Теоретичні засади і практика фінансового обліку готової продукції

Рахунки - фактури є основою  для виписки платіжних документів на отримання з покупця плати  за реалізовану продукцію. Крім вартості продукції, податку на додану вартість, у рахунках до оплати можуть бути вказані  також транспортні витрати, сума страхування вантажів та інші елементи.

Потрібно мати на увазі, що нестача продукції, матеріалів, або  невідповідність їх якості умовам договору викликає штрафні санкції і повернення такої продукції. У цьому разі виробник повинен компенсувати сплачену покупцем суму, а продукцію віддати на переробку. З винних осіб необхідно стягувати (частково чи повністю) завдані підприємству збитки.

Процес збуту починається  з моменту оприбуткування готової  продукції, а завершується отриманням коштів від покупців. Тому в полі збору бухгалтерії продукція  знаходиться протягом усього періоду, поки вона не буде оплачена, хоча право  власності на неї переходить від  виробника до покупця після дати відвантаження.

Затримка в оплаті продукції  негативно позначається на фінансовому  стані підприємства тому доцільно у  штаті мати юриста для роботи з  претензійно-позовними справами, який би займався оптимізацією дебіторської заборгованості.

Якщо передача готової  продукції покупця і її оплата не збігається у часі, то необхідні  контроль і фіксація даних про  відвантаження та реалізацію відвантаженої  продукції.

Відвантаження здійснюється відділом збуту, який має інформацію про укладені договори на поставку та слідкує за їх вчасним виконанням. На відпуск продукції, відділ збуту  виписує наказ - накладну, в якій зазначається номер договору (замовлення), адреса покупця, найменування продукції, кількість, маса, вид упаковки, спосіб відправки тощо.

Підготовлені для покупця  товари завідуючий складом відпускає  експедитору під розписку у товарно-транспортній накладній, яка виписується у  чотирьох примірниках: 1-й - залишається на складі; 2-й -направляється покупцю; 3-й -транспортній організації для розрахунків за надання послуг; 4-й - додається для дорожнього мита з метою обліку обсягу виконаної автотранспортом роботи.

У кінці дня експедитор повинен передати бухгалтерії всі  наявні в нього первинні документи  для перевірки і підготовки розрахункових  документів на оплату: рахунки, специфікації на відвантажену продукція, в яких містяться  дані про найменування продукції, кількість, ціну, суму товарів, націнки, знижки, розмір податку на додану вартість, транспортні  витрати, тару й упаковку тощо. На суму відвантаженої продукції бухгалтерія робить запис при журнально-ордерній формі рахівництва у відомості №16 «Рух готових виробів, реалізація продукції і матеріальних цінностей.»

Відмітка про оплату праці  робиться на підставі виписок банку. Протягом місяця облік випуску готової  продукції ведеться за плановими  цінами до того моменту, поки не буде визначена  їх фактична собівартість.

Відвантажена продукція  також показується за плановими  цінами бо її фактична собівартість у  поточному місяці ще не визначена. В  кінці місяця бухгалтерія робить розрахунок фактичної собівартості відвантаженої продукції за спеціальною формою. Для цього служить 1-ий розділ відомості 16 »Рух готових виробів у вартісному виразі».

Відповідно до Закону про  Податок на додану вартість вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, постачальник продукції зобов'язаний виписати податкову накладну. У податковій накладній поряд з іншими реквізитами слід зазначити: ціну продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість, суму ПДВ, загальну суму товару (продукції) з ПДВ. На підставі податкових накладних постачальник (продавець) робить відповідний запис у Книзі обліку продажу товарів, яка містить порядок обліку операцій з продажу товарів та визначає підстави для можливого віднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ, нарахованої у звітному періоді.

Отже,   документування   операцій   з виробництва, передачі на склад та

реалізації готової продукції  відіграють дуже важливу роль, оскільки від правильного організованого документування господарських засобів залежить правильність списання вартості готової продукції на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху готової продукції. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначитися з тим, які документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючі розміри та специфіку підприємства. Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом готової продукції.

5. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і  фінансову звітність в Україні" питання організації обліку відноситься  до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової  особи) відповідно до законодавства  й установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського  обліку і забезпечення відображення фактів здійснення всіх господарських  операцій в первинних документах, зберігання й обробки документів, регістрів і звітності протягом встановленого строку (але не менше 3-х років) несе власник або уповноважений  орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно з чинним законодавством і установчими документами [5].

Підставою для бухгалтерського  обліку на підприємстві є наказ “Про облікову політику” (Додаток З). Згідно з наказом  “Про облікову політику” підприємство використовує журнально-ордерну систему обліку. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них. Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються безпосередньо на підставі виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по операціях їх дані попередньо групують у допоміжних відомостях, місячні підсумки яких переносять потім у відповідні журнали-ордери.

Готова продукція обліковується у Товаристві за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних(характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обсягу готових виробів), умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обміну однорідної продукції).

На складі в облікових  регістрах (картках, відомостях, сальдових  відомостях, оборотних відомостях або  книзі складського обліку) готова продукція обліковується в кількісному  вираженні.

Кількісний облік готової  продукції за її видами та місцями  зберігання може бути організований  декількома способами: 1) в сортових картках складського обліку; 2) безкартковим способом.

У картках або книгах складського  обліку здійснюються записи про надходження  і відпуск готової продукції  та щоденно виводяться її залишки.

При створенні повністю автоматизованих  складів облік готової продукції  в традиційній картковій формі  не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машинограмами  залишків та рухами готової продукції  по кожному найменуванню та виду.

В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво  визначається фактична собівартість готової  продукції.

Аналітичний облік приймання  та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів, здійснюється за видами готової  продукції, яка може відображатися  за обліковими цінами (плановою собівартістю, актовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень  фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.

Для синтетичного обліку готової продукції призначений рахунок 26 “Готова продукція”. Цей рахунок активний, балансовий, показує запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

За дебетом рахунка 26 «Готова продукція» відображають надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю; за кредитом – відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду. [39, c.14]

В аналітичному обліку можливе  відображення готової продукції  за обліковими цінами. При списанні готової продукції з рахунка 26 «Готова продукція» суму відхилень  фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами (дані-відхилення) визначають як добуток рівня (відсотка) відхилень  і вартості відпущеної за складу готової  продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначають діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень за продукцією, що надійшла на склад із виробництва  за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний  місяць з виробництва на склад  готової продукції від її вартості за обліковими цінами. Суму відхилень  фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, яку відносять  до реалізованої продукції, відображають за кредитом рахунка 26 «Готова продукція» і дебетом відповідних рахунків, на яких відображено вибуття готової  продукції.

Аналітичний облік готової  продукції ведуть за її видами у  Відомості 5.1. аналітичного обліку запасів  у розрізі матеріально-відповідальнихосіб за масою, кількістю та собівартістю або оптовими цінами – в окремих  підприємствах промисловості. В  цьому випадку повинен бути забезпечений облік відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції  від затверджених оптових цін.

Облік готової продукції  повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції  згідно договірного асортименту  на всіх стадіях її руху: зберіганням  готової продукції за обсягом, асортиментом та якістю; своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових  документів покупцям та контроль своєчасного  здійснення платежів; використанням  матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції. [36, c.9]

Якщо готова продукція  даного виробництва повністю спрямовується  для використання на самому підприємстві, то на рахунку 26 «Готова продукція» вона може не оприбутковуватися, а враховуватися  на субрахунку 201 «Сировина і матеріали» або інших, залежно від призначення  цієї продукції.

Кореспонденції бухгалтерських рахунків, що відображають рух готової  продукції на підприємстві представлено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Типова кореспонденція рахунків з обліку готової продукції

Операція «оприбутковано на складі готову продукцію» відображається по дебету на рахунку 26 «Готова продукція» та по кредиту на рахунку 23 «Виробництво». Якщо в складі є серед готової  продукції напівфабрикати власного виробництва, призначені для реалізації на сторону то це відображається по дебету на рухунку 26 «Готова продукція» та по кредиту на рахунку 25 «Напівфабрикати».

Сума дооцінки готової  продукції відображається по дебету на рухунку 26 «Готова продукція» по кредиту на субрахунку 423 «Дооцінка  активів».

Якщо оприбутковано малоцінні  швидкозношувані предмети як готову продукцію, призначену для власних  потреб, то це буде відображено кореспонденцією  рахунків: дебет 22 «Малоцінні та швидкозношувані  предмети» кредит 26 «Готова продукція».