Основи витрат виробництва по випуску готової продукції

1) Потрібно визначити  відсотковий зміст вартості сировини і матеріалів, відпущених у виробництво у загальній сумі витрат, списаних на виробництво:

21000/30000 * 100% = 70%.

2) Визначимо величину незавершеного виробництва на кінець звітного періоду і вартість матеріалів у залишках цієї продукції:

30000 – 26000 = 4000 грн.

3) Визначимо вартість частини сировини, матеріалів у незавершеному виробництві:

4000 * 70%/100 = 2800 грн.

4) Визначимо ту частину сировини і матеріалів, яка була використана у виробництві і лишилась у залишках нереалізованої готової продукції:

(26000 – 25000) * 70% = 700 грн.

Таблиця 3.6

Відомість обліку балансової вартості матеріальних активів (грн.)

Балансова вартість матеріальних активів на початок ІV кварталу перевищує їх балансову вартість на кінець того самого кварталу на 1700 грн. і на цю ж суму зменшується оподатковуваний прибуток.

3.3 Взаємодія обліку витрат виробництва та випуску готової продукції з фінансовою звітністю

Дані про витрачання робочого часу та утримання робочої сили групуються в звіті про використання робочого часу та звіті з праці, в яких групується інформація за рахунками 23, 91, 92, 93, 94 та рахунком 66.

Зведені дані про відрахування на соціальні заходи відображаються в  Звіті про нараховані єдині соціальні внески.

Зведений облік витрат розшифровано в Книгах затрат і виходу продукції.

На основі данних формується головна книга, потім шахматна відомість і оборотно-сальдова відомість.

Дані з неї переносяться в баланс і звіт про фінансові результати, який складається за підсумками звітного року. Зокрема дані про витрати в ньому показані в Звіті про фінансові результати (рядки 040, 070, 080, 090, 140, 150, 160, 205), Звіті про рух грошових коштів (рядки 020, 060, 350, 360), Примітках до фінансових звітів – (розділ 1 «Нематеріальні активи» і  2 «Основні засоби» (в частині нарахування амортизації), 5 «Доходи і витрати», 13 «Використання амортизаційних відрахувань»). Отже, зведений облік витрат на підприємстві ведеться з дотриманням законодавчих і нормативних актів та відповідає вимогам і потребам користувачів.

Відповідно до додатку Б «Звіту про фінансові результати» ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату №6 за 2010 рік:

Рядок 040 «Собівартість реалізації продукції» (1032430) тис. грн.

Рядок 070 «Адміністративні витрати» (69410) тис. грн.

Рядок 080 « Витрати на збут» (168727) тис. грн.

Рядок 090 « Інші операційні витрати» (27501) тис. грн.

Рядок 140 «Фінансові витрати» (10818) тис. грн.

Рядок 150 «Втрати від участі в капіталі» (6089) тис. грн.

Рядок 160 «Інші витрати» (6214) тис. грн.

Рядок 205 «Надзвичайні витрати» (1) тис. грн.

Відповідно до додатку В «Звіту про рух грошових коштів» ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату №6 за 2010 рік:

Рядок 020 «Коригування на амортизацію необоротних активів» 686,8 тис.грн.

Рядок 060 «Витрати на сплату відсотків» 551,1 тис. грн.

Рядок 350 «Сплачені дивіденди» 192 тис. грн.

Відповідно до додатку Г «Приміток до річної фінансової звітності» ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату №6 за 2010 рік:

Розділ 1 «Нематеріальні активи» і 2 «Основні засоби» (в частині нарахування амортизації) накопичена амортизація склала 3,1 тис. грн. по розділу 1 та 5985 тис.грн. по розділу 2.

Рорзділ 5 «Доходи і витрати» інші операційні витрати склали 4635,6 тис. грн., інші фінансові витрати 551,1 тис. грн. та інші витрати 63,4 тис. грн.

Розділ 13 «Використання амортизаційних відрахувань» нараховано було 717,6 тис. грн. і використано 488,9 тис. грн.

Дані про витрати підприємства, в тому числі і витрати виробництва містяться в Звіті про фінансові результати.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу в наслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до Звіту про фінансові результати:

1) Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2) Попередня (авансова) оплатав запасів, робіт, послуг.

3) Погашення одержаних позик.

4) Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, вказаним вище (п. 6 ПСБО 16).

5) Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

Склад витат визначається пунктами 10 – 31 ПСБО 16 “Витрати”.

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним вище, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду.

Відповідно до П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, звіт складається з трьох розділів, а саме:

І. Фінансові результати.

ІІ. Елементи операційних витрат.

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Отже, у першому розділі – доходи, витрати, прибутки або збитки згруповані за видами діяльності та функціями, а в другому розділі – витрати згруповані за елементами операційних витрат, у третьому – розраховується прибуток на акції.

Дані про виробничі витрати показані в рядку 040 «Собівартість реалізованої продукції» та являються частиною операційних витрат, дані про які розглянуті в 2 розділі Звіту.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” (пункти 8 і 9) придбані або отримані запаси, включаючи товари, зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість запасів, що придбані за плату є собівартістю запасів, яка складається із суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. итрати, що безпосередньо пов’язані з придбанням товарів, транспортуванням їх до місця використання та доведенням до стану, в якому вони придатні до реалізації, включаються до фактичної собівартості реалізованих товарів за спеціальним щомісячним розрахунком цих витрат.

Висновки та пропозиції

Витрати відіграють суттєву роль у діяльності кожного підприємства: обмежують його прибуток, є основою ціноутворення, визначають можливість використання цінових методів у конкурентній боротьбі. Витрати як найтісніше пов’язані зі створенням нової вартості, різними формами капіталу, прибутком, а отже, безпосередньо визначають можливість функціонування підприємства.

Витрати – це грошове вираження величини економічних ресурсів підприємства у застосованій і споживаній формах, необхідних для здійснення його виробничо-господарської діяльності і досягнення поставленої мети

В методології обліку застосовують декілька методів обліку витрат: нормативний, попроцесний, попередільний і позамовний та багато класифікацій витрат: за центрами відповідальності, по відношенню до виробничого процесу, за видом продукції, за єдністю складу та інші.

Основним нормативним актом, який регулює облік витрат на підприємстві є П (С)БО «Витрати». В ньому регулюються порядок їх визнання, оцінки, складу, розподілу тощо. Тому, хоч підприємствам й надано право самостійно обирати систему управлінського обліку, проте в такій його частині, як облік витрат, воно повинно орієнтуватися на вимоги даного положення. В ньому наводяться визначення основних термінів, пов’язаних з обліком витрат на підприємстві; основні принципи визнання витрат.

Відповідно до законодавства підприємство має право обирати між трьома способами обліку витрат діяльності: з використанням 8 класу рахунків “Витрати за елементами”, з використанням 9 класу рахунків “Витрати діяльності”, з одночасним використання 8 і 9 класу рахунків.

Готова продукція — це продукція, яка пройшла на підприємстві всі технологічні операції, відповідає нормам, стандартам якості та передана на зберігання (склад, майданчик, інше місце). Складський і аналітичний облік готової продукції ведеться за аналогією обліку виробничих запасів, тобто за номенклатурними номерами в картках складського обліку, в обігових відомостях.

Видами дiяльностi товариства ВАТ «Київхліб» є: хлiбопекарна промисловiсть; пiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв та iнших працiвникiв; оптова торгiвля недержавних органiзацiй, крiм споживчої комерцiї; транспортно-експедиторськi послуги; зовнiшня торгiвля недержавних органiзацiй; монтажнi роботи. Основний вид дiяльностi - виробництво хлiба, хлiбобулочних, кондитерських та макаронних виробiв, якi реалiзуються населенню та бюджетним споживачам м. Києва та областi. В обсязi товарної продукцiї хлiб i хлiбобулочнi вироби складають 86,8 %, кондитерськi - 12,8 %, iнша продукцiя - 0,4%.

Зведений облік витрат і виходу готової продукції на підприємстві ведеться з дотриманням законодавчих і нормативних актів, характерна особливість бухгалтерського обліку на підприємстві полягає в тому, що він заснований на строгому документуванні господарських операцій.

На підприємстві усі записи в бухгалтерському обліку про витрати виробництва проводяться на підставі відповідних первинних документів, які можна виділити такі групи:

-         з обліку витрат праці;

-         з обліку витрат предметів праці;

-         з обліку витрат засобів праці;

-         з обліку інших витрат;

-         з обліку виходу продукції.

Облік загальновиробничих витрат здійснюється за допомогою таких же документів і  регістрів, як і при обліку виробничих витрат. Загальновиробничі витрати включаються до собівартості продукції пропорційно базі розподілення-нормальній виробничій потужності, яка визначається в кількості виготовленої продукції.

 З розвитком конкуренції на ринку та зниженням норми прибутку перспективи розвитку підприємства значною мірою залежать від поведінки витрат та управління ними. Вміння планомірно і раціонально управляти витратами в періоди погіршання кон’юнктури ринку підвищує шанси на виживання. Також за сприятливих економічних умова важливою стає задача оптимального розподілу ресурсів між поточною та інвестиційною діяльністю.

Побудову та вдосконалення системи управлінського обліку на підприємстві пропонується здійснювати шляхом:

- виділення основних понять і процедур, системи управлінського обліку;

- виявлення існуючих проблем формування та контролю витрат на підприємстві;

- формування моделі управлінського обліку з урахуванням особливостей галузі та підприємства;

- побудови інформаційної системи;

- адаптації документообороту до обраної інформаційної системи;

- розподілу відповідальності за формування витрат та створення механізму мотивації і стимулювання їх зниження.