Методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками

2. Методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками  

2.1. Організація проведення аудиту розрахунків з покупцями та замовниками

     Розвиток  України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних  відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

     Учасники  цих процесів потребують достовірної  інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання, нарахування дивідендів.

     Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через  аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів.

     Аудит починається з незалежної перевірки  фінансової звітності та вираження  думки аудитора щодо її достовірності, повноти і законності відображених господарських операцій. З розвитком ринкових відносин потреби щодо аудиторських послуг зростають, а отже, розширюються рамки тлумачення аудиту. [ 20,с.201 ]

     Завдання  аудиту визначається його метою. На сучасному  розвитку економіки в Україні  основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.

     Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі  аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється, настільки наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб скласти думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних достовірна і достатня. Аудитор повинен також вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

     Виконання основного завдання направлене на задоволення  потреб усіх користувачів звітності. Проте, аудитор, на відміну від інших  суб'єктів контролю, виступає діловим  партнером клієнта, який перевіряючи, повинен надати різнобічну допомогу клієнту в усіх його справах. Тому аудит паралельно з основним завданням виконує функціональні завдання: коригування, оперативного контролю і стратегічні завдання. Одним з найвагоміших моментів, які характеризують фінансове становище підприємства, є стан розрахунків з покупцями та замовниками дебіторами.

     Можна сказати, що в значній мірі, причиною економічної кризи в нашій  країні являється криза платежів, яка проявляється у тому, що підприємства не здійснюють платежі одне одному за товари, роботи і послуги. Цей процес супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності. Призначення аудиту розрахунків з покупцями та замовниками та взагалі дебіторської заборгованості - допомогти підприємству сформулювати рекомендації і визначити заходи по ліквідації заборгованості не лише як засобів покращення розрахункових операцій, але і фінансового стану підприємства. Раціональна організація системи внутрішнього контролю за станом розрахунків на підприємстві сприяє зміцненню договірної та розрахункової дисципліни, підвищенню відповідальності за дотриманням платіжної дисципліни, скороченню дебіторської заборгованості, покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання. [ 20,с.203 ]

     За  результатами внутрішнього контролю аудитору слід оцінити величину аудиторського  ризику в цілому та при перевірці  дебіторської заборгованості й зобов'язань  зокрема, тобто з'ясувати ймовірність  того, що суттєві помилки, які є в обліку дебіторської заборгованості та зобов'язань, можуть залишитися невиявленими і вплинуть на достовірність усієї фінансової звітності.

     Одним із основних етапів, який здійснюється під час аудиту розрахунків з  покупцями та замовниками є організаційний. В ході організаційного етапу аудиту розрахунків з покупцями та замовниками відбувається процес укладання угоди між аудиторською фірмою та підприємством-клієнтом або відповідний договір (додаток 5), планування аудиторської перевірки та визначення процедур, які повинні проводитись на даному підприємстві з врахуванням попереднього тестування системи внутрішнього контролю розрахунків з покупцями та замовниками.

     Важливо скласти програму роботи аудитора, детально відобразивши в ній всі  етапи проведення аудиту з моменту укладання договору на проведення аудиту до складання та підписання аудиторського висновку. Також важливим етапом є складання плану аудиторської перевірки (додаток 3) Згідно міжнародного стандарту МСА 300 «Планування» були закладені методичні рекомендації щодо планування діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт, супутніх послуг та надання впевненості.

     Планування  забезпечує своєчасне і ефективне  виконання робіт.

     Планування  аудиту включає складання загального плану, розробку аудиторської програми, допомагає аудитору організувати працю, здійснити обстеження за роботою асистентів.

     План  розробляється таким чином, щоб  в ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані повинен відображатись перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюються аудитором.  

     Складений план аудиту переглядається керівником підприємства, що підвищує якість та ефективність аудиту. [ 16,с.487-488 ]

     Висновок: Раціональна організація системи внутрішнього контролю за станом розрахунків на підприємстві сприяє зміцненню договірної та розрахункової дисципліни, підвищенню відповідальності за дотриманням платіжної дисципліни, скороченню дебіторської заборгованості, покращанню фінансового стану суб'єкта господарювання.

     Розглянувши результати останніх перевірок  на досліджуваному підприємстві Локомотивне депо Гребінка, побачили, що не було виявлено помилок в організації ведення бухгалтерського обліку та при веденні обліку дебіторської заборгованості. Додаток 7 дає змогу ознайомитися з контрагентами досліджуваного підприємства, які можуть виступати в ролі покупців та замовників. 

2.2. Методика та методи проведення аудиторської перевірки розрахунків з покупцями та замовниками 

      Перевірку стану розрахунків рекомендується починати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Враховуючи те, що самі підприємства інвентаризацію розрахунків, як правило, здійснюють неякісно, цю роботу повинен організовувати аудитор. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні на основі відповідних документів залишків та ретельній перевірці обґрунтованості сум, які вказані на рахунках. Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі яких документів. [ 11,с.134 ]

      Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

      Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених  цінностей.

      Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.

      Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається  з погляду виникнення боргу, причини  і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час  аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.

      Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки[ 12,с.295] 
 
 

   Для ефективного та повного здійснення перевірки розрахунків з вітчизняними покупцями у програму аудиту необхідно внести здійснення таких аудиторських послуг: 

• Звірення  залишку заборгованості за даними головної книги з залишками в облікових регістрах. За результатами процедури складається «Відомість звірення на підтвердження дебіторської заборгованості»;
• Перевірка наявності актів звірення і відповідності їх даним аналітичного та синтетичного обліку. Під час перевірки складається «Перелік актів звірення на підтвердження дебіторської заборгованості»;
• Визначення великих дебіторів і складання їх переліку;
• Направлення запитів на підтвердження заборгованості;
• Перевірка наявності договорів і їхньої реєстрації в спеціальному журналі;
• Перевірка правильності оформлення документів та відвантаження і своєчасного надання їх у бухгалтерію;
• Перевірка повноти і своєчасності оплати рахунків на основі регістрів обліку. За результатами складання «Відомості звірення повноти та своєчасності оплати рахунків покупцями»;
• Перевірка розрахунків з використанням векселів;
• Направлення запитів покупцям на предмет підтвердження ними видачі векселів;
• Перевірка розрахунків за товарообмінними операціями (наявність договору; акту взаємозаліку; застосування звичайних цін;застосування відповідної кореспонденції рахунків);
• Затвердження особливої уваги на закриття дебіторської заборгованості «незвичайними»бухгалтерськими записами, поєднання дебіторської і кредиторської заборгованості на витрати, перенесення її на інші рахунки балансу;
• Зібрання підтверджень того, що поточна дебіторська заборгованість визначається одночасно з визначенням доходу від реалізації;
• Оформлення окремим документом виявлених порушень під час дослідження документів операцій і записів під час аудиту;
• Визначення розбіжностей між отриманими відповідями на відправлені запити щодо підтвердження дебіторської заборгованості із наявними на підприємстві актами звірень і залишків в аналітичному обліку дебіторської заборгованості;
• Перевірка правильності відображення дебіторської заборгованості у балансі та повноти інформації щодо дебіторської заборгованості у «Примітках до річної фінансової звітності»;
• Перевірка результатів проведення інвентаризації дебіторської заборгованості;
• Перевірка обґрунтованості списання дебіторської заборгованості на витрати;
• Перевірка у «Звіті про фінансові результати» правильності заповнення рядка 009 «Інші операційні витрати» в частині віднесення сумнівних і безнадійних боргів, а у «Звіті про рух грошових коштів» — рядка 080 «Зменшення (збільшення) оборотних активів» у частині зміни сальдо операційної поточної дебіторської заборгованості.[ 23,с.78-79 ]

   При проведенні перевірки аудитор повинен  приділяти увагу контролю рахунків, при якому перевіряється характер сальдо та його очевидність; логіка кореспонденції рахунків; критична кореспонденція рахунків; ув’язка рахунків між собою. 
 

Таблиця 1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

     Аналітичний    облік    розрахунків    з    покупцями замовниками повинен забезпечити отримання даних і заборгованість, строк сплати за якою ще не настав також заборгованість, несплачену в строк.