Форми та методи взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами

1.     Форми та методи взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами

Ефективність взаємодії органів  державного фінансового контролю з  правоохоронними органами залежить від якості та раціональності спільно здійснюваних заходів. Правова форма взаємодії якісніше може бути реалізована шляхом видання зацікавленими державними структурами спільних відомчих нормативних актів (інструкцій), які б регламентували порядок взаємодії з урахуванням ролі кожного органу в ній. Правова форма взаємодії органів фінансового контролю з правоохоронними органами може бути реалізована такими шляхами:

-          Розроблення державних цільових і міжвідомчих спільних планів та програм дії правопорушеннями у сфері фінансових відносин

-          Підготовка проектів законодавчих нормативно – правових актів (законів, указів Президента, постанов КМУ) з питань взаємодії правоохоронних органів з органами фінансового контролю із протидії правопорушенням у сфері фінансових відносин

-          Спільне вивчення практики застосування законодавства, що регулює протидію правопорушенням у сфері фінансових відносин, з метою розроблення єдиних рекомендацій із його застосування, виявлення недоліків та прогалин у чинному законодавстві й підготовки погоджених пропозицій щодо їх усунення

-          Спільне розроблення та подання до органів державної влади країни узагальнених даних про стан правопорушень у сфері фінансових відносин та пропозицій щодо його поліпшення

-          Підготовка та внесення до відповідних інстанцій, міністертсв та відомств спільних пропозицій про усунення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень у сфері фінансових відносин

-          Розроблення пропозицій з удосконалення правового регулювання досліджуваної взаємодії.

Іншою формою взаємодії зазаначених  державних органів є організаційна. За допомогою організаційних форм реалізуються як правові акти, так і матеріально  – технічні операції. Розрізняють  організаційно – структурні й  організаційно – функційональні форми взаємодії. До організаційно  – структурних форм зазначеної взаємодії  відносять координаційні наради, засідання представників КРС  та правоохоронних органів, податкової служби, оперативні наради керівників їхніх структурних підрозділів  для розгляду найактуальніших проблем  протидії правопорушенням у сфері  фінансових відносин, прийняття погоджених рішень з окремих питань щодо реалізації державної політики протидії правопорушенням  у сфері фінансових відносин. Основними  організаційними формами досліджуваної  взаємодії можуть бути спеціально утворювані ревізійні групи з кількох  посадових осіб органів фінансового  контролю за участю співробітника правоохоронного  органу. У разі потреби створюються оперативно – слідчі групи зі співробітників правоохоронного органу із залученням працівників державних органів фінансового контролю для здійснення, у межах визначеної законодавством компетенції, заходів із виявлення, розкриття та розслідування особливо небезпечних злочинів у сфері фінансових відносин, а також злочинів, скоєних організованими злочинними угруповуваннями, та тих, що мають міжрегіональний характер.

До органів організаційно –  функціональних форм дослуджваної взаємодії  доцільно зараховувати:

-          Семінари за участю керівників (представників) різноманітних взаємодіючих оргнаів правоохоронного призначення

-          Науково – теоретичні й науково – практичні конференції відповідної тематики, які повинні проводитися на базі одного або кілької субєктів правоохоронної системи із запрошенням інших зацікавлених сторін

-          Поточні спільні робочі зустрічі.

Під час взаємодії органів фінансового  контролю з правоохоронними органами може застосовуватися і матеріально  – технічна форма. Сутність останньої  полягає у взаємній допомозі одного державного органу іншому, наданні засобів зв’язку, технічних засобів і безпосередньо людей для вирішення поставлених перед ними оперативних завдань із протидії правопорушенням у сфері фінансових відносин.

Щодо методів діяльності – це способи здійснення змісту кожної форми (групи), кожного з основних напрямків  діяльнсоті органу залежно від галузі або сфери упралвінської діяльності.

Щодо організаційної форми взаємодії  органами фінансового контролю з  правоохоронними органами можна  виділити такі найоптимальніші:

-  Спільний аналіз криміногенної ситуації у сфері фінансових відносин

- Взаємний обмін інформацією про правопорушеня у сфері інансвоих відносин

-   Прогнозування тенденцій розвитку криміногенної ситуації у сфері фінансових відносин

-  Плануваня спільних заходів щодо виявлення та припинення правопорушень, здійснення попереджувальних заходів

- Робочі зустрічі співробітників правоохоронних органів з працівникамт органів фінансового контролю

- Спільні заняття працівників зазначених державних структур із питань взаємодії

-          Спільне вивчення проблем профілактики  правопорушень усфері фінансових відносин й розроблення пропозицій та заходів щодо їх вирішення

 

2. Поняття та суть  податкового контролю

Податковий контроль є структурною  частиною державного фінансового контролю. І є складним поняттям, яке можна розглядати з багатьох аспектів. Розглядають податковий контроль, по-перше, як функцію державного управління економікою та, по-друге, як особливу діяльність щодо виконання податкового законодавства України.

Згідно з Податковим Кодексом України, податковий контроль – це система  заходів, яких вживають контролюючі  органи з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також  дотримання законодавства з питань виконання розрахункових та касових  операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено  на контролюючі органи (органи державної  податкової служби та митні органи).

Особливості формування податкової системи  держави залежить від двох основних чинників. З одного боку податкова система має бути побудована таким чином, щоб держава мала змогу отримати надходження грошових коштів своєчасно та в повному обсязі. З іншого боку, є платники податків, які прагнуть до формування такої системи оподаткування за якої б не виникали перешкоди та ускладнення здійснення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином податковий контроль являє  собою діяльність уповноважених  державою суб’єктів:

* по встановленню стану виконання  вимог чинного законодавства особами, на яких покладено обчислення, сплату, перерахунок податків та зборів;

* виявлення відхилення в діяльності  суб’єктів господарської діяльності  від встановлених вимог;

* відновлення прав та законних  інтересів держави при отриманні  сум податкових платежів.

Система податкового контролю являє  собою сукупність взаємопов’язаних елементів: суб'єкт, об'єкт, предмет  податкового контролю, а також  процес податкового контролювання, які складаються у цілісне  утворення з метою реалізації податкового контролювання як функції  державного управління. До системи податкового контролю можна віднести також цілі, методи та технологію податкового контролю та ресурси.

Крім того до елементів системи  податкового контролю включають  форми контролю, до яких належать:

* податкові перевірки

* облік платників податків

* здійснення оперативного бухгалтерського  обілку податкових надходжень

* контроль за відповідністю  витрат та доходів.

Державна податкова адміністрація  України, як один з основних суб'єктів  державного фінансового контролю, покликана здійснювати:

● облік платників податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних фондів:

● контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів;

● контроль за достовірністю податкового  обліку і звітності.

Для здійснених покладених функцій  органи державної податкової служби мають право:

* Отримувати пояснення платників  податків, податкових агентів щодо  ведення бізнесу

* Перевіряти дані бухгалтерського  обліку

* Здійснювати огляд приміщень  та територій

Однією з основних функцій Державної митної служби у сфері податкового контролю, є забезпечення своєчасної та у повному обсязі сплати до державного бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів), контроль за сплатою яких покладено відповідно до законодавства на митні органи, у разі ввезення (пересилання) товарів і транспортних засобів на митну територію України або їх вивезення (пересилання) з митної території України. Також на забезпечення податкового контролю в державі спрямовані такі функції Державної митної служби:

● організація і забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення митних процедур з метою створення сприятливих  умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

● забезпечення контролю за дотриманням  правил переміщення валютних цінностей  через митний кордон України;

● забезпечення своєчасної та у повному  обсязі сплати до державного бюджету  податків і зборів (обов'язкових  платежів), контроль за сплатою яких покладено відповідно до законодавства  на митні органи, у разі ввезення (пересилання) товарів і транспортних засобів на митну територію України  або їх вивезення (пересилання) з  митної території України;

● здійснення контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів і транспортних засобів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та виконують інші операції з такими товарами тощо.

