Організація обліку розрахунків з покупцями і замовниками в ПП «Зарічне» Бердичівського району Житомирської області

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Житомирський національний агроекологічний  університет

 

Економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку

 

Курсова робота

з Організації обліку

на  тему:

«Організація  обліку розрахунків з покупцями  і замовниками в ПП «Зарічне» Бердичівського району Житомирської області»

 

 

 

 

Виконав:

студент1групи

ОКР «Спеціаліст»

спеціальності «Облік і аудит»

денної форми навчання

______________

Науковий керівник:

старший викладач

Цибуля Неоніла  Дмитрівна

 

 

 

 

Житомир – 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..……4

Розділ 1. Теоретико-нормативні аспекти  формування механізму розрахунків  з покупцями та замовниками в  процесі господарської діяльності………………….6

1. Економічний зміст і роль розрахунків з покупцями і замовниками в господарській діяльності…...………………………………………..………………...6
2. Науково-нормативне забезпечення обліку, контролю і аналізу розрахунків з покупцями і замовниками……………………………………………..9
3. Механізм та інструменти управління розрахунками з покупцями і замовниками в сучасних умовах господарювання………………………………….14
4. Міжнародні нормативи та зарубіжний досвід в організації облікового процесу розрахунків з покупцями та замовниками …...……………………………17

Висновки до розділу 1………………………………………………………….21

Розділ 2. Побудова системи облікового забезпечення управління розрахунками з покупцями та замовниками в ПП «Зарічне» Бердичівського району Житомирської області……………………………………………..………....22

2.1. Організаційна  характеристика та оцінка економічного  стану розвитку підприємства…………………………………………………………………..………22

2.2. Оцінка стану облікового процесу розрахунків з покупцями та замовниками…………………………………………………………………………...26

2.3. Суб’єкти, об’єкти і завдання  облікового процесу розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві………………………………………..28

2.4. Організація первинного обліку розрахунків з покупцями та замовниками…………………………………………………………………………...30

2.5. Організація  синтетичного і аналітичного  обліку...………………...……33

2.6. Податковий облік розрахунків  з покупцями та замовниками.…………………………………………………………………………..37

2.7. Формування системи управлінського  обліку розрахунків з покупцями  і замовниками…………………………………………………………………………...40

2.8. Формування і використання  розрахунків з покупцями і  замовниками в системі показників  фінансової, податкової і статистичної звітності……….……..44

2.9. Напрями удосконалення облікового  процесу розрахунків з покупцями  і замовниками…………………………………………………………………………...48

Висновки до розділу 2……………………………………………………….…52

Розділ 3. Організація контрольної  і аналітичної роботи на підприємстві………………………………………………………………………..….53

3.1. Завдання, сутність, мета і суб’єкти  аналітично-контрольної роботи в  системі управління розрахунками  з покупцями і замовниками  на підприємстві…………………………………………………………………………...53

3.2. Об’єкти, суб’єкти контролю  розрахунків з покупцями і замовниками…………………………………………………………………………...58

3.3. Аналіз розрахунків з покупцями  і замовниками………………………...63

3.4. Оцінка резервів аналітично-контрольної  роботи в системі управління  розрахунками з покупцями і  замовниками………………………………………….67

Висновки до розділу 3………………………………………………………….70

Висновки і пропозиції………………………………………………………….72

Список використаної літератури…………………………………………...…73

Додатки:…………………………………………………………………………78

 

Вступ

 

Чітка організація обліку розрахунків  з покупцями і замовниками має велике значення, так як здійснює безпосередній вплив на швидкість обертання обігових коштів, а своєчасність надходження грошових коштів веде до зростання рівня платоспроможності та абсолютної ліквідності будь-якого господарюючого суб’єкта.

Актуальність теми нашого дослідження можна розглянути з багатьох сторін, адже чітка організація розрахунків з покупцями має велике значення, так як здійснює безпосередній вплив на зменшення кредиторської заборгованості.

Керівництву підприємства необхідно  мати достовірну інформацію про стан розрахунків з покупцями та замовниками. Необхідною передумовою достовірності інформації є ведення обліку розрахунків згідно законодавства, здійснення своєчасного контролю і аналізу стану взаєморозрахунків і заборгованості.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками є достатньо важливим об'єктом у обліково-звітному процесі. Як ми знаємо підприємство не є замкнутим середовищем, воно постійно взаємодіє в своїй діяльності з контрагентами (постачальниками, кредиторами, покупцями тощо).

Об'єктом дослідження є діяльність приватного підприємства "Зарічне".

Предметом дослідження є організація  і методика обліку на приватному підприємстві "Зарічне".

Метою написання даної роботи є  обгрунтування теоретичних і методологічних положень з обліку розрахунків з покупцями і замовниками, а також розробка практичних рекомендацій по удосконаленню організації обліку даних розрахунків.

У відповідності з метою була поставлена сукупність наступних завдань:

• вивчення нормативно-правової бази по даній темі дослідження;
• визначення фінансового стану базового підприємства;
• визначення облікової політики підприємства, складу і функціональних обов’язків бухгалтерії;
• вивчення методологічних аспектів організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками;
• дослідження ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з покупцями на підприємстві;
• формування  рекомендацій щодо покращення організації обліку розрахунків.

В ході написання курсової роботи, було застосовано метод теоретико-емпіричного  дослідження, який включає у себе аналіз і синтез, порівняння й узагальнення.

Щодо практичного значення одержаних  в процесі дослідження даної  теми теми організації розрахунків, то їх можна застосувати в практичній діяльності ПП «Зарічне» і тим самим, налагодити розрахункову дисципліну на підприємстві.

 

Розділ 1. Теоретико-нормативні аспекти формування механізму розрахунків з покупцями та замовниками в процесі господарської діяльності

 

1. Економічний зміст і роль розрахунків з покупцями і замовниками в господарській діяльності

 

У процесі господарської діяльності між суб’єктами господарювання виникають розрахункові взаємовідносини. Ці відносини пов’язані з формуванням основних та оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, придбанням товарно-матеріальних цінностей, розподілом прибутку.

Встановлення господарських відносин суб’єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними і юридичними особами передбачене виникненням  між ними певних прав та зобов’язань.

Під зобов’язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству. На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов’язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Найбільшу частку у розрахункових  операціях займають розрахунки підприємства з контрагентами. Основними контрагентами для підприємства є покупці і замовники.

Покупці – це юридичні або фізичні  особи, які здійснюють купівлю продукції, виробленої самим підприємством-продавцем  або придбаним ним у іншої організації для подальшої реалізації.

Замовниками виступають юридичні та фізичні особи, які замовляють у  підприємства виконання різного  роду робіт чи надання послуг [6].

У процесі фінансово-господарської  діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату відразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Принципи формування в бухгалтерському  обліку інформації про дебіторську  заборгованість покупців та замовників визначає П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Юридичні та фізичні особи, які внаслідок подій, що відбулися, заборгували підприємству певні суми грошових коштів. їхніх еквівалентів або інших активів, є дебіторами [45].

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо її сума може бути достовірно визначена та існує вірогідність одержання за нею майбутніх економічних вигод.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за строками погашення з моменту виникнення поділяють на:

• довгострокову дебіторську заборгованість;
• поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторську заборгованість, не погашену в строк, класифікують за строками непогашення  і для кожної групи встановлюють коефіцієнт сумнівності, який підприємство визначає самостійно, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності збільшується із зростанням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у процесі нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги  визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і оцінюється за первісною вартістю.

Таку заборгованість включають  до підсумків балансу за чистою реалізаційною  вартістю, яку обчислюють як суму поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі нормального  операційного циклу або 

буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

До розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю належать:

• розрахунки з покупцями;
• розрахунки за векселями одержаними;
• розрахунки з іншими дебіторами.

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладено  в П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". В даному П(С)БО 10 визначені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість, а також формування величини резерву сумнівних боргів. Величину резерву сумнівних боргів визначають, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації за строками непогашення. Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари,  роботи,  послуги, відносно якої існує невпевненість в її погашенні боржником.

Резерви сумнівних боргів дозволяється створювати тільки за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року, в той час як сумнівні борги виникають в ході торгових операцій протягом року. Існують наукові думки, що необхідно нараховувати резерв протягом всього облікового періоду. На мою думку, розрахувати резерв сумнівних боргів доцільно перед складанням звітності, а використовуватися він буде протягом звітного року при потребі або безпосередньо перед складанням звітності.