Облік, аналіз і концепції контролю основних засобів та матеріально – технічної бази підприємства

ЗМІСТ  

                                                       Стор.

ВСТУП  

    Бухгалтерський  облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації,  накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про  діяльність  підприємства  зовнішнім  та внутрішнім користувачам для прийняття  рішень. Це визначено Законом України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року. Цей Закон визначає правові засади регулювання,  організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

    Виробничо-господарська діяльність і фінансовий стан підприємств  формуються під впливом різних факторів та умов. До них відносяться в  тому числі рівень забезпечення основними  засобами, ефективність їх використання, ступінь зносу, правильність оцінки тощо.

    Основні засоби є одним з головних технічних ресурсів господарської діяльності підприємства. Використання їх вимагає організації нагляду та контролю за їх наявністю й збереженням з моменту придбання до вибуття.  В цей період необхідно щомісячно вимірювати розмір вартості втраченої основними фондами, які повинні включатися в витрати на виробництво. Ефективне використання основних засобів є важливим фактором збільшення випуску продукції з кожної одиниці виробничих фондів.

    Вкладення в майно тривалого користування становлять значну, а в багатьох випадках переважну частину інвестицій. Хоча основні засоби належать до найменш  ліквідної частини активів, питання їхньої реалізації є суттєвими для фінансового маневрування підприємств. Управління основними засобами тісно пов'язане з управлінням інвестуванням (капітальними вкладеннями), яке відіграє у менеджменті важливу роль. Успішне розв'язання завдань управління основними засобами та обґрунтування інвестиційної політики щодо них потребує ефективного обліку та різностороннього використання інформації, що надається.

    Основні засоби займають вагоме місце в господарській  діяльності підприємства, їх частка дозволяє оцінити рівень забезпеченості необхідними  умовами для здійснення фінансової діяльності суб’єктом господарювання. Успішне вирішення завдань управління основними засобами та обґрунтування  інвестиційної політики в їх частині  вимагає ефективного обліку та різнобічного використання інформації, яка надається. Надзвичайної актуальності управління основними засобами набуває у  зв’язку з широким розповсюдженням  застосування прикладних програм з  обліку, аналізу, аудиту, корпоративного управління тощо.

    Функціонування  суб’єктів господарювання в умовах жорсткої конкуренції та економічної  нестабільності робить актуальним питання  раціональності організації і методики обліку та аналізу основних засобів.

    Проблема  удосконалення обліку та аналізу  основних засобів є однією із найбільш актуальних у сфері управління діяльністю підприємства останніми роками та є предметом дослідження багатьох науковців та практиків. Значний внесок у розвиток теорії і методології бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту основних засобів зробили українські та зарубіжні вчені: Ф.Ф.Бутинець, А.М.Герасимович, Г.Г.Кірейцев, М.В.Кужельний, Ю.І.Осадчий, В.В.Сопко, М.Г.Чумаченко, М.І.Баканов, В.Ф.Мец, І.А.Бланк, Є.В.Мних, Л.В.Нападовська, Ю.С.Цал-Цалко, Г.В.Савицька та інші.

    Віддаючи  належне науковим напрацюванням  вчених, слід відзначити, що окремі питання  удосконалення обліку та аналізу  основних засобів в умовах переходу до міжнародних стандартів якості інформації потребують подальшого науково-практичного  дослідження та уточнення.

    Все це свідчить про необхідність всебічного вивчення і вирішення проблем  обліку та аналізу основних засобів  в умовах корінної перебудови діяльності підприємств, що зумовило вибір теми дипломної роботи, її актуальність, цільову спрямованість і структуру.

    Мета  дослідження полягає у розкритті  організації та методики бухгалтерського  обліку і аналізу основних засобів  та розробці рекомендації щодо їх удосконалення. Мета дослідження зумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

    - розкрити економічну сутність  основних засобів, їх класифікацію  і оцінку;

    - дослідити значення та завдання обліку та аналізу в управлінні основними засобами підприємства;

    - розкрити організацію синтетичного  та аналітичного обліку руху  основних засобів на підприємстві;

    - ознайомитись із відображенням інформації про основні засоби у фінансовій звітності;

    - дослідити удосконалення обліку  основних засобів в умовах  використання комп'ютерних технологій;

    - розкрити організацію і методику  аналізу основних засобів виробничо - торговельного підприємства;

    - оцінити ефективність використання  основних засобів підприємства;

    - ознайомитися із методикою контролю за зберіганням та використанням матеріально – технічної бази підприємства.

    Об’єктом  дослідження обрано товариство з обмеженою відповідальністю «Агро – Союз – Вінниця», основною діяльністю якого є оптова торгівля сільськогосподарською технікою та запчастинами. Предметом дослідження є теоретичні аспекти та діюча практика обліку і аналізу основних засобів та контролю за збереженням і використанням матеріально – технічної бази підприємства.

    З метою реалізації поставлених у  дипломній роботі завдань було використано  методи діалектичного пізнання; комплексу  методичних прийомів математичної статистики, економічного, логічного, системного і  структурного аналізу, інформаційного та економіко-математичного моделювання, балансової ув’язки фінансово-економічних  показників, графічного зображення, а  також економічного контролю. Відповідні розрахунки та графічне представлення результатів дослідження здійснено за допомогою програми Excel.

    Інформаційною базою дослідження стали закони, нормативно-правові документи Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Міністерства статистики, статистичні довідники, підручники, навчальні та практичні посібники, монографії та наукові публікації зарубіжних і вітчизняних фахівців.

    Практичне значення дослідження полягає у тому, сукупність наукових та практичних результатів може бути використана в процесі підготовки нормативно-правової бази з питань обліку, аналізу та контролю матеріально – технічної бази підприємства, в фінансовому менеджменті (при обґрунтуванні управлінських рішень стосовно поліпшення ефективності використання основних засобів), а також безпосередньо під час визначення та розробки стратегії розвитку ТОВ «Агро – Союз – Вінниця» в цілому. 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА МАТЕРІАЛЬНО – ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА  

1. Економічна  сутність основних засобів, їх класифікація, порядок визнання, оцінка і завдання обліку

    Необоротні  матеріальні активи і насамперед основні засоби є  матеріальною основою  будь – якої підприємницької діяльності. Без основних засобів (власних або  орендованих) не може відбуватися жодного  господарського процесу.

    В економічній теорії під основними  засобами розуміють засоби праці, які  використовуються впродовж тривалого  часу, при цьому зберігаючи свою первісну фізичну форму, і переносять свою вартість на вироблений продукт  частинами, протягом декількох виробничих циклів внаслідок фізичного та морального зносу. Засоби праці – це те, за допомогою  чого працівник діє на предмет  праці з метою одержання результату. В бухгалтерському обліку засоби праці виділені в окремий об’єкт обліку, який одержав назву «Основні засоби підприємства».

    За  П(С)БО основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [57].

    Основні засоби – це грошові кошти, інвестовані  в основні фонди виробничого  і невиробничого призначення. В  момент придбання основних фондів і  прийняття їх на баланс підприємства величина основних засобів збігається з вартістю основних фондів. У подальшому, під час використання основних фондів у виробничому процесі, їхня вартість роздвоюється: одна її частина дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, а друга відображає залишкову вартість діючих основних фондів. При цьому в бухгалтерському обліку використовується термін «основні засоби», а для цілей оподаткування – термін «основні фонди».

    Критерії  визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, які застосовуються для всіх активів, тобто: об'єкт основних засобів визнається активом, коли: існує  ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням  цього об'єкта, і його вартість може бути достовірно визначена.

    Крім  того, у визначенні основних засобів  наведені такі критерії їх визнання, як:

• матеріальність (мають матеріальну форму);
• призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);
• термін корисного використання (більше року або операційного циклу).

    Для організації правильного обліку основних засобів головною є науково обґрунтована їх класифікація (групування) за найважливішими економічними і технічними ознаками (рис. 1.1).