Отчет по практике в «Кооперативний ринок» ОСС

Аналітичний облік по рахунку 23 «Виробництво»  ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

Основними виробничими  підрозділами промислового підприємства є цехи або самостійні ділянки.

Одним з основних видів втрат у виробництві  є брак продукції.

На виробництві  виникають відходи, які поділяються  на технологічні втрати і технічно неминучий брак. До технологічних втрат належить вилучення напівфабрикатів, деталей, вузлів і виробів, що не відповідають вимогам нормативно-технічної документації та виникають у виробництві внаслідок невідповідності виробничих запасів технологічним вимогам або непередбачених відхилень в здійсненні окремих операцій, недостатньої керованості окремими операціями технологічного процесу.

Не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за підвищеними технічними вимогами, в тому разі, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам або технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку.

Також не належать до браку втрати від сортності, тобто  від переведення продукції за якістю в нижчий сорт.

Виникнення  браку у виробництві документують актом про брак, повідомленням, листком про брак або у відомостях. В цих документах зазначають дані про забраковану продукцію, її вид, сорт, типорозмір, одиницю виміру, кількість), причини виникнення браку, винну особу, вид браку. Зазначені документи підписуються комісією в складі керівника або заступника керівника підприємства, головного бухгалтера, керівників відділів: матеріально-технічного, збуту, ціноутворення, виробництва. У разі, коли вартість матеріальних цінностей зменшується за рахунок втрат споживчих властивостей, комісія підприємства повинна мати пояснювальні записки від матеріально відповідальних осіб про неправильне зберігання або використання.

На підставі акту брак оцінюють за нормативною  вартістю з урахуванням місця  виникнення браку та технологічної  операції.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві продукції передбачено рахунок 24 «Брак у виробництві». Цей рахунок активний, балансовий.

По дебету рахунку 24 «Брак у виробництві» відображаються витрати від виявленого зовнішнього  та внутрішнього браку (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень; по кредиту – суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, і суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили виникнення браку продукції.

Аналітичний облік по даному рахунку ведеться за видами виробництва продукції, по якій виник брак, а також в розрізі статей калькуляції.

В кінці місяця рахунок 24 «Брак у виробництві» щомісяця закривається.

Втрати підприємств  від браку продукції, який можна  виправити, складаються з витрат на її повторну або додаткову обробку. Втрати від браку зменшуються на вартість отриманих матеріалів за ціною їх можливого використання, а також на суму претензій до постачальників за поставку неякісних матеріалів, які стали причиною браку. Суми витрат від браку відображаються на виробничих рахунках за мінусом втрат, які віднесені на винних осіб.

Собівартість  внутрішнього виправного браку включає: витрати на сировину, матеріали та напівфабрикати, витрачені на усунення дефектів продукції, витрати на заробітну плату робітників, нараховану за виправлення браку, відрахування на соціальне страхування.

Загальновиробничі витрати включаються до собівартості технічно неминучого браку пропорційно сумі основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), за нормативним співвідношенням, обчисленим під час визначення кошторисних (нормативних) ставок.

Якщо брак є невиправним (кінцевим) необхідно  виділити з суми загальних витрат виробництва частку, яка припадає на забраковані і вилучені вироби, і списати її з рахунку 23 «Виробництво» за статтями витрат (матеріали, зарплата, загальновиробничі витрати) на рахунок 24 «Брак у виробництві»: Д-т pax. 24, К-т pax. 23 – фактична собівартість кінцевого браку.

Бракована продукція  не відображається в складі незавершеного  виробництва. Проте, в індивідуальному та дрібносерійному виробництвах, де втрати відносяться на уточнення замовлення, по якому визначено брак, зазначені втрати включаються в замовлення, як незавершені виробництвом у звітному періоді, і повинні бути відображені в складі незавершеного виробництва.

Втрати від  браку можуть бути відшкодовані винними  особами. У разі виправного браку з винуватців стягується вартість виправлення, а при невиправному (кінцевому) браку – вартість матеріалів (за вирахуванням відходів), сума основної зарплати, виключаючи вартість браку за ціною лому.

Кореспонденція  рахунку 24 «Брак у виробництві»

Дебет	Кредит	Зміст операції
24	20	Відпущено матеріали, паливо, запасні частини для виправлення  браку
24	22	Відпущено МШП  для виправлення браку
24	23	Списано втрати від невиправного браку, виявленого в цехах основного виробництва
24	25	Списано вартість забракованих напівфабрикатів власного виробництва; напівфабрикати власного виробництва використані для  виправлення браку
24	26	Відображено собівартість продукції, відправленої покупцю для заміни забракованої
24	30	Оплачено  готівкою витрати, пов'язані з виправленням браку
24	31	Оплачено  з поточного або валютного  рахунку витрати, пов'язані з виправленням браку
24	372	Оплачено  з підзвітних сум витрати, пов'язані  з виправленням браку
24	37, 68	Відображено витрати по виправленню продукції, відправленої споживачам

Аналітичний облік браку у виробництві  ведуть в журналі-ордері № 10.

Напівфабрикати, що отримані у виробничих одиницях, цехах підприємствах і вимагають доробки (в наступних виробничих одиницях, цехах або переробних підприємствах) чи укомплектування у вироби, називають напівфабрикатами власного виробництва.

Напівфабрикати, які реалізуються на сторону, слід обліковувати на окремому рахунку 25 "Напівфабрикати". Облік руху напівфабрикатів всередині підприємства ведеться на рахунку 23 "Виробництво".

Оцінка напівфабрикатів  здійснюється відповідно до вимог П(С)БО 9 "Запаси".

Оцінка напівфабрикатів, які деякий час між операціями зберігаються на складі, здійснюється за спеціально розробленими обліковими цінами на базі планової собівартості. Облік та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону, ведеться на рахунку 25 "Напівфабрикати".

По дебету рахунку 25 "Напівфабрикати" відображається надходження (створених) напівфабрикатів, по кредиту – вибуття напівфабрикатів  внаслідок продажу, передачі до подальшої переробки, безоплатної .передачі або невідповідності критеріям визначення активу.

Аналітичний облік ведеться за видами напівфабрикатів, визначеними, виходячи з потреб підприємства.

Кореспонденція  рахунків з обліку напівфабрикатів  власного виробництва

Дебет	Кредит	Зміст операції
25	23	Оприбутковано на склад напівфабрикати власного виробництва
25	37	Отримано  напівфабрикати у результаті здійснення спільної діяльності
25	423	Проведено дооцінку напівфабрикатів власного виробництва
25,64	63	Оприбутковано куплені напівфабрикати в т. ч. ПДВ
25	71	Оприбутковано лишки напівфабрикатів, виявлені при інвентаризації
23	25	Використано напівфабрикати для потреб виробництва
94 ,99	24	Списано за рахунок  прибутку вартість втрат від браку  у випадку, коли винних осіб не встановлено або у випадку виникнення його внаслідок непередбачених подій

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі  стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Готова продукція  оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція прямо а виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи та послуги оформлюються приймально-здавальним актом.

Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 "Готова продукція". На дебеті Цього рахунка відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю; на кредиті - відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.

Кореспонденція  рахунків з обліку готової продукції відображається так:

Дебет	Кредит	Зміст операції
26	23	Оприбуткована готова продукція, випущена основними  і допоміжними цехами
26	423	Здійснена дооцінка готової продукції
946	26	Здійснена уцінка готової продукції
23,94	26	Готова продукція, використана для власних потреб підприємства, переводиться до складу матеріалів
90	26	Списана виробнича  собівартість реалізованої продукції
90	26	Готова продукція, передана безкоштовно іншим підприємствам
25	23	Виготовлені і передані на склад напівфабрикати

Аналітичний облік готової продукції ведуть в журналі форми К-6.

Самостійно закріпив знання по складу собівартості продукції за статтями витрат.

 

 

 

 

Тема 7.4: «Облік на підприємствах сфери послуг»

До виробничої собівартості витрат автотранспорту включають  прямі матеріальні витрати, витрати  на оплату праці та інші непрямі  витрати.

Для обліку витрат автотранспорту використовують рахунок 2331- Облік витрат транспорту. Основними завданнями обліку витрат на автотранспортних підприємствах є: своєчасність, повне і правильне визначення витрат на перевезення за статтями витрат і елементами витрат, при порівнянні їх з плановими в перерахунку на фактичний обсяг перевезень, розрахунок собівартості виконаних робіт і послуг за їх окремими видами та в цілому на підприємстві; виявлення внутрішніх резервів зниження собівартості перевезень; точне відображення всіх невиробничих витрат і втрат з метою їх ліквідації в подальшому.

АТП, як і інші підприємства, можуть здійснювати операційну, фінансову та інвестиційну діяльність, при цьому виникають відповідні витрати, які відображаються відповідно до ПБО 16 “Витрати”.

Операційна  діяльність АТП полягає у здійсненні процесів постачання, виробництва і збуту.

Процес постачання на автотранспортному підприємстві полягає в купівлі палива, матеріалів, запасних частин та інших матеріальних цінностей, необхідних для нормальної експлуатаційної діяльності.

Процес виробництва  на автомобільному транспорті полягає в здійсненні транспортного процесу (перевезення), в результаті якого готова продукція як така не утворюється. Продукцією АТП виступає сам процес переміщення вантажів і пасажирів, на стадії якого засоби праці, предмети праці і сама праця вступають у взаємозв’язок.

Процес виробництва  поступово переходить у стадію збуту, на якій здійснюються розрахунки із замовниками  за надані їм послуги по перевезенню  і формуються фінансові результати.

Для відображення доходів від надання послуг з  перевезення вантажів автомобільним транспортом, що перебуває на балансі підприємства, застосовується рахунок 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”.

Фактичні витрати  на поставку продукції, до відпускної ціни якої включено суму відшкодування  витрат на поставку такої продукції до станції (пристані) призначення, якщо розрахунки за неї проводяться безпосередньо між постачальником і покупцем (без участі збутової організації), відображаються на рахунку 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”, Витрата на експлуатацію автомобільного транспорту, що перебуває на балансі підприємства, відображаються на балансовому рахунку 23 “Виробництво”.

Порядок відображення в обліку операцій, пов'язаних з наданням послуг ввезення вантажів автомобільним  транспортом, що перебуває на балансі  підприємства показаний тут: