Організація обліку розрахунків з покупцями і замовниками в ПП «Зарічне» Бердичівського району Житомирської області

Основний первинний документ з  ПДВ — податкова накладна —  документ, який підтверджує виникнення податкового зобов'язання у платника податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і водночас — право на податковий кредит у покупця — платника податку.

Як  свідчить практика, результати за даними фінансового і податкового обліку можуть відрізнятися між собою.Найпоширенішими  причинами таких відхилень є  наступні:

1. Принципово новий підхід до визначення моменту виникнення валових доходів і витрат, який не збігається з моментом отримання доходів і витрат діяльності підприємств.
2. Сума валових витрат не відповідає сумі витрат діяльності.

3. Новий підхід до визначення об'єкту оподаткування. Об'єктоподаткування у податковому обліку - це величина, яка не збігається зприбутком підприємств, що є об'єктом оподаткування у фінансовому обліку,

4. Відмінність у методиці визначення сум валових доходів і валовихвитрат, з сумами витрат і доходів діяльності.

5. Якщо у фінансовому обліку існують певні теоретичні категорії, окрема методологія обліку, то теоретична база податкового обліку обмежується лише правилами його ведення.

 

2.7. Формування системи  управлінського обліку розрахунків  з покупцями і замовниками

 

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів. Система управлінського обліку призначена для вирішення внутрішніх задач, керування підприємством.

У процесі здійснення фінансово-господарської  діяльності підприємство постійно має  потребу в проведенні розрахунків  зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто воно кредитує покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості. Управління дебіторською заборгованістю при розрахунках з покупцями і замовниками – це суттєвий елемент системи управлінського обліку.

Практика переконливо доводить, що успішна діяльність підприємства можлива за умови чіткого обліку розрахунків. Сучасні ж ринкові умови посилюють ці вимоги, оскільки будь-які упущення можуть звести нанівець позитивні результати виробничої діяльності підприємства.

Управління розрахунками з покупцями  і замовниками також передбачає контроль за оборотністю коштів в них. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Отже, управління розрахунками передбачає визначення наступних основних моментів (рис. 2.7.1).

 

Рис. 2.7.1. Управління розрахунками з покупцями та замовниками

 

Управлінський облік має забезпечувати  повсякденний контроль стану розрахунків  разом із надходженням чи витрачанням  коштів та їхньою наявністю на звітну дату. Управлінський облік в  ПП «Зарічне» забезпечує бухгалтерів вичерпною оперативною інформацією не тільки про фактичну заборгованість покупців перед підприємством чи підприємства перед постачальниками, що можливо й за даними фінансового обліку, а й про змогу погасити цю заборгованість у певні терміни.

Управління розрахунками з покупцями  і замовниками в ПП «Зарічне» передбачає розробку і впровадження ефективного його механізму управління, який передбачає такі етапи:

• формування стандартів платоспроможності покупців та їх оцінку (дебіторська заборгованість у попередньому періоді);
• обґрунтування умов платежу та прийомів стягнення дебіторської заборгованості;
• прийняття рішень стосовно методів управління дебіторською заборгованістю при розрахунках з покупцями;
• впровадження системи контролю за рухом розрахунків;
• вибір підприємством прогресивних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Таким чином власне облікова інформація в управлінському обліку – це лише вихідні дані для аналітичних  розрахунків, котрі необхідно здійснювати  щодо можливих напрямків використання коштів з урахуванням планових джерел їхнього надходження. Управлінський облік розрахунків з покупцями й замовниками на підприємстві ґрунтується на основі даних таких основних документів: товарно-транспортних накладних чи накладних або приймальних квитанцій (актів про виконані роботи, надані послуги) де відображається заборгованість покупців чи замовників перед підприємством та ін.

Організація обліку на підприємстві передбачає визначення структури бухгалтерії, централізовану та децентралізовану систему обробки даних, розробку робочих інструкцій для працівників бухгалтерії, графіків документообороту, спосіб ведення обліку та інші сторони функціонування бухгалтерії.

Управлінський облік забезпечує керівництво та працівників вичерпною оперативною інформацією не тільки про фактичну заборгованість покупців перед підприємством чи підприємства перед постачальниками, що можливо й за даними фінансового обліку, а й про змогу погасити цю заборгованість у певні терміни. Щодо коштів, то в управлінському обліку недостатньо інформації лише про їхню наявність на певну дату, що доволі легко забезпечує фінансовий облік, оскільки потрібні лише дані прогнозного характеру, які дають змогу маневрувати коштами. Причому при їхньому дефіциті доводиться попередньо оцінювати оптимальність обраного варіанта рішення щодо спрямування коштів із кількох альтернативних. Таким чином власне облікова інформація в управлінському обліку – це лише вихідні дані для аналітичних розрахунків, котрі необхідно здійснювати щодо можливих напрямків використання коштів з урахуванням планових джерел їхнього надходження. Тому очевидно, що оминути в управлінському обліку прирозрахунках із покупцями й замовниками, постачальниками й підрядникамигрошові потоки було б помилкою. Разом з іншими активами вони є його об’єктами. Однак при цьому слід пам’ятати, що йдеться не тільки про облікові процедури у вузькому розумінні, а про широке застосування методів економічного аналізу, насамперед розрахунково-конструктивних, моделювання, які дають змогу прогнозно оцінювати рішення менеджерів щодо управління розрахунками і грошовими потоками.

Варто наголосити, що така постановкауправлінського обліку розрахунків і грошових потоків  потребує складнихобчислень, які доводиться здійснювати в дуже стислі терміни. Терміновістьзумовлена високим динамізмом змін у стані зазначених об’єктівуправлінського обліку. Причому часто альтернативні рішення доводитьсяприймати не тільки загалом, а й навіть після нещодавно прийнятого івиваженого, оскільки ситуація часто змінюється в непередбачуваномунапрямку.

До того ж треба зважати на те, що інформація про розрахунки і рухгрошових потоків початково формується у фінансовому обліку. Традиційноїї використовує лише головний бухгалтер, рідше – керівник підприємства.Менеджери нижчого рівня, особливо в умовах вітчизняних підприємств, неюпрактично не цікавились. Усе це зумовлює небажання останніх втручатись уцю сферу й нині, коли потреба в оперативному управлінні розрахунками ігрошовими потоками в умовах ринкових відносин є очевидною. Вихід можназнайти за умови, що для опрацювання інформації про розрахунки і рухгрошових потоків будуть застосовувати комп’ютери, а результатиобчислень використовуватимуть, крім облікових працівників, менеджерицентрів відповідальності, насамперед відділів постачання та збуту. Не применшуючи ролі головного бухгалтера,підприємству треба визнати, що він не в змозі повною мірою одноосібно обґрунтувати оптимальний варіант рішень щодо спрямування коштів, отриманих підприємством від реалізації продукції, робіт, послуг. Адже завжди є найневідкладніші потреби, першочергові завдання, що можна бути здійснити в тривалішій перспективі. Часто вибір найоптимальнішого варіанта можливий лише на основі вольового рішення менеджера, який має необхідні повноваження, що хоч і базується на певній інформації, але вона може бути навіть не обов’язково сформованою завдяки управлінському обліку.

 

8. Формування і використання розрахунків з покупцями і замовниками в системі показників фінансової, податкової і статистичної звітності

 

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Точніше кажучи, фінансова звітність – це регульована державою сукупність форм звітності, які містять інформацію.

Звітність – це сукупність затверджених у встановленому порядку звітних  форм, які об’єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємств.

Метою звітності є забезпечення інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело інформації під час прийняття економічних  рішень.

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачені такі принципи складання звітності: автономності підприємства; безперервності діяльності; періодичності; історичної (фактичної) собівартості; нарахування та відповідності доходів і витрат; повного висвітлення; послідовності; обачності; єдиного грошового вимірника; превалювання сутності  над формою.

Фінансова звітність ПП «Зарічне» складається з наступних форм:

- Баланс, форма №1;

- Звіт про фінансові результати, форма №2;

- Звіт про рух грошових коштів, форма №3;

- Звіт про власний капітал, форма №4;

- Примітки до річної фінансової звітності, №5;

- Додаток до приміток річної фінансової звітності «Інформація за сегментами», форма №6.

У досліджуваному підприємстві за складання  і подання фінансової звітності відповідальність несе головний бухгалтер підприємства, податкової звітності – заступник головного бухгалтера, звітності до Фондів соціального страхування – бухгалтер по оплаті праці, статистичної звітності – головний бухгалтер та його заступник.

Зазначимо, що працівники досліджуваного підприємства суворо дотримуються термінів подання звітності та принципів  її складання, адже недотримання цих  вимог може призвести до сплати штрафів.

Порядок складання бухгалтерського  Балансу регулюється П(С)БО 2 «Баланс». Баланс надає користувачам інформацію про наявні у підприємства активи, зобов’язання та капітал, тобто є структурованим відображенням фінансового стану підприємства на певну дату.

Що стосується відображення у фінансовій звітності  обліку розрахунків з покупцями, то заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто: дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари (роботи, послуги) наводиться в активі «Балансу» (форма № 1).

Дебіторська заборгованість відображається в активі балансу (рядки 160, 161, 162) в складі розділу «Оборотні активи».

Відображення розрахунків з  покупцями можна прослідкувати  при складанні Приміток до річної фінансової звітності, які є розшифровкою до окремих рядків Балансу та Звіту  про фінансові результати.

Примітки до річної фінансової звітності – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація , розкриття якої передбачено відповідними положеннями бухгалтерського обліку. У примітках висвітлюються принципи оцінки і методи обліку щодо окремих статей звітності, а також проводиться їх додатковий аналіз з метою забезпечення зрозумілості та доречності наведеної інформації.

Безпосередньо дебіторська заборгованість відображається в Примітках до річної фінансової звітності в розділі 9 «Дебіторська заборгованість» (рядки 940-950).

Витрати ж на придбання матеріальних цінностей показують в 5 розділі Приміток «Доходи і витрати».

Розрахунки з покупцями відображаються в статистичній і податковій звітності  підприємства.

Статистична звітність – це форма  державного статистичного спостереження  за господарською діяльністю підприємств  у вигляді заповнених формулярів, які подаються до органів статистики з метою забезпечення управлінських  потреб держави.

Статистична звітність – це особливий вид звітності, основними ознаками якої є:

- відповідність поставленій меті – підготовка офіційної державної інформації, що характеризує масові явища і процеси в економічній, соціальній та іншій сферах життя;

- наявність статистичного нагляду – планомірно, науково організованого процесу збору даних про масові явища і процеси, що відбуваються  в економічній, соціальній та інших сферах життя;

- наявність методології складання звітності, яка базується на результатах наукових досліджень.

Відображаються розрахунки з покупцями  в формі статистичного спостереження  №1-Б «Звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість», яка подається ПП «Зарічне» до органів статистики на 20 день після закінчення звітного періоду (місяця, кварталу, року). В даній формі відображається в розрізі дебіторська та кредиторська заборгованість.