Особливості обліку основних засобів сільськогосподарського підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Декабря 2011 в 04:07, курсовая работа

Описание работы

Метою та завданням роботи є дослідження простого відтворення необоротних активів підприємства. Для цього необхідно розробити і вибрати найраціональнішу методику нарахування амортизації , як складову облікової політики підприємства. Оптимальність амортизаційної політики означає виконання таких умов: дотримується принцип відповідності доходів і витрат у бухгалтерському обліку; нарахована сума зносу забезпечує відтворення необоротних матеріальних та нематеріальних активів.

Содержание

вступ
Поняття основних засобів, сутність, оцінка
Сутність основних засобів і завдання їх обліку
Поняття зносу основних засобів
Визнання основних засобів та їх оцінка
Особливості обліку основних засобів у сільськогосподарському підприємстві
Характеристика підприемства
Облік наявності та руху основних засобів
Нарахування та облік зносу (амортизації) тварин
Інвентаризація основних засобів
Впровадження компютерних технологій в організації обліку амортизації основних засобів

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

курсова.doc

— 267.50 Кб (Скачать)
    • надходження необоротних активів;
    • зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію);
    • нарахування амортизації на необоротні активи;
    • вибуття необоротних активів.

      Для нарахування зносу в програмі “1С: Бухгалтерія 7.7” використовується документ “Нарахування зносу”. Оскільки цей документ використовує для розрахунків реквізити довідника Необоротні активи, то перед його введенням довідник повинен бути заповнений, щоб забезпечити правильність розрахунків.

      За  допомогою цього документа можна  щомісячно нараховувати амортизацію для всіх матеріальних і нематеріальних активів у бухгалтерському обліку, а також щоквартально – у податковому обліку. Варіант нарахування амортизації (у бухгалтерському або податковому обліку) визначають шляхом вибору відповідної можливості в діалоговій формі документа.

      Розглянемо  особливості нарахування амортизації  за бухгалтерським і податковим обліком.

      Функція нарахування зносу в програмі реалізована за такими методами:

  • “прямолінійне списання” (прямолінійний метод);
  • “зменшення залишку” (кумулятивний метод);
  • “сума одиниць” (виробничий метод);
  • “нарахування амортизаційних відрахувань в податковому обліку” (податковий метод).

      Метод нарахування амортизації у бухгалтерському  обліку для кожного об’єкта задають  у реквізиті Метод розрахунку зносу довідника  Необоротні активи. На підставі даних з довідника амортизацію у бухгалтерському обліку нараховують одночасно щодо всіх матеріальних і нематеріальних активів. У разі вибору методу прямолінійного списання для розрахунку сум зносу потрібні такі дані, як:

  • ліквідаційна вартість (сума, яку очікують отримати за актив після закінчення терміну його використання);
  • очікувана тривалість використання активу.

      Метод зменшення залишку передбачає використання для розрахунку сум амортизації  щомісячну норму амортизації. Тоді сума амортизаційних відрахувань визначена як добуток залишкової вартості об’єкта на його норму амортизації.

      Метод суми одиниць для розрахунку суми зносу потребує таких параметрів, як:

  • ліквідаційна вартість об’єкта;
  • розрахунковий обсяг виробництва;
  • обсяг виробництва поточного місяця.

      Нагадаємо ще раз: усі параметри, потрібні для  розрахунку зносу кожного з об’єктів тим чи іншим методом, повинні  бути задані в довіднику Нематеріальні  активи. У цьому ж довіднику  визначають рахунок і аналітику  затрат, куди буде зачислена сума нарахованого зносу в кореспонденції з субрахунком рахунка 13  Знос необоротних активів.

      Щодо  амортизації в податковому обліку, то її нараховують лише за необоротними активами (матеріальними і нематеріальними), що належать виробничим фондам підприємства. Для таких необоротних активів у довіднику Нематеріальні активи обов’язково повинна бути увімкнена можливість Виробниче (підлягає амортизації в податковому обліку) на закладці Додатково діалогової форми редагування реквізитів елемента довідника. Для таких матеріальних активів знос нараховують із застосуванням норм амортизації, визначених для кожної групи основних фондів.

      Для кожного матеріального виробничого  активу в групі реквізитів Податковий облік діалогової форми елемента довідника Необоротні активи повинна  бути визначена група ОФ, до якої він належить. Норми амортизації і знижувальні коефіцієнти для кожної групи задають у довіднику Податки і відрахування. Амортизацію окремого об’єкта основних фондів групи 1 ведуть на позабалансовому рахунку ОЗ.1 до досягнення балансовою вартістю об’єкта значення 100 неоподатковуваних мінімумів, а амортизацію груп 2 і 3 – до досягнення балансовою вартістю нульового значення.

      Амортизацію для необоротних матеріальних активів  нараховують за  кредитом субрахунків  ОЗ.1.ОЗ.2.ОЗ.3, а для нематеріальних активів – за кредитом рахунка НА.2. Оскільки кредитний обіг цих субрахунків використовують для побудови регламентованих звітів, зокрема, декларації про прибуток, то у кредиті цих рахунків, окрім сум, амортизаційних відрахувань, не повинні бути відображені жодні інші суми. Тому списання балансової вартості виробничого матеріального активу у випадку його ліквідації потрібно виконувати методом червоного сторно.

      Провести  документ Нарахування зносу, не закриваючи його діалогової форми, дає змогу  кнопка Провести. Після проведення стає активною кнопка Друкувати, за допомогою якої можна отримати друковану форму відомості нарахування амортизації у бухгалтерському або податковому обліку.

      Для отримання детальнішої інформації про наявність і рух засобів  підприємства ведеться аналітичний облік. Сама можливість ведення аналітичного обліку і кількість його можливих розрізів по одному рахунку визначається в процесі конфігурування програми.

      В програмі “1С: Бухгалтерия 7.7” аналітичний  облік організується за допомогою спеціального механізму “субконто”. На етапі конфігурування визначається перелік можливих видів субконто. Під видом субконто розуміють сукупність однотипних об’єктів аналітичного обліку. Так, всі основні засоби утворюють субконто “Основные средства”.

      Ведення аналітичного обліку по конкретному  рахунку визначається налагодженням  субконто, що задається в Плані  рахунків. Якщо для рахунку ведення  аналітичного обліку задано за допомогою  набору видів субконто, то такий  аналітичний облік називається  багаторівневим. З іншого боку, аналітичний облік може бути багаторівневим, якщо одним із субконто рахунку є багаторівневий довідник.

      По  даній темі облік ведеться по субконто „необоротні активи”.

      В субконто зазначається конкретний основний засіб, по якому нараховується амортизація.

      У програмі “1С: Бухгалтерия 7.7” реалізовано  можливість роботи як з регламентованими, так і зі стандартними звітами.

      В типову конфігурацію включено набір  стандартних звітів. Стандартні звіти  – це цілісна система, яка дозволяє формувати одні звіти на підставі інших, деталізуючи дані звіту. Вони призначені для отримання даних за підсумками по бухгалтерських проводках в різних розрізах. Такі звіти можуть бути складені при використанні Плану рахунків бухгалтерського обліку, що використовується в програмі, незалежно від змісту та призначення конкретних рахунків. Стандартні звіти можуть застосовуватись для отримання як узагальненої, так і детальної інформації по будь – яких ділянках обліку.

      Для роботи зі звітами використовується пункт меню “Отчетность”, причому на екран видається діалогова форма налагодження параметру звіту. В ній потрібно ввести значення параметрів, що визначають склад даних, які входять до звіту (період, за який видаватимуться дані бухгалтерського обліку) шляхом введення початкової та кінцевої дати, інші параметри (наприклад, тип валюти).

      Програма  також надає можливість збереження сукупності параметрів для звіту  заданого виду для подальшого використання, та можливість деталізації (розшифровки) звітів при його перегляді. На найнижчому рівні деталізації здійснюється перехід до конкретної проводки операції.

      Основні стандартні звіти, реалізовані в  програмі, та їх характеристику подано нижче:

  • “Оборотно - сальдовая ведомость” – містить для кожного рахунку інформацію про залишки на початок та кінець періоду, а також обороти по дебету та кредиту за встановлений період. Цей звіт в бухгалтерській практиці використовується найчастіше.
  • “Оборотно - сальдовая ведомость по счету” – використовується для рахунків, по яких ведеться аналітичний облік, при цьому здійснюється відокремлення залишків від оборотів по конкретних об’єктах аналітичного обліку (субконто).
  • “Карточка счета” – включаються всі проводки, в яких задіяний даний рахунок, крім того, наводиться залишок на початок та кінець періоду, обороти за період та залишки після кожної проводки.

      В програмі також є набір регламентованих  звітів – це передусім податкові  та бухгалтерські звіти. Набір регламентованих  звітів регулярно поповнюється.

      Як  висновок до даного розділу, можна сказати, що автоматизація обліку амортизації основних засобів є надзвичайно ефективним заходом вдосконалення облікової роботи, запорукою впровадження диференційованого підходу до обліку амортизації. Для ведення автоматизованого обліку амортизаційних відрахувань достатньо провести. Як висновок до даного розділу, можна сказати, що автоматизація обліку амортизації основних засобів є надзвичайно ефективним заходом вдосконалення облікової роботи, запорукою впровадження диференційованого підходу до обліку амортизації.

      Висновки

     На  сучасному етапі розвитку нашої країни одним з найважливіших чинників розвитку економіки, збільшення об’ємів виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами у необхідній кількості і асортименті. Але для вирішення даних задач необхідне не тільки повне забезпечення підприємства технічним потенціалом, тобто основними засобами, але і підвищення ефективності їх використовування.

     Економічна  політика в України на сучасному  етапі спрямована в першу чергу  на зміцнення економічних і політичних основ нашої незалежної держави, вдосконалення способу життя. Важливим завданням на цьому шляху є здійснення структурної перебудови економіки на засадах прискорення науково-технічного прогресу, докорінного оновлення виробництва за рахунок впровадження досягнень науки і техніки у технологічні процеси виробництва продукції.

     Для успішного функціонування підприємств в умовах ринкових відносин вирішальне значення має оновлення та ефективність застосування техніки і технології, обліку запасів. Тільки постійне оновлення основних виробничих фондів дасть змогу підприємствам виробляти конкурентоспроможну продукцію, задовольняти попит, який швидко змінюється, пристосуватися до умов ринкової конкуренції.

     Оновлення і вдосконалення обліку може відбуватися шляхом часткового відшкодування зносу основних фондів, заміни морально і фізично спрацьованого виробничого устаткування та застарілих технологій у процесі технічного переозброєння і реконструкції виробництва, створення у необхідних масштабах нових та розширення діючих виробництв на якісно новій основі тощо.

     Реформування  системи обліку й фінансової звітності , обліку основних засобів, потрібно як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин ринкового спрямування.

      Підприємства  України є однією з ланок забезпечення Державного бюджету коштами через  податки, тому забезпеченість їх відповідними основними фондами є головною передумовою ефективної господарської  діяльності – захист економічних інтересів держави, збільшення платежів перерахованих до бюджету.

                          Список використаної літератури
  1. Кодекс  законів України.
  2. Закон  України ”Про господарські  товариства”.
  3. Закон України „Про власність».
  4. Закон України „Про оренду державного та комунального майна „
  5. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Перекл. з англ. за ред. С.Ф.Голова./ - К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України.
  6. Положення про розслідування  та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Постанова Кабінету Міністрів України №1094 від21.08.2001 р.
  7. П(С)БО 28 „Зменшення корисності активів” від 24.12.2004, №817
  8. П(С)БО 7 „Основні засоби” від 27.04 2000 №92
  9. „Баланс” 2000р.-2003р.
  10. „Все про бух облік”  2000р.-2005р..
  11. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку. Житомир. ПП “Рута” 2001р.
  12. Бутинець Ф.Ф. Фінансовий бухгалтерський облік. ПП “Рута”. Ж.: 2000.
  13. Бутинець Ф.Ф., Івахненков С.В.Інформаційні системи обліку. Курс лекцій . Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106”Облік і аудит”. – Житомир: ЖІТІ.
  14. Грабова Н.М., ”Теорія бухгалтерського обліку”.
  15. Давидов Г.М.” Аудит”  Знання 2001р.
  16. Дубій О.”12 уроків з „1С: Бухгалтерією” Львів 2001р.
  17. Івахненков С.В. „Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту” Київ „Знання-прес”2003р.
  18. Завгородній В.П. ”Бухгалтерський  облік  в Україні”.
  19. Ковалев В.В. Финансовый анализ. – М.: Финансы и статистика.
  20. Любейко А.М. „Фінанси і контроль”, 2004р.
  21. Маренич Т.Г. „ Бухгалтерський облік в агро формуваннях”  Київ 2005р.
  22. Огійчук М.Ф.  Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. Київ  “Вища освіта”  2003 р.
  23. Писаренко В.М. ”Агроекологія теорія та практикум”  Інтерграфіка 2003р.
  24. Саженець С.В. „Бухгалтерський облік і аудит”, 2004р.
  25. Собко А.В., Кузьмінський А.М., ”Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу”.
  26. Сук П.П „Бухгалтерський облік в сільському господарстві”, 2004р.
  27. Ткаченко Н.М. ”Бухгалтерський фінансовий облік”.
  28. Тютюнник Ю.М. ”Фінансовий аналіз бізнесу” .Полтава 2004р.
  29. Чумаченько М.Г. ”Економічний аналіз” Київ 2003р,

Информация о работе Особливості обліку основних засобів сільськогосподарського підприємства