Облік малих підприємств

                                    Зміст

Вступ

1. Сутність малого підприємництва.
2. Спрощена форма обліку суб’єктів малого бізнесу.
3. Специфічні риси спрощеного обліку в умовах застосування комп’ютерних технологій.
4. Сутність єдиного податку та особливості його застосування суб’єктами малого бізнесу.
5. «Вузькі місця» системи обліку і оподаткування малих підприємств та шляхи їх усунення.

Висновки

Досліджена  література

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     В умовах ринкової економіки розвиток малого підприємництва – це ключ до інновацій, удосконалення, підвищення продуктивності та ефективнішої конкуренції. Водночас бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління малими підприємствами, знаряддям контролю за раціональним і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків перед державою.

     Актуальність  даної теми визначається не лише через існування різних думок щодо недоліків, труднощів, механізмів та перспектив розвитку малого бізнесу в Україні, але й через ряд новітніх реалій в економіці країни в цілому, особливості інтеграційних та інвестиційних процесів.

     На  сьогоднішній день сегмент малого бізнесу  в загальній масі суб’єктів підприємницької  діяльності займає лідируюче місце, а можливість переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності робить мале підприємництво досить популярною організаційно-правовою формою.

     Зарубіжний  досвід підтверджує ефективність існування  сектору малих підприємств в  сучасній економіці. Будь-яка "здорова" економічна система не може обійтися без балансу великого та малого бізнесу. Малі підприємства відіграють провідну роль у зміні структури форм власності, оскільки фактично представляють приватні інтереси. В умовах масового закриття державних підприємств та стрімкого зростання безробіття розвиток малого підприємництва може створити багато можливостей для працевлаштування широких верств населення. 

     Значення  вивчення проблем розвитку малого підприємництва підсилюється тим, що малому бізнесу менш за все пощастило у відношенні державної та іншої підтримки. Без підтримки держави і без власної внутрішньо групової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси.

     Потенціал малих підприємств залишається нереалізований. Існують серйозні економічні і адміністративні бар`єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх діяльності. За даними Все більша кількість малих підприємств змушенні прибувати "в тіні" завдяки нестійкому законодавству.

      Положення, що склалося, відкриває безмежні можливості для корупції, найбільш масовою жертвою якою на місцевому рівні є представник малого бізнесу.

      Саме  наявність всіх цих чинників свідчить про актуальність та необхідність  вивчення даної теми. І метою роботи є саме детальне осмислення особливостей обліку та оподаткування підприємств, що є платниками єдиного податку, для можливості ефективного управління ними та подальшого удосконалення механізму їх роботи.

    Тож при написанні даної роботи можна сформувати наступні задачі:

• розкрити особливості бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва;
• розглянути можливість автоматизації обліку на підприємствах, що є платниками єдиного податку;
• з’ясувати необхідність і переваги спрощеної системи оподаткування;
• виявити недоліки («вузькі місця») в обліку та оподаткуванні на підприємствах, платниках єдиного податку;
• розглянути можливі шляхи їх удосконалення.

    Ці  та інші питання ми розглянемо в  даній роботі та зробимо загальний підсумок.

     Крім  того розглянемо основні питання обліку на досліджуваному підприємстві. ТОВ мале виробниче підприємство «БСС-сервіс» створено та в 1997 році та розташоване за адресою: Київська обл.., Макарівський район, смт Макарів, віл. Фрунзе, 150, 08000, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (Додаток А). Дане підприємство зареєстроване також у Державному управлінні статистики в Макарівському районі (Додаток Б). Середньооблікова чисельність працюючих на 1.01.2010 року складає 10 чоловік - дану інформацію можна побачити в фінансовому звіті підприємства (Додаток В).

       Основним видом діяльності і доходу є створення та сервісне обслуговування як механічних, так і програмних складових частин радіотехнічного обладнання, створення джерел радіолокаційної інформації та локальної мережі командних пунктів ВПО ЗС України. Підприємство співпрацює з Корпорацією НВО «Аеротехніка» та Корпорацією «Украерорух».

     Крім  основного виду діяльності, підприємство має сільськогосподарську групу, яка  базується на території с. Липівка  Макарівського району. На території бази є ставки для розведення риби, також будинки для відпочинку, які приносять додатковий дохід від здачі в оренду. Надаючи послуги з виконання сільськогосподарських робіт (на балансі підприємства є трактори, комбайн, комплектуючі до тракторів), підприємство також має додатковий дохід. ТОВ МВП «БСС-сервіс» інвестувало кошти в будівництво офісного приміщення в місті Києві, яке планується здавати в оренду.

     Відповідно  до Положення «Про спрощену форму  бухгалтерського обліку суб’єктів  малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.09.1998 року №196 – ТОВ МВП «БСС-сервіс» має спрощену систему оподаткування, що підтверджено в Наказі №100/А «Про облікову політику підприємства» від 6 вересня 2004 року (Додаток Г, п.10), де також вказано, що відповідальними за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві відповідає директор та лише один бухгалтер. Облікові роботи автоматизовані частково; розроблені спеціальні вузлові програми комп’ютерного обліку. Всі ці фактори засвідчують наявність лінійної структури бухгалтерії на досліджуваному підприємстві. Дана структура бухгалтерської служби на підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

    Отже, розглянемо ці та інші питання в теоретичних аспектах, та як вони використовуються на практиці, тобто на досліджуваному підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність  малого підприємництва

     На  сьогоднішні у світі не існує загальноприйнятого визначення підприємництва, як зазначають Михайлов М.Г., Полятикіна Л.І. та Славкова О.П. [12,с.32] Американський учений, професор Роберт Хизрич визначає «підприємництво як процес створення чогось нового, що має вартість, а підприємця — як людину, що затрачає на цей процес весь необхідний час і сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний і соціальний ризик, одержуючи в нагороду гроші і задоволення досягнутим». В американській навчальній і науковій літературі дається безліч інших визначень, що характеризують підприємництво і підприємця з економічної, по-літекономічної, психологічної, управлінської й інших точок зору.

     Кемпбелл  Макконнелл і Стенлі Брю у своїй книзі розкривають значення терміна підприємництво через чотири функції підприємця:

1.  Підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва чи товару, послуги. Виконуючи роль свічки запалювання і каталізатора, підприємець одночасно є рушійною силою виробництва і посередником, що зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, що обіцяє бути прибутковою справою.

2.  Підприємець бере на себе важке завдання прийняття основних рішень у процесі ведення бізнесу, тобто ті нерутинні рішення, що і визначають курс діяльності підприємства.

3.  Підприємець — це новатор, особа, що прагне вводити в побут на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології і навіть нові форми організації бізнесу.

4.  Підприємець — це людина, що йде на ризик. Це випливає з ретельного вивчення інших трьох його функцій. У капіталістичній системі підприємцю прибуток не гарантований. Винагородою за витрачений час, зусилля і здібності можуть виявитися привабливі прибутки або збитки і зрештою банкрутство. Коротше кажучи, підприємець ризикує не тільки своїм часом, працею і діловою репутацією, але і вкладеними коштами — своїми власними, а також коштами компаньйонів чи акціонерів.

     Ні  за кордоном, ні в нас поки ще не створена загальноприйнята економічна теорія підприємництва, хоча потреба в такій теорії давно вже стала дуже важливою. «Три хвилі» розвитку теорії підприємницької функції — так умовно можна охарактеризувати розвиток процесу наукового осмислення практики підприємництва.

     «Перша  хвиля», що виникла ще в XVIII в., була пов'язана з концентрацією уваги на несенні підприємцем ризику. «Друга хвиля» у науковому осмисленні підприємництва пов'язана з виділенням інноваційності як його основної відмітної риси. «Третя хвиля» відзначається зосередженням уваги на особливих особистісних якостях підприємця (здатність реагувати на зміни економічної і суспільної ситуації, самостійність у виборі і прийнятті рішень, наявність управлінських здібностей) і на ролі підприємництва як регулюючого початку в економічній системі, що врівноважує.

     Сучасний етап розвитку теорії підприємницької функції можна віднести до «четвертої хвилі», поява якої пов'язана з перенесенням акценту на управлінський аспект в аналізі дій підприємця, а отже, — з переходом на міждисциплінарний рівень аналізу проблем підприємництва, де особливе місце належить саме малому бізнесу [12,с.33].

     Мале  підприємництво є багатогранним соціально-економічним явищем, в якому кожен з учасників, тобто безпосередньо підприємець або підприємство, має можливість знайти своє місце, а зовнішні учасники також отримують позитивні результати: держава — податки, збільшення ВВП та число робочих місць в реальній економіці, зменшення соціальної напруги, місцева влада — податки і голоси на виборах, економічні партнери — гнучких та динамічних партнерів з низькими накладними видатками [10,с.3 ].

     Малий бізнес, або мале підприємництво, представляє самий численний шар дрібних власників, які внаслідок своєї масовості в значній мірі визначають соціально - економічний і частково політичний рівень розвитку країни. Так, за даними Статистичного збірника діяльності малих підприємств України за 2008 рік [4] кількість малих підприємств (у відсотках до загальної кількості підприємств) склала 92,7%, що на 0,5% нижче, ніж за попередній 2007 рік (93,2%). Зайняті в малому бізнесі за своїм рівнем життя і соціальним положенням належать до більшості населення і являють собою і безпосередніх виробників, і споживачів широкого спектра товарів і послуг одночасно. В Таблиці 1. наведені основні показники діяльності малих підприємств за видами економічної діяльності в 2008 році за даними держкомстату, звідки ми бачимо, що всього в малому бізнесі було зайнято близько 2156,7 тис.осіб. Їх офіційна середня заробітна плата складала 1047 грн. Всього малим підприємництво надано послуг (чи реалізовано продукції) в сумі 492 376,3 млн.грн., що становить 51,8% ВВП (в 2008 році показник склав 949 864 млн.грн.). За даними таблиці ми бачимо, що всього підприємствами отримано прибутку в розмірі 12840,2 млн.грн, а це означає, що до державного бюджету надійшло близько 4280 млн.грн. від оподаткування діяльності даних підприємств. Тож мале підприємство є «клітинкою» малого підприємництва. Звідси слідує, що останнє є особливий сектор економіки, що утворюється сукупністю малих підприємств і тому що є специфічною суспільною формою дрібного виробництва в умовах ринку.

     Значний плюс малих підприємств полягає  в тому, що багато хто з них виявився більш пристосованими, ніж великі компанії, до умов розвитку в кризові періоди для економіки. Великі фірми не так чутливо і швидко реагують на які-небудь зміни в економіці. Не випадково в політиці урядів Німеччини, США, Японії і багатьох інших розвинених капіталістичних країн допомога дрібному бізнесу займає особливе місце. Невеликі підприємства найбільш чуйно реагують на зміну в економіці, на падіння або підвищення норми прибутку в галузях економіки. Розорення і утворення нових компаній відбувається, передусім,  в немонополізованому секторі і лише пізніше, набравши  силу, відбуваються і на більш великих фірмах, відбиваючись на їх діяльності. У таких умовах великі компанії експортують капітал. Дрібні ж фірми, як правило, не мають такої можливості. Для виживання дрібні фірми