Організація обліку фінансових результатів

    Під децентралізацією обліку розуміють  таку організацію облікового апарату, за якої у підрозділах підприємств (цехах, коморах тощо) є власні бухгалтерії  або облікові працівники, які ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають звітність. У центральній бухгалтерії на підставі звітів підрозділів складають зведений баланс і звітність.

    На  співвідношення централізації і  децентралізації в управлінні підприємством  у цілому безпосередньо впливають такі фактори, як розміри організації, технологія виробництва і послуг, навколишнє ділове середовище. Це справедливо і для бухгалтерії.

    Можна виділити чотири організаційні форми побудови облікового апарату:

    а) централізовану, за якої на підприємстві створюють єдиний обліковий центр — центральну бухгалтерію або відділ обліку та звітності, до нього передають для обробки матеріально відповідальні особи або інші оперативні працівники оформлені первинні документи. Обліковий центр здійснює їх перевірку та обробку аж до одержання зведених показників;

    б) децентралізовану, за якої, крім центральної  бухгалтерії, у кожному підрозділі (в цеху, бригаді) створюють облікові відділи, куди здають документи матеріально  відповідальні особи. У цих відділах документи перевіряють, реєструють, а в кінці звітного періоду за цими даними складають баланси та іншу підсумкову звітність, яку передають до центральної бухгалтерії для узагальнення;

    в) неповну централізацію, за якої створюють  і центральну бухгалтерію, і облікові осередки в підрозділах, що не ведуть регістрів аналітичного і синтетичного обліку, а лише приймають, перевіряють і групують документи для передачі їх до центральної бухгалтерії;

    г) форму централізованих бухгалтерій, яку використовують у групах економічно однорідних підприємств, підпорядкованих, як правило, одному вищому органу. На цих підприємствах створюють обліково-контрольні групи, підпорядковані централізованій бухгалтерії, котрі під її керівництвом здійснюють первинну обробку та класифікацію документів [13].

    Окрім форм побудови облікового апарату, розрізняють  також принципи розподілу праці  облікових працівників. Основними  принципами розподілу праці облікових  працівників є функціональний, оперативно-виробничий та комбінований.

    При функціональному розподілі праці подрібнюється обліковий процес, унаслідок чого звужується сфера діяльності окремих виконавців і розподіляється відповідальність за достовірність даних з облікового комплексу між багатьма виконавцями. При оперативному — необхідна висока кваліфікація бухгалтерів. Тому побудова бухгалтерії за однією ознакою в чистому вигляді майже не трапляється.

    Суб'єктом  в організації бухгалтерського  обліку є керівники підприємства - директор та головний бухгалтер, об'єктом - обліковий процес, робота виконавців, організаційне, інформаційне технічне забезпечення обліку, тобто система бухгалтерського обліку.

    У відповідності з п. 2 статті 8 Закону Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) [1]. Таке законодавче закріплення відповідальності за першими особами визначає обов’язкова наявність у них знань з бухгалтерського обліку.

    Структура та штатна чисельність підприємства, в тому числі бухгалтерії, затверджується відповідно до статуту підприємства власником або уповноваженим органом управління.

    Бухгалтерія - це самостійний структурний підрозділ  апарату управління (служба, відділ), який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов’язана зі всіма службами, відділами і виробничими підрозділами, отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну ін формацію.

    Бухгалтер (головний бухгалтер) - це особа, яка пов’язана з підприємством трудовими відносинами. Він уповноважений діяти від імені підприємства, в тому числі підписувати фінансову звітність, складену від імені підприємства [8].

    Організація бухгалтерської служби передбачає визначення прав та обов’язків головного бухгалтера, побудову бухгалтерської служби на підприємстві, Ії місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства. Організація бухгалтерської служби залежить від структури управління, обсягів діяльності підприємства. У Законі Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (п. 4, ст. 8) запропоновано чотири форми організації ведення бухгалтерського обліку:

    - введення до штату підприємства спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

    - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

    - ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

    - самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися.

    На  вибір форми організації обліку впливає ціла низка факторів: вид  діяльності підприємства, обсяг виробництва, чисельність працюючих та ряд інших умов.

    Залежно від розподілу облікових робіт між головною бухгалтерією і оперативно відокремленими структурними підрозділами підприємства організаційна форма бухгалтерського обліку може бути централізованою або децентралізованою.

    При централізованій організації облікового процесу всі облікові процедури виконуються в одному бухгалтерському відділі і всі облікові працівники (касир, бухгалтер з обліку матеріальних цінностей, бухгалтер з обліку операцій з коштами і розрахунками та ін.) підпорядковуються тільки головному бухгалтерові.

    При децентралізованій формі організації  бухгалтерської служби кожний з підрозділів підприємства веде оперативний облік, дані якого узагальнюються потім у головній бухгалтерії. При цій формі з питань методики ведення обліку працівники підпорядковуються головному бухгалтерові, а адміністративно перебувають у підпорядкуванні функціональних керівників (виробництв, цехів).

    Організація бухгалтерського обліку характеризується і низкою складових частин, зокрема вибором форми обліку (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, комп'ютерна та ін.), застосуванням первинної облікової документації, графіком руху первинної облікової документації (документообігом), застосуванням обчислювальної техніки та ін.

    Важливими факторами організації бухгалтерського  обліку є: розмір і обсяг господарської діяльності підприємства; форма власності - державне підприємство, мале підприємство, колективне підприємство, орендне підприємство, спільне підприємство, акціонерне товариство чи товариство з обмеженою відповідальністю тощо; вид діяльності - промислове підприємство, будівельне підприємство, сільськогосподарське підприємство та ін.; характер діяльності - виробнича, посередницька, торговельна та ін.

    Для правильної організації бухгалтерського  обліку необхідно, щоб апарат бухгалтерії мав відповідну структуру, яка передбачає групування облікових робіт за однорідними предметними ознаками [10].

    Структура бухгалтерського апарату значною  мірою залежить від таких основних факторів: обсягу господарської діяльності, чисельності працівників, кількості найменувань товарно-матеріальних цінностей, кількості постачальників і споживачів, кількості первинних документів, використання в бухгалтерському обліку засобів обчислювальної техніки та ін.

    Функції бухгалтерії регламентуються посадовими інструкціями (для цього використовуються Кваліфікаційні характеристики професій працівників бухгалтерського обліку), які розробляються головним бухгалтером, затверджуються керівником підприємства та призначені для конкретних виконавців [13]. Посадова інструкція головного бухгалтера наведена в Додатку Б.

    Таким чином, організація бухгалтерського  обліку підприємства залежить від обсягу облікових робіт, наявності комп'ютерної техніки, інших умов, а також від тієї облікової політики, яку веде підприємство. При цьому свою облікову політику підприємства розробляють самостійно на основі встановлених загальних правил бухгалтерського обліку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ПАТ «СВІТЛОТЕХНІКА» 
 

    2.1. Організаційна характеристика підприємства 

    Підприємство  зареєстровано Запорізькою міською  Радою народних депутатів розпорядженням від 17.10.1991р. №364. Нове свідоцтво про  державну реєстрацію підприємства видано серії АОО №202070 під реєстраційним  № 11031200000008650.

    Товариство  має свідоцтво про реєстрацію простих іменних акцій №46/08/1/00 від 06.04.2000р. та привілейованих акцій № 47/08/1/00 від 06.04.2000р. В 2008р. видано нове свідоцтво про реєстрацію простих іменних акцій на загальну суму 625985,60 (шістсот двадцять п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять гривень 60 копійок) під реєстраційним № 6/08/1/08 від 11.04.2008р. та залишилося діючим свідоцтво про випуск привілейованих акцій у кількості 1287 штук. на суму 514,80 грн. (п`ятсот чотирнадцять грн. 80 коп.). Загальний розмір статутного капіталу на кінець року становить 626500,40 гривень, поділений на 1566251 акцію, номінальною вартістю 0,40 грн. кожна, сформований в повному обсязі.

    Товариство  здійснює діяльність по виробництву  та продажу електротехнічних машин, устаткування, апаратури і виробів виробничого призначення.

    В 2008р. отримано ліцензію серії АВ № 409719 про право проведення господарської  діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури терміном дії до 21.10.2011р.

     Основними видами діяльності відповідно до довідки про включення в єдиний державний реєстр підприємств №065979 по КВЕД:

   31.50.2 – Виробництво електричних ламп  та освітлювального обладнання;

   51.43.1 - Оптова торгівля електропобутовими приборами.

   Метою діяльності товариства є одержання  прибутку від фінансово-господарської діяльності і задоволення економічних і соціальних інтересів трудового колективу товариства.

    Товариство  з обмеженою відповідальністю ПАТ «Світлотехніка» є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Майно товариства складається з основних фондів та обігових коштів, вартість яких відображається в балансі товариства.

    Товариство  є власником:

    - майна, яке передане йому засновником  у власність;

    - продукції, виробленої товариством  в результаті його господарської  діяльності;

    - іншого майна, яке було придбане на засадах, що не суперечать чинному законодавству.

    Товариство  має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, передавати в  оренду юридичним та фізичним особам основні фонди та обігові кошти  в т.ч. засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншими способами, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту підприємства. Товариство має право укладати угоди (контракти), наприклад, угоди купівлі-продажу, підрядну, страхування майна, перевезень, зберігання, доручення і комісії тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, виступати у суді, господарському суді, третейському суді, бути позивачем і відповідачем у суді.

    Прибуток  товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після відшкодування витрат визначених чинним законодавством. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати податку з прибутку, залишається у повному розпорядженні товариства.