"Облік , аналіз і контроль фінансування бюджетної організації (за матеріалами Управління праці та соціального захисту населення Великон

Крім кошторису, бюджетні організації складають план асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною бюджетною програмою (функцією), що ними виконуються. Вищі навчальні заклади та наукові установи, крім зазначених планів, складають також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Зведені кошториси, зведені плани асигнувань загального фонду бюджету, зведені плани надання кредитів із загального фонду бюджету та зведені плани спеціального фонду є зведенням показників індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, які складаються головним розпорядником бюджетних коштів для подання Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевим фінансовим органам та органам Держказначейства [12, c.67].

Зведені плани використання бюджетних коштів та зведені помісячні плани використання бюджетних коштів є зведенням показників індивідуальних планів використання бюджетних коштів та індивідуальних помісячних планів використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів і наукових установ — розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, що складаються головним розпорядником коштів, через якого вони отримують бюджетні призначення. Такі зведення подаються Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевим фінансовим органам та органам Держказначейства.

Кошторис на централізовані заходи складається міністерством, відомством, органом виконавчої влади або місцевого самоврядування для фінансування витрат на разові заходи (наприклад, наради, конференції та інші заходи). При цьому асигнування до кошторису на централізовані заходи включаються лише в тому разі, якщо проведення таких заходів за рахунок коштів відповідного бюджету не суперечить законодавству України.

До централізованих заходів належать заходи щодо організації та здійснення безпосередньо апаратом головного розпорядника або апаратом уповноваженого ним розпорядника нижчого рівня або уповноваженою ним установою закупівель товарів, робіт і послуг у межах реалізації затверджених в установленому порядку державних цільових програм, а також загальнодержавних заходів програмного, характеру з метою забезпечення необхідними товарами, роботами, послугами установ системи головного розпорядника чи співвиконавців відповідних державних цільових програм [8, c.122] .

Так, наприклад, до централізованих заходів у сфері охорони здоров'я належать [ 27]:

—   заходи щодо забезпечення загальнодержавних і комунальних установ охорони здоров'я окремими видами медикаментів, виробами медичного призначення і медичного обладнання, що мають першочергове значення у вирішенні проблем профілактики та лікування окремих видів захворювань, і забезпечення якими має гарантуватися на державному рівні;

—   невідкладні роботи зі зміцнення матеріально-технічної бази окремих загальнодержавних і комунальних установ охорони здоров'я,  проведення якої зважаючи на недостатність коштів у відповідних бюджетах вимагає фінансової допомоги за рахунок коштів Державного бюджету України;

—   заходи, що здійснюються в межах затверджених цільових програм з охорони здоров'я, фінансування яких передбачене за рахунок коштів Державного бюджету України;

—  інші окремі заходи, спрямовані на поліпшення якості надання медичних послуг окремими загальнодержавними та комунальними установами охорони здоров'я, виконання якої передбачено відповідними дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Конкретний перелік централізованих заходів визначається щорічно в процесі формування відповідних показників проекту бюджету.

Кошторис бюджетної організації складається з двох частин: загального та спеціального фонду. Загальний фонд кошторису включає надходження із загального фонду бюджету і розподіл витрат, складений відповідно до повної економічної класифікації видатків для виконання бюджетною організацією основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету відповідно до класифікації кредитування бюджету. Спеціальний фонд кошторису включає надходження зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл, складений відповідно до повної економічної класифікації на здійснення видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням цією організацією основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету відповідно до законодавства згідно з класифікацією кредитування бюджету [ 31].

Крім того, загальний та спеціальний фонди кошторису складаються з прибуткової та видаткової частини. У прибутковій частині кошторису зазначаються плановані обсяги надходження коштів, які передбачається спрямувати на покриття витрат установи. У видатковій частині кошторису зазначається загальна сума витрат, які заплановано здійснити протягом року цією бюджетною організацією, з розподілом їх за кодами економічної класифікації видатків.

Всі показники, що характеризують витрати бюджетної організації, згруповано в кошторисі за принципом побудови економічної класифікації видатків бюджету. Економічна класифікація видатків бюджету є складником бюджетної класифікації, затвердженої Наказом № 604 [ 42].

Бюджетна класифікація є єдиним систематизованим згрупованням доходів, видатків (у тому числі кредитування з урахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками.

Відповідно до Бюджетного Кодексу [5] бюджетна класифікація складається з:

—  класифікації доходів бюджету;

—  класифікації видатків і кредитування бюджету;

—  класифікації фінансування;

—  класифікації боргу.

У свою чергу, видатки бюджету класифікуються за:

—  функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків і кредитування бюджету);                                         

—  економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

—   ознаками головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

—  видами кредитування (класифікація кредитування бюджету);

—  бюджетними програмами (програмна класифікація видатків і кредитування).

В економічній класифікації видатків наведено чітке розмежування видатків за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх наочними ознаками (заробітна плата, нарахування, усі види господарської діяльності, виплати населенню тощо). Крім того, такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до планування та обліку видатків бюджетними установами.

Процес складання кошторисів бюджетними організаціями починається з того, що Міністерство фінансів України (далі — Мінфін), Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (далі — Мінфін АРК), місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам дані про граничні обсяги видатків і надання кредитів загального фонду проекту відповідного бюджету наступного року. Ці дані формуються виходячи з планованих доходів Державного і місцевих бюджетів наступного року. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів [ 32].

Після цього головні розпорядники бюджетних коштів, керуючись вказівками Мінфіну, Мінфіну АРК, місцевих фінансових органів зі складання проектів відповідних бюджетів наступного року здійснюють такі заходи:

—  установлюють для підвідомчих установ граничні обсяги витрат і надання кредитів із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів;

—   забезпечують підвідомчі установи вказівками щодо складання проектів кошторисів;

—  проводять наради з керівниками підвідомчих установ з питань складання проектів кошторисів, дотримання вимог чинного законодавства, а також суворого режиму економії грошових коштів і матеріальних цінностей;

—  розробляють і повідомляють підвідомчим установам відповідні показники, яких вони повинні дотримуватися під час складання проектів кошторисів і які необхідні для правильного визначення витрат або надання кредитів;

—  забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що здійснюються безпосередньо головними розпорядниками.

Отже, керуючись доведеними даними про граничні обсяги витрат наступного року і отриманими інструктивними матеріалами, а також Порядком № 228 [ 40] та іншими нормативними документами, бюджетні установи приступають до складання проектів кошторисів.

Якщо установа функціонувала до початку року, на який плануються видатки, то вона складає проект кошторису на майбутній бюджетний рік, а новостворена в поточному році планує кошторис на період з дня свого створення і до кінця року.

Відповідно до Порядку № 228 [ 40] планування прибуткової та видаткової частини кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.

У прибутковій частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги надходжень із загального фонду бюджету та обсяги надходжень зі спеціального фонду, які планується спрямувати на здійснення видатків або надання кредитів із загального та спеціального фондів.

Формування прибуткової частини загального фонду здійснюється виходячи з планових обсягів бюджетних асигнувань, які виділяються на утримання цієї організації. Дані про планові обсяги бюджетних асигнувань повідомляються установі безпосередньо організацією вищого рівня.

Планування прибуткової частини спеціального фонду здійснюється на підставі розрахунків доходів, які очікується отримати наступного року. До таких надходжень належать кошти, які бюджетна організація отримує від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції або іншої діяльності. При цьому Порядком № 228 [ 40] передбачено, що формування прибуткової частини спеціального фонду здійснюється на підставі розрахунків, які складаються щодо кожного джерела доходів та/або фінансування бюджету або повернення кредитів до бюджету, запланованому на наступний рік.

При складанні цих розрахунків враховуються такі показники:

—  обсяг наданих тих чи інших платних послуг;

—   розмір плати з розрахунку на одиницю показника, який має встановлюватися відповідно до законодавства;

—   інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання, іншого майна, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо);

—  прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету;

—   прогнозний обсяг повернення коштів, що мають цільове призначення, до бюджету.

На підставі зазначених показників визначається сума надходжень на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи. Загальна сума планованих надходжень зі спеціального фонду наводиться у зведенні показників спеціального фонду кошторису (далі - зведення), який додається до кошторису. Форму зведення затверджено наказом № 57 [ 44].

В основу побудови зведення і кошторису покладені одні й ті самі принципи, а саме:

—  вони мають прибуткову і видаткову частини;

—  видатки наведені в розрізі кодів економічної класифікації.

Так само, як і в кошторисі, у зведенні не лише зазначається загальна сума надходжень зі спеціального фонду, а й наводиться розшифровка цих надходжень за видами надходжень: плата за послуги (з розшифруванням за підгрупами), що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень з розшифруванням за підгрупами та інші надходження (за видами).

У видатковій частині проекту кошторису планується загальна сума видатків бюджетної установи в розрізі кодів економічної класифікації.

При визначенні обсягів витрат та/або надання кредитів з бюджету бюджетні організації повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах виходячи з їх основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних установах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення витрат у планованому періоді, крім того, необхідність погашення дебіторської та кредиторської заборгованості.

При цьому обов'язковим є виконання вимог щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці, а також на господарські потреби установи. При визначенні видатків має бути забезпечено суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторису можуть включатися лише ті видатки, необхідність яких зумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат і відсутності заборгованості. Тому при визначенні потреби в асигнуваннях для цих цілей необхідно враховувати наявність обладнання, інвентарю, і в кошторисах планувати видатки на придбання лише тих матеріальних цінностей, яких установа дійсно потребує. Що стосується визначення видатків на заробітну плату, що виплачується за рахунок надходжень зі спеціального фонду, то цей показник обчислюється залежно від обсягу діяльності установи, яка проводиться за рахунок цих коштів та із застосуванням норм, що використовуються установами аналогічного профілю.