Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку грошових коштів

1. Визначити завдання  відповідно до поставленої мети;

2. Обгрунтувати завдання;

3. Сформулювати математичну  модель у вигляді системи рівнянь  і нерівностей;

4. Підготувати інформацію  для вирішення завдань моделі;

5. Розробити (або використати  наявний) алгоритм розв'язку завдання  на ЕОМ;

6. Розв'язати завдання;

7. Інтерпретувати отримані  результати;

8. На основі інтерпретації  результатів прийняти відповідні  рішення.

Найбільшого поширення на зарубіжних фірмах (і меншою мірою  на вітчизняних підприємствах) одержали математико–статистичні моделі. В їх основі лежить наявність неповного вірогідного зв'язку між показниками, що досліджуються.

До математичних методів  економічного аналізу відносять: кореляційний і регресійний, дисперсійний, графічні методи програмування, математична теорія ігор, теорія масового обслуговування та ін.

Кореляційний  аналіз дозволяє виявити зв'язок між окремими явищами або показниками.

Кореляційний (стохастичний) зв'язок – це неповна, імовірна залежність між показниками, яка проявляється лише в масі спостереження.

Цей зв'язок може бути повним, тобто функціональним, при якому  коефіцієнт кореляції дорівнює одиниці. В інших випадках зв'язок може бути відсутнім, тобто дорівнювати нулю.

На практиці застосовують парну кореляцію, яка дає можливість перевірити наявність зв'язку між двома показниками, один з яких є факторним, а інший – результатним, і множинну кореляцію, за допомогою якої перевіряють зв'язок, який виникає від взаємодії кількох факторів з результатним показником.

Кореляційний  аналіз застосовується за умови наявності значної кількості спостережень про розмір досліджуваних факторних і результатних показників. Окрім того, досліджувані фактори повинні матикількісний вимір і відображення в тих чи інших джерелах інформації.

Використання  кореляційного аналізу дозволяє визначити зміни результатного показника під дією одного або кількох факторів, а також визначити відносний ступінь залежності результатного показника від кожного фактора. Тобто визначається роль кожного фактора у формуванні рівня показників, закономірності розвитку економічних явищ. Це дає можливість повніше визначити невикористані резерви, точніше обгрунтувати плани й управлінські рішення.

Дисперсійний  аналіз – це статистичний метод аналізу результатів спостережень, які залежать від різних одночасно діючих факторів, вибору найважливіших з них та оцінки їх впливу. Завдання дисперсійного аналізу – дати оцінку співвідношенню між факторами для того, щоб визначити суттєвість або несуттєвість різних умов спостереження.

Цей метод може застосовуватись  при аналізі економічної ефективності впровадження нововведень, особливо там, де результатицього впровадження не піддаються строгому кількісному виміру (впровадження нової системи організації або підготовки виробництва, організації праці, перебудови управління, бухгалтерського обліку, впровадження нових форм господарювання, підвищення кваліфікації робітників тощо).

Теорія масового обслуговування використовується при аналізі ситуацій, за яких є потік вимог, які слід обслужити, але обмеженість обслуговуючих засобів призводить до того, що не всі вимоги можуть бути виконані одночасно, і ті, що залишились, створюють чергу.

Прикладом задач масового обслуговування на підприємстві можуть бути: вибір найкращої схеми обслуговування устаткування, видача інструменту з  інструментально–видаткового складу, обслуговування й організація роботи поточних ліній і т. д.

Для розв'язку задачі достатньо  знати потік вимог (заявок)на обслуговування, механізм обслуговування (кількість  вимог, які можуть обслуговуватись; тривалість обслуговування: дисципліна обслуговування, тобто порядок, згідно з яким для обслуговування обирається одна вимога з тих, що чекають).

Застосування теорії масового обслуговування дозволяє зменшити затрати, суттєво скоротити витрати.

В умовах функціонування ринку  цей метод повинен набути подальшого розвитку: з одного боку, необхідно  буде визначити найвигідніші канали збуту, з іншого – забезпечити  ринкові пропозиції найнадійнішими постачальниками.

Математична теорія ігор досліджує ситуації у вигляді гри кількох аналітиків, кожен з яких домагається максимізації своєї мети за рахунок інших. Наприклад, вартість виробничих запасів: сировини, матеріалів, палива. Тут протистоятимуть дві тенденції: збільшення запасів для безперебійної роботи і можлива страховка від інфляції, створення мінімальних запасів для прискорення оборотності обігових коштів. Слід врахувати витрати на доставку, збереження матеріальних цінностей, можливий дефіцит окремих видів сировини, матеріалів.

Як і попередній метод, математичній теорії ігор належить майбутнє з огляду на високу ефективність застосування в умовах конкуренції.

Для розв'язку задач знаходження  крайніх значень функцій змінних  величин застосовують математичне програмування. Наприклад, для дослідження шляхів мінімізації витрат і максимізації прибутку. Лінійне програмування, зокрема, базується на вирішенні системи лінійних рівнянь. Складають математичну модель, яку розв'язують на ЕОМ, одержують показники оптимального плану.

В основу евристичних методів покладено евристику (науку про творче мислення). Застосування цих методів часто призводить до абсолютно нових рішень, у тому числі винаходів, відкриттів.

У практиці економічного аналізу  використовують такі евристичні прийоми.

Прийом аналогії передбачає використання аналогічного відомого рішення. Для того, щоб оволодіти цим прийомом, необхідно виробити в собі такі якості, як спостережливість, “далекоглядність” у пошуку вирішення завдання, здатність до перенесення досвіду.

Прийом інверсії полягає в застосуванні системи “навпаки”. Цей прийом привчає до гнучкості мислення, відмови від традиційних рішень, дозволяє переборювати психологічну інерцію.

Прийом “мозкової  атаки” – метод інтенсивного генерування ідей шляхом творчої співпраці групи спеціалістів. Становлячи ніби єдиний мозок, група “штурмує” труднощі задачі, перепони, що виникають на шляху до її вирішення. Завдання керівника групи – сприяти активізації творчого мислення всіх учасників групи, висуненню найбільшого числа варіантів.

Після цього ідеї детально обговорюють, даючиїм економічну оцінку. З великої кількості ідей відбирають найкращі.

Різновидністю цього методу є “мозковий штурм”, суть якого  в тому, що одна група експертів  висуває ідеї, а інша їх аналізує.

Прийом синектики заснований на обговоренні різнобічних елементів. При використанні синектики шляхи вирішення проблеми шукає група спеціалістів різних професій. В основу синектики покладено пошук потрібного рішення через подолання психологічної інерції, яка полягає в намаганні вирішити проблему традиційним шляхом.

Прийом контрольних  запитань дозволяє підійти до вирішення проблеми за допомогою навідних питань.

Метод “Дельфи” передбачає анонімне опитування спеціально дібраної групи експертів за раніше підготовленими анкетами з подальшим статистичним опрацюванням даних. Після узагальнення результатів опитування запитується думка експертів щодо спірних питань. У результаті забезпечується перехід від інтуїтивних форм мислення до дискусійних.

Прийом колективного блокнота дозволяє поєднувати незалежне висування ідей кожним членом групи з колективною їх оцінкою і процесом вироблення рішень. Суть цього прийому в тому, що кожен з членів групи одержує блокнот, в який протягом визначеного час записує ідеї, що виникають при дослідженні проблеми, оцінює, які з них можуть забезпечити найкраще вирішення завдання. Для систематизації матеріалів блокноти здають керівникові групи, який організує творче обговорення матеріалу всіма членами групи. До психологічних прийомів аналізу відносять також:

Окрему групу прийомів аналізу становлять:

• спосіб експертних оцінок;

• розрахунково–конструктивні способи;

• економічна діагностика.

Рис. Інші психологічні прийоми

У тому разі, коли для вивчення будь–якого явища, процесу та для  виявлення факторів, які викликали  відхилення, не вистачає інформації, можна  використовувати спосіб експертних оцінок. Експертизу досліджуваного явища чи процесу проводять кваліфіковані спеціалісти. Іноді до такої експертизи залучають зарубіжних учених. В окремих випадках для експертних оцінок застосовують анкетування. Інформація, одержана в ході анкетування, є базою для оцінки фактичного стану явищ і прогнозування на майбутнє.

Як доповнення до традиційних  прийомів в економічному аналізі  можна застосовувати прийоми розрахунково–конструктивного типу (екстраполяції, варіантних розрахунків). Їх застосовують у разі, коли необхідно провести аналіз певного господарського явища або процесу, дати об'єктивну оцінку підсумкам роботи, виробити перспективу подальшого розвитку.

Для того, щоб виявити  можливі порушення економічних  та господарських процесів, з'ясувати  характер цих порушень, в аналізі  застосовують спосіб економічної діагностики.

Економічна діагностика – це спосіб з'ясування характеру порушень нормального ходу господарського процесу за типовими ознаками цих порушень.

Інформаційна  база аналізу оборотних активів  та її аналітичні можливості.

Інформаційне джерело	Форма	Анадіїйчйі можливості
Публічна фінансова ЗВІТНІСТЬ	Баланс, Ф. №1	Оцінка динаміки оборотних  активів в цілому та в розрізі  і'х складових груп. Визначення середньої  вартості оборотних активів при  визначенні показників оборотності  та рентабельності.
	Звіт про фінансові  результати, Ф.№2	Використання показників чистого, валового, операційного прибутку та чистої виручки від реалізованої продукції при розрахунку показників рентабельності та ділової активності в розрізі оцінки ефективності використання оборотних активів.
	Звіт про рух грошових коштів, Ф.№3	Оцінка руху грошових коштів (оборотних активів, фінансових інвестицій) в процесі операційної та інвестиційної  діяльності.
	Примітки до форм річних фінансових звітів, Ф. №5	Використано розділи VI "Грошові  кошти", УШ "Запаси", IX "Дебіторська  заборгованість" для оцінки складу та структури грошових коштів, запасів, дебіторської заборгованості, а останньої, крім того, за строками испогашення
Статистична звітність	Звіт про фінансові  результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, Ф. №1-Б	Визначення складу та структури  дебіторської заборгованості, в тому числі за строками непогашення. Фінансові  результати (чистий прибуток) при оцінці рентабельності оборотних активів. Дебиттжвка абврптніспьа-ксишшімяі
	Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства (об'єднання), Ф. №22	Система основних показників фінансових результатів (операційний, валовий чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції тощо) за 2 періоди  в системі визначення рентабельності оборотних активів.
	Річний звіт підприємства (об'єднання) по продукції, Ф. №1-п	Склад операційних витрат виготовленої продукцію в розрізі  матеріальних витрат. Склад, структура  й динаміка на початок та кінець звітного періоду запасів підприємства.
Інша інформація	Експертні оцінки	Аудиторські висновки правильності визначення та списання простроченої дебіторської заборгованості, фінансового  стану підприємства в розрізі  ліквідності та платоспроможності.
	Дані внутрішньогосподарського управлінського облік	Журнали-ордери по рахунках 30,31, 23, 36 тощо, оборотні та шахові відомості  для оцінки руху грошових коштів за відповідний період, оцінка матеріальних витрат на виробництво продукції.
	Планові джерела	Нормативи витрат матеріальних витрат на виробництво продукції  для оцінки відхилення фактичних  витрат від планових. Нормативи виробничих запасів, що необхідні для безперебійної  діяльності підприємства, ступінь правильності їх визначення.
	Позаоблікові джерела	Рішення арбітражного суду рекламації в розрізі правильності визначення та списання на витрати  простроченої дебіторської заборгованості та об'єм рекламації на відвантажену продукцію  тощо.

4.2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ  ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Аналізуючи стан активів  підприємства, не можна обійти увагою питання ліквідності балансу, яка  відображає можливість швидкої мобілізації  власних коштів для своєчасної і  повної сплати боргів.

Всі кошти за ступенем їх ліквідності слід об’єднати в  кілька груп :

1.Швидколіквідні ( грошові  кошти в касі та на рахунках  у банках, цінні папери підвищеного  попиту та векселі надійних  підприємств і фінансових установ  ).

2.Високої та середньої  ліквідності ( дебіторська заборгованість  поточного характеру,запаси готовоі  продукції на складі й товари  покупні ).

3.Малоліквідні ( виробничі  запаси ресурсів виробництва,  залишки незавершеного виробництва,  витрати майбутніх періодів, прострочені  суми дебіторської заборгованості ).

4.Неліквідні ( всі основні  засоби і довгострокові фінансові  вкладення, інші позаоборотні  активи ).

З аналізом складу майна  за ступенем його ліквідності пов’язані  розрахунки коефіцієнтів ліквідності.

1.Коефіцієнт абсолютної  або миттєвої ліквідності.

Ка.л. = Грошові кошти і  короткочасні вкладення / Короткострокові  зобов’язання

Нормативне значення цього  коефіцієнта має становити 0.25 – 0.35.

2.Коефіцієнт швидкої ліквідності

К ш.л. = Оборотні кошти  – товарно матеріальні запаси / Короткострокові зобов’язання

Нормативне значення коефіцієнта  має бути не менше як 1.

3.Коефіцієнт покриття.

К п = Оборотні кошти / Короткострокові  зобов’язання

Нормативне значення цього  коефіцієнта має становити 2.0 – 2.5.

Аналіз і оцінка оборотних  активів підприємства здійснюється за допомогою вертикального і  горизонтального аналізу.

При проведенні горизонтального  аналізу складають таблицю для  вивчення динаміки і структури оборотних  активів.

Таблиця

Динаміка оборотних активів  підприємства за складом і структурою “ЗАТ “Буковинка” за 2001 – 2002 роки”

(Тис. грн)

Статті обороту активів	Сума на 2001 р.	Сума на 2002 р.	Відхилення
			Абсо- лютне	Віднос- не
1.Виробничі запаси	7629,2	6355,0	-1274,2	-16,70
2.Незавершене виробництво	192,7	149,3	-43,4	-22,52
3.Готова продукція	871,6	1196,7	371,9	43,49
4.Товари	401,4	118,7	-252,7	-62,95
5.Векселі одержані.Дебіторська  заборгованість за товари,роботи, послуги.	76,2	76,2	---	---
6.Чиста реалізаційна вартість. Дебіторська заборгованість за  розрахунками.	2609,3	2838,8	229,5	8,79
7.З бюджетом	774,4	126,6	-647,8	-83,65
8.За виданими авансами	76,8	84,5	7,7	10,02
9.Інша поточна Дебіторська  заборгованість.Грошові кошти та  їх еквіваленти.	1305,7	1252,0	-53,7	-4,11
10.В національній валюті.	221,1	39,2	-181,9	-82,27
11.В іноземній валюті.	72,8	36,4	-36,3	-49,93
12.Інші оборотні активи.	492,3	315,2	-177,1	-35,97
Всього	14723,4	12618,6	-2104,8	-14,29