Облік розрахунків з підзвітними особами

ВСТУП

 

Актуальність даної  теми полягає в тому, що розрахунки з підзвітними особами мають місце практично на кожному підприємстві і вельми різноманітні, тому що включають в себе: придбання за готівку запасних частин, матеріалів, палива, канцелярський товарів; оплату дрібного ремонту оргтехніки, транспортних засобів; витрати на відрядження по території представницькі витрати. Крім цього в Україні відбувається перехід до принципів ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на основі та у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО)і причин для цього достатньо. Зокрема, прагнення продемонструвати потенційним і реальним інвесторам наше бажання влитися у світову бухгалтерську спільноту, зробити український облік і звітність доступною і зрозумілою для всіх зацікавлених користувачів цією інформацією, як всередині країни, так і за її межами, наблизивши бухгалтерський облік і фінансову звітність вітчизняних підприємств до тих форм, якими користуються в усьому світі. Також, бажання задовольнити вимоги Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а також інших впливових міжнародних організацій, що організовують і регулюють економічний розвиток на світовому рівні,  зовнішньоекономічну діяльність і зв'язки. Крім цього, появою реальних власників, яким потрібна обширна аналітика діяльності підприємств, яка дасть змогу швидко і ефективно реагувати на зміни на підприємстві, що необхідно для виживання в умовах ринкової конкуренції; а також розвиток таких видів організацій та формування капіталу як акціонерні товариства, що потребують виплати доходів у вигляді дивідендів на вкладений капітал.

Нормативними документами, які регулюють здійснення витрат на службові відрядження в межах країни та за кордоном є: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» та «Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон», що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.99 р. № 146).

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації (далі — підприємство) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Метою написання курсової роботи є відображення проблем обліку розрахунків з підзвітними особами на прикладі  підприємства СВК «Лабунський» Хмельницької області, Полонського району.

У зв’язку з актуальністю теми метою даної курсової роботи є:

• Вивчити теоретичний матеріал, що діють в даний час нормативні акти у сфері обліку розрахунків з підзвітними особами, бути в курсі останніх змін законодавства;
• Проаналізувати діяльність діючого підприємства в області бухгалтерського обліку, користуючись документами бухгалтерії, первинними документами з оформлення руху коштів;
• Розглянути процедуру здійснення обліку на даному підприємстві.

Об’єктом дослідження є процес обліку розрахунків з підзвітними особами в СВК «Лабунський».

Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, додатків і при виконанні даної роботи ви користувалися методичні матеріали, фінансова звітність, статистична звітність по Україні, підручники, наукові статі, інформаційні джерела Інтернету а також різні законодавчі акти. При виконанні роботи також були використані такі методи – розрахунково – конструктивний, монографічний, балансовий, абстрактно – логічний.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ

З ПІДЗВІТНИМИ  ОСОБАМИ

1.1. Економічний  зміст розрахунків підприємств з підзвітними особами

 

Підзвітні особи  – це працівники установи, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника.

Підзвітними особами - є працівники даної установи, яким в обмежених розмірах видаються аванси на здійснення деяких операційно-господарських витрат, які не можуть бути здійснені шляхом безготівкових розрахунків, а також на відрядження і наукові експедиції. Через підзвітних осіб може виплачуватися заробітна плата в установах, в яких за штатом не передбачено посади касира, або якщо через віддаленість обслуговуваної установи платіжна чи розрахунково-платіжна відомості не можуть бути повернуті довіреною особою в касу централізованої бухгалтерії по закінченні трьох робочих днів.

За неможливості оплатити витрати через банк або касу здійснюють видачу підзвітних сум. Готівку видають працівникам підприємства на господарські потреби й витрати у відрядженні. Підзвітні суми видають на певний строк і з повною метою.

Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.[26,ст.341]

Порядок і умови відрядження  працівників визначаються Інструкцією  про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13. 03. 1998 р. № 59, однак її положення дійсні в частині, що не суперечить пп. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22. 05. 1997 р.

Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або є членами керівних органів платника податку, можуть бути включені до валових витрат платника податку тільки за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення й проживання фізичної особи, страхові поліси тощо. Не включають до складу витрат платника податку готівку, витрачену на цілі, визначені пп. 5.3.1 і 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також на цілі, що не пов'язані з поверненням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити  до витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми чайових (за винятком, випадків, коли суми таких чайових включаються в рахунок згідно із законом країни перебування), а також плату за видовищні заходи.

Додатково до витрат включають видатки на харчування її фінансування інших особистих потреб фізичної особи, що не підтверджені документально (добові витрати), понесені у зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, визначених Кабінетом Міністрів України за кожну добу відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду. Такі граничні норми встановлюються в гривнях:

— в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження і статусу населених пунктів;

— в єдиній сумі для відряджень у межах України незалежно від статусу населених пунктів.

Суму добових визначають:

— у разі відрядження в межах України і країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль,

— згідно з відмітками сторони, що відряджає, і сторони, яка  приймає, на посвідченні про відрядження, форму якого затверджено центральним податковим органом;

— у разі відрядження  в країни, з якими встановлено  повний прикордонний контроль,

— згідно з відмітками органів прикордонного контролю в паспорті або документі, ідо  його заміняє.

За відсутності таких  відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до валових витрат платника податку  за наявності документів, що підтверджують  зв'язок відрядження з основною діяльністю такого платника податку: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; підписаної угоди (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку. [28 ст.92]

З метою вирішення  виробничих потреб підприємства, його працівникам можуть видаватися під  звіт грошові засоби.

Особи, які одержали готівку  під звіт (у т.ч. на відрядження  у межах України), зобов'язані  подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії  звіт про витрачені суми. Готівка, що видана під звіт, але з якихось  причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за відрядженням — не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини — не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини, то підзвітна особа незалежно від строку відрядження протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансований звіт про витраченні, кошти безпосередньо на відрядження.

Окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального  підтвердження, є добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи), норми яких встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження з межах України та за кордон".

Добові витрати в  межах України відшкодовуються  в єдиній сумі незалежно від статусу  населеного пункту. [24]

Днем вибуття у відрядження  вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного  засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0-ї години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Таблиця 1.1.1

Відшкодування добових витрат в межах України  і за кордоном

в залежності від наявності у рахунках готелів витрат на харчування

№	Наявність у рахунках готелів витрат на харчування	В межах України сума добових, грн.	За кордоном сума добових, грн..
1	Харчування не включене	30	280
2	Одноразове харчування	24	224
3	Дворазове харчування	18	154
4	Триразове харчування	12	98

 

На працівника, який перебуває  у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений.

Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні  або святкові й неробочі дні, то компенсація  за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства.

Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

За відрядженим працівником  зберігається місце роботи (посада) та середній заробіток за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.

Середній, заробіток за час перебування працівника у  відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та мети використання коштів, наданих на відрядження. Указані обмеження встановлюються наказом, (розпорядженням) керівника підприємства.

Строк відрядження визначається керівником або його заступником, але  не може перевищувати 30 календарних  днів на території України та 60 календарних днів за межами країни.

Термін відрядження  працівників для виконання в  межах України монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт не повинен  перевищувати терміну будівництва об'єктів

Кабмін вніс поправки постановою від 19.03.08 р. №209 до постанови "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" від 23.04.99 р. № 663.

Загальний розмір добових  при відрядженнях за кордон не змінився (як і раніше, він становить 280 грн). Зате зросла гранична норма відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, яку застосовують до державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримують (фінансують) за рахунок бюджетних коштів [26, ст.342].