Податковий кодекс України визначає також основні способи здійснення податкового контролю, до яких належать:

1. Ведення обліку платників податків;

2. Інформаційно-аналітичне забезпечення  діяльності органів державної податкової служби;

3. Перевірки та звірки відповідно до вимог Податкового Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та митні органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Залежно від різноманітних класифікаційних ознак виділяють декілька видів податкового контролю:

* Привентивний, який виникає на  етапі взяття на облік платників податків у момент їх реєстрації

* Потрочний, виникає на етапі  обліку податкових надходжень які отримує бюджет

* Наступний, здійснюється за  підсумками звітного податкового періоду

* Залежно від джерел інформації:

* документальний, за якого здійснюється  перевірка документів які надіцшли  до контролюючих органів

* фактичний, за якого у процесі  перевірки застосовуються спеціальні  методи та прийоми для встановлення  фактичних даних щодо кількісних  та якісних показників

* Залежно від місця проведення:

* камеральний контроль, який проводиться  в органах податкової

* виїзний, що здійснюється безпосередньо  за місцем знаходження суб’єкта  підприємницької діяльності

Податковий контроль повинен  виконувати особливу роль, яка полягає  не лише у фіксації правопорушень  у сфері податкового законодавства, але й попередженні появи негативних факторів у майбутньому. Також інформація, отримана внаслідок здійснення податкового  контролю, повинна становити основу для оптимізації податкової системи  держави.\ Нормативна база:

ПОЛОЖЕННЯ про Державну фінансову  інспекцію України ЗАТВЕРДЖЕНО  Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 499/2011 ;

Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 № 3206;

СТРАТЕГІЯ розвитку державної  контрольно-ревізійної служби на період до 2015 року ЗАТВЕРДЖЕНО наказ ГоловКРУ  від 06.03.2009  № 46;

П О С Т А Н О  В А   від 29 листопада 2006 р. N 1673    «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни,            заходи щодо посилення боротьби з  корупцією   та контролю за використанням  державного майна                і фінансових ресурсів»;

П О С Т А Н О  В А від 7 вересня 2011 р. N 968 Київ  «Питання Державної фінансової інспекції;

Стандарти державного фінансового  контролю»

 

 

3. Суть  казначейського контролю в Україні.

Для організації контролю на всіх стадіях бюджетного процесу  важливого значення набуває казначейський  контроль, який здійснюється, починаючи  зі стадії затвердження бюджетних призначень, розподілу та доведення бюджетних  асигнувань, прийняття бюджетних  і фінансових зобов'язань до отримання  товарів і послуг та закінчується на стадії здійснення платежу з бюджетних  рахунків. Державне казначейство України  було створене 27 квітня 1995 року Указом Президента України за № 335/95 «Про державне казначейство України» з метою оперативного управління бюджетними коштами, контролю за їхнім цільовим спрямування на першочергові соціально-економічні потреби, а згідно Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 П О Л О Ж Е Н Н Я про Державну казначейську службу України основними завданнями Казначейства України є: 1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 2) реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Головна функція Казначейства є збагачення і збереження майна  держави.

ДКСУ забезпечує обслуговування бюджету за доходами і видатками; контролює надходження і використання бюджетних коштів; здійснює БО бюджетних  операцій і складає звітність.

Контроль за ДБ здійснюється   на всіх етапах використання коштів:

1. Попередній контроль по прийняттю зобов’язань;
2. Поточний контроль щодо перевірки документів на оплату;
3. Безпосередня перевірка оплати.

На попередньому етапі  ДКСУ контролює фактичну наявність  бюджетних коштів для взяття нових  зобов’язань і відшкодовує взяття нових зобов’язань та їх наслідків, тобто попереджаються порушення законодавства і нецільове використання державних коштів.  Поточний контроль на стадії виконання операцій через здійснення платежу включає дозвіл і підтвердження вимог на оплату, забезпечується використання державних коштів виключно до закону і забезпечується ефективне і раціональне використання бюджетних коштів.  Після проведення сплати ДКСУ проводить документальний контроль. Перевіряє платіжні доручення розпорядників бюджетних коштів на відповідність правильності заповнення, відповідність платежів і початків на відповідність зразка; перевіряють підтвердні документи стосовно цільового використання.