Технології вирощування польових культур

     Сівба рису проводиться безпосередньо у воду поверхневим розкидним способом навісною сівалкою відцентрової дії (СНЦ - 500) в агрегаті з трактором МТЗ - 82Р. Норма висіву складає 7-8 млн. схожих зерен на 1 га.

     Після сівби шар води підвищують до рівня 10-12 см і підтримують його протягом 10-12 діб. Приблизно на 15-17 добу, на момент шкодочинного розвитку ракоподібних шкідників, вода повинна зійти. Звичайно це відбувається природним шляхом, але на слабодренованих заболочених ґрунтах відведення може бути примусовим. Відсутність шару води на поверхні чеків не повинна перевищувати 1-2 доби. Ні в якому разі не можна підсушувати грунт, щоб не викликати відмирання проростків рису та проростання насіння просовидних бур'янів. Далі шар води відновлюється. На момент початку формування третього листка у рису (приблизно на 22-24 добу після сівби) глибину затоплення понижують до появи верхніх листків рослин над водою. З настанням фази кущіння рису і до кінця вегетації шар води підтримують аналогічно вище описаній технології. Слід зазначити, що підтримання неглибокого, але постійного шару води в максимальній мірі відповідає біологічним потребам рисової рослини попереджує проростання плоскух, створює умови для зменшення пестицидного навантаження та негативного впливу на довкілля.

     Хімічні засоби при даній технології застосовують для контролю розвитку болотних бур'янів. В фазу кущіння рису наземною апаратурою, по невеликому шару води посіви обприскують розчином одного із гербіцидів - Сиріус, 10% з.п., 200 г/га, Базагран М, 37,5% в.р. - 2,0-3,0 л/га. В цю ж фазу, в разі необхідності, виконують підживлення посівів гранульованими сечовиною або сульфатом амонію із розрахунку 25% від загальної норми (N30-50)- Дозрівання зерна, а умов дотримання цієї технології, відбувається в більш сприятливих погодних умовах та настає на 5-7 діб раніше, ніж при звичайній, що дає змогу раніше розпочати збирання урожаю.

4.5. Догляд за посівами

     Як  би ми не намагалися вирівняти грунт, поверхня чеку має далеко не горизонтальну  площину. Навіть відхилення на 3 см від  нульової відмітки говорить про пониження  глибини 6 см. Фактичне відхилення при  плануванні 5 см, суттєво порушує прийнятий режим зрошення. У пониженнях до 10 см густота сходів зменшується до 30% порівняно з нульовими відмітками. Густоту сходів можна підвищити, якщо осушити пониження у період максимальної потреби насіння рису у кисні в період сходів. Скидання води з понижень здійснюється по ущільнених борознах, які нарізаються після посіву рису перед затопленням променевим та паралельним способом. Нарізаються борозни фрезами по периметру МК-17, а по площі - котками БКН-150. 

     Режим зрошення 

     Укорочене затоплення - це такий режим, при якому насіння набухає під шаром води, а проростання до появи шильця відбувається при відсутності води. Первинне затоплення повинно забезпечити утворення шару води 10-12 см при гідромодулі 30-50л/с на 1 га. Вільний доступ кисню до проростаючого насіння посилює ріст кореневої системи та сприяє кращому укоріненню рослин, які в цьому випадку характеризуються більш інтенсивним ростом. Після з'явлення сходів чеки знову затоплюють. Цей прийом дозволяє отримати сходи більш дружні.

     В період кущіння важливо створити кращі умови для розростання бокових пагонів. Цьому сприяє неглибокий шар води у чеках. Тому перед початком кущіння припиняють подачу води на чеки на декілька днів і шар її поступово знижується. Після підсихання чеків посіви обробляють гербіцидами. Не слід доводити грунт до повного висихання, при якому він розтріскується. Це погіршує ріст кореневої системи, знижується фотосинтез, збільшується вегетаційний період, зменшується врожайність. Важливим заходом після повторного затоплення є установка водомірних рейок для регулярного режиму затоплення.

     Шар води має важливе значення при  формуванні волоті. У період перетворення вегетативного конуса наростання в  генеративний велике значення води відіграє температура води, так як максимальне  утворення колосків на волоті та гілочках другого порядку відбувається при більш низькій температурі води. Негативна дія високих температур пояснюється прискореним утворенням колосків та недостатньою пластичністю речовин для формування високопродуктивної волоті. Тому для підвищення продуктивності волоті слід понижувати температуру води у період утворення генеративного конуса наростання, а це досягається при утворенні глибокого шару води 25-30 см, або утворення її проточності на протязі формування 7-9 листків (проводиться на насінницьких посівах, при невеликій площі).

     У період вимотування та цвітіння максимально  розвивається вегетативна маса і  добові витрати води досягають максимума. Недостатня кількість води в цей  період призводить до погіршення умов запилення, в результаті чього з'являється череззерниця.

     На  початку воскової стиглості витрати  води різко зменшуються. Тому припинення подачі води в цей період не впливає  на налив та достигання. Важливо  розрахувати час так, щоб грунт  до моменту збирання підсох, і не перешкоджав проходу збиральної техніки.

     У боротьбі з курячим просом посіви по сходах обробляють сумішшю гербіцидів сатури (Зкг/га) і пропаніду (3 кг/га за діючою речовиною).

На початку  кущіння посіви обприскують проти  шкідників (рисового комарика, прибережної  мухи та ін.) метафосом або фосфонідом у нормі 1-1,5кг/га. Проти болотних бур'янів посіви у фазі 8-10 листків та фазі кущення обробляють гербіцидом Номіні, нормою 80-100г/га, або Ренбоу, нормою 1,2-1,6 л/га, методом ультрамалообємного обприскування посіву (УМО) висококонцентрованими гербіцидами, які не викликають опіків рослин, без застосування води.При з'явленні на рослинах ознак захворювання на пірикуляріоз рис обробляють такими препаратами, як рацид - П (1-2 кг/га), цинеб (3 кг/га).

Догляд  за посівами повинен забезпечити подачу необхідної кількості' води - 15 тис. м³/га. 

4.6. Агробіологічний контроль

Проводиться на протязі вегетації з метою  одержання оперативної інформації про стан росту, розвитку посівів, характер формування врожаю, дію сприятливих  і несприятливих умов зовнішнього середовища. На основі аналізу даних агробіологічного контролю приймаються об'єктивні рішення по реалізації технології вирощування культури в конкретних умовах.

Система агробіологічного контролю складається  з трьох етапів: первинного, поточного і кінцевого.

Первинний. Дається оцінка стану передпосівного обробітку ґрунту, якості і посівного  матеріалу та сівбу.

Поточний. Аналіз стану сходів та інших фаз  розвитку посівів даної культури з урахуванням етапів органогенезу, вказується вологозабезпеченість поживними речовинами, забур'яненість, проводиться фітоентомологічна оцінка. Кінцевий. Структура і рівень врожайності, його якість та ін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Система агробіологічного контролю представлена у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5.

Основи  агробіологічного контролю за посівами

 
 

4.7. Збирання врожаю 

     До  збирання товарного зерна приступають  при повному достиганні 85-90% зерен  у середній частині основної волоті, насіннєвого - при достиганні 90-95% зерен. Перед початком збирання за 3-5 днів обкошують кожний чек для кращого  підсихання грунту.

     Втрати  стиглого зерна сомоосипання при  запізненні зі строками збирання на 10-15 і більше днів можуть становити 3-5 і  дільше центнерів з гектара. На шостий день перебування рису у валках починається  розтріскування зернівок, кількість  яких досягає 45%.На полеглому рисі втрати зерна можуть сягати 6-15 і більше, а втрати вирощеного врожаю внаслідок неправильного регулювання комбайна— 10-12%.

     Пряме комбайнування застосовують за несприятливих  умов, а також на полях зі стиглим  неполеглим рисом з урожайністю до 50 ц/га. За прямого комбайнування зрізування стебел рису проводять на висоті 25-30 см, якщо планують повторний вимолот — 20 см різальний апарат встановлюють нижче полеглих волотей.Але в більшості випадків застосовують роздільне збирання, за якого зменшуються втрати енергоресурсів на очищення й сушіння зерна. Висота зрізу стебел полеглого рису при скошуванні у валки не менше 15-20 см, полеглого -не більше 5-6см. Швидкість жниварки також регулюють залежно від стану посівів: на не полеглому рисі - 5-7, на полеглому - 2-3 км/год.

     При реалізації заходів по знищенню втрат  та пошкоджень зерна необхідний постійний  контроль за технічним станом робочих  органів комбайна. Так як збирання рису проводиться в складних умовах і пов'язане з обробкою вологої  соломи, яка має високу міцність. Тому рисозбиральні комбайни працюють на підвищених навантаженнях на робочі органи. В результаті чого нерідко виникають відхилення в установлених регулюваннях.

Навіть  новий комбайн при збиранні на перших 5-10 га пошкоджує зерно, не дивлячись на правильне регулювання молотильного апарату.

     Це  первинна переробка зерна забезпечує виокремлення з його маси органічної, мінеральної, видової домішок і  одержання зерна необхідних стандартів. Для чього застосовують стаціонарні  та пересувні машини, агрегати і комплекси, обладнанні зерносушильними і транспортними засобами, а також складські приміщення.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 

     1. Агроекологічні умови вегетаційного періоду району, де зосередженно основне   вирощування   продовольчого  зерна  рису,   достатньо   забезпечують формування якісного насіння раньо- та середньостиглих сортів.

     2. Для одержання високих врожаїв рису слід теоретично обґрунтовувати та  практично  реалізовувати  можливі  рівні  використання  сонячної  енергії, грунтово-кліматичних     ресурсів,     потенціалу     сортів     та     відповідність агроекологічних факторів та біологічних вимог культур.

     3.  Оскільки попередником рису у даному випадку є люцерна, то норму внесення мінеральних добрив обов'язково слід встановлювати з урахуванням накопичення нею азоту.

     4.  Важливим   моментом  технології   вирощування   є   дотримання   всії агротехнічних вимог та  проведення  технологічних операцій  в оптимальні строки.

     5.   При прогнозуванні несприятливих кліматичних умов вегетаційного періоду поточного року необхідно висівати рис за технологією посіву у воду, так як це сприяє швидшому дозріванню та збиранню урожаю на 5-7 днів раніше.

     6.   При вирощуванні рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища   потрібно   застосовувати   гербіциди   з   швидким   розпадом   та тривалою дією захисту такі як Номіні, нормою 80 - 100 г /га, та Ренбоу, нормою 1,2-1,6 л/га.

     7.   Для   збільшення   врожайності   рису   без   додаткових   затрат   треба впроваджувати у виробництво сорта інтенсивного типу і тому рекомендуємо сорт Антей.

     8.   Дотримання    запропонованої    технології    дозволить    гарантовано отримувати запланований урожай рису високої якості. 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

     1.   Культурная флора СССР Крупяньїе культури (гречка, просо, рис). Под ред. Кротова А.С. - Т.З. - Л.; Колос, 1975. - 55с.

     2.   Морозов Р.В. Основні напрямки підвищення ефективності виробництва рису в південному регіоні України (на прикладі Херсонської області): Автореф. дис... к-та економічних наук: 08.07.02. - Миколаїв. 2002. -с. 16