Форми та методи взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами

Органи ДКСУ мають право:

• Призупинити здійснення операцій та будь-яких платежів порушених стосовно БКУ;
• Посадові особи ДКСУ можуть застосовувати адміністративні санкції;
• Мають право відновити в сплаті рахунків;
• Можуть вилучити кошти до бюджету внаслідок таких операцій;
• Зупинити такі операції від 3-х до 10-ти днів.

Посадові особи наділяються  функціями щодо: дотримання правил валютного законодавства; контролювати складання ФЗ при виконанні МБ і кошторисів БУ. При здійсненні контрольних функцій тісно співпрацює з ДПА.

Нормативна база:

Бюджетний кодекс України;

Кодекс України про  адміністративні правопорушення;

Загальні моральні принципи професійної діяльності працівників  державної контрольно-ревізійної служби (Кодекс етики);

Указ Президента України  від 13 квітня 2011 року № 460/2011 П О Л  О Ж Е Н Н Я про Державну казначейську службу України

 

4. сутність і завдання бюджетн контролю

Бюджетний контроль є складовою  фінансового контролю, де об'єктивною основою виступає контрольна функція  фінансів. Бюджетний контроль —  це сукупність заходів, які проводять  державні органи пов'язані з перевіркою законності, доцільності і ефективності утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування.

Бюджетний контроль є останньою, заключною підсистемою бюджетного механізму. Він дає можливість встановити наскільки ефективно, раціонально, економно та законно використовувалися  бюджетні кошти, чи були задіяні всі  резерви стосовно наповнення дохідної частини бюджетів. Внаслідок виявлення  зловживань держава може відшкодувати нанесені їй збитки. Одночасно за допомогою  бюджетного контролю можна попередити порушення бюджетної дисципліни, нераціональне та нецільове спрямування  бюджетних коштів. Будучи заключною  підсистемою бюджетного механізму, бюджетний контроль обслуговує всі  стадії бюджетного процесу, що надає  йому універсального характеру управлінської  діяльності. Бюджетний контроль є  однією з функцій управління бюджетною  системою.

 Безпосереднім предметом  бюджетного контролю виступають  всі стадії бюджетного процесу.

Об’єкт бюджетного контролю — це грошові, розподільчі процеси  при формуванні і використанні грошових фондів держави і місцевих органів  самоврядування. Формально об'єктом  бюджетного контролю є конкретні  показники.

Залежно від суб'єкта (хто  здійснює) бюджетний контроль поділяють  на:

• державний бюджетний контроль, який здійснюють органи державної влади;
• відомчий контроль, який проводять контрольно-ревізійні управління міністерств і відомств;
• внутрішньогосподарський контроль здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;
• незалежний контроль, який проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.

Бюджетний контроль залежно  від часу проведення розподіляється на попередній, поточний і наступний.

Попередній бюджетний  контроль здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків  для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства. Він  носить попереджувальний характер.

Поточний бюджетний контроль проводиться в ході виконання  бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року. Поточний бюджетний  контроль здійснюється на основі первинних  документів оперативного і бюджетно-бухгалтерського  обліку і звітності.

Наступний контроль проводиться  після закінчення бюджетного року або  певного звітного періоду. При даному контролі на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень  даних від планових, повноту і  своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін. Наступний бюджетний контроль тісно пов'язаний із попереднім.

Контроль за використанням  бюджетних асигнувань — одна із складових бюджетного контролю.

Основне завдання такого контролю: досягти цільового, раціонального  і ефективного використання бюджетних  коштів.

Зазначений контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціальні служби фінансового  контролю.

До спеціальних служб  державного контролю в Україні, які  здійснюють бюджетний контроль, відносимо: ДФІ, Рахункову палату, Державне казначейство, органи системи Мінфіну (фінансові  управління і відділи, центральний  апарат), Податкову адміністрацію. Контроль за витрачанням бюджетних коштів здійснюють: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, фінансові управління і відділи.

Завдання ДФІ у сфері  бюджетного контролю перетинається  із завданням Рахункової палати, а  саме в частині контролю за використанням  коштів Державного бюджету. При цьому  Рахункова палата веде контроль переважно  на рівні центральних органів  управління державою, а ДФІ —  починаючи з бюджетних установ  у селах аж до міністерств і  відомств.

Методи бюджетного контролю.  До методів бюджетного контролю відносять: документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження. Ревізія — найбільш розповсюджений метод бюджетного контролю; це система  контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської  діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів  щодо складання і виконання бюджету  з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації  обліку, достовірності звітності.

НАКАЗ від 8 вересня 2011 року N 235  Про впорядкування організації  контрольних заходів:

• Планові контрольні заходи (крім операційного аудиту) протягом одного календарного року проводяться одночасно на одних і тих самих об'єктах контролю у терміни, визначені планами контрольно-ревізійної роботи на поточний період для проведення ревізій на відповідних об'єктах.
• Перевірка державних закупівель, яка проводиться із виходом на об'єкт контролю, повинна бути завершена протягом 60 робочих днів з дня її початку (з урахуванням зупинення та поновлення).

Нормативна база:

• Бюджетний кодекс України;
• Кодекс України про адміністративні правопорушення;
• Наказ Державної фінансової інспекції України 14.12.2011 № 90 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ  щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України;
• НАКАЗ від 8 вересня 2011 року N 235  Про впорядкування організації контрольних заходів:

5. Перевірка операцій  щодо закупівлі товарів, послуг, робіт за державні кошти.

- ЗУ Про здійснення державних  Перевірка операцій щодо закупівлі товарів, послуг, робіт за державні кошти.

- МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з проведення  органами державної контрольно-ревізійної лужби перевірок державних закупівель Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 28 лютого 2011 року N 44

Під час перевірки необхідно звернути увагу:

Закупівлі здійснюються тільки відповідно до річного плану.

Не допускається поділ предмета закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедур закупівель. Не допускається безпідставне обрання Замовником інших процедур з метою уникнення проведення відкритих торгів. Не допускається обрання і проведення процедур закупівель без їх затвердження у річному плані державних закупівель. В обов'язковому порядку здійснюється аналіз щодо обґрунтованості та доцільності закупівель товарів, робіт і послуг (з урахуванням діяльності об'єкта контролю планових показників, наявності відповідних запасів на складах тощо). Під час перевірки цього питання досліджуються: річний план державних закупівель; протоколи щодо вибору процедур закупівель.

Перевірка дотримання вимог законодавства  про державні закупівлі в частині прозорості державних закупівель базується:

у разі проведення відкритих торгів, торгів з обмеженою участю (після проведення попередньої кваліфікації):

- на перевірці наявності публікації  оголошень (запрошень - у разі  проведення торгів з обмеженою  участю) про заплановані закупівлі та оголошень про їх результати (про попередню кваліфікацію);

- на перевірці наявності публікації  оголошень у міжнародних виданнях (у разі, коли очікувана вартість  предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів - 200 тис. євро; для послуг - 300 тис. євро; для робіт - 500 тис. євро);

- на дослідженні повноти та правильності відображення в оголошеннях необхідної інформації, передбаченої чинним законодавством;

у разі проведення процедур запиту цінових пропозицій (котирувань) та торгів з обмеженою участю:

- на перевірці запрошень до  участі в процедурі закупівлі;

- на дослідженні повноти та правильності відображення в запрошеннях до участі в процедурі закупівлі необхідної інформації, передбаченої чинним законодавством.

. Перевірка відповідності тендерної документації (кваліфікаційної документації) вимогам законодавства   

 

6. Основні вимоги щодо  оформлення та складання акту  ревізії

Результати ревізії оформляються актом, що складається керівником ревізійної групи , і в якому викладено результати вивчення всіх питань, що були поставлені в програмі ревізії.

Актом ревізії – службовий двосторонній документ, який стверджує факт проведення ревізії, що відображає її результати стосовно фінансово-господарських  операцій чи діяльність підприємства в цілому і є носієм додаткової інформації про виявлені й систематизовані недоліки в господарюванні та порушення нормативно-правових актів.

Акт ревізії складається з 2- частин: вступна і констатуюча.

У вступній частині зазначається:

1. Тема ревізії, що зазначається  посередині рядка і містить  повну назву об’єкта контролю  та період, що підлягав ревізії.

2 Інформація про відмову керівника  об’єкта контролю чи його заступників  від підпису про отримання примірників програми ревізії, направлення на проведення ревізії чи копії рішення суду

3 інформація про ненадання об’єктом  контролю журналу реєстрації  перевірок у випадку, коли має місце такий факт.

4. Які документи перевірялися  в ході ревізії. Для цього  складається відповідний додаток  до акту ревізії, в якому  зазначається перелік видів перевірених  документів в розрізі кожного конкретного питання програми ревізії.

5 Інформація про будь-які дії, спрямовані на перешкоджання проведенню ревізії

Констатуюча частина акта ревізії  починається із запису

"Ревізією встановлено:", що зазначається посередині окремого

рядка.

В ній викладено результати ревізії  в розрізі кожного питання  програми ревізії. При цьому інформація про результати ревізії кожного  окремого питання програми ревізії  починається з його назви, яка зазначається посередині окремого рядка.

В інформації про результати ревізії  кожного окремого

питання обов'язково зазначається: Спосіб проведення перевірки - суцільний чи вибірковий.У випадку застосування вибіркового способу обов'язково зазначаються конкретні періоди (дата початку і дата закінчення та конкретні операції (документи), що підлягали вибірковій перевірці.

Які документи перевірено, вказавши при цьому виключний

перелік видів перевірених документів в ході ревізії конкретного

питання.

Наприклад, документи, що перевірялися в ході ревізії

питання - "Ведення касових операцій та розрахунки з підзвітними

особами":

Перевіркою охоплено наступні документи: прибуткові і

видаткові касові ордери, Журнал реєстрації прибуткових і

видаткових касових документів, касові книги, меморіальні ордери

N 1 "Накопичувальна відомість  за касовими операціями"

У випадках встановлення порушень законодавства  обов'язково

зазначається:

- назви та реквізити законів  чи інших нормативно-правових

актів, норми яких порушено, із зазначенням  конкретної статті,

пункту, розділу тощо;

- найменування та реквізити  документів (первинні документи,

регістри бухгалтерського обліку, фінансові звіти тощо), що

засвідчують (підтверджують) порушення (в разі потреби також

деталізуються обставини допущення  порушення);

- винні у їх допущенні особи  (прізвище, ім'я, по батькові,

посада) - особи, які відповідно до законодавства чи розпорядчих

документів були відповідальними за здійснення операцій, проведених

з порушенням законодавства;

- конкретна дата чи період, в якому допущено порушення;

- сума операцій (якщо операція  має сумовий вираз) у гривнях  з

копійками, проведених з порушенням законодавства, в розрізі років;

розмір матеріальної шкоди (збитків), в разі її наявності;

- код програмної класифікації  видатків ( v0604201-01 ), за

операціями з коштами по якому  допущено порушення (у разі, коли

ревізії підлягали операції за декількома такими кодами);

- короткий зміст пояснень винних осіб стосовно допущених

порушень (у випадку їх надання) з посиланням на відповідний

додаток до акта або інформація про  ненадання відповідних пояснень;