"Облік , аналіз і контроль фінансування бюджетної організації (за матеріалами Управління праці та соціального захисту населення Великон

Планування видатків за кошторисом здійснюється на підставі встановлених норм витрат і діючої мережі установи, тобто при формуванні видатків бюджетною організацією враховуються такі показники [ 31]:

—  мережа і контингенти, що обслуговуються нею, тобто оперативно-виробничі показники діяльності установи (кількість шкіл, число учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок тощо);

—  норми бюджетних видатків на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитину або діто-день у дошкільній установі).

При цьому норми бюджетних видатків є обсягом витрат (у натуральному або вартісному виразі), установленим у розрахунку виходячи з основних показників діяльності установи.

Матеріальні норми витрат (у натуральному виразі) відображають витрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на одиницю виміру витрат. Наприклад, склад і кількість продуктів харчування на одного хворого, кількість електроенергії на освітлення 1м2 площі приміщення, норми витрати пально-мастильних матеріалів тощо.

Грошова норма є матеріальною нормою, переведеною в грошовий вираз виходячи зі встановлених тарифів. Наприклад, кількість ліжко-днів у лікарні, помножена на встановлену норму витрат на одне ліжко за харчуванням, складе витрати на харчування для даної лікарні.

Розглядаючи застосування бюджетними організаціями норм витрат, зазначимо, що вони групуються на обов'язкові та розрахункові. Обов'язкові норми: ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми витрат на харчування тощо встановлюються законодавчо-нормативними документами, їх застосування обов'язкове для всіх бюджетних організацій. Розрахункові норми — це середні витрати, що припадають на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Використовуючи встановлені для даної установи норми витрат і основні виробничі показники, бюджетною організацією визначаються витрати на її утримання та виконання основних функцій.

Порядком № 228 [ 40] передбачені певні особливості планування видатків зі спеціального фонду.

По-перше, розподіл видатків здійснюється виключно в межах і за рахунок надходжень, запланованих з цією метою за спеціальним фондом у проекті кошторису.

По-друге, планування видатків зі спеціального фонду здійснюється в такій послідовності:

—  за встановленими напрямами використання;

—    на погашення заборгованості установи за бюджетними зобов'язаннями за спеціальним та загальним фондах кошторису;

—    на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

При цьому якщо розпорядник бюджетних коштів оплачує зобов'язання за загальним фондом кошторису за рахунок коштів спеціального фонду, то він повинен відкоригувати обсяг узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення витрат за цими зобов'язаннями за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.

Усі показники витрат або надання кредитів з бюджету, включені до проекту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Проекти кошторисів, надані розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у встановлені терміни, розглядаються головними розпорядниками з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих витрат або надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, дотримань діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів тощо.

На підставі проектів індивідуальних кошторисів, наданих підвідомчими установами, організації вищого рівня складають проекти зведених кошторисів і формують бюджетні запити, що надсилаються до Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевих фінансових органів для включення до проектів відповідних бюджетів в установленому порядку.

1.3.           Порядок фінансування бюджетних організацій

Бюджетні організації отримують фінансування з державного або місцевих бюджетів. Так, фінансування установ і організацій за рахунок місцевого бюджету здійснюють місцеві фінансові органи (фінансові відділи райдєржадміністрацій, райміськвиконкомів, фінансові управління обласних, Київської та Севастопольської міських адміністрацій). Відповідно до Бюджетного Кодексу [5] до місцевих фінансових органів належать установи, які організують і здійснюють функції зі складання, виконання місцевих бюджетів, контролюють використання коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Фінансування установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, здійснюють територіальні органи Державного казначейства.

Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування» від 05.12.2002 р. № 1133/2002 зобов'язав бюджетні установи Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети перейти на казначейське обслуговування.

Згідно зі ст. 48 БКУ [5] казначейська форма обслуговування бюджетних організацій передбачає виконання Державним казначейством таких функцій:

1)  здійснення операцій з коштами державного і місцевих бюджетів;

2)  організація розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3) контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, узятті зобов'язань і здійсненні платежів;

4) бухгалтерський облік і складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів.

Казначейська система виконання державного і місцевих бюджетів передбачає акумуляцію всіх коштів державного і місцевих бюджетів на єдиному казначейському рахунку — основному рахунку держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного і місцевих бюджетів через систему електронних платежів НБУ [3, c.7-8].

Єдиний казначейський рахунок — це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів і здійснення розрахунків у Системі електронних міжбанківських переказів Національного банку України.

Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, які відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Операції, проведені органами Державного казначейства, відображаються на технічному рахунку Державного казначейства і на відповідних технічних рахунках територіальних управлінь, у балансі Державного казначейства — на відповідному єдиному казначейському рахунку та субрахунках територіальних управлінь.

Державне казначейство України формує щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків, що є підставою для отримання інформації щодо фактичної наявності коштів для прийняття управлінських рішень і проведення фінансових операцій.

У органах Державного казначейства, у свою чергу, відкриваються:

— рахунки для зарахування надходжень, передбачених законодавством України (податки, збори, інші обов'язкові платежі);

—  рахунки розпорядникам і одержувачам бюджетних коштів;

—  рахунки підприємствам, установам, організаціям тощо за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства.

Зазначені рахунки відкриваються на балансі органів Державного казначейства відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій за виконання бюджетів у системі Державного казначейства, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119.

Завдяки функціонуванню єдиного казначейського рахунку забезпечуються:

—   можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, і використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, які не суперечать законодавству України;

—  надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади щодо здійснених на єдиному казначейському рахунку операцій;

—  оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів.

Взаємовідносини між органами Державного казначейства з клієнтами (розпорядниками і одержувачами бюджетних коштів) у процесі відкриття (закриття) рахунків регламентуються Порядком №221 [ 40] у редакції наказу Державного казначейства України від 08.05.2008 р. № 152. Порядок відкриття рахунків в органах Державного казначейства детально розглянуто в підрозділі 1.7.

Фінансування бюджетних установ здійснюється шляхом перерахування бюджетних коштів на рахунки бюджетних організацій, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до взятих ними зареєстрованих зобов'язань.

Основні засади побудови взаємовідносин між територіальними органами Державного казначейства та бюджетними організаціями щодо оплати їх витрат і взяття зобов'язань на здійснення таких витрат визначені такими документами:

—   Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. №89;

—  Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205;

—   Порядком обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженим наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136.

2  АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ФІНАНСУВАННЯ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ              

2.1. Аналіз фінансової діяльності та показників фінансової звітності Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації за 2008-2009 роки

Основними видами діяльності Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської райдержадміністрації є :

забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, соціальний захист населення;

здійснення контролю за правильністю призначення та виплати пенсій;

призначення та виплата соціальних допомог, встановлених законодавством, надання субсидій;

організація роботи з надання пільг ветеранам війни та праці;

здійснення в установленому порядку компенсаційні виплати інвалідам та інше.

Середня чисельність працівників на кінець 2008 та 2009 років не змінювалася і становила 35 осіб. Склад видатків на оплату праці працівників організації в 2008-2009 рр. наведено в табл. 2.1.

В 2009 році було зекономлено коштів на виплату заробітної плати на суму 34908 грн. за рахунок скорочення доплат по Постанові КМУ №268, доплат за надання додаткових відпусток, надбавок за ранг та оплати за трудовими угодами.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємство складає фінансову звітність. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Таблиця 2.1 –

Розшифровка фактичних видатків по коду 1111 до звіту про виконання кошторису видатків за 2008-2009 роки