Бухгалтерський баланс, його аналіз і аудит

              4. Коефіцієнт інвестування К інвест показує, наскільки основні засоби та інші немобільні засоби покриваються джерелами власних коштів. Оптимальним значенням цього коефіцієнта є значення більше 1.

              Висновки: і на початок і на кінець року коефіцієнт інвестування в 2 рази вищий оптимального значення, тобто основні засоби покриваються джерелами власних коштів.

Аналіз рентабельності.

Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність компанії. Ці коефіцієнти розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених засобів, або як відношення отриманого прибутку до обсягу реалізованої продукції.

1. Коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства (рентабельність активів) розраховується розподілом чистого прибутку на середньорічну вартість активів підприємства. Він показує, скільки грошових одиниць треба було підприємству для одержання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих засобів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентноздатності підприємства. Рівень конкурентноздатності визначається за допомогою порівняння рентабельності всіх активів підприємства з коефіцієнтом відповідної галузі.

2. Коефіцієнт рентабельності реалізації (рентабельність реалізації) розраховується за допомогою розподілу прибутку на обсяг реалізованої продукції. Розрізняються два основних показники рентабельності реалізації: з розрахунку по валовому прибутку від реалізації (1) і з розрахунку по чистому прибутку (2).

Перший показник відбиває зміни в політиці ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину засобів, що необхідна для оплати поточних витрат, що виникають у ході виробничо-господарської діяльності, виплати податків і т.д. Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін, посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів. У ході аналізу цього показника варто враховувати, що на його рівень істотний вплив роблять застосовувані методи обліку матеріально-виробничих запасів. Найбільш значимим у цій частині аналізу фінансової інформації визнається рентабельність реалізованої продукції, обумовлена як відношення чистого прибутку після сплати податку до обсягу реалізованої продукції. У підсумку визначається, скільки грошових одиниць чистого прибутку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції.

3. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (рентабельність власного капіталу) дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками, і порівняти цей показник з можливим одержанням доходу від вкладення цих засобів в інші цінні папери. У західних країнах він впливає на рівень котирування акцій компанії.

З погляду найбільш загальних висновків про рентабельність власного капіталу, велике значення має відношення чистого прибутку (тобто після сплати податків) до середньорічної суми власного капіталу. У показнику чистого прибутку знаходять відображення дії підприємців і податкових органів по врегулюванню результату діяльності компанії: у сприятливі для компанії роки відрахування зростають, у період же зниження ділової активності вони зменшуються. Тому тут звичайно спостерігається більш рівний рух показника. Рентабельність власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками компанії.

              4. Період окупності власного капіталу:

Висновки: збільшення рентабельності реалізації може бути досягнуто зменшенням витрат, підвищенням цін на реалізовану продукцію, а також перевищенням темпів росту обсягу реалізованої продукції над темпами росту витрат. Витрати можуть бути знижені, наприклад, за рахунок:

• використання більш дешевих сировини і матеріалів;

• автоматизації виробництва з метою збільшення продуктивності праці (що, щоправда, може привести до збільшення активів і, отже, за інших рівних умов знизити швидкість їхнього обороту);

• скорочення умовно-постійних витрат, таких, як витрати на рекламу, витрати на науково-дослідні розробки, витрати на удосконалювання системи керування.

Підвищення швидкості обороту активів може бути забезпечене за допомогою збільшення обсягу реалізації при збереженні активів на постійному рівні, чи ж при зменшенні активів. Наприклад, компанія може:

• знизити матеріально-виробничі запаси (за умови чіткого контролю за рівнем цих запасів);

• прискорити темпи оплати дебіторської заборгованості;

• виявити і ліквідувати основні засоби, які не використовуються;

• використовувати кошти, отримані в результаті перерахованих вище дій для погашення боргу, викупу своїх акцій, чи для вкладення в інші більш дохідні види діяльності.

Аналіз ділової активності.

Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби. Як правило, до цієї групи відносяться різні показники оборотності.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового положення компанії, оскільки швидкість обороту засобів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту засобів за інших рівних умов відбиває підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

1. Коефіцієнт оборотності активів — відношення виторгу від реалізації продукції до всього підсумку активу балансу — характеризує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення, тобто показує, скільки разів за рік (чи інший звітний період) відбувається повний цикл виробництва і звертання, що приносить відповідний ефект у виді прибутку, чи скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Цей коефіцієнт коливається в залежності від галузі, відбиваючи особливості виробничого процесу.

При зіставленні даного коефіцієнта для різних компаній, чи для однієї компанії за різні роки необхідно перевірити, чи забезпечена однаковість в оцінці середньорічної вартості активів.