирощувати стійкі сорти цибулі. Слід зазначити, що скоростиглі сорти менше уражуються, ніж пізньостиглі. Збирання цибулі необхідно проводити вчасно. У несприятливий для дозрівання цибулі вегетаційний період, доцільно проводити додаткову повітряно-теплову просушку після обрізки — протягом 8-10 днів при температурі 30...35 0С при посиленому провітрюванні. Важливу роль у мінімізації втрат грають способи підготовки та умови зберігання цибулі.

Біла гнилизна (зб. гриб Scleriotinia cepivorum Berk). Збудник — гриб Scleriotinia cepivorum Berk. Патоген зберігається як на цибулинах, так і в ґрунті, де зберігає свою життєздатність до 10 років. Переноситься з рослинними рештками, з водою та гноєм. Ознаки хвороби спостерігаються в поле і при зберіганні. Наприкінці весни рослини відстають у розвитку, на нижніх листках з'являється жовтизна, що поступово поширюється нагору. Пізніше пожовтілі листки в'януть, загнивають і всихають. На викопаних цибулинах проявляється гнилизна, що розвивається спочатку на зовнішніх лусках, а потім і на внутрішніх. Загниваюча тканина спочатку біла і вкрита рясним білим нальотом, пізніше вона темніє. Біла гнилизна може повністю знищити рослину в поле. Пізно заражені рослини не гинуть, але їхні цибулини не придатні в їжу та для зберігання. Гнилизна продовжує розвиватися і під час зберігання, при цьому цибулини стають легкими й щуплими. Під час вегетації хвороба сильно проявляється при невисокій температурі і порівняно низькій вологості ґрунту [5].

Заходи боротьби. Дотримання 10-літньої сівозміни, знищення рослинних залишків попередньої культури. Використання для посадки тільки здорових цибулин, або знезаражування їх Байлетоном або Фундазолом. Для обмеження хвороби рекомендується невисока густота посівів цибулі, підтримування високої вологості ґрунту, своєчасне видалення перших захворілих рослин.

Велику шкоду цибулі наносять цибулева муха, цибулева дзижчалка, цибулевий довгоносик, цибулева міль, стеблова нематода, цибулевий мінер, тютюновий (цибулевий) трипс, цибулева листоблішка (додаток Б) [5, 26].

Цибулева муха (Delia antigua Meigen.) — небезпечний шкідник цибулевих овочевих культур. Ушкоджує підземні частини цибулі ріпчастої. Поширена у всіх зонах оброблення даної групи культур, але особливо шкідлива на супіщаних і суглинних ґрунтах.

Зимує пупарій у ґрунті на глибині від 10 до 20 см. Літ мух першого покоління починається на початку травня і триває 30-40 днів. Після перезимівлі мухи харчуються нектаром квітучих рослин. Через 5-10 днів після вильоту самки відкладають яйця поблизу рослин, у тріщинки ґрунту, між цибулиною й ґрунтом, відкрито на ґрунт, листки, у пазухи листків і між сухими лусками цибулини. Через 4-6 днів при температурі повітря 18,5...21,5 0С и відносної вологості повітря 65-75% відроджуються личинки.

Личинки вбуравлюються в підземну частину цибулини, ушкоджують провідні пучки рослини. Якщо для подальшого розвитку личинки їжі недостатньо, вона переходить на сусідню рослину. В ушкоджених рослин цибулини загнивають, листки жовтіють, в'януть і засихають. Такі рослини легко висмикуються із ґрунту.

Личинки першого покоління завдають шкоди цибулі в травні - червні. Розвиток їх триває 14-20 днів. У кінці червня - у першій половині липня починається літ мух другого покоління. Їх небагато, оскільки значна частина особин (до 35%) першого покоління йдуть у діапаузу.

Найбільшу шкоду рослинам наносять личинки цибулевої мухи на ранніх стадіях їх розвитку. Всі види й сорти цибулі протягом вегетації заселяються й ушкоджуються даним фітофагом, але в меншому ступені - цибуля з максимальним вмістом ефірної олії. Пошкодження цибулі ріпчастої досягає 30-40%.

Сильно ушкоджуються (до 44,5%) солодкі сорти цибулі, які мають мінімальний вміст сухої речовини ( 6-9,7%) і ефірної олії (0, 018-0,025%). На гострих сортах з високим вмістом сухої речовини (до 18%) і ефірної олії (до 0,05%) кількість відкладених яєць на одну рослину та пошкодження цибулевою мухою в 3-4 рази нижче в порівнянні із солодкими сортами цибулі.

Залежно від кількості гнізд у цибулині в меншому ступені заселяються й ушкоджуються цибулевою мухою сорти цибулі з 1-2 гніздами.

Цибулева міль (Acrolepia assectella Zell.). В Україні поширена повсюдно. Ушкоджує ріпчасту цибулю в період вегетації. Зимують метелики в рослинних рештках. Літ метеликів цибулевої моли починається в середині травня. Літають вони вночі, незабаром після додаткового живлення нектаром спаровуються й відкладають яйця на нижню сторону листа, на шийку цибулини, квіткові стрілки цибулі й часнику. Через 5-7 днів відроджуються жовтувато-зелені з коричневими бородавками гусениці, які проникають усередину листа, стрілки й суцвіття, вони вигризають зачатки квіток, а під час цвітіння рослин підгризають квітконіжки. Окуклюються гусениці на листках, на поверхні ґрунту поблизу цибулин. Розвиток лялечки триває 9-12 днів. У липні вилітають метелики нового покоління, гусениці якого  шкодять у другій половині липня і у серпні.

Система захисту цибульних рослин від шкідників повинна складатися з наступних заходів: правильний підбір сортів, дотримання сівозміни, сіяти цибулю потрібно якомога раніше, щоб до моменту літа шкідників рослини встигли зміцніти, у період яйцекладки цибулевої мухи використовувати для відлякування шкідника речовини, що мають сильний запах, періодично оглядати посіви, видаляти й знищувати ушкоджені листки й цибулини, уникати загущення й перезволоження посівів, цибулю збирати в суху погоду та просушувати до всихання листків і утворення сухих лусок.

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ТА ҐРУНТОВО-КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

Сільськогосподарський кооператив „Радянська Земля" розташований у Білозерському районі Херсонської області на відстані 25 км від районного центру смт. Білозерка і на відстані 32 км від обласного центра м. Херсона. Землекористування розташоване вздовж автомобільної траси Херсон-Миколаїв, що дає можливість постійно знаходити ринки збуту продукції, вибирати постачальників.

Центральна садиба господарства знаходиться в с. Радянське, у якому розвинена інфраструктура є середня школа, дитячий садок, медична амбулаторія, відділення зв'язку.

СК „Радянська Земля" був створений в 2000 році на базі реформованого колективного сільськогосподарського підприємства «Радянська Земля».

Загальна площа земельних угідь 3617,7 га, у тому числі орних земель 3549,1 га., На зрошуваних землях розташовуються томати, капусту, цибулю, кормові та зернові культури. Господарство має також невелику тваринницьку ферму.

Територія господарства розміщена в другому агрокліматичному районі Херсонської області, клімат якого помірно жаркий, дуже засушливий. В кліматичному відношенні територія господарства характеризується малою кількістю опадів, високою річною температурою повітря і значним випаровуванням.

Самим холодним місяцем є січень з середньомісячною температурою - 15°С, а самим теплим липень з середньомісячною температурою повітря +35°С. Найбільша кількість опадів в середньому випадає в червні - липень місяці 39 – 42 мм і менше в лютому – 16 мм. Сума позитивних температур вище 10° складає 3300 - 3400°. Середня тривалість безморозного періоду складає 181 днів. Загальна тривалість вегетаційного періоду 220 - 228 днів. Середньорічна кількість опадів складає 441 мм. Гідротермічний коефіцієнт дорівнює – 0,6.

Зими м'які, з нестійкими морозами та відлигами, однак в окремі роки бувають досить суровими. Середня температура найбільш холодного місяця року - січня - мінус 2 - мінус 4 С. Сніговий покрив невеликий - 10-20 см. Середня глибина промерзання становить 35 см. Сильні зимові вітри здувають сніг з відкритого степу в зниження, від чого ще більше скорочується поверхневе зволоження ґрунту.

Головні запаси вологи у ґрунті формуються за осінньо-зимовий період. А тому посушливість цього часу має надзвичайно негативні наслідки на виробничу діяльність.

Весна в степовій зоні, як правило, рання, холодна, з нешвидким зростанням відносної вологості повітря та збільшенням кількості сонячних днів. Температура наростає як правило різко, іноді це супроводжується швидкими втратами вологи із верхнього шару ґрунту, і створенням складних умов для отримання сходів сільськогосподарських культур. Весною часто спостерігаються сильні вітри, іноді вони супроводжуються низькою відносною вологістю повітря, що має негативні наслідки.

Літо - жарке та посушливе. Середня температура самого теплого місяця-липня - плюс 23 - плюс 25 С. Проте часто посуха починається ще в червні і триває до серпня. Влітку випадає найбільше опадів і переважно у вигляді злив. Волога швидко випаровується та не забезпечує глибокого зволоження ґрунтів. Запаси вологи в ґрунті створюються, в основному, за рахунок осінніх опадів та від весняного сніготаяння, проте навіть у цей період ґрунти зволожуються неглибоко, внаслідок чого продуктивної вологи буває небагато. В літній період випадає більша частина річної кількості опадів, переважно у вигляді зливи. Літні опади складають 34 - 40% річної суми, з максимумом в червні - липні. Ливневий характер літніх опадів значно зменшує їх ефективність. Для літнього періоду характерний тривалий період без опадів.

Осінь починається при переході середньодобових температур через 10 С Характерною особливістю осіннього етапу південного Степу є тривалі періоди повернення тепла із сонячною погодою.

Територія господарства розміщена в зоні прояву вітрової ерозії. На території господарства домінуючими вітрами вважається вітри східного і північно-східного напрямку (суховії), які настають при відносній вологості повітря нижче 30% і температурі повітря вище 25°С. З точки зору прояву вітрової ерозії територія господарства відноситься до центрального району, який характеризується критичною швидкістю вітру 10,4-11,7 м/с.

Основною ґрунтоутворюючою породою на території ТОВ „Радянська Земля" є важкосуглинкові палевого кольору леси. Вони тонкопористі, з сприятливими фізичними властивостями, містять до 8 - 13% карбонітів кальцію. Перший горизонт видимих карбонатів відмічається в них на глибині 60 - 100см в формі "білоглазки". В механічному складі лесів домінує фракція пилу 33,25% і мулу 29,0%.

По механічному складу їх відносять до важкосуглинкових різновидностей, в яких більше містяться фракцій крупного пилу і мулу. Породи не засолені легкорозчинними солями, загальний вміст водорозчинних солей в породі не перевищує 0.11%.

На схилах западин, стоку балок і ярів, у результаті розвитку процесів водної ерозії, сформувались в різному ступені змиті ґрунти. На більшій частині зрошуваного масиву ґрунтові води знаходяться на глибині 5-6 м, а в приканальних зонах на глибині 1-2 м, що місцями спричиняє підтоплення і заболочення  На суходолі ґрунтові води залягають глибше 7м.

Зрошення земель господарства проводять водами Інгулецької зрошувальної системи і місцевим зрошенням.

Територія господарства розміщена на Правобережжі Дніпра в Причорноморській низині, абсолютні відмітки місцевості не перевищують 40-54 м, над рівнем моря. Поверхня масиву представляє рівнину з загальним нахилом з півночі на південь. Територія землекористування ТОВ „Радянська Земля"  розміщена в підзоні південного сухого степу.