Методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками

2. Локомотивне депо Гребінка складає та подає форму №14 –зал (фін) “ Звіт    про доходи і витрати підприємства основної діяльності залізничного транспорту України .

3. Виправлення помилок у бухгалтерському обліку та внесення змін до фінансової звітності здійснюється відповідно до положення ( стандарту )  бухгалтерського обліку 6 “ Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах “  Виправлення помилок минулих років відображаються в балансі ( форма №1 за звітній  рік шляхом корегування на початок звітного року нерозподіленого прибутку ( непокритого збитку ), якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку ( непокритого збитку ) , а також статей активів, зобов’язань, власного капіталу, які змінилися внаслідок виправлення помилок. Також здійснюється коригування  
   статей фінансової звітності ( активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат  того року ( тих років ), на які  виправлення помилки вплинули.

     Виправлення помилок минулих років оформляється в місяці виявлення помилки Бухгалтерською довідкою. Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає  повторного відображення відповідної порівняльної інформації у  фінансовій звітності, на якій виправлені помилки вплинули, з поміткою “ Виправлений “:

• Балансу ( форма №1 ), Звіту про рух грошових коштів ( форма №3), Звіту про  власний капітал ( форма №4) за відповідний рік ( роки), до яких мають відношення ці помилки ;
• Звіту про фінансові результати ( форма №2 ) за відповідні періоди попереднього року ( років ), до яких мають відношення ці помилки .
• При виправленні помилок минулих років необхідно оформити у вигляді пояснювальної записки до річної фінансової звітності , в якій необхідно указати зміст і суму помилки, статті фінансової звітності минулих періодів, які були відкориговані  з метою повторного подання порівняльної інформації . Локомотивне депо  разом із фінансовою звітністю  поточного року подає    “ виправлені “ звіти за рік , що передує звітному  року :
• У  складі проміжної фінансової звітності – Баланс ( форма №1 ) за рік , Звіт про фінансові результати ( форма 2) за відповідний період та за рік;
• У складі річної фінансової звітності – Баланс ( форма №1) за рік, Звіт про фінансові результати (форма 2) за рік, Звіт про рух грошових коштів ( форма №3), Звіт про власний капітал ( форма №4).

4. Строки  подання фінансової звітності до бухгалтерії локомотивної служби  встановлені згідно графіка служби.

4. Бухгалтерський  облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів

1. Основними засобами визначаються матеріальні  активи, очікуваний  строк корисного  використання ( експлуатації ) яких у  господарській діяльності більше одного року і вартість понад 1000 грн. ( стосовно основних засобів, введення в  експлуатацію після запровадження  П (С)БО.
2. Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.
3. Основні засоби придбані (створені) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
4. Безоплатно отримані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за їх справедливою вартістю на дату отримання.
5. При введенні основних засобів в експлуатацію комісією обов’язкоково визначається  термін корисного використання кожного об’єкта основних засобів про що зазначається в Акті приймання – передачі ( внутрішнього переміщення ) основних засобів (типової форми № ОЗ-1).
6. Об’єкт основних засобів, якщо переоцінюється то залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу та за умови врахування результатів переоцінки у фінансових планах  підприємства .

      У разі переоцінки об’єкта  основних засобів, на ту саму дату балансу здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи ( підгрупи) основних засобів, до якої належить об’єкт. При цьому групою (підгрупою) основних засобів вважається сукупність однотипних за технічними даними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів.

      Переоцінка  основних засобів тієї групи ( підгрупи ), об’єкти  якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялась від справедливої вартості.

7. При виявленні під час інвентаризації придатних для використання об’єктів основних засобів ,залишкова вартість яких по бухгалтерському обліку дорівнює нулю ,постійно діючою  комісією оформляється пропозиція щодо визначення їх справедливої вартості. Після затвердження керівником депо протоколу результатів інвентаризації такі пропозиції направляються в локомотивну  службу для прийняття відповідних рішень по проведенню дооцінки об’єкту основних засобів, що відповідає критеріям активу.
8. Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи.
9. При нарахуванні амортизації до оцінених об’єктів основних засобів  застосовується альтернативний метод зменшення додаткового капіталу. Перевищення сум попередніх дооцінок  об’єкта основних над сумою попередніх уцінок вартості цього об’єкта основних засобів щоквартально у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включається залишок  перевищення сум попередніх над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі  додаткового капіталу. Відомості про суму  перевищення дооцінок над сумою попередніх уцінок об’єкта, що включені до складу нерозподіленого прибутку, обов’язково заносяться до регістрів аналітичного обліку основних засобів .          
10. Очікувані строки корисного використання ( експлуатації ) основних засобів в Локомотивному депо Гребінка встановлюються Укрзалізницею згідно наказу від 29.12.2000 № 625 –Ц.
11. На інші необоротні  матеріальні активи, крім малоцінних необоротних активів, очікувані строки корисного використання  (експлуатації) встановлюються постійно діючою комісією депо по організації обліку  необоротних активів.                                              

Строки  корисного використання малоцінних необоротних  матеріальних активів  встановлюються згідно з наказом  Укрзалізниці від 14.07.2003 № 172-Ц.

12. Матеріальні цінності, отримані при ліквідації об’єкта основних засобів, оприбутковуються з визначенням іншого доходу і зараховуються на рахунки обліку  матеріальних запасів за економічно обґрунтованою ціною визначеною комісією .
13. У складі малоцінних необоротних матеріальних активів обліковуються предмети, терміни корисного використання яких більший за рік і вартістю від 50 грн. До 1000 грн. включно та спецодяг і спецвзуття, терміни корисного використання  яких більші за рік і вартістю від 50 гривень і більше .
14. Передача в експлуатацію малоцінних необоротних активів здійснюється відповідно до Методичним рекомендацій  з бухгалтерського обліку капітальних інвестицій  на підприємствах залізничного транспорту, затверджених наказом  Укрзалізниці від 26.02.2003 № 661-ЦЗ .
15. Об’єктом амортизації основних засобів є первісна вартість або  переоцінена вартість, зменшена на їх ліквідаційну вартість .

Амортизація основних засобів, інших необоротних  матеріальних ( крім малоцінних необоротних  матеріальних активів )активів нараховується  із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується на строк корисного використання об’єкта основних засобів.

16. Нарахування амортизації припиняється, починається з місяця, наступного  за місяцем вибуття основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію .

Річна (місячна) амортизація після зміни  залишкової вартості об’єкта основних засобів в результаті їх переоцінки, часткової ліквідації, модернізації, модифікації, добудови дообладнання,  реконструкції тощо, зміни строку корисного використання  з місяця  наступного за місяцем таких змін .

17. Амортизація  об’єктів рухомого складу, які знаходяться в запасі, резерві відповідно до нормативних актів Укрзалізниці, нараховується у звичайному  порядку .
18. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у першому місяці використання  об’єкта у розмірі 100 відсотків його вартості.
19. Об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі або інших причин невідповідності критеріям визнання активом .     При досягненні  залишкової вартості засобів ліквідаційної вартості цей об’єкт вважається повністю за амортизований і у разі його не придатності для подальшого використання підлягає списанню .

5  Бухгалтерський облік нематеріальних активів  

5.1   Нематеріальні активи зараховуються на баланс за первісною вартістю.

2. При придбанні (створенні) нематеріального активу  постійно діючої комісією локомотивного депо по організації обліку необоротних активів, зазначеної у  пункті 2.9, встановлюється строк його використання, але не більше 20 років .
3. Амортизація нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом,  за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період використання нематеріального активу .
4. Ліквідаційна вартість нематеріальних активів для цілей амортизації прирівнюється до нуля .
5. За справедливою вартістю на дату балансу перецінюються ті нематеріальні активи, щодо яких існує активний ринок . У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріального складу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив ( крім тих , щодо яких  не існує активного ринку ).

   Якщо підприємством проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній  переоцінці..

6. Застосовується альтернативний метод зменшення додаткового капіталу при нарахуванні амортизації до оцінених об’єктів нематеріальних активів аналогічного до порядку, зазначеного у пункті 4.9 цієї Облікової політики .

6. Бухгалтерський  облік запасів 

1. Одиницею  бухгалтерського обліку запасів  визначається їх найменування. Облік запасів ведеться  у натуральному та грошовому вимірниках.
2. Придбанні (отриманні ) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю .
3. Оприбуткування колісних пар, викочених при ремонті та виключенні із інвентарного парку, та колісних пар, що відправляються в ремонт, провадиться за вартістю, визначеною в Наказі № 786–ЦЗ від 25.12.2005р.
4.   Підприємства та структурні підрозділи, які здійснюють матеріально –технічне забезпечення підприємств залізничного транспорту, транспортно-заготівельні витрати включають до собівартості придбаних запасів і обліковують  загальною сумою на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, яка  щомісячно розподіляється між сумою залишку на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць .  Транспортно –заготівельні витрати включати до собівартості придбаних запасів, а також при необхідності обліковувати їх загальною сумою на окремому субрахунку обліку запасів .
5. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом ФІФО, за яким оцінка  запасів базується на припущенні ,що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які  першими  відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за  собівартістю першим за часом надходження запасів.
6. При відпуску у виробництво, уразі продажу вибутті  старопридатних запасів, що були оприбутковані при ліквідації, ремонті або  іншому  поліпшенні основних засобів, оцінка здійснюється за методом середньозваженої  собівартості.
7. При передачі в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів , що використовуються протягом не більше одного року, їх вартість виключається зі складу активів (списується з балансу) з  подальшою організацією оперативного кількісного  обліку таких предметів за місцем експлуатації і матеріально–відповідальними особами протягом строку їх  фактичного використання та  обліковується на позабалансовому субрахунку 073 “ Перелік списаних малоцінних та швидкозношуваних предметів, строк корисного використання яких не більше одного року “ . З оперативного обліку малоцінні та швидкозношувані предмети, які вийшли з ладу, списуються відповідно до актів, складених комісією та затверджених керівником підприємства ( структурного підрозділу ).
8. Запаси, які зіпсовані, застарілі або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, відображаються за чистою реалізаційною вартістю, яку визначає постійно діюча інвентаризаційна  комісія. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретно винних осіб відображаються на відповідному позабалансовому субрахунку. Списання проводиться відповідно до розпорядчого документу по підприємству .
9. Строки корисного використання малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатації встановлюються згідно з наказом Укрзалізниці від 14.07.2003 № 172- Ц .
10. Аналітичний облік запасів здійснюється відповідно до  Класифікатора  матеріально-технічних ресурсів, які використовуються на залізничному транспорті України, затвердженого наказом від 20.12.2001 № 716- Ц.
11. Розрахунок нормативу запасів товарно-матеріальних ресурсів  здійснюється відповідно до Методики розрахунку нормативу запасів  товарно-матеріальних ресурсів на залізничному транспорті, затвердженої наказом  Укрзалізниці від 28.12.2001 №738 –Ц.( додаток 7)

7. Бухгалтерський  облік дебіторської заборгованості

1. Бухгалтерський  облік дебіторської заборгованості ведеться за первісною вартістю окремо за кожним дебітором, а також за класифікаційними групами .
2. Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групування  дебіторської заборгованості за строками її непогашення в  наступному порядку :

               1 група - до днів 30 – ти  день з дати виникнення ;

               2 група -  з 30 –го по  60- й день з дати виникнення ;

               3 група – з 61 –го по 90 –й  день з дати  виникнення ;

               4 група – 3 91-го до 1 –го року з дати виникнення ;

                       5 група – 1 рік і більше з дати виникнення . 

3. Дебіторська заборгованість включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною   вартістю, тобто після вирахування  з первісної вартості дебіторської  заборгованості резерву сумнівних боргів.
4. Резерв сумнівних боргів створюється підприємством на поточну дебіторську заборгованість за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) та іншу дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення дебітором. За сумами такої дебіторської заборгованості необхідно обов’язково вживати заходів досудового чи судового врегулювання спорів відповідно до умов договорів щодо їх стягнення.
5. Величина резерву сумнівних боргів підприємствами залізничного  транспорту визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів. Бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів ведеться за кожним  дебітором.
6. Дебіторська заборгованість, яка віднесена до 5 групи класифікації (крім інших випадків, передбачених угодою), безперечно є  сумнівною і на таку дебіторську заборгованість обов’язково створюється резерв сумнівних боргів.
7. Якщо дебіторська заборгованість відповідає будь-якій з ознак, наведених у п. 1.25 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств “, ця дебіторська заборгованість визначається безнадійною і підлягає списанню за рахунок резерву сумнівних боргів.
8. Строк загальної позовної давності встановлюється відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України і складає три роки.
9. Постійне проведення внутрішньогосподарських розрахунків між відособленими структурними підрозділами підприємства – юридичної особи, внутрішніх розрахунків між підприємствами – юридичними особами та  підтвердження боргу шляхом складання Акту звірки з підприємствами ( структурними підрозділами ) за цими розрахунками є діями, що свідчать про визнання боргу і відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України є підставою для перебігу позовної давності.
10. Списання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться при наявності розпорядчого документу по підприємству.
11. Поточної дебіторської заборгованості, щодо  якої не створюється резерв сумнівних боргів, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі операційних витрат.
12. Сума списання дебіторської заборгованості обліковується на  позабалансовому  субрахунку 071 “Списання дебіторська заборгованість “ протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника .