Теоретико-правові засади діяльності податкової служби України

15) подають відповідним  фінансовим органам та органам  Державного казначейства України  звіт про надходження податків, інших платежів;

16) здійснюють  контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

17) роз’яснюють  через засоби масової інформації  порядок застосування законодавчих  та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі;

18) виконують  функції, передбачені пунктом  17 статті 8, а також інші функції,  пов’язані із здійсненням відповідними  підрозділами податкової міліції  повноважень, передбачених статтею  21 даного Закону[3

]Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань (ст. 21 Закону):

1) приймає і  реєструє заяви, повідомлення  та іншу інформацію про злочини  та правопорушення, віднесені до  її компетенції, здійснює в  установленому порядку їх перевірку  та приймає щодо них передбачені законом рішення;

2) здійснює відповідно  до закону оперативно-розшукову  діяльність, досудову підготовку  матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання  та досудове (попереднє) слідство  в межах своєї компетенції,  вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

3) виявляє причини  й умови, що сприяли вчиненню  злочинів та інших правопорушень  у сфері оподаткування, вживає  заходів до їх усунення;

4) забезпечує  безпеку працівників органів  державної податкової служби  та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;

5) запобігає  корупції та іншим службовим  порушенням серед працівників  державної податкової служби;

6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень  податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням[3].

Для виконання  завдань, що стоять перед податковою службою, актуальним є вдосконалення  організаційної структури органів  державної податкової служби України. З цією метою опрацьовується програма модернізації державної податкової служби, яка передбачає насамперед реорганізацію та консолідацію її органів шляхом об'єднання та укрупнення. Планується з 27 діючих територіальних підрозділів сформувати 10 податкових округів та 150 податкових інспекцій районного рівня, що дасть можливість істотно скоротити чисельність керівного управлінського персоналу, а також підвищити ефективність роботи податкових органів, зміцнити їх кадровий потенціал, зменшити видатки на утримання служби тощо [51, с.19 ].

Функції органів  ДПС України як систем управління можна поділити на основні, ресурсні та управлінські.

До основних належать функції, заради яких створена система – ДПС України. Вони пов’язані  зі ст. 8 Закону “Про державну податкову службу в Україні” і реалізуються галузевими структурними підрозділами органів ДПС України, для яких виконання цих функцій становить головний зміст їх роботи (наприклад, управління (відділи) оподаткування фізичних осіб, прямих та непрямих податків, місцевих, ресурсних, рентних і неподаткових платежів, валютно-фінансового контролю, примусового стягнення податків, податкового аудиту, апеляцій, правового забезпечення тощо).

Ресурсні функції  – це функції, за допомогою яких створюються належні умови для реалізації основних функцій: забезпечувальні, допоміжні, дещо другорядні. Це функції кадрового, інформаційного, документального, фінансового, матеріально-господарського, технічного, медичного забезпечення тощо, які виконуються підрозділами кадрів, інформаційними бюро, секретаріатами, канцеляріями, бухгалтеріями, фінансово-економічними та господарськими службами тощо.

Ресурсні функції  мають внутрішній характер (добір, розстановка, навчання та виховання кадрів, діловодство, фінансове забезпечення, матеріально-технічне постачання, медичне обслуговування тощо).

Основні та ресурсні функції тісно пов’язані між  собою, тому діяльність ДПС України  не може бути успішною без їх комплексного виконання.

Управлінські  функції – це загальні функції  управління, тобто аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання та контроль. Дані функції виконуються як структурними підрозділами ДПС України, АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, так і посадовими особами цих структур у межах компетенції, визначеної законодавством: Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, Положенням про ДПС України, ДПС АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Необхідно мати на увазі, що рядом нормативно-правових актів для означення функцій  системи управління використовується термін “функції-завдання”, а відповідно завдань визначаються функції конкретних органів (ст. 2 вище згаданого Закону “Завдання” та ст. 8 “Функції ДПС”, ст. 9 “Функції ДПС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.”, ст. 10 “Функції податкових інспекції у районах, містах без районного поділу”).

З метою вдосконалення  діяльності органів державної податкової служби, їх структурних підрозділів  та чіткого розмежування функціональних повноважень між ними ДПС України розроблений та затверджений деталізований перелік функцій та процедур. Відповідно до нього на орган державної податкової служби України може покладатися виконання більше ніж 70 функцій.

У якості першочергових  кроків модернізації передбачається розробка та впровадження більш досконалої функціональної організації для трьох рівнів податкової служби (Державна податкова адміністрація України, регіональні органи податкової служби, районні та міські інспекції), впровадження системи управління, яка б відповідала новій функціональній організації, та вдосконалення діяльності за рахунок розвитку програмних продуктів, нового комп'ютерного обладнання та законодавчої бази.

 

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ПРАКТИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТУ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

2.1.Аналіз  динаміки  загальних показників модернізації ДПС

Динаміка узагальнених показників прогресу впровадження проекту  модернізації ДПС у 2010 році має неоднозначний   характер.   З   одного   боку,   збільшилась обтяжливість витрат на виконання вимог податкового  законодавства (значення показника знизилося на 9,9 п.п.) — ці зміни є статистично значимими. Показник добровільності виконання податкових зобов'язань знизився за рахунок фізичних осіб-СПД, частка яких у загальній кількості платників податків України є найбільш вагомою (91,6% у 2010 році) і навіть зростання показнику в інших групах не завадило від'ємній динаміці загального показника (рис.2.1.)

 

Рис.2.1. Показник добровільності виконання податкових зобов'язань у 2001 — 2010 роках[27, с.6]

Зменшення показнику  обтяжливості витрат було  зафіксовано в усіх  групах  підприємств, що свідчить про збільшення обтяжливості даних витрат для підприємств усіх типів. З іншого боку, статистично значимо зросло значення показника Ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків за методикою 2007 року — на 2,5 п.п. Цей же показник, розрахований за методикою 2005-2006 років також зріс, але це зростання — на 1,9 п.п.) не було значимим, Загалом, показники прогресу впровадження ПМДПС зазнали таких змін у 2010 році порівняно до попереднього року: показник добровільності виконання податкових зобов'язань, обчислений за методикою попередніх хвиль на основі відомчих даних ДПС як відношення обсягу збору надходжень від податків до обсягу нарахованих податків зріс і сягнув 91,8 (зростання на 1,2 п.п. порівняно із результатами 2009 року), Значення загального показника добровільності виконання податкових зобов'язань, обчисленого за методикою 2007 року, у 2010 році помітно знизилось (на 17,9 п.п. в порівнянні з 2009 роком), Тенденція зниження триває другий рік поспіль. По ряд із значимим збільшенням значення цього показника для групи малих та середніх підприємств(на 10,8 п.п. та 6,9 п.п. відповідно), у 2010 році відбулося його не значиме збільшення для великих підприємств (на 3,4 п.п.). Натомість, суттєве зниження показника (на 21,1 п.п.) в групі фізичних осіб-СПД призвело до зниження загального показника через істотну частку ФО-СПД у загальній кількості платників податків, Загалом, близько 39% усіх платників податків вважають чинний рівень податкового навантаження оптимальним. Найвищий показник добровільності притаманний малим підприємствам  (47%). Для середніх,  великих   підприємств  та  приватних підприємців цей показник становить від 35% до 39%.

Показник витрат на виконання вимог податкового законодавства значимо погіршився у 2010 році порівняно із 2009 (на 9 п.п. до рівня51,2). В групі фізичних осіб-СПД погіршення становило 10,5 п.п. і було статистично значимим. В групах  малих,  середніх та  великих  підприємств погіршення не було статистично значимим та становило 5 п.п.,  3,6 п.п. та  5,7 п.п. відповідно, Погіршення показника свідчить про суттєве зростання рівня обтяжливості витрат на дотримання вимог податкового законодавства серед приватних підприємців, проте ця тенденція загалом не є статистично значимою для підприємств, 3 суб'єктивної точки зору оцінки динаміки витрат, представники усіх груп підприємств відзначають, що витрати на ведення податкового обліку, на подання податкової звітності та на взаємодію з податковими органами зросли у 2010 році порівняно з 2009 роком.

Таблиця 2.1.

Значення показників прогресу ПМДПС (2001 — 2010) [27, с.8]

Назва показника	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Добровільність  виконання податкових зобов'язань (ІЗ)* за методикою 2005-2006 рр.	54,5	59,5	66,0	69,2	74,7	86,8	88,9	81,6	90,6	91,8
Добровільність  виконання податкових зобов'язань (ІЗ) за методикою 2007 р.	—	—	—	—	—	—	64,1	64,7	57,1	39,2*
Витрати на виконання  вимог податкового законодавства (14)	56,1	—	—	—	53,8	59,4	63,8	60,2	61,1	51,2*
Ймовірність виявлення  випадків ухилення від сплати податків (15), за методикою 2007 р.	—	—	—	—	8,7	5,0	6,4	7,0	4,2	6,7*
Ймовірність виявлення  випадків ухилення від сплати податків (15),	51,7	—	—	—	57,6	56,8	58,0	58,0	56,9	58,8
Якість функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам (17)	33,6	—	—	—	56,9	57,5	66,1	62,3	60,5	62,0
Показник ділової  активності	-67,6	—	—	—	—	—	—	—	—	-62,3
Показник доброчесності  платників податків	20,4	—	—	—	—	—	—	—	—	-58,1

Показник ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків. Загальне значення показника ймовірності виявлення ухилень від сплати податків, розраховане за методикою 2007 року, значимо збільшилося (на 2,5 п.п.) порівняно із результатами 2009 року. Покращення загального значення показника забезпечили значимо більш високі оцінки спроможності податкових органів виявляти ухилення від сплати податків приватними підприємцями. Водночас, решта груп підприємств погіршила значення цього показника. За методикою 2005 — 2006 років, значення показника ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків у 2010 році також поліпшилося порівняно із 2009 роком (на 1,9 п.п.), проте це покращення не є статистично значимим, Показник якості функціонування ДПС поліпшився у 2010 році порівняно із 2009 і становив 62,0%. Покращення значення цього показника відбулося за рахунок несуттєвого зростання оцінок серед представників фізичних осіб-СПД (на 2,1 п.п.). Водночас, цей показник значимо погіршився у групі середніх підприємств (табл.2.1, рис. 2.2.- рис.2.3)

 Рис.2.2.Показники впровадження ПМДПС

Рис. 2.3. Показники  впровадження ПМДПС за групами платників податків[27, с.9]

Показник ділової  активності становив у 2010 році — 62,3%. Для всіх груп платників податків показник ділової активності в 2010 році був від'ємним, тобто частка тих, хто вважав, що бізнес згортався, перевищувала частку тих, хто вважав, що бізнес розширювався, в усіх сегментах.

Показник доброчесності  платників податків становив у 2010 році — 58,1%. Для всіх груп платників показник доброчесності платників податків в 2010 році був від'ємним, тобто частка тих, хто вважав, що вплив податкового законодавства та дій податкових органів став менш позитивним, перевищувала частку тих, хто вважав, що вплив став більш позитивним, в усіх сегментах (табл.2.2. дод.Б1).

Відповідно  до розрахунків, виконаних за даними ДПС, значення показника Добровільності виконання податкових зобов'язань  у 2010 році зросло порівняно із 2009 і  становило 91,8.

Добровільність виконання  податкових зобов'язань значною мірою визначається суб'єктивним сприйняттям платниками податків оптимальності податкового навантаження.

За даними досліждення, в 2010 році продовжилася значна негативна динаміка зміни значення показника. Його значення в 2010 році становило 39,2, а падіння відносно 2009 року становить майже 18 п.п., що є статистично значимим.

Зменшення загального значення показника у 2010 році порівняно до 2009 в основному зумовлене зниженням задоволеності рівнем податкового навантаження серед фізичних осіб-СПД падіння показника в цій групі становило 21,1 п.п. В інших групах платників податків було зафіксовано зростання показника: на 10,8 п.п. для малих підприємств, на 6,9 п.п. для середніх та на 3,4 п.п. для великих; зміни є статистично значимими для малих і середніх підприємств. Проте, падіння значення показника в групі ФО-СПД, за рахунок чисельності цієї групи призвело до падіння загального показника попри зростання у інших групах.