Організація обліку розрахунків з покупцями і замовниками в ПП «Зарічне» Бердичівського району Житомирської області

Для забезпечення поточного контролю за податковою системою, в нашій  країні запроваджено подання до органів  податкової служби звітності, що відображає суму нарахованих і сплачених відповідним підприємством з певного виду податку, а також зобов’язання платника перед бюджетом зі сплати цього податку .

У податковій звітності розрахунки з покупцями відображаються в  податковій декларації з податку  на додану вартість.

З прийняттям Податкового кодексу  доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються  до доходів звітного періоду.

Доходи визначаються на підставі первинних  документів, що підтверджують отримання  платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Суми, відображені у складі доходів  платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше  ніж сума компенсації, отримана в  будь-якій формі.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права  власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

При сплаті податку на додану вартість в ПП «Зарічне» складають податкову декларацію з ПДВ.

Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після  надходження податкової декларації зобов'язаний перевірити визначене  податкове зобов'язання, сплату належної суми податку і видати довідку  про таку сплату та про відсутність  податкових зобов'язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Форма такої довідки встановлюється центральним органом державної  податкової служби. Порядок застосування цього пункту визначається Кабінетом Міністрів України.

 

9. Напрями удосконалення облікового процесу розрахунків з покупцями і замовниками

 

Удосконалення організації обліку розрахунків з покупцями та замовникамина ПП «Зарічне» є одним з ключових завдань у вирішенні проблем, що виникають під час поточного управління підприємством з позиції оптимального співвідношення між ліквідністю та прибутковістю. Це питання з різним ступенем теоретичного і практичного висвітлення розглянуто в багатьох іноземних виданнях останнього часу. Огляд наукової та методичної літератури свідчить, що аналіз договірних зобов’язань в контексті управління заборгованістю, раніше не проводився.

На сьогоднішній день безнадійна заборгованість в Україні посідає досить вагоме місце у складі всієї заборгованості.

У зв’язку з цим особливої уваги потребує порядок списання простроченої дебіторської заборгованості, оскільки існує прямий взаємозв’язок між списанням такої заборгованості і формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток. Правильне і своєчасне списання  дебіторської заборгованості відіграє важливу роль при формуванні фінансових результатів діяльності підприємства.

Вважаємо, що підприємствам-кредиторам, щоб уникнути втрат від оподаткування, необхідно створювати резерв сумнівних боргів.

Рішення про створення резерву сумнівних боргів повинно готуватись комісією підприємства за участю керівників юридичної, бухгалтерської, збутової служб та затверджуватись керівником підприємства. В рішенні про створення резерву сумнівних боргів комісія повинна відображати наступні відомості: дату та причину виникнення заборгованості, строк її погашення (векселів, застав, договорів страхування), дату подання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про стягнення заборгованості з покупця (замовника), номер та дату платіжного доручення про перерахування мита.

Резерви сумнівних боргів дозволяється створювати тільки за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року, в той час як сумнівні борги виникають в ході торгових операцій протягом року. Існують наукові думки, що необхідно нараховувати резерв протягом всього облікового періоду. На мою думку, розрахувати резерв сумнівних боргів доцільно перед складанням звітності, а використовуватися він буде протягом звітного року при потребі або безпосередньо перед складанням звітності.

Резерв повинен формуватись на базі експертних оцінок фінансового менеджменту підприємства.

Списання боргу на збиток внаслідок неплатоспроможності боржника не є анулюванням заборгованості. Ця заборгованість повинна відображатися на позабалансових рахунках з метою контролю за можливістю стягнення у випадку зміни майнового стану боржника. Термін, на який заборгованість повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку, встановлюють деякі практики в три, деякі – в п’ять років з моменту списання. Зазначений термін повинен обиратися підприємством самостійно, але не менше трьох років з моменту списання заборгованості з балансу.

Для того, щоб списати безнадійну заборгованість, необхідно правильно документально оформити дану операцію. Дебіторська заборгованість, по якій закінчився строк позовної давності, списується за рішенням керівника підприємства. Сьогодні законодавством не передбачена конкретна форма такого рішення. При використанні довільної форми, пропонуємо наступні обов’язкові реквізити:

• повна назва підприємства-дебітора із зазначенням його ідентифікаційного та індивідуального податкового коду, дати і причини виникнення заборгованості;
• повний перелік первинних документів, що підтверджують даний факт;
• дата прийняття рішення з обов’язковим зазначенням того, що ця заборгованість повинна обліковуватись не менше трьох років поза балансом (а можна і більше) з часу такого списання для нагляду за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану дебітора;
• підпис керівника і головного бухгалтера;
• печатка підприємства, установи.

Бухгалтерський облік і звітність є важливими інструментами управління та діловою мовою бізнесу. Ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку як системі суцільного, безперервного та документального оформлення господарських процесів, вони відображають і дають змогу оцінювати результати діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності і необхідні управлінські рішення. На підставі їх сільськогосподарськими підприємствами складається і оприлюднюється бухгалтерська звітність.

Дедалі зростаючий розвиток науки і техніки дає змогу механізувати й автоматизувати обробку бухгалтерської інформації. Для цього майже в усіх регіонах України створено спеціальні обчислювальні центри. Однак обробка на них облікової інформації має ряд істотних недоліків. Ці недоліки усуваються при децентралізації обробки бухгалтерської інформації  та створенні автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера за допомогою персональних комп’ютерів (ПК). АРМ - це професійно орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації функцій спеціаліста, що виконуються на його робочому місці

Стратегічний напрям розвитку вітчизняного обліку на найближчу  перспективу полягає в теоретичній  розробці і наступному поетапному введенні концептуальних основ управлінського обліку. На сьогодні розробка чіткої структури управлінського обліку і відповідно потужної автоматизованої системи для підприємств, є однією з умов їх виживання.

Економічна ситуація на підприємствах України вимагає від суб’єктів господарської діяльності своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Зробити це неможливо без достовірної, належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання такої інформації виступає система бухгалтерського обліку.

Саме облік надає  керівництву підприємства оперативну, достовірну інформацію. Ефективне досягнення цієї мети можливе при комп’ютеризації  бухгалтерського обліку на підприємстві.

 

Висновки до розділу 2

 

У цьому розділі ми досліджували встановлення господарських  відносин ПП «Зарічне» з іншими фізичними  та юридичними особами, передбачене  виникненням між ними певних прав та зобов’язань. Під зобов’язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству.

Також провели аналіз фінансового стану підприємства і в зв’язку з цим рекомендуємо деякі шляхи вдосконалення.

Рівень управління економікою підприємств і об'єднань значною  мірою залежить від повноти, обґрунтованості  і достовірності інформації, яка  міститься в бухгалтерському обліку і звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік на підприємстві, як він виконує свої контрольні функції, значною мірою залежить рівень економічної роботи. Чим раціональніше організовано бухгалтерский облік у господарстві, чим менше він потребує затрат праці облікових працівників, тим більше залишається у них часу для аналізу і контролю.

Підставою для бухгалтерського  обліку господарських операцій є  первинні документи, які фіксують факти  здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Побудова  аналітичного та синтетичного обліку забезпечує отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість не сплачену в строк . Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим до сплати рахунком, що зазначено в Наказі про облікову політику.

Управлінський же облік  забезпечує керівників та менеджерів вичерпною оперативною інформацією не тільки про фактичну заборгованість покупців перед підприємством чи підприємства перед постачальниками, що можливо й за даними фінансового обліку, а й про змогу погасити цю заборгованість у певні терміни. Щодо коштів, то в управлінському обліку недостатньо інформації лише про їхню наявність на певну дату, що доволі легко забезпечує фінансовий облік, оскільки потрібні лише дані прогнозного характеру, які дають змогу маневрувати коштами.

 

 

Розділ 3. Організація контрольної  і аналітичної роботи на підприємстві

 

3.1. Завдання, сутність, мета  і суб’єкти аналітично-контрольної  роботи в системі управління  розрахунками з покупцями і  замовниками на підприємстві

 

Аналітична  робота  на підприємстві починається з планування.

Розрізняють план аналітичної роботи та план (програму) конкретного аналізу.

План аналітичної  роботи складається на рік з розбивкою  по кварталам: передбачаються зміст, періодичність  і методи проведення аналізу, вказуються розділи господарської діяльності та об’єкти, які включені в план періодичного контролю, терміни проведення, відповідальні виконавці, технічні засоби й джерела інформації, які необхідні для аналізу, а також строки і порядок обробки результатів.

На підприємстві економічний аналіз розбивають на декілька етапів.

Перший етап – визначення і чітке обмеження  мети й завдання роботи. Недостатня увага до цього етапу може призвести  до втрати аналізом конкретності, цілеспрямованості, його виконання може затягнутись  у часі.

Другий етап – старанне опрацювання програми дій, робочого (календарного) плану, визначення кола учасників, розподіл обов’язків між ними, постановка конкретних завдань, що випливають із загальної мети, визначення джерел інформації, розробка макетів аналітичних таблиць, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів графічного оформлення результатів аналізу.

Третій етап – збирання інформації (залучаючи  статистичну звітність, дані синтетичного та аналітичного обліку, планову документацію, результати спеціальних спостережень тощо); перевірка її достовірності; кількість інформації, що охоплюється, слід цілком підпорядкувати меті й завдання аналізу; обсяг її повинен бути необхідним і достатнім. Треба врахувати, що збирання інформації – трудомісткий процес, тому добування зайвої інформації, яка не відповідає завданням, робить працю більш дорогою, відтягує строки її виконання. У ході збирання даних слід звернути увагу на їхню точність і повноту.

Четвертий етап – аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення порівнянності показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від плану; з’ясування причин негативних явищ (якщо їх виявлено) у роботі; кількісне вимірювання впливу факторів; встановлення потенціальне невикористаних можливостей щодо поліпшення роботи підприємства. Визначають коло факторів, що впливають на досліджувані показники; групують їх, виділяючи фактори, які залежать і які не залежать від підприємства. Особливу увагу приділяють вивченню механізму дії факторів, які безпосередньо залежать від підприємства (цеху, дільниці).