Ефективність використання ЗНМ “Кальволак” при вирощуванні телят у стов “Новооржицька аграрна компанія” Полтавської області

       _______________________

*   Енергія  1 кг живої маси великої рогатої худоби, МДж: новонароджених  тварин – 6,0; тварин у віці більше 15 міс ( за середньої вгодованості ) – 7,9 [ 24 ].

** Енергія 1 кг органічної речовини раціонів – 18 МДж [ 29 ].

За  період досліду середньодобові прирости складали по контрольній групі 700,4 г,  по  дослідній – 846,3г, валовий приріст відповідно 306,6  і 370,6кг.

В структурі собівартості приросту живої маси корми склали 70%, а інші витрати 30%. Вартість кормів в контрольній групі склала 796,9грн. , в дослідній 802,7 грн.    Загально виробничі витрати на вирощування телят були в контрольній групі на рівні 1994,8 грн, в дослідній 2004,5грн.

Результати економічної оцінки матеріалів досліджень також дають підстави для висновку про значні переваги застосування ЗНМ у годівлі молодняку порівняно з використанням при його вирощуванні незбираного молока (табл.10).

Так, витрати корму на 1 кг приросту живої маси молодняку дослідної групи були менші, ніж у молодняку контрольної, якому випоювали незбиране молоко, на 1,05 к.од.,  або на 16,2%.

Не зважаючи на те, що вартість 1к.од. раціонів молодняку дослідної групи була вищою, собівартість 1кг приросту живої маси його була нижчою ніж тварин контрольної групи на 0,93грн. або на 16,7%.

Таким чином використання ЗНМ”Кальволак” голандського виробництва в годівлі телят порівняно з незбираним молоком дозволяє швидше досягати тваринами господарської зрілості при нижчих затратах кормів на 1кг. приросту та нижчій собівартості.

10. Економічна ефективність використання ЗНМ  при вирощуванні молодняку худоби, на одну голову

                                                   4. Охорона праці

У скотарстві при вирощуванні молодняку можливі такі  небезпечні виробничі фактори: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні. У групі фізичних небезпечних і шкідливих факторів при вирощуванні ремонтного молодняку мають місце такі фактори: підвищена і понижена температура, вологість; запиленість і загазованість повітря робочої зони. У групі хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів потенційно можуть впливати на працівника засоби для дезінфекції тваринницьких приміщень, хімічні препарати - кормові добавки. У групі біологічних факторів  мають місце біологічні об'єкти: мікроорганізми ( бактерії, віруси,  гриби) і продукти їх життєдіяльності. У групі психофізіологічних факторів мають найбільше значення такі фактори як: фізичні ( статистичні, динамічні і гіподинамічні) і нервовопсихічні перевантаження (-монотонність праці, емоційні перенапруги).

Дане господарство знаходиться у Полтавській області Оржицькому районі у  селі Хорошки. Повна назва господарства звучить так: СТОВ "Новооржицька аграрна компанія" МТФ с. Хорошки. В даному господарстві працює близько шістидесяти чоловік.

Дотримання вимог законодавства про працю в господарстві відбувається наступним чином: при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем тривалість робочої зміни становить 7 годин, а у передвихідний день - 6 годин. Але дотримання даних правил законодавства у господарстві не виконується, а й іноді перевищує дану норму. Скорочена тривалість робочого часу встановлена для неповнолітніх працівників: з 15 до 16 років - 24 години на тиждень, з 16 до 18 - 36 голин на тиждень,  іноді перевищує дану норму. Тваринникам, які з будь-яких причин доглядають тварин протягом однієї зміни тривалістю, що значно перевищує нормований день, встановлюють роздрібнений робочий день. При цьому між ранковим, денним та вечірнім доглядом за тваринами встановлюють перерви протягом кількох годин. У цьому випадку тривалість робочого часу складається з проміжків часу, протягом якого працівник безпосередньо виконує роботу, але так, щоб тривалість робочої зміни не перевищила  8 годин. В даному господарстві є ненормований робочий день. Він передбачає залучення до виконання роботи поза встановленою тривалістю нормованого робочого часу без додаткової оплати. У вигляді компенсації за роботу поза встановленою тривалістю робочого часу таким працівникам надається відпустка ( від 6 до 12 робочих днів). Тривалість роботи в нічний час в господарстві триває з 22 годин ночі до 6 годин ранку. Проведення чергувань на фермі є обов'язковим. Тривалість чергування не перевищує нормальної тривалості робочого дня. За чергування у святкові дні працівнику надається відгул протягом найближчих 10 днів такої ж тривалості, як і чергування. Також, в господарстві існує час відпочинку, а саме: перерви протягом робочого дня відпочинку й прийняття їжі, дні щотижневого відпочинку, святкові і відпустки. Протягом робочого дня не пізніше, ніж через 4 години після початку роботи надається перерва для відпочинку й приймання їжі. Тривалість її не перевищує 2 години. В умовах шестиденного робочого тижня при семигодиному робочому дні і перерві на обід протягом 1 години, тривалість щоденного відпочинку становить 16 годин. Робота у святкові дні оплачуєтяся у подвійному розмірі. Обов'язковою умовою у господарстві є надання працівникам щорічних відпусток. Оплачувана відпустка надається через 11 місяців з дня прийняття на роботу, а в наступні роки один раз на рік по затвердженому графіку. Тривалість щорічної оплачуваної відпустки становить не менше 30 робочих днів, до яких додають вихідні і святкові дні, що припадають на період відпустки[13].

В організації охорони праці у господарстві беруть участь керівник господарства, його заступники, головні спеціалісти. Керівник господарства контролює такі роботи з охорони праці, а саме: забезпечує здорові і безпечні умови праці на робочих місцях, дотримується правил і норм з охорони праці й пожежної безпеки; щорічно призначає з числа службових осіб відповідальних за організацію і стан охорони праці в кожному виробничому підрозділі; укомплектовує службу охорони праці згідно з штатним розкладом і забезпечує безпосереднє керівництво цією службою, затверджує плани її роботи; затверджує разом з комітетом профспілки заходи з охорони праці й пожежної безпеки та забезпечує їх матеріальними засобами; регулярно перевіряє  стан охорони праці та пожежної безпеки в господарстві та розглядає його на виробничих нарадах і зборах колективів; забезпечує проведення паспортизації санітарно-технічного стану господарства, розробку й виконання  планів з охорони праці; