Форми та методи взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2013 в 00:57, шпаргалка

Описание работы

Ефективність взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами залежить від якості та раціональності спільно здійснюваних заходів. Правова форма взаємодії якісніше може бути реалізована шляхом видання зацікавленими державними структурами спільних відомчих нормативних актів (інструкцій), які б регламентували порядок взаємодії з урахуванням ролі кожного органу в ній. Правова форма взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами може бути реалізована такими шляхами:

Работа содержит 1 файл

novye_shpory.docx

— 120.35 Кб (Скачать)

Результати інвентаризації з пропозиціями щодо врегулювання інвентаризаційних  різниць відображаються у протоколі комісії та акті.

Для визначення результатів інвентаризації складають порівняльні відомості. У них включають цінності, за якими  встановлені відхилення від даних  обліку.

Залишками, нестачами і псуванням  цінностей інвентаризаційна комісія  повинна мати письмові пояснення  відповідальних працівників.

Протокол інвентаризаційної комісії  має бути розглянутий у 5-денний строк  і затверджений керівником підприємства або органом, який призначив інвентаризацію.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.

 

11.Перевірка повноти оприбуткування, стану та збереження і використання основних засобів і нематеріальних активів

Під час ревізії необхідно перевірити своєчасність і правильність відображення в обліку результатів інвентаризації основних засобів. Важливою умовою забезпечення збереження основних засобів є наявність на них інвентарних номерів і закріплення об’єктів основних засобів за відповідним структурним підрозділом і конкретною МВО. Виявивши неповне закріплення об’єктів основних засобів за МВО по місцях їх знаходження в експлуатації ревізор виявляє, чому допущене дане порушення, хто винен в цьому і які наслідки. Одночасно, не чекаючи закінчення ревізії, ревізор повинен вимагати прийняття заходів по негайному закріпленню основних засобів за МВО.

Необхідно перевірити відповідність  даних аналітичного і синтетичного обліку основних засобів на певні дати. Тобто по інвентарних картках (книзі) підраховують вартість основних засобів по кожній класифікаційній групі і порівнюють її з залишками по рахунку 10 по Головній книзі і по бухгалтерському балансу.

По виявлених фактах порушень, зловживань і халатного відношення до зберігання основних засобів ревізор повинен скласти проміжний акт, в якому вказуються причини порушень і винні особи. Даний акт додається до основного акту.

Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин  наданих у користування ділянок  надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних  доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп 138 пункт1 стаття 14 ПКУ).

Перевірка операцій з основними засобами:

- перевірка обґрунтованості придбання  окремих об`єктів ОЗ;

- перевірка повноти та своєчасності  оприбуткування, враховуючи особливості  документального оформлення операцій по джерелах надходження;

- контроль правильності оцінки  ОЗ;

- перевірка правомірності операцій  з вибуття ОЗ у результаті: продажу, безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом;

- контроль відображення господарських  операцій в обліку методом перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків;

Типові помилки в обліку ОЗ:

1)неправильна класифікація ОЗ

2)некоректна кореспонденція рахунків

3)помилки при розрахунках амортизаційних  відрахувань

4)несвоєчасне оприбуткування інвентаризації  ОЗ

5)несвоєчасне відображення результатів  інвентаризації ОЗ в обліку

6)неправильне відображення витрат  на реконструкцію, ремонт ОЗ та ін.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають  матеріальної форми та утримуються  підприємством із метою використання протягом періоду, більшого за 1 рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші НА).

Типові помилки в обліку НА:

1)неправильне віднесення окремих  видів витрат до НА

2)відсутність первинних документів

3)неправильне нарахування амортизації

4)включення до складу НА ліцензій зі строком використання до 1 року

5)відсутність ведення аналітичного  обліку

6)порушення порядку переоцінки  НА

Перевірка:

1)інвентаризація:

- перевіряється вартість НА;

- строк використання;

- правильність нарахування амортизації.

За результатами проведення інвентаризації може бути виявлена нестача або надлишок.

Надлишок Д 12 К746

Нестача Д 976 К 12

Нарахування нестачі на винну особу  Д375 К716

Компенсація нестачі МВО Д301 К375

2)документальний метод:

- документи списового характеру;

- документи, які підтверджують ті чи інші майнові права.

3)перевірка обґрунтованості складу  НА:

- по об’єктах, які внесені замовниками  підприємства до статутного капіталу;

- по об’єктах, придбаних за плату;

- по об’єктах, одержаних безкоштовно;

4)перевірка операцій з надходження;

5)перевірка операцій з реалізації  НА і передачі безкоштовно  іншим підприємствам;

6)перевірка обґрунтованості нарахування амортизації (зносу) НА і їх списання як використаних;

7)контроль правильності та обґрунтованості  бух. записів у облікових реєстрах і звітності підприємства.

 

13. перевірка операцій з нематеріальними ативами.

Згідно з ПСБО 8 нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від  підприємства) та утримується підприємством  з метою використання протягом періоду  більше від одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

При перевірці операцій з нематеріальними активами контроль має здійснюватися за такими основними групами:

-права користування природними  ресурсами; -права користування майном; -права на комерційні позначення; -права на об'єкти промислової власності; -авторські та суміжні з ними права; -інші нематеріальні активи.

Метою перевірки операцій з нематеріальними  активами є встановлення відповідності  застосовуваної підприємством методики обліку нематеріальних активів вимогам нормативних актів, які регулюють формування собівартості продукції (робіт, послуг) і фінансових результатів, а також вимогам відповідних стандартів і положенням, що регламентують правила їх обліку.

Основними етапами у перевірці  операцій з нематеріальними активами є :

- перевірка обгрунтованості складу  нематеріальних активів (насамперед  перевіряється факт наявності  нематеріальних активів за допомогою  перевірки документів, де об'єкт  описаний, зображений або іншим  чином зафіксований на матеріальних  носіях; здійснюється перевірка правильності операцій щодо надходження нематеріальних активів та відображення надходження у відповідній документації)

- перевірка операцій з реалізації  та безкоштовної передачі нематеріальних  активів іншим підприємствам

- перевірка обґрунтованості нарахування  амортизації нематеріальних активів та правильності їх списання

- перевірка правильності та  обґрунтованості записів щодо  відображення надходження та  руху нематеріальних активів  в облікових регістрах та фінансовій звітності підприємства.

Основними документами при перевірці  операцій з нематеріальними активами є:

-документальне оформлення факту  наявності об'єктів нематеріальних  активів і правильне відображення  їх первинної вартості (важливе  місце тут займає перевірка  правильності оформлення первинних  документів з надходження нематеріальних  активів, де дається детальна  характеристика об'єкта нематеріального  активу) -організацію аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів ( відомість та журнал обліку нематеріальних активів по дебету і кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи», розрахунок зносу нематеріальних активів) -правильність списання об'єктів нематеріальних активів з балансу підприємства (насамперед акти на списання нематеріальних активів ) -відповідність даних синтетичного і аналітичного обліку нематеріальних активів і їх зносу записам, які відображені в Головній книзі та Балансі підприємства.

 

14. Ревізія операцій на  рахунках відкритих в установах  банків

Нормативна база:

* Інструкція НБУ №174 від 01.06.2011 «Про ведення касових операцій  банками в Україні»

* Інструкція НБУ № 22 від 21.01.2004 « Про безготівкові розрахунки  в Україні в національній валюті»

* Інструкція НБУ № 492 від 12.11.2003 «Про порядок відкриття, використання  і закриття рахунків у національній та іноземних валютах»

Мета перевірки: встановлення законності, достовірності та доцільності здійснення операцій на рахунках в банку, та правильності їх відображення в обліку

При здійсненні ревізії операцій на реєстраційних рахунках, відкритих  в установах банків предметом  перевірки мають бути наступні документи:  облікові регістри: меморіальний ордер  № 2 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в  установах банків»; меморіальний ордер  № 3 «Накопичувальна відомість руху грошових коштів в установах банківська картка аналітичного обліку касових  видатків; первинні документи: (банківські) виписки, платіжні доручення, книжки грошових та розрахункових чеків, інші документи, які підтверджують надходження  чи використання коштів; книга «Журнал-головна», Баланс.

Етапи перевірки:

  • Необхідно встановити скільки  і в яких банках підприємство, що ревізується має рахунків.
  • Перевірка тотожності залишків по виписці банку на перше число ревізованого періоду з даними балансу, оборотного балансу, головної книги, журналу –ордеру по рахунку 31, 32.
  • Контроль наявності  усіх виписок банку за кожним з відкритих рахунків.
  • Перевірка на відповідність сум оборотів по Дт та Кт 31 рахунку.
  • Перевірка достовірності виписок банків і наявності додатків до них.
  • Перевірка обґрунтованості використання грошових коштів з поточного рахунку.
  • Перевірка обґрунтованості списання грошових коштів на витрати, фінансовий результат, витрати майбутніх періодів.
  • Перевірка операцій при розрахунках за акредитивами і пластиковими картками.
  • Перевірка операцій  при розрахунках у валюті:перевіряється скільки існує валютних рахунків.
  • чи є на це спеціальні дозволи НБУ. перевірка своєчасності надходження виручки від реалізації.
  • перевірка трансферних банківських платежів за перерахування валюти. перевірка відображення в бухгалтерському обліку операцій з іноземною валютою. перевірка придбання іноземної валюти.
  • перевірка відображення операцій з іноземною валютою у фінансовій звітності.

Одне з найважливіших  і обов'язкових завдань ревізії  операцій на рахунках в установі банку - перевірка достовірності виписок, які банк видає підприємству, наявності  штампів і підписів працівників  установ банку на документах, що додаються. Ревізор перевіряє наявність  усіх додатків до виписок, що засвідчують  здійснення тієї чи іншої операції (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, квитанції і т.д.).  Ревізор повинен  звірити номери корінців грошових чеків  з банківськими виписками, пам'ятаючи про те, що три останні цифри  номера чека заносяться до виписки, а  вже потім перевірити одержання  і повноту оприбуткування грошових коштів за касовою книгою. Якщо у  банківській виписці відсутній  номер корінця чека, а сам чек  у чековій книжці відображено  як зіпсований, то це свідчить про можливі  зловживання. В такому разі необхідно  провести зустрічну перевірку в  установі банку по даній операції. Оскільки у виписці банку є  лише цифрові дані, то ревізорові важливо  знати побудову та код умовних  цифрових позначок змісту операцій. При  цьому необхідно знати, що записи у виписці мають протилежне значення для підприємств і означають  по дебету - зменшення коштів, а по кредиту - надходження коштів. За даними кодів суцільним методом перевіряють  повноту надходження грошей на рахунок  банківської установи.

Після порівняння виписок  банку з доданими до них первинними документами, встановлення правильності підрахунків сум оборотів, початкового  і кінцевого сальдо ревізору необхідно  перевірити сутність господарських  операцій, а саме законність надходження  або списання грошових коштів з рахунку  підприємства. З цією метою, крім взаємного  звіряння  необхідно пересвідчитися у реальності здійснення господарської  операції.

За результатами ревізії  складають проміжний акт, в якому  вказуються пропозиції та заходи щодо попередження виникнення зловживань у  майбутньому.

 

15. Методика проведення  інвентаризації готівкових коштів  у національній та іноземній  валюті.

Перш ніж розпочати  ревізію касових операцій, ревізор  має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок ведення  касових операцій, збереження готівки  в касі, та ознайомитися зі списком  осіб, які відповідають за порушення  цього порядку.

Джерелом ревізії каси є:

  • Первинні документи: ПКО, ВКО, квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій, корінці чекових книжок, трудові угоди на виконання певних робіт, акти інвентаризації готівки в касі та ін.;
  • Облікові регістри: журнал реєстрації ПКО і ВКО, відомостей; касові книги; звіти касира; МО і відомості до них за рахунками обліку грошових коштів; книга «Журнал-головна» та ін.;
  • Звітні документи: баланс та звіти установи.

Информация о работе Форми та методи взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами