Облік заробітної плати у ТОВ "Дружба"

Таблиця 2.6

Показники стану та руху основних засобів в ТОВ „Дружба” Вознесенського району

Коефіцієнти	Роки			Відхилення (+,-) 2009р. порівняно з
	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2 007р.	2 008р.
Коефіцієнт зносу	0,076	0,498	0,498	0,422	-
Коефіцієнт придатності	0,495	0,497	0,498	0,003	0,001
Коефіцієнт вибуття	0,039	0,019	0,004	-0,035	-0,015
Коефіцієнт оновлення	0,024	0,009	-	-	-
Коефіцієнт росту	0,987	0,99	0,996	0,009	0,006

 

Аналізуючи дані таблиці 2.6 можна зробити такий висновок, що  у 2009 році стан основних засобів у господарстві погіршився, про що свідчить зростання коефіцієнта зносу, який зріс порівняно з 2007 роком на 0,422. Коєфіцієнт придатності також збільшився на 0,003 у 2009 році порівняно з 2007 роком. Коефіцієнт вибуття у 2009 році становить 0,004, коефіцієнт росту становить 0,996.

Характеристика  господарства не буде завершеною остаточно  без аналізу динаміки показників фінансових результатів діяльності в ТОВ “Дружба”.                 Аналіз фінансового стану є складовою частиною фінансового аналізу. Завданнями аналізу є: вивчення динаміки фінансових результатів; вивченняструктури прибутку; аналіз розподілу і використання прибутку.

  Отже, проаналізуємо динаміку показників фінансових результатів ТОВ „Дружба”.

Таблиця 2.7

Динаміка  показників фінансових результатів  в ТОВ „Дружба” Вознесенського району

Показники	Роки			Відхилення (+,-) 2009р. Порівняно з
	2 007р.	2 008р.	2 009р.	2 007р.	2 008р.
Прибуток (збиток) від оеалізації,тис.грн.	-202	-98,3	371,1	169,1	272,8
Собівартість реалізованої продукції,тис.грн.	2673,1	1955,8	2011,9	-661,2	56,1
Чистий прибуток(збиток),тис.грн.	-769,4	-545,6	-249,8	-519,6	-295,8
Середньорічна сума активів,тис.грн.	8605,9	5887,05	5574,85	-3031,05	-312,2
Середньорічна сума власного капіталу,тис.грн.	7682,1	4518,55	4059,2	-3622,9	-459,35
Рівень прибутковості (збитковості) продукції,%	-7,56	-5,03	18,45	10,89	13,42
Рівень прибутковості (збитковості) капіталу,%	-8,94	-9,27	-4,48	-4,46	-4,79
Рівень прибутковості (збитковості) власного капіталу,%	-10,02	-12,07	-6,15	-3,86	-5,92

Аналізуючи показники  фінансових результатів в ТОВ „Дружба” Вознесенського району, можна зробити сказати, що всі рівні прибутковості мають тенденцію до збільшення: у період з 2007 по 2009 рік спостерігається значне зниження рівня прибутковості - рівень прибутковості продукції на протязі трьох років збільшився на 10,89 %, рівень прибутковості капіталу зменшився  на 4,46 в.п., рівень прибутковості власного капіталу  зменшився на 3,86 в.п. Чистий прибуток від реалізації у 2009 році зменшився  на 519,6 тис. грн., порівняно з 2007 роком. Зросла середня сума активів підприємства у 2009 році, порівняно з 2007 роком. Що стосується власного капіталу, то він зменшився.

Таблиця 2.8

Динаміка  показників фінансової незалежності в  ТОВ „Дружба” Вознесенського району

Коефіціенти	Норматив	Роки			Відхилення (+,-) 2008р. Порівняно з
		2 007р.	2 008р.	2 009р.	2 006р.	2 007р.
Фінансування	<0,2	0,253	0,396	0,349	0,096	-0,047
Автономії (незалежності)	>0,5	0,818	0,716	0,742	-0,076	0,026
Стійкості (стабільності)	>1,0	3,95	2,523	2,865	-1,085	0,342

 

Проаналізувавши дані таблиці 2.8 можна  зробити такі висновки, що значення коефіцієнту фінансування не є межах норми. Його поліпшення  повинно відбуватися за рахунок зменшення довгострокових та інших поточних зобов'язань.        

Коефіцієнт незалежності визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладений в його майно, та характеризує незалежність підприємства від позикових коштів. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Слід зазначити , що значення показника >0,5, яке визначено більшістю   існуючих   методик,    є   цілком   прийнятним   для   вітчизняних підприємств.

Коефіцієнт  фінансування перевищує норму і  складає – 0,349, це свідчить про перевищення фінансування роботи данного підприємства , що  є негативним фактором. Коефіцієнт автономії знизився за період з 2007 по 2009 рік, що говорить про залежність ТОВ „Дружба” від різноманітних як зовнішніх, так і внутрішніх фінансових факторів. Коефіцієнт стабільності за всі роки становить більше норми.

Після розгляду показників фінансової незалежності аналізуючого підприємства розглянемо показники ліквідності  в ТОВ „Дружба” Вознесенського району (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9

Динаміка  показників ліквідності в ТОВ „Дружба” Вознесенського р-ну

Коефіцієнти	Норматив	Роки			Відхилення (+,-) 2008р. Порівняно з
		2007р.	2008р.	2009р.	2007р.	2009р.
Абсолютної ліквідності	0,2-0,35	0,019	0,0004	0,008	-0,011	0,0076
Швидкої ліквадності	0,7-1,0	0,029	0,043	0,068	0,039	0,025
Покриття	1-2,5	1,093	0,682	0,46	-0,633	-0,222

 

Аналізуючи  вище розраховані показники бачимо, що коефіцієнт абсолютної ліквідності  в 2009 році слав 0,008 він менший за норматив, отже частина боргів підприємства не може бути сплачена негайно. Коефіцієнт швидкої ліквідності також менший за норму і це є негативним фактором. Але коефіцієнт покриття лише в 2007 році склав 1,093 і ввійшов у проміжок від 1до 2,5,тобто увійшов у норму, що свідчить про те, що підприємство у 2007 році своєчасно ліквідувало борги, але у 2009 році цей коефіцієнт зменшився до 0,46, що негативно вплинуло на стан підприємства.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ В ТОВ «ДРУЖБА» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ

3.1. Первинний  і зведений облік розрахунків  за виплатами працівникам.

Для обліку праці та її оплати в галузі рослинництва використовують Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67), Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № 66).

Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67) застосовується для обліку механізованих робіт, що виконуються трактористами-машиністами  на тракторах, комбайнах, інших самохідних машинах. Його відкривають на кожного тракториста-машиніст (трактор, комбайн). Лист розрахований на щоденне ведення обліку на протязі 15 днів.

Записи  в обліковому листі веде бригадир тракторно-рільничої бригади, або  помічник бригадира, обліковець.

Для обліку робіт, що виконуються ручним способом або з залученням живої тяглової сили, використовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № 66) в двох варіантах. Перший варіант  розрахований на одночасний облік праці  бригади. На кожний вид робіт відкривають  окрему колонку де записують кількість  відпрацьованих годин, обсяг виконаних  робіт, основну та додаткову оплату праці. Облік виконаних робіт  ведуть по кожеій культурі або групі  культур.

В кінці  робочого дня після приймання робіт в натурі бригадир (помічник, обліковець) записують в обліковий лист по кожному робітнику відпрацьовані години та обсяг виконаних робіт.

Основну оплату праці визначають як добуток  обсягу виконаних робіт на розцінку за одиницю роботи.

Облікові  листи праці та виконаних робіт  підписує бригадир та агроном, який перевіряє  обсяг та якість виконаних робіт. Оформлені облікові листи передають  в бухгалтерію підприємства. Бухгалтер перевіряє правильність заповнення документа та нараховує заробітну плату.

Для розрахунку нарахування заробітної плати робітникам тваринництва застосовують Розрахунок нарахування оплати праці робітникам тваринництва (ф. №69). В документі  зазначають облікову групу тварин, вид оплати, найменування продукції, обслуговуюче поголів’я, розцінку за одиницю продукції та обслуговуючу голову тварин. По кожному робітнику проставляють кількість відпрацьованих годин, отриманої продукції та поголів’я обслуговуючих тварин. Суму заробітної плати визначають як добуток кількості отриманої продукції або обслуговуючого поголів’я на розцінку.

Розрахунок  нарахування оплати праці робітникам тваринництва (ф. №69) складає та підписує завідуючий фермою та зоотехнік. В терміни  встановлені графіком документообігу документ подають в бухгалтерію  підприємства.

Для обліку праці та заробітної плати робочих, зайнятих на будівництві, ремонті будівель та споруд, на роботах в ремонтній  майстерні, а також на окремих  господарських роботах застосовують Наряд на відрядну роботу в двох варіантах: для бригади ф. №70 та окремого робітника – ф. №70-а.

Первинним документом по обліку праці і заробітній платі шоферів є дорожній лист вантажного автомобіля.

Дорожній  лист до видачі його шоферу заповнює диспетчер, завідуючий гаражем.

Суми  нарахованої заробітної плати за даними первинних документів в подальшій обліковій роботі повинні бути накопичені та згруповані за двома напрямками: по-перше, по кожному робітнику підприємства для організації розрахунків по оплаті праці та, по-друге, по об’єктах обліку витрат для відображення в затратах виробництва.

Групування  даних про нараховану заробітну плату по кожному робітнику здійснюється в наступних документах: табель обліку робочого часу (ф.№ 64), розрахунок нарахування оплати праці робітникам тваринництва (ф. № 69), накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку(ф. № 37а), накопичувальна відомість роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), наряд на відрядну роботу (ф. № 70 та 70а), розрахунок по заробітній платі (оплаті праці) (ф. № 74).

Узагальнюючим регістром, в якому обліковують  розрахунки по заробітній платі з  кожним працівником є розрахунково-платіжні відомості (ф. № 73) або книги обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44).

В накопичувальній  відомості обліку використання машинно-тракторного  парку (ф. № 37а) на кожного тракториста  відкривають окрему сторінку на якій послідовно записують: прізвище, ім’я, по батькові механізатора, його клас, стаж роботи, марку та господарський номер трактора (комбайна). В окремих графах на підставі облікових листів тракториста машиніста (ф. № 67) та дорожніх листів трактора (ф. №68) зазначають по датах кількість відпрацьованих машинно-днів, машинно-змін, нормо-змін, кількість відпрацьованих годин окремо трактористом та причіплювачем та суму нарахованої їм заробітної плати.

Накопичувальна  відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №38) побудована аналогічно накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного  парку (ф. № 37а). В цій відомості  по кожній машині і шоферу накопичують  дані із дорожніх листів про виконані роботи та нараховану заробітну плату. В окремих графах відомості виконані роботи в тонах та тонно-кілометрах зазначають по споживачам послуг. На підставі накопичувальної відомості здійснюють записи в розрахунково-платіжну відомість та виробничий звіт.

Суми  нарахованої заробітної плати для  включення їх в затрати виробництва  накопичують та групують в спеціальних  накопичувальних документах. До них  відносять: журнал обліку робіт і  затрат (ф. № 37), журнал обліку затрат в  ремонтній майстерні (ф. № 36), а також  розглянуті вище накопичувальну відомість  обліку використання машинно-тракторного  парку (ф. № 37а), та накопичувальну відомість  обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №38). Узагальнюючим регістром, в  якому групують всі витрати виробництва  є виробничі звіти.

В журналі  обліку робіт і затрат (ф. №37) систематизують дані про виконані роботи. Групують та накопичують ці дані по окремим культурам, групам культур, видам робіт і окремим об’єктам. Для кожного об’єкта в журналі відкривають окремі сторінки на яких на підставі відповідних документів зазначають дані про обсяг виконаних робіт в натуральних вимірниках та в переведені на умовні гектари, відпрацьований час, нараховану суму заробітної плати трактористам та іншим робітникам, витрати пального по нормі та фактично.