Выращивание репчатого лука на юге Украины

Підняття ґрунтових вод суттєво погіршує умови життя а іноді робить неможливим як сільськогосподарську діяльність так і проживання людини на такій територіях.

Втручання в природний водний баланс порушує і баланс солей, у наслідок чого погіршуються агрохімічні а відповідно і агрофізичні властивості ґрунту, змінюється напрям ґрунтотворного процесу, що має тяжкі і важко передбачувані наслідки [40].

Крім того, напруженою екологічна ситуація є не тільки через водні фактори, але й через забруднення атмосферного повітря залишками пестицидів та продуктами їх розкладу, мінеральних добрив, продуктами згоряння побічної продукції.

Одержання високих та якісних врожаїв цибулі ріпчастої не можливе без застосування засобів захисту рослин. Це культура, що потребує обов’язкового хімічного регулювання чисельності бур’янистого компоненту [22]. Проте захищаючи врожай слід думати і про наслідки. Особливо негативна дія пестицидів проявляється при впровадженні інтенсивних  технологій, бо часто при цьому не враховують екологічні пороги шкідливості шкідників та бурянів, а також інші головні вимоги регламентів застосування хімічним засобів захисту рослин.

Це призводить до суттєвих економічних збитків, які не враховуються при аналізі вирощування культури. Надзвичайно небезпечні речовини, які містяться в атмосфері можуть забруднити і ґрунти й мати великий вплив на харчову цінність сільськогосподарської продукції.

Стан ґрунтів має велике значення для сільськогосподарської діяльності та забезпечення населення якісними продуктами харчування. Вся територія Херсонської області становить 2846,1 тис. га. Через високу розораність і домінування нестійких агроландшафтів частка дефляційно-небезпечних земель складає близько 60 % від загальної площі земель.

Водна ерозія поширена на схилах долин рік Дніпра, Інгульця, Каховського водосховища та Дніпровського лиману. Найбільше прогресує водна ерозія у Бериславському та Великолепетиському районах, а вітрова ерозія – у Каховському, Верхньорогачицькому, Нижньосірогозькому, Іванівському  та Генічеському районах. Усього по області водною ерозією охоплено 9,3 % землі від загальної площі області [41].

За умов зменшення обсягів хімічної меліорації збільшується вміст солей та солонцюватість земель на зрошенні. Особливо критична ситуація склалась на землях, які зрошуються водою з річки Інгулець, де за зрошувальний сезон з водою надходить 6-7 т солей на гектар із несприятливим хімічним складом. [37]

Таким чином, до основних екологічних проблем області відносяться: деградація земель внаслідок водної та вітрової ерозії, вторинного засолення та осолонцювання; зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь, значна їх розораність; підтоплення земель і населених пунктів, забруднення підземних вод нафтопродуктами та порушення технології роботи із пестицидами.

Ситуація, яка склалася в області вимагає певних дій та значного збільшення уваги до екологічних проблем з боку держави та виробників сільськогосподарської продукції.

Головними загальними заходами направленими на зменшення екологічного тиску при вирощуванні цибулі ріпчастої в умовах зрошення є :

     виконання весняно-польових робіт тракторами на гусеничному ходу та меншим питомим тиском на поверхню, застосовування широкозахватних ґрунтообробних знарядь з метою мінімалізації кількості робочих проходів по полю.

     Надання переваги ґрунтозахисним технологіям вирощування культур, та мінімалізації обробітку ґрунту, та проведення обробітку ґрунту в стиглому стані.

     Проведення ремонту, наладки, заправки агрегатів ПММ виключно на відповідно підготовлених майданчиках з метою запобігання забруднення ґрунту нафтопродуктами.

     Застосовування лише пестицидів IV-V покоління, та дотримання вимог щодо їх внесення.

     Утримання у належному стані меліоративної мережі та дотримання режиму зрошення культури.

     Застосування норм добрив встановлених розрахунковим способом на запланований врожай та виключення можливості потрапляння цих речовин у відкриті водойми та ґрунтові води.

     Максимально можливе застосування методів альтернативного землеробства,

Зрошення на півдні України дало змогу значно підвищити врожаї сільськогосподарських культур та розширити асортимент продукції рослинництва. Без зрошення одержання високого врожаю не можливе. Але водні меліорації, приносячи користь, можуть викликати і небажані наслідки.

Негативним екологічним фактором є безсистемний полив на зрошуваних землях, особливо надмірними поливними нормами (300-400 м /га). Наслідком є ерозія ґрунту, змивання і вимивання добрив у його нижні горизонти, звідки підземним стоком вони потрапляють водойми; збіднення верхнього шару ґрунту на кальцій, зміна співвідношення катіонів у вбирному комплексі і, як наслідок, - погіршення вбирної здатності ґрунту та ін.

Негативні сторони властиві, в основному, надмірному зрошенню. При правильному виборі способів поливу, суворому регулюванні води, яка подається на поле і відповідній агротехніці негативний вплив зрошувальної води на ґрунт може бути несуттєвим. Так, руйнування структурних агрегатів, що спостерігається при затопленні ґрунту, майже повністю усувається при капілярному його зволоженню. Надлишок зрошувальної води розмиває і змиває найбільш родючі поверхневі шари ґрунту. Особливо значний цей процес при поливі збільшеним струменем на полях з великим нахилом (іригаційна ерозія) .

Для запобігання іригаційної ерозії важливо дотримуватися правила: подача поливної води повинна відповідати швидкості вбирання її ґрунтом. Корисно також підвищувати водопроникність ґрунтів.

Зрошення без необхідної кількості і складу добрив призводить до руйнування гумусу, і його вміст у грунті зменшується. Частково гумус вимивається з орного шару поливами. Вимивання особливо помітне при поливі мінералізованими водами, які сприяють зміні фракційного складу гумусу, збільшенню частки фульвокислот , водорозчинності гумусу.

Особливого значення набувають екологізація та біологізація в умовах зрошення в зв'язку з необхідністю запобігти і усунути ряд негативних процесів, що викликаються зрошенням. Це стосується таких процесів як засолення та осолонцювання грунту.

У боротьбі із засоленням треба застосовувати агрономічні та інженерні заходи. Особливе місце серед заходів, які запобігають осолонцюванню і зменшують солонцюватість ґрунту займає гіпсування.

При правильному ведені зрошувального землеробства нагромадження органічної речовини випереджає її руйнування і ґрунт збагачується органічною речовиною. Структуротворнии процес у сприятливих умовах також переважає над руйнуванням ґрунтової структури і родючість ґрунту підвищується. Негативний вплив зрошення на екологічне становище зводиться до мінімуму [43].

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ

6.1. Аналіз виробничого травматизму

Аналіз виробничого травматизму в господарстві СК «Радянська земля» складається на підставі річних звітів (форма 7-ТНВ).

Після ознайомлення з документацією, що ведеться в господарстві, можна стверджувати, що за останні два роки (2008-2009 рр.) в господарстві нещасних випадків не зареєстровано.

6.2 Організаційно-правові заходи по забезпеченню охорони праці

У господарстві організація праці здійснюється на основі Закону України «Про охорону праці»[44]. Оперативні, перспективні та річні плани з охорони праці затверджуються на колективному зборі робітників господарства. Виконання обов'язків та приказів службовців та робітників здійснюється на основі ДНАОП 0.00-4.09-93 [45, 46].

Контроль за виконанням заходів щодо охорони праці покладений на інженера по охороні праці. На відповідальних осіб покладені обов’язки по усуненню недоліків у забезпеченні безпечних умов праці, проведення інструктажів, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні охорони праці.

Щорічно спеціалісти та працюючі проходять курсове навчання по 32-годинній програмі. При прийманні на роботу, в процесі роботи всі працівники проходять інструктаж з питань охорони праці [47].

6.3 Санітарно-гігієнічні заходи з охорони праці

Створення відповідних санітарно-побутових умов на робочих місцях в господарстві (мікроклімат, освітлення, загазованість, запиленість) регулюється у відповідності до санітарних норм і правил ДНАОП № 4086-86 [48].

Усі працівники, що приймають участь у виконанні технологічного процесу, згідно специфіки роботи забезпечуються засобами індивідуального захисту [49] (таблиця 6.1.)

Таблиця 6.1.

Кількість необхідного спецодягу та інших засобів індивідуального захисту

6.4. Техніка безпеки при сівбі насіння цибулі ріпчастої

Загальні вимоги

1.                       До роботи на посівному агрегаті допускаються особи не молодше 18 років і мають посвідчення тракториста-машиніста, які пройшли медичний огляд, виробниче навчання та інструктажі.

2.                       До роботи на сівалках при сівбі цибулі ріпчастої допускаються особи, які досягли 18 років і пройшли медичний огляд, виробниче навчання, а також інструктажі: вступний і на робочому місці з охорони праці.

Вимоги до техніки безпеки перед початком роботи

3.                  Перевірити комплектність та справність агрегату, наявність захисних кожухів над механізмами, що обертаються.

4.                  Перевірити надійність кріплення причіпного пристрою, двосторонню сигналізацію.

5.              Полагодити виявлені несправності перед початком роботи.

Техніка безпеки під час виконання роботи

6.                  Починати рух трактору з місця тільки після подачі сигналу робітника при сівбі.

7.                  Забороняється розгрібати насіння руками. Використовувати для цього спеціальні дерев'яні лопатки.

8.                  Забороняється руками прокручувати диски сошників. Для очищення їх від налиплого грунту використовуються спеціальні чистики.

9.                  Для очищення отвору висіваючих апаратів використовуються спеціальні чистики.

10.             Робітник при сівбі повинен стояти на опорній дошці сівалки і триматись за опорні поручні.

11.             Під час сівби обов'язково використовувати захисні окуляри.

12.             Забороняється зістрибувати або застрибувати на сівалку під час руху агрегату.

13.             Заправку трактора пальним здійснюють при його зупинці і вимкненому двигуні.

14. Наладку сівалки і технологічне обслуговування проводити тільки під час зупинки агрегату, опущеній навісці та вимкненому двигуні трактора.

Техніка безпеки в аварійних ситуаціях

15. При виникненні аварійної ситуації необхідно зупинити трактор і вимкнути двигун.

16. Про всі несправності, помічені в процесі роботи і про заходи щодо їх усунення по закінченні зміни слід доповісти керівнику робіт.

17. При нещасному випадку необхідно надати самодопомогу чи взаємодопомогу, сповістити керівника робіт.

18. При пораненні необхідно зняти чи розрізати одяг, щоб виявити поранення, краї рани змазати йодом, покласти ватний тампон і забинтувати.