Фінансовий облік оборотних активів

 

Фінансовий облік оборотних  активів

 

Вступ

 

На мою думку, тема даної курсової “Фінансовий облік оборотних  активів” є досить актуальною, оскільки оборотні активи є засобами господарюючого суб’єкта, які потрібні підприємству для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку, а прибуток - це чи не найголовніша причина діяльності підприємства. Також оборотні активи входять до другого розділу балансу підприємства, який надає користувачам повну та правдиву інформацію про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Розвитку  теорії обліку оборотних активів  сприяли праці таких відомих  вітчизняних вчених: Ф.Ф. Бутинця, С.В. Голова, В.І. Єфіменка, М.І. Горбатка, В.М. Івахненка, М.Р. Лучка, М.В. Кужельного, М.Я. Остапюка, Є.В. Мниха, П.Я. Поповича, М.С. Пушкаря, В.С. Рудницького, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка, І.Д. Фаріона, С.І. Шкарабана  та інших. Серед зарубіжних авторів  згадані питання розглядались у  наукових працях М.І. Баканова, І.Т. Балабанова, В.В. Ковальова, М.Н. Крейніної, В.Ф. Палія, Р.С. Сайфуліна, А.Д. Шеремета та інших. Проте, ряд питань щодо методики обліку оборотних активів підприємств  вимагає подальших досліджень та розробок.

Інформаційною базою дослідження стали праці  вітчизняних та зарубіжних учених-економістів  з питань обліку оборотних активів, законодавчі та нормативні акти України, дані бухгалтерського обліку, фінансової звітності господарських товариств.

Мета  і завдання курсової роботи з дисципліни “Фінансовий облік” полягає в  наступному:

· систематизувати, розширити, закріпити  теоретичні знання та практичні навички  ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу  “Фінансовий облік І” і “Фінансовий  облік ІІ”;

· перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві і розробки пропозицій щодо її вдосконалення;

· розвинути навички самостійної  роботи і використання отриманих  знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні  завдань, поставлених у курсовій роботі.

Обєктом дослідження є Закрите акціонерне товариство “Рівне-Борошно”, яке є  підприємницьким господарським  товариством, що підпорядковується  зборам акціонерів, і створено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу  України, “Про власність”, “Про цінні  папери і фондову біржу”, “Про зовнішньоекономічну  діяльність” та інших нормативно-правових актів.

Юридична  адреса та місце знаходження Товариства: Україна, м. Рівне, вул. Біла 35.

Метою діяльності підприємства є задоволення  спільних потреб у товарах народного  споживання, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку економічних і соціальних інтересів  акціонерів та трудового колективу  Товариства.

Основними видами діяльності Товариства є наступне:

· виробництво борошна;

· виробництво готових кормів для  тварин, що утримуються на фермах;

· інші види оптової торгівлі;

· оптова торгівля зерном та кормами  для тварин;

· роздрібна торгівля в неспеціалізованих  магазинах переважно з продовольчим асортиментом.

Дана  курсова робота складається з  вступу, п’яти розділів, висновку, списку використаної літератури і додатків.

Поставлене  у вступі завдання послідовно вирішується  у розділах основної частини курсової роботи.

У першому розділі вивчається економічна характеристика оборотних активів, наводяться визначення об’єкта обліку відповідно до чинних нормативних документів - положень (стандартів) бухгалтерського обліку та його тлумачення в науковій економічній літературі.

У другому  розділі наводяться вимоги до визнання, підходи до класифікації та оцінки статей оборотних активів у обліку та фінансовій звітності.

У третьому розділі описується порядок відображення господарських операцій з об’єктом обліку у первинних документах.

У четвертому розділі досліджується організація  аналітичного та синтетичного обліку на ЗАТ “Рівне-Борошно”. Вказується робочий план рахунків. Оцінюється відповідність призначення і  порядку ведення рахунків бухгалтерського  обліку ЗАТ “Рівне-Борошно” чинним нормативним документам.

У п’ятому розділі курсової роботи вивчається порядок формування відповідних показників фінансової звітності на підставі даних обліку.

 

1. Економічна характеристика оборотних активів підприємства

 

Оборотні  активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а  також інші активи, призначені для  реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців  з дати балансу [14, 453].

Також зустрічається  таке визначення оборотних активів:

оборотні  активи - сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства повністю споживаються протягом одного операційного циклу, якщо він менший року і тому всю свою вартість відразу переносять на виготовлення з них продукту.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або  товарів і послуг [10, 569].

Взагалі активи - це:

- ресурси  контрольовані підприємством в  результаті минулих подій, використання  яких, як очікується призведе  до отримання економічних вигод  у майбутньому [14, 443];

- найбільш  діяльна частина колективу якоїсь  організації (підприємства, закладу,  тощо);

- частина  балансу підприємства, організації,  банківської установи тощо, яка  охоплює всі різновиди матеріальних  цінностей - гроші, товари, кредиторські  зобов’язання тощо. Абсолютний антонім пасиву [13, 21].

До складу оборотних активів відносяться: виробничі запаси; тварини на вирощування  та відгодівлю; незавершене виробництво; готова продукція; товари; векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, чиста реалізаційна вартість, первинна вартість, резерв сумнівних  боргів; дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків; інша поточна  дебіторська заборгованість; поточні  фінансові інвестиції; грошові кошти  та їх еквіваленти; інші оборотні активи.

Виробничі запаси - це вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, куплених напівфабрикатів і комплектуючих  виробів, запасних частин, тари, будівельних  матеріалів та інших матеріалів, призначених  для споживання в ході нормального  операційного циклу [15, 32]. Тобто, вони використовуються в процесі виробництва одноразово й повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, тому вся їхня вартість одразу переноситься на собівартість готової продукції [15, 17].

Від поняття  виробничих запасів слід відрізняти поняття матеріальних ресурсів. Матеріальні  ресурси - це засоби виробництва, які  включають засоби праці та предмети праці. Тобто поняття матеріальних ресурсів є більш широким поняттям ніж виробничі запаси, адже остання  включають лише предмети праці.

Тварини на вирощуванні та відгодівлі - це вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин.

Незавершене виробництво - це витрати на незавершене  виробництво і незавершені роботи, а також вартість напівфабрикатів  власного виробництва.

Готова продукція - це запаси виробів на складі, обробка  яких закінчена та які пройшли  випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним  умовам та стандартам. Продукція, яка  не відповідає наведеним вимогам, та роботи, які прийняті замовником, показується  у складі незавершеного виробництва [15, 32]

Товари - це вартість товарів, придбаних підприємствами для наступного продажу. Товари це продукти праці, вироблені й призначені для  продажу. Будь-який товар має дві  властивості - споживчу вартість і вартість.

Споживча  вартість - здатність речі задовольняти яку-небудь людську потребу і  здатність обмінюватися на інші речі. Одні речі задовольняють людські  потреби безпосередньо, як предмети споживання, інші, непрямі, - як засоби виробництва [15, 17].

Під товаром  у широкому значенні розуміють матеріальну  або нематеріальну власність, яка  реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і  розумової праці, результат послуг, сама здатність до праці, земля та її надра - все, що має споживчу та продажну вартість і може обмінюватись на інший  товар (гроші) власником цієї споживчої  вартості.

В вузькому значенні під товаром розуміють  продукт праці, що призначений для  обміну.

Взаємозамінні товари - група товарів, які подібні  за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким  чином, що покупець дійсно замінює або  готовий замінити їх в процесі  споживання (в тому числі й виробничого).

Векселі одержані - це забезпечена заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги.

Вексель - це безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму впродовж визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованостей  дебіторів підприємству на певну  дату

Дебітори - юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певну суму грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [15, 446].

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - це заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги. До підсумку Балансу  включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість за розрахунками - це заборгованість за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також  переплата за податками, зборами  та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами - сума авансів, наданих іншим підприємствам  у рахунок наступних платежів.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих  доходів - сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті та інших, що підлягають надходженню.

Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків - сума заборгованості повязаних  сторін і дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

Інша поточна  дебіторська заборгованість - це заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних  активів.

Поточна дебіторська  заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального  операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу [14, 456].

Поточна дебіторська  заборгованість за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги  може бути забезпечена векселем.

Дебіторська заборгованість, забезпечена векселями - це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), інші активи, виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена  векселем.

Поточні фінансові  інвестиції - це фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані  в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством  з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для  інвестора.

Грошові кошти  та їх еквіваленти - це кошти в касі, на поточних та інших рахунках у  банках, які можуть бути використані  для поточних операцій, а також  еквіваленти грошових коштів. У цій  статті окремо наводяться кошти в  національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати  для операцій протягом одного року починаючи з дати балансу або  протягом операційного циклу внаслідок  обмежень, слід виключити зі складу оборотних активів та відображати  як необоротні активи.

Інші оборотні активи - це суми оборотних активів, які не можуть бути включені до інших  статей оборотних активів.

 

 

 

2. Визнання, класифікація та оцінка оборотних активів у обліку та звітності

 

З метою  ефективного управління оборотними активами запропоновано класифікувати  оборотні активи за видами, ступенем ліквідності, фінансового ризику, джерелами формування, характером участі в операційному процесі, кругообігом, правом власності, принципом  нормування.

Проте на ЗАТ  “Рівне-Борошно” є такі елементи оборотних  активів, як: виробничі запаси, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги: чиста  реалізаційна вартість, первісна вартість, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом, інша поточна дебіторська  заборгованість, поточні фінансові  інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті, інші оборотні активи.

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність  того, що підприємство отримає в  майбутньому економічні вигоди, повязані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена [10].

В залежності від того, яку роль відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі виробництва  продукції, робіт і послуг, на ЗАТ  “Рівне-Борошно” виділяють такі групи: сировина і матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини.