Звіт про виробничу практику на Зіньківської райспоживспілки «Зіньківський хлібокомбінат»

(947    2852) – націнка по товарних втратах (сторно).

Після виконання всіх записів за місяць торгову націнку необхідно  розподілити між товарами, які  реалізовані за місяць і їх залишком, для цього складається розрахунок торгових націнок на реалізовані товари.

 Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” націнка на реалізовані товари визначається  за середнім % націнок.

Порядок розрахунку:

1. Сальдо по рах. 2852 на початок місяця.
2. Зроблено націнок за місяць.
3. Разом націнок (1+2).
4. Залишок товарів на початок місяця ( с-до 2822).
5. Надійшло товарів за місяць (дебет 2822).
6. Разом товарів за місяць (4+5).
7. Середній % націнок (3:6х100).
8. Реалізовано товарів за місяць(товарооборот).
9. Торгова націнка на реалізовані товари (8х7:100).
10. Собівартість реалізованих товарів( 8 –9).

На підставі розрахунку реалізована торгова націнка списується на зменшення  собівартості  реалізованих товарів таким проведенням :

Д-т    К-т

(902   2852) – списана  націнка на реалізовані товари  на зменшення їх собівартості (сторно).

  Аналітичний облік торгових націнок в РайСТ ведеться в книзі форми К-39 за галузями діяльності.

 

Тема 4. Облік на підприємствах громадського харчування.

 

Підприємства харчування смт Гоща представлені окремими ресторанами, кафе, їдальнями, буфетами. Зокрема є ресторан Україна», кафе «Монастирське» тощо. Крім того організовано шкільне харчування школярів у школах та інтернатах.

 Вони займаються  виготовленням власної продукції  і реалізації власної продукції  і купованих товарів населенню.  Крім того, до підприємств харчування відносять цех з виробництва кондитерських і кулінарних виробів, напівфабрикатів.

Основними показниками  їх діяльності є: 
1. Товарообіг, який складається з:

а) обігу продукції власного виробництва;

б) обігу купованих товарів.

2.Фінансовий результат – прибуток або збиток.

Облік продуктів, товарів і сировини на підприємствах харчування ведеться за кінцевими продажними цінами, які складаються з купівельної вартості + торгівельна націнка підприємств харчування + ПДВ з вартості товарів і суми націнки.

 Порядок формування цін на  продукти і сировину і продукцію власного виробництва визначений “Інструкцією про порядок  ціноутворення підприємствах громадського харчування споживчої кооперації”. Націнка встановлюється до купівельної вартості і залежить від рівня обслуговування в підприємствах харчування.

Розцінювання за кінцевими продажними цінами здійснюються в момент оприбуткування товарів на документах постачальника  або випискою окремої прибуткової  накладної. Реєструються ціни в книзі  реєстрації кінцевих продажних цін  на продукти і товари.

На продукцію власного виробництва встановлення продажних цін здійснюється методом калькуляції. На кожну страву складають калькуляційну картку (додаток 16), в якій записують назву страви, її № згідно збірника рецептур, вихід і назву продуктів та норму їх витрат згідно збірника рецептур. Норма на рідкі страви приводиться на 1000 або 10000 грам, а других страв – на  100 страв. Ціни на продукти записуються в калькуляційну картку з книги реєстрації кінцевих продажних цін.

Перемноживши кількість  продуктів на їх ціну визначають вартість сировинного набору. Щоб визначити вартість 1 страви, цю суму ділять:

а) по рідких ( перших, третіх) стравах:

Загальну суму/1000(10000) х вагу продукції (гр.).

б) по інших стравах:

Загальну суму сировинного  набору/100.

Якщо відбулися зміни ціни продукту або надходження продукції з іншою ціною, складають калькуляцію на дату зміни ціни. Картки записують в реєстр калькуляційних карток, присвоївши їм №.

 Якщо для приготування  страв використовують продукцію  одного виду, але з різними  цінами, то визначають середньозважену ціну продукту за формулою середньозваженої.

 Надходять продукти  і товари на склади або в  комори підприємств харчування  від постачальників або власних підприємств по  накладних, спеціалізованих накладних, товарно-транспортних накладних, до яких додають податкові накладні з ПДВ, сертифікати якості, накладних на внутрішнє переміщення та інші документи (додатки 17-22).

 Можуть надходити  продукти від власних роздрібних  підприємств, виробничих,  підсобних  підприємств по видаткових накладних цих підприємств. Здійснюють також закупівлю продукції у КСП, інших сільгосппідприємств, у населення по квитанціях або відомостях.

 Облік продуктів і товарів на складі ведеться в натуральних (кількісних) показниках в товарних книгах,  на картках, за даними яких в кінці місяця складають оборотну або сальдову відомість, яку здають в бухгалтерію для звірки з даними бухгалтерського обліку.

Відпуск продуктів сировини і товарів зі складу на кухню, в  буфети оформляється видатковою накладною. На підприємствах харчування на кожен день складають меню, згідно якого виробляється власна продукція. Продукцію кухні реалізують через обідні зали, буфети, і ці операції документально оформлюються документами: касовими чеками, рахунками, рулонними марками за якими в кінці дня складають акт на їх підрахунок у 2-х примірниках (один прикладається до звіту кухаря, а другий -  до звіту буфетника або касира.

Відпуск обідів своїм  працівникам оформляється роздавальною відомістю обідів, в якій вказують вартість страв за кінцевими продажними цінами і за вартістю сировинного набору (без націнки).

Якщо підприємство проводить  обслуговування святкових заходів, це  оформляється письмовим замовленням. Не менше 40-50% цієї суми сплачується при оформленні замовлення в касу підприємства, а решту - після обслуговування заходу .

Операції буфетів, барів оформляються документами постачальників, видатковими накладними складу або накладними чи забірними листками на одержання продуктів від кухні, актами на підрахунок чеків, документами на здачу виторгу (квитанціями, об’явами тощо), документами на товарні втрати.

У встановлені терміни (один раз в 7-м днів) МВО підприємств харчування РайСТ складають за первинними  документами і подають в бухгалтерію звіти (додаток 23)

Звіт складається в 2-х примірниках, і перший, разом з документами подають в бухгалтерію для перевірки і опрацювання.

Синтетичний облік продуктів, товарів в підприємствах харчування РайСТ ведуть на активному субрахунку 2823 “Товари і продукти на підприємствах харчування”, тари на активному субрахунку 2843 „Тара на підприємствах харчування”. Облік торговельних націнок ведуть на пасивному регулюючому субрахунку 2853 „Торгівельні націнки в підприємствах харчування”.                 

       Надходження  продуктів і товарів від постачальників та інші операції, що пов’язані з надходженням відображаються аналогічно як у торгівлі. Крім того:

Дт              Кт

2823.    2823 – внутрішнє переміщення; проведення підрахунку чеків в акті.

2823  2824 – одержано від заготівельного пункту по закупівельній вартості.

2823  7914 – на різницю між закупівельною і гуртово-відпускною вартістю на користь заготівельної діяльності.

2823       2853 – на суму  торгівельних націнок підприємств  харчування.

       Операції  по реалізації власної продукції і купівельних товарів і здачу виторгу в банк, касу, інкасатору, на пошту відображається аналогічно як в торгівлі. Аналогічно відображаються операції по бою, лому, псування, переоцінки товарів. Крім того є специфічні проведення:

Дт              Кт

661. 703 – на вартість обідів по ціні сировинного набору реалізованих своїм працівникам і віднесених на розрахунки з оплати праці для утримання з неї.

903. 2823 – списана вартість реалізованих обідів на собівартість реалізації по ціні сировинного набору.

2853. 2823 – на суму торгівельних націнок підприємства харчування по відпущених обідах своїм працівникам.

        Аналітичний облік ведеться по кожній МВО і узагальнюється в журналі ф.К-4. За підсумками   складають меморіальні ордери по Дт рахунків 2823, 2843; по Кт рахунків 2823, 2843 т   по Кт рахунку 7023.

      По продуктах, товарах на складі організовують кількісно - сумовий облік їх в товарних книгах, на картках, книгах К-27, за підсумками яких складається оборотна відомість, яка звіряється з оборотною відомістю по синтетичному обліку рахунку 2823 і з даними складського кількісного обліку.

Облік націнок в підприємствах  громадського харчування ведуть на рахунку 2853 аналогічно, як в торгівлі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 5. Облік на виробничих підприємствах.

 

Виробничі підприємства – це заводи, виробничі комбінати, цехи, кооперативи, які здійснюють виробництво та реалізацію готової продукції або виконують певні роботи. Виробнича діяльність Гощанського РайСТ представлена  кондитерським цехом при громадському харчуванні.

        Для виробництва продукції цеху необхідні виробничі запаси: основна сировина (борошно), допоміжні матеріали (дріжджі, олія, сіль, цукор), паливо та енергія. Надходять вони від постачальників за купівельними цінами (цінами придбання). Крім того, підприємство сплачує витрати з доставки запасів, посередницькі, вантажні та інші витрати з придбання. Тому, відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” при надходженні з виробничі запаси оцінюються за первісною вартістю, яка складається з купівельної вартості та витрат з придбання .

Облік запасів по цеху здійснюють на таких рахунках:

20 “Виробничі запаси” (по субрахунках);

Рахунки призначені для обліку стану і руху виробничих запасів. По Д-ту відображається надходження запасів за первісною вартістю, по К-ту списання запасів на виробництво продукції та для інших потреб. С-до Д-тове – показує залишок виробничих запасів на звітну дату.

Надходження запасів відображається такими проведеннями:

Д-т       К-т

201   631 – надійшли виробничі запаси від постачальників за купівельною вартістю;

201  631 – нараховано транспортні витрати по доставці запасів транспортом постачальника або іншим найманим транспортом;

201  2331 – відображено витрати з доставки запасів власним транспортом;

        201  661 – нарахована зарплата за вантажні роботи з доставки запасів;

201  65 – нараховано у соціальні фонди від нарахованої зарплати.

Виробничі запаси використовують для  виробництва продукції та інших  потреб (утримання, опалення приміщень  тощо). Їх оцінюють при вибутті (списанні) за одним із методів згідно П(С)БО 9 (в цеху – за цінами придбання зі списанням ТЗВ за розрахунком).

Звітуються про рух сировини і матеріалів завідувач цехом складанням та поданням звіту про рух матеріальних цінностей, який складають на підставі первинних документів, якими оформлено їх надходження та вибуття (додаток 24).

При списанні запасів на виробництво складають такі проведення:

Д-т    К-т 

23. 201 – списано запаси на виробництво продукції за купівельною вартістю;

23.    201 – списана частина транспортно-заготівельних витрат, яка, згідно розрахунку, відноситься до вартості використаних на виробництво запасів

91. 20,22 – списано запаси для загальновиробничих потреб (утримання, опалення цехів);
92. 20,22 – списано запаси для адміністративних потреб
93.   20,22 – списано запаси для потреб збуту, реалізації продукції.

Аналітичний облік виробничих запасів у кондцеху ведеться  в журналі форми К-8 за МВО (додаток 34  ), за підсумками якого складають меморіальні ордери по Д-ту 201, та по К-ту 201 рахунку .

Процес виробництва у кондитерському цеху – це сукупність технологічних операцій по виготовленню готової продукції – кондитерських виробів (булочок, тістечок, тортів тощо). Він відображається в змінних звітах, які складаються майстром цеху за кожну зміну на підставі документів: накладних на одержання матеріалів зі складу, актів на брак, накладних на передачу готової продукції в магазини, їдальні тощо.

В процесі виробництва використовують основні засоби ( нараховують їх амортизацію), сировину та матеріали, паливо та енергію, працю робітників, за яку нараховують заробітну плату і проводять обов’язкові нарахування у соціальні фонди тощо. Їх вартість становить витрати виробництва.

Витрати виробництва – це виражені в грошовій формі витрати трудових, матеріальних та фінансових ресурсів, понесені на виробництво продукції. 

Сукупність витрат виробництва  становить собівартість продукції

За способом включення у собівартість продукції кондцеху відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" витрати поділяються на:

• прямі – це витрати, які відразу, в момент їх здійснення (виникнення) включають у собівартість того чи іншого виду продукції : сировина і матеріали, паливо, газ, вода, електроенергія для технологічних потреб виробництва (роботи виробничого обладнання), зарплата робітників виробництва,, відрахування у соціальні фонди по цій зарплаті тощо)
• непрямі (загальновиробничі) – це витрати , які не можна відразу включити у собівартість продукції тому, що вони є загальними для всіх видів продукції, які виробляються у даному цеху виробничого підприємства : зарплата змінного майстра, начальника цеху, обслуговуючого персоналу (ремонтників, прибиральниць тощо) та відрахування у соц. фонди по цій зарплаті, матеріали, паливо, вода, газ, тепло- та електроенергія для опалення, освітлення, утримання цехів, амортизація загальновиробничих основних засобів тощо.