Технології вирощування польових культур

 

Завдання

на  виконання курсового  проекту по біології та

технології  вирощування польових культур 

Студенту  _______________________________________________

____________курсу__________групи 

1.   Господарство __________________________

2.   Район           __________________________

3.   Область          __________________________

4.   Культура         __________________________

5.   Сорт, гібрид    __________________________

6.   Площа _____ га,   умови __________________

7.  Тип грунтів _________________________ 

8.   Механічний склад грунтів ________________

9.   Наявність доступних:

                          азоту       ___________________мг/100 г грунту

                          фосфору ___________________мг/100 г грунту

                          калію      ___________________мг/100 г грунту

10. РН ґрунтового розчину ________________

11.ККД ФАР, %__________________________

12. Запаси продуктивної вологи в шарі 0-100 см, мм

                          до посіву культури        ___________________

                          після збирання врожаю ___________________

13. Попередник________________________

14. Характеристика насіннєвого матеріалу:

                          маса 1000 зернин, г            ___________        

                          лабораторна схожість, %  ___________

                          чистота, %                          ___________

15. Загальне виживання рослин, %              ____________

16. Щільність продуктивного стеблостою, шт/м² ____________

17. Переважають бур'яни _______________________________

Завдання  видав  _____________ 

 

ЗМІСТ 

ВСТУП                                                                                                     РОЗДІЛ 1 Стан галузі рослинництва в господарстві і грунтово         кліматичні   умови.

РОЗДІЛ  2 Аналіз науково-виробничої інформації по біології       технології вирощування культури.

РОЗДІЛ  3 Застосування елементів програмування врожайності.               

3.1. Програмування врожайності.                                                   

 3.2.  Розрахунок норм добрив на програмований урожай                 РОЗДІЛ 4 Розробка елементів технології вирощування культури в     господарстві

4.1. Розміщення культури в сівозміні                                                   4.2.Система обробітку ґрунту                                                                4.3.Система удобрення                                                                       

4.4. Підготовки насіння до сівби, розрахунок норми посіву та сівба      4.5.Догляд за посівами                                                                        4.6.Агробіологічний контроль за посівами                                         

4.7. Збирання врожаю                                                                             4.8.Поопераційна карта вирощування культури.                                    Висновки і пропозиції                                                                           

Список  використаної літератури                                                                                      

                    
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Рис - одна з найцінніших продовольчих культур у світі, а рисова крупа  є основним продуктом харчування більш як 3-х млрд. людей. На даний час посіви рису розташовані в 112 країнах на площі 147 млн. га, річне виробництво зерна у світі становить більше 500 млн. т. За врожайністю рис займає перше місце серед усіх зернових культур, а за посівними площами та валовим збором - друге місце у світі після озимої пшениці.

     Головним  продуктом, який отримують із зерна рису, є рисова крупа, хоча із соломи, лузги мучки, подрібненої крупи, на частку яких припадає до 75% біологічного врожаю, можливо отримувати додатково декілька десятків ції тих продукті» харчового та технічного призначення. За поживністю 1 кг крупи рису прирівнюється до 3590 калорій, в абсолютно сухій речовині крупи містяться 88 % крохмалю, 6-8 % білків, 0,5 % жирів, 0,5 % цукру. По засвоєнню (96 %) та перетравленню (98 %) рисова крупа займає одне з перших місць і тому широко застосовується у дієтичному та дитячому харчуванні.

     Попит на рис щорічно зростає, і за прогнозом ФАР до 2020 р. буде складати 781 млн. тон, перевищуючи на 2 - 3% попит на пшеницю. Очікуване можливе виробництво рису - 750 млн. тон до 2020 р., повністю його задовольнити не зможе. І (е підкреслює необхідність збереження і подальшого розвитку галузі рисівництва » Україні.

     Кліматичні  умови і, в першу чергу, довжина та теплозабезпеченість вегетаційного періоду, інтенсивність сонячного світла, а також ґрунтові та гідрогеологічні умови південних районі» України сприятливі для вирощування рису високої якості. Почали культивувати рис в Україні ще в 30-ті роки минулого століття. Але найбільш вагомий розвиток ця галузь отримала в 60-ті роки, після будівництва великих рисових зрошувальних систем інженерного типу та введення у дію Краснознам'янського і Північно-Кримського магістральних зрошувальних каналів.

     Всього  під рисовими сівозмінами зайнято  біля 60 тис. га ріллі, які розміщені  на півночі Криму, півдні Херсонської області, а також у заплаві р. Дунай Одеської області. Щорічно під посіви рису відводилося до 35 тис. га, що давало змогу одержувати 170-180 тис. тон зерна. На сьогоднішній день посівна площа рису в Україні складає понад 21 тис. га, або 35% наявного іригаційного фонду, при середній врожайності 44-51 ц/га.

     Зменшення обсягів виробництва зерна рису пов'язано з економічними та організаційними умовами, що останнім часом склалися в сільськогосподарському виробництві. Зросла вартість   паливо-мастильних матеріалів, електроенергії, мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин, а також інших матеріалів промислового походження. Обмеженими стали можливості господарств в оновленні машинно-тракторного парку та інших основних засобів виробництва, що привело до старіння матеріально технічної бази галузі, зниження фондо та енергозабезпеченості.

     З реформуванням земельних відносин та введенням в дію Указу І Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право власності на землю в рисових сівозмінах отримали більш ніж 1300 власників. Але самі рисові системи, як побудований на цих землях виробничий об'єкт, що має власну вартість, згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" були передані у комунальну власність

     Все це привело до того, що рисові зрошувальні  системи, які потрапили у власність  індивідуальних користувачів, експлуатуються в більшості випадків непродуктивне, порушуються сівозміни, частина площ взагалі не обробляється, фактично вибула із сільськогосподарського обороту. Як наслідок цього, системи поступово виходять з ладу, заростають бур'янами основні її елементи - гідроспоруди, руйнуються зрошувальна й дренажна мережі, відбуваються процеси заболочування, вторинного засолення та деградації ґрунтів, погіршення їх меліоративного стану та зниження родючості.

     В зв'язку з чим, виникла гостра необхідність розробки науково-обґрунтованих систем землеробства, організаційно-господарських, економічних та агротехнічних заходів, які б сприяли забезпеченню стабілізації галузі та виробництву зерна рису, створенню ефективної системи раціонального використання рисового іригаційного фонду, покращенню екологічних умов в агро ландшафтних зон вирощування культури.

Виробниче випробування нової технології, розробленої  науковими співробітниками Інституту рису на полях дослідного господарства, а також в окремих рисових господарствах Автономної республіки Крим показали її високу екологічну, технологічну та економічну ефективність,яка забезпечує одержання врожаїв на рівні 60-70 ц/га при заощадженні витрат матеріальних ресурсів і коштів.

Високий рівень екологічної  надійності цієї технології досягнуто за рахунок_:

-виключення поверхневого скиду води з чеків за межі рисової системи після обробки посівів пестицидами;

 -вдосконалення режиму зрошення, який забезпечує потреби рослин по всіх фазах вегетації при значній економії поливної води (15-18 тис. м/ га) та зменшення до мінімуму обсягів технологічних скидів;

-зменшення пестицидного навантаження на гектар посіву в 4-5 разів

-використання пестицидів нового покоління з відносно коротким періодом розпаду діючої речовини;внесення пестицидів і мінеральних добрив виключно наземними засобами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

СТАН  ГАЛУЗІ РОСЛИНИЦТВА  В ГОСПОДАРСТВІ І  ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ  УМОВИ. 

2. Загальні  відомості про господарство

Господарство  “ ДПДГ Інститут рису “ знаходиться  в селі Антонівка, Садовського району, Херсонської області. В своєму розпорядженні має близько 3200 гектар ріллі.

   Господарство  ввідалене від:

• Обласного центру – 107 км.
• Районного центру – 3 км.
• Морського порту – 3 км.
• Річного порту – 60 км.
• Залізничної станції – 40 км.
• Пунктів переробки с/г продукції – 3км.

   На  території господарства  ДПДГ Інститут рису темно-каштанові ґрунти і менш зустрічаються каштанові. . Темно-каштанові ґрунти займають значну територію зони сухого Степу. Утворились вони в умовах полинно-типчаково-ковильних степів Причорноморсько-Присиваської зони. Рельєф тут рівнинний і слабкохвилястий з великою кількістю подів.

   Характерною особливістю темно-каштанових ґрунтів  є чітка диференціація профілю  на генетичні горизонти, в тому числі  ілювіальний  Послаблення розвитку дернового процесу порівняно  з чорноземною зоною пояснюється тим, що більш зріджений рослинний покрив гірше забезпечує ґрунт рослинними рештками, а умови для їх гуміфікації є менш сприятливими.Маса підземних органів рослин в зоні сухого Степу значно переважає над масою надземних органів. Органічна речовина формується переважно за рахунок кореневої системи рослин. Орний горизонт 0 - 22 см. Перехідний горизонт має крупнозернисту  або грудкувато-призматичну структуру. Під гумусним горизонтом залягає карбонатний ілювій у вигляді білозірки. Ґрунтоутворювальна порода представлена лесом, який збагачений на вапно та гіпс. Останній залягає на глибині близько 2 м.В орному шарі темно-каштанових ґрунтів міститься 2 - 3% гумусу. Кількість його з глибиною поступово зменшується.Слабке промивання темно-каштанових ґрунтів призводить до накопичення в орному шарі поживних речовин. За їх кількістю темно-каштанові ґрунти майже не поступаються чорноземам південним.  

Природно  – кліматична характеристика

господарства

Проект розроблено для дослідного господарства станції рису яке знаходиться в селі Антонівка Скадовського району, Херсонської області. Центральна садиба Дослідної станції рису розміщена в 1,5 км від районного центру в якому знаходиться порт і елеватор, та 61 км від найближчої залізничної станції, яка знаходиться