Особливості обліку основних засобів сільськогосподарського підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Декабря 2011 в 04:07, курсовая работа

Описание работы

Метою та завданням роботи є дослідження простого відтворення необоротних активів підприємства. Для цього необхідно розробити і вибрати найраціональнішу методику нарахування амортизації , як складову облікової політики підприємства. Оптимальність амортизаційної політики означає виконання таких умов: дотримується принцип відповідності доходів і витрат у бухгалтерському обліку; нарахована сума зносу забезпечує відтворення необоротних матеріальних та нематеріальних активів.

Содержание

вступ
Поняття основних засобів, сутність, оцінка
Сутність основних засобів і завдання їх обліку
Поняття зносу основних засобів
Визнання основних засобів та їх оцінка
Особливості обліку основних засобів у сільськогосподарському підприємстві
Характеристика підприемства
Облік наявності та руху основних засобів
Нарахування та облік зносу (амортизації) тварин
Інвентаризація основних засобів
Впровадження компютерних технологій в організації обліку амортизації основних засобів

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

курсова.doc

— 267.50 Кб (Скачать)
 
 
 
 
 
 
 

курсова робота

на тему: 

особливості обліку основних засобів  сільськогосподарського підприємства 
 
 
 
 
 
 

Виконав :

Студент 3- курсу

Крутоголовий  С.

Перевірив: 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                    Зміст

вступ

  1. Поняття основних засобів, сутність, оцінка
    1. Сутність основних засобів і завдання їх обліку
    2. Поняття зносу основних засобів
    3. Визнання основних засобів та їх оцінка
  2. Особливості обліку основних засобів у сільськогосподарському підприємстві
    1. Характеристика підприемства
    2. Облік наявності та руху основних засобів
    3. Нарахування та облік зносу (амортизації) тварин
    4. Інвентаризація основних засобів
  3. Впровадження компютерних технологій в організації обліку амортизації основних засобів

    ВИСНОВКИ

    Список  використаної літератури  
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

                                                    Вступ

      На  сьогоднішній день актуальним є питання  пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємств. Для того, щоб  відбувався процес виробництва, необхідні  певні засоби виробництва. Основні  засоби є саме тією необхідною основою діяльності підприємства.

      Основні засоби являють собою нагромаджене суспільне багатство. Вони знаходяться  в безперервному русі, змінені  й удосконалені. Розширення, підтримання  належного функціонального стану  і раціональне використання основних засобів значною мірою визначають обсяг виробництва, можливість росту і підвищення ефективності.

      До  основних виробничих фондів належать ті засоби, які перебуваючи у сфері  матеріального виробництва, безпосередньо  приймають участь у виготовленні матеріальних благ (машини, обладнання тощо), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі приміщення, споруди, електромережі та інше), використовуються для зберігання і переміщення засобів праці. Основні виробничі засоби промисловості – це засоби праці, які приймають участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукцію, що виготовляється частинами по мірі зносу.

      В даний час в Україні будується  нова економічна система, що базується на ринкових відносинах. В зв’язку з цим проходять суттєві зміни в системі управління, що мають вплив на бухгалтерський облік і аналіз фінансового стану підприємства. Облік починає поступово наближатися до вимог міжнародних стандартів, що вимагає нових знань від бухгалтера, який перестає бути вузьким спеціалістом, що відповідає лише за ведення бухгалтерських рахунків, а стає кваліфікованим працівником, що здійснює велику роботу по плануванню, контролю, оцінці та огляду господарської діяльності підприємства.

      Основні засоби – найважливіша і домінуюча  частина всіх фондів в промисловості (маються на увазі основні і  оборотні фонди, а також фонди  обігу). Вони визначають виробничу потужність підприємства, характеризують їх технічне оснащення, безпосередньо пов’язані з продуктивністю праці, механізацією, автоматизацією виробництва, собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності. Тому вибрана тема дипломної роботи являється особливо актуальною.

     Слід  визнати, що амортизація як економічна (в т. ч. облікова) категорія, як складова фінансово-господарської діяльності підприємства завжди була й залишається однією із центральних тем, що знаходиться на перехресті науки та практики. При цьому її актуальність спричинена, в першу чергу, існуванням значної кількості невирішених проблемних питань, що час від часу з'являються  із прийняттям чергових недосконалих нормативно-правових актів.

     Організаційно-правові  та  економічні  основи  амортизації  необоротних активів в умовах переходу до ринку викладені в  законах України „Про  оренду  державного та комунального  майна”(13), „Про колективне сільськогосподарське підприємство”(19), „Про амортизацію”, „Про фінансовий лізинг”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, П(С)БО 7 „Основні засоби”(25), „П(С)БО 8”Нематеріальні активи”(28), П(С)БО 16 „Витрати” , Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 (9) реформуванням колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно, та інших  нормативних і правових актах.

     Метою  та завданням  роботи є дослідження  простого відтворення  необоротних  активів підприємства. Для цього  необхідно  розробити і вибрати  найраціональнішу методику нарахування  амортизації , як складову облікової політики  підприємства. Оптимальність  амортизаційної політики  означає  виконання таких  умов: дотримується принцип відповідності доходів і витрат  у  бухгалтерському обліку; нарахована сума зносу забезпечує відтворення  необоротних матеріальних та нематеріальних активів. 

Поняття основних засобів, сутність, оцінка 

    1. Сутність  основних засобів  і завдання їх обліку
 

     При організації обліку основних засобів  в Україні підприємствами, їх об’єднанням, госпрозрахунковим організаціям (окрім банків), представництвам іноземних організацій, які здійснюють діяльність в Україні, а також підприємствам, діяльність яких фінансується за рахунок засобів бюджету, необхідно керуватися такими законодавчими і нормативними документами.

     1.Указом  Президента України “Про перехід України до загальноприйнятій в міжнародній практиці системи обліку і статистики ” № 303 від 23.05.92 р.

     2. Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 7 “Основні засоби” (затверджено  наказом Міністерства фінансів  України № 92 від 27.02.2000 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. під № 288 / 4509).

     3.Планом  рахунків бухгалтерського обліку  активів, капіталу, зобов'язань і  господарських операцій підприємств  і організацій № 291 від 30.11.99 р.

     4. Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р. ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. під № 893/4186) [1,с.202].

     На  виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року № 2/3 було затверджено наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 року Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

     Положення (стандарт) 7 “Основні засоби” визначає методологічні засади формування в  бугалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

     Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності.

     Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними  засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

     Побудова  обліку основних засобів грунтується  на їх визнанні та економічній класифікації.

     Основні засобице матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використовування в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здача в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використовування (експлуатації) яких складає понад один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

     Об’єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

     Якщо  один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

     Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних  матеріальних активів.

     Об’єкт  основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому  економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

     Основні засоби підприємств складають основу їх матеріально-технічної бази, зріст і вдосконалення яких є важливою умовою підвищення якості і конкурентоспроможності продукції.

     Облік основних засобів здійснюється централізовано в розрізі окремих об’єктів і  класифікаційних груп.

     До  основних засобів відносяться: будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар і інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв’язку із зносом; сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди — незалежно від вартості; капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні і інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об’єкти, що відносяться до основних засобів.

     Капітальні  вкладення в багаторічні насадження, поліпшення земель включаються до складу основних засобів щорічно в склад  витрат, що відносяться до прийнятим  в експлуатацію площ, незалежно від  ступеня готовності всього комплексу робіт.

     Завершені капітальні витрати в арендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об’єкти, що відносяться до основних засобів, зараховуються орендарем у власні основні засоби в сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачене договором оренди.

     Для правильного обліку основних засобів  необхідно перш за все їх чітко  класифікувати.

     Класифікація  основних засобів призначена для використовування в автоматизованих системах управління при рішенні наступних задач:

     – організації систематичного обліку і звітності в частині основних засобів;

     – визначення норм амортизації основних засобів і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва;

     – проведення робіт по перепису, оцінці і переоцінці об'ємів складу і стану основних засобів;

     – реалізації комплексу облікових  функцій по основних засобах в  рамках робіт за державною статистикою;

     – здійснення міжнародних зіставлень по структурі і стану основних засобів;

     – визначення розрахунків похідних економічних  показників, включаючи фондомісткість, фондовіддачу і т.д., а також рекомендованих нормативів проведення капітальних ремонтів основних засобів.

     Основні засоби в Україні можна класифікувати (рис.1.1):

     а) за функціональним призначенням;

     б) за галузевою ознакою;

     в) за використанням і приналежностю;

     г) за натурально-матеріальним складом .

     За  функціональним призначенням розрізняють:

     – виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини і устаткування, робочі машини і устаткування, і т.п.) і діють у сфері матеріального виробництва;

     – невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої або непрямої участі в процесі виробництва і призначені в основному для задоволення комунальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства (будівлі, споруди, устаткування, машини і апарати і ін.) і використовуються в невиробничій сфері. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

Информация о работе Особливості обліку основних засобів сільськогосподарського підприємства