Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Мая 2013 в 16:05, отчет по практике
У своїй діяльності підприємство керується Законами України „Про споживчу кооперацію”, „Про підриємства в Україні”, іншими законодавчими актами, рішеннями з’їздів, конференцій, зборів рад, правлінь Укоопспілки і Кіровоградської облспоживспілки та своїм Статутом.
Метою діяльності підприємства є забезпечення потреб в товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій, установ споживчої кооперації України та позасистемних споживачів, раціонально використовуючи виробничі потужності, наявні ресурси, доходи та реалізація на основі отриманого прибутку інтересів засновників Підприємства, а також економічних та соціальних інтересів трудового колективу.
Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва і однією з важливих статей собівартості продукції. Для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок на підприємстві здійснюють у Розрахунковій або Розрахунково-платіжній відомостях. Розрахунково-платіжні відомості складають щомісячно по кожному цеху, допоміжних і підсобних службах, відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.
Згідно Закону України «Про відпустки» №504/96/3Р від 15.11.1996 року, який встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів. У разі надання щорічної відпустки складається наказ по підприємству(додаток 27). Тривалість відпустки повинна становити не менше 24 календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів).
У разі, коли працівник не може виконувати свої обов’язки, йому надають допомогу з тимчасової непрацездатності. Щоб отримати допомогу працівник повинен надати в бухгалтерію лист непрацездатності (додаток 28). Потім на засіданні комісії із соціального страхування по підприємству складається протокол в якому зазначається П.І.Б. працівника, причина непрацездатності, кількість днів непрацездатності, сума допомоги, яку виплачує підприємство та сума, яку виплачує фонд соціального страхування.
Самостійно підрахував підсумок в обліково-сальдовій відомості по рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» (додаток 29). Виконав вирахування середніх даних по заробітній платі прибиральниці Барахтій Людмили Леонідівни (додаток 30). Підрахував зведенні нарахування та утримання по видам на підприємстві (додаток 31). Виконав записи до Головної книги.
Тема 7: «Облік операцій у різних галузях діяльності»
Тема 7.1: «Облік на торгівельних підприємствах»
Роздрібна торгівля передбачає продаж товарів кінцевим споживачам. Господарюючі суб'єкти для зайняття торговельною діяльністю у сфері роздрібної торгівлі можуть мати: магазини - стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців; палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців, - дрібно роздрібна мережа;тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки тощо - пересувна мережа.
Господарюючий суб'єкт самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, піднімально-транспортним, вимірювальним тощо) відповідно до існуючих нормативів.
Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний реалізувати товар за наявності цінника на товар і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виробника, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.
Усі товари повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні (додаток 32), рахунки-фактури (додаток 33), прибутково-видаткові накладні(додаток 34), сертифікат відповідності державної системи сертифікації тощо).
Працівники, які здійснюють продаж продовольчих товарів, проходять медичне обстеження в установленому порядку, результати якого відображаються в їхніх особистих медичних книжках.
Всі підприємства (одиниці) роздрібної торгівлі та і громадського харчування незалежно від форм власності ведуть книгу обліку відгуків і пропозицій встановленої форми, в яку покупці (відвідувачі) записують скарги, пропозиції, відгуки та зауваження. Порядок ведення та використання цієї книги визначено "Інструкцією про книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування".
Надходження в роздрібні підприємства здійснюється по купівельній вартості на підставі договорів що укладаються з оптовими підприємствами та безпосередньо з виробниками товарів. Після їх надходження визначається ціна продажу товарів яка визначає в собі суму транспортних витрат, нарахованої торгової націнки та податкове зобов’язання.
При надходженні товарів (по договорам та меморіальних ордерах) оформляється Товарно-грошовий звіт. В якому вказується «Назва і номер підприємства, місце завдання товарообороту, товарооборот з початку місяця до кінця звітного періоду, норматив товарних залишків». Залишок, від кого надходження або вибуття, товари, тара, заповнення бухгалтерії - в верхній частині. В нижній частині заповнюється вибуття товарів тари. Підсумок та залишок заповнюється в низу ТГЗ. На тильній частині заповнюється залишок, надходження та вибуття тари.
Підприємства «Кооперативний ринок» при формуванні ціни продажу на товар використовують метод торговельної націнки. Націнка встановлюється у відсотках до обороту, і саме за її рахунок перекриваються витрати, пов’язані з реалізацією товару, та прибуток.
Рівень торговельних націнок визначається підприємством самостійно, при цьому враховується розмір поточних витрат та плановий рівень рентабельності. Торгова націнка на підприємстві встановлюється для кожної однорідної групи товарів окремо.
Торговельна націнка — це дохід, який підприємство планує отримати від реалізації товарів. Торговельну націнку визначають за допомогою розрахунку на підставі даних про витрати торговельного підприємства та бажаний розмір рентабельності.
Торговельну націнку можна розрахувати трьома методами.
Перший метод. Розрахунок проводиться на підставі даних бухобліку за попередній період. Цим методом доцільно користуватися підприємствам, які торгують одним видом товарів (наприклад меблі, взуття тощо).
Другий метод. Передбачає встановлення торговельної націнки на окремі товари на підставі таких показників, як відомий бренд, мода, рівень обслуговування клієнта, місцезнаходження магазину. Націнка на такий товар, на відміну від інших аналогічних товарів, може бути і 100, і 200 відсотків.
Третій метод. Ґрунтується на визначенні рівня поточних цін, тобто маркетингового дослідження. Підприємство вивчає ціни на аналогічні товари в магазинах конкурентів і робить висновок про необхідний рівень торговельної націнки і доцільність торгувати цим товаром.
При обліку товарів на торгівельних підприємствах використовують рахунок 2822 «Товари в роздрібній торгівлі»
Облік торговельних підприємствах ведеться на рахунку 2822.
Дебет |
Кредит |
Зміст операції |
281 |
631 |
Надійшли товари від постачальника |
2822 |
281 |
Передано товари із складу в торгівлю |
2822 |
285 |
Нараховано торгову націнку |
2822 |
22 |
Внутрішнє переміщення |
2822 |
372 |
Оприбутковано товари які придбані за товари підзвітних сум |
2822 |
423 |
Відображено суму дооцінки |
2822 |
40 |
Оприбутковано товар як внесок до статутного капіталу |
2822 |
715 |
Одержані штрафи,пені, неустойки від інших підприємств у вигляді товарів |
2822 |
719 |
Оприбутковано лишки товарів виявлені під час інвентаризації |
2822 |
745 |
Відображено дохід від безоплатно отриманих товарів |
15 |
2822 |
Списання собівартості товарів на здійснення капітальних інвестицій |
23 |
2822 |
Списана собівартість реалізованих товарів на витрати виробництва |
285 |
2822 |
Списання суми торгової націнки на реалізовані товари |
99 |
2822 |
Списана вартість товарів зіпсованих внаслідок стихії |
Для проведення інвентаризації складається інвентаризаційна комісія. Перед початком інвентаризації МВО дає розписку що всі документи здані в бухгалтерію і ніяких не оприбуткованих цінностей немає. Інвентаризаційний опис складається одним із членів інвентаризаційної комісії в 2-3 екземплярах. Після підрахунків та групування по назвах, по кожній групі підбиваються підсумки по 1 строчці. Всі дані затверджуються підписами інвентаризаційної комісії та МВО. На рахунках обліку результат інвентаризації відображають так:
Дебет |
Кредит |
Зміст операції |
28 |
719 |
Оприбутковано лишки товарів під час інвентаризації |
902 |
28 |
Списано нестачу товарів в межах норм витрат за обліковими цінами |
902 |
285 |
Списана сума торгової націнки що відносять до суми витрат червоного сторно |
947 |
28 |
Списана нестача товарів понад норму прибутку якщо винна особа не встановлена |
947 |
285 |
Списано суму націнки по товарах що відносяться до суми нестач |
375 |
716 |
Списано суму витрат що підлягає відшкодуванню аз рахунок винних осіб |
Аналітичний облік здійснюють за кожною МВО на окремому рахунку, крім того відкривається аналітичний рахунок для обліку транспотрно-заготівельних витрат. Записи в К-3 виконуються на підставі перевірених, опрацьованих, оброблених товарно-грошових звітів і доданих до них первинних документів.
Самостійно
виконав підрахунки підсумки оборотній
відомості по рахунку 2822. Виконав звірку
зустрічних сум та записи до головної
книги.
Тема 7.2: «Облік на підприємствах ресторанного
господарства»
Громадське харчування - сфера торговельно-виробничої діяльності, що синтезує виробництво, сервіс і торгівлю, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закуплені товари.
Підприємство громадського харчування - заклад (сукупність закладів), який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку.
Підприємства громадського харчування поділяють за типами: фабрики - кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні; буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії. Ресторани та бари поділяють на класи: перший, вищий, люкс.
Розрахунки за продукцію й надані послуги в закладах (підприємствах) громадського харчування здійснюються за готівку або в безготівковій формі (платіжні картки, платіжні чеки тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система тощо) або зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Закупку товарів і продуктів підприємства громадського харчування здійснюють аналогічно як і торгові організації. Оприбутковують цінності на підставі накладних та інших документів. Закупку сільськогосподарської продукції у громадян через підзвітну особу оформляють закупівельним актом.
Для визначення потреби в сировині завідувач виробництва (шеф- кухар, бригадир) щодня складає план-меню, який містить перелік і кількість страв. Він є підставою (планом) для складання меню для споживачів і вимоги на отримання сировини із комори. Вимогу підписує керівник підприємства. По ній отримують продукти з комори. Відпуск продуктів на кухню здійснюють у межах добової потреби відповідно плану-меню із врахуванням залишків на кухні.
Витрачання сировини контролюють згідно із рецептурами по підготовці страв, які беруть із збірника рецептур громадського харчування.
У разі виготовлення оригінальних видів страв норми витрачання сировини визначають на підприємстві.
Калькулювання страви, тобто обчислення її ціни, здійснюють шляхом складання калькуляційної карти. В ній зазначають найменування продуктів, що потрібні для приготування страви, їх норму, ціну і суму. Оцінюють продукти за роздрібними цінами для громадського харчування. Для цього до вартості сировинного набору додають націнку, розмір якої залежить від категорії підприємства. Націнка підприємства громадського харчування призначена для покриття витрат на підготовку блюд і отримання прибутку від здійснення діяльності закладу харчування. Розрахунок проводять на 100 порцій страв, чи на 10 кг гарнірів, соусів тощо. Калькуляційну карту підписують завідувач виробництвом і особа, яка склала калькуляцію, а затверджує директор підприємства.
Завідувач виробництвом щоденно складає звіт про рух продуктів і тари і разом з прибутковими і видатковими документами здає в бухгалтерію. По даних звіту контролюють рух продуктів.
Страви з кухні відпускають споживачам за касовими чеками, жетонами, талонами, які підтверджують оплату виробів. Касові чеки сортують за видами страв і передають у бухгалтерію разом з актом про реалізацію готових виробів кухні за готівку, що використовують для контролю повноти здачі в касу готівкової виручки від реалізації виробів.
Відпуск готових виробів у роздавальною, якщо вона відокремлена від основного виробництва, до буфетів, дрібно роздрібної торговельної мережі оформляють денним забірним листом.
Столовий посуд, набори, строк корисного використання яких не перевищує одного року обліковують на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Оперативний облік посуду ведуть в журналі обліку столового посуду і наборів.
Информация о работе Отчет по практике в «Кооперативний ринок» ОСС