Шляхи вдосконалення обліку утримань із заробітної плати та розрахунків з фондами соціального страхування

     Дiючий перероблюючий комплекс включає в себе дробильну фабрику з сухою магнiтною сепарацiєю,   збагачувальну фабрику,  фабрику огрудкування та цех шламового господарства. На дробильнiй фабрицi руда, що надходить з кар'єрiв, проходить чотири стадiї дроблення. Подрiбнена руда кар'єру №1 подається на суху магнiтну сепарацiю, де вiд неї вiдокремлюється частка пустих порiд i пiдвищується змiст магнiтного залiза в рудi.  Пiсля дробильної фабрики промпродукт подається на збагачувальну фабрику. Також на збагачувальну фабрику для подальшої переробки надходить   промпродукт з корпусу попереднього до збагачення залiзовмiсних пiскiв. Частка концентрату подається на фабрикуогрудкування для виробництва обкотишiв, а решта реалiзується як товарна продукцiя. Цех шламового господарства виконує транспортировку вiдходiв збагачення до хвостосховища комбiнату та постачання технiчної води виробничим пiдроздiлам.

     Допомiжнi цехи, такi як цех мереж та пiдстанцiй, цех технологiчного

     енергозабезпечення, цех технологiчної диспетчеризацiї, цех зберiгання та вiдпуску матерiалiв та iнш., обслуговують основне виробництво.

     На  головного бухгалтера покладено  ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi.

     Згідно  статті 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих актів і особливостей діяльності підприємства.

     Основною  метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

     Формування  облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника. Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур і визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо.

     Отже  облікова політика підприємства –  це не просто сукупність способів ведення  обліку, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати  різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку.

     Облікову  політику підприємства повинні знати:

• керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;
• бухгалтер підприємства за участю якого можна грамотно і всебічно обгрунтувати зміст облікової політики;
• аудитор, оскільки облікова політика є одним з об’єктів дослідження, з вивчення яких розпочинається процес аудиторської перевірки;
• податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об’єкту оподаткування.
• При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити:
• незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;
• повноту відображення в обліку за звітний період всіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і зобов’язань;
• правильність віднесення доходів та витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;
• розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних інвестицій;
• тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

     При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність  застосування облікової політики.

     Для розкриття основ, стандартiв, правил та принципiв визнання, деталiзацiї та оцiнки об'єктiв облiку, якi необхiдно використовувати для ведення бухгалтерського облiку та пiдготовки фiнансової звiтностi за Мiжнародними стандартами Фiнансової Звiтностi затверджена та введена в дiю облiкова полiтика ВАТ «ЦГЗК» згiдно наказу № 3 вiд 04.01.2010 р.

   Наказ про облікову політику на ВАТ «ЦГЗК» передбачає:

       1.здійснення ведення бухгалтерського обліку згідно з принципами і методами, передбаченими Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

       2.автоматизований облік на підприємстві ведеться за допомогою програмного забезпечення SAP for mining.

       3.запаси на пiдприємствi протягом 2010 року в обов'язковому порядку оцiнювалися за найменшою з двох величин: собiвартостi, чистої цiни продажу. Собiвартiсть запасiв включає всi витрати на придбання, витрати на переробку та iншi витрати, понесенi для того, щоб доставити запаси до мiсця їх дiйсного знаходження та стану.

       4. амортизацiя основних засобiв розраховується прямолiнiйним методом згiдно строкiв корисного використання,  встановленим технiчним персоналом пiдприємства.  Використання прямолiнiйного методу передбачає, що економiчнi вигоди вiд використання основного засобу розподiляються рiвномiрно в кожний перiод нарахування амортизацiї.

       5.торговi та iншi знижки вираховуються при визначеннi собiвартостi придбаних запасiв.

       6. до вартостi придбаних запасiв не включаються витрати на проведення ринкових дослiджень, з пошуку та вiдбору постачальника,  на залучення консультантiв i  т.п.

       7.при облiку запасiв в їх вартiсть пiдприємство включає i iншi  витрати,  якщо тiлькивони пов'язанi  з приведенням цих запасiв в станi,  придатному для використання до вiдповiдних цiлей. Наприклад, витрати на розробку специфiчного продукту,  призначеного для конкретного покупця,  або витрати на доробку продукту пiд вимоги конкретного споживача.

       8.ВАТ  «ЦГЗК» при вибуттi запасiв використовує наступнi методи оцiнки:

        - метод середньозваженої вартостi;

        - метод iдентифiкованої вартостi.

       9.реалiзованi  та нереалiзованi прибуток та збитки, якi являються результатом змiни справедливої вартостi таких фiнансових iнструментiв, вiдображаються пiдприємством у звiтi про фiнансовi результати в тому ж перiодi, в якому вони виникли.

       10.ставка дисконтування встановлюється єдина для всiх iнструментiв/зобов'язань та вiдображає мiнiмально допустиму вiддачу на вкладений капiтал, при якiй iнвестор надасть перевагу участi  в альтернативному проектi з вкладання тих же коштiв з порiвняною ступенем ризику. (дод. В)

     Бухгалтерський  облiк протягом 2010 року здiйснювався у вiдповiдностi Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» № 996-XIV вiд 16.07.1999р., Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку та iнших нормативних документiв з питань органiзацiї бухгалтерського облiку.

     Отже, організація бухгалтерського обліку на підприємстві ВАТ «ЦГЗК» здійснюється і регулюється згідно чинного законодавства України, нормативних актів та регламентується наказом про облікову політику підприємства.

Таблиця 2.1.

Основні техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності

ВАТ “ЦГЗК” за 2009-2010 рр.

   Продовж.табл. 2.1

   За  даними табл. 2.1  видно, що в цілому майже всі показники збільшилися (див. табл. 2.1). Так, наприклад, обсяг виготовленої продукції у 2010 р. збільшився на 1540760 тис. грн. у порівнянні з 2009 р., виручка від реалізації продукції за період з 2009р. по 2010 р. зросла на 2445935 тис. грн. Це було викликано не зростанням виготовленої продукції, а зростанням цін на реалізовану продукцію, головним чином за рахунок зростання собівартості продукції на 635795 тис. грн. за 2010 р. Позитивним явищем є збільшення  балансового прибутку за 2010 р. на 1268 тис. грн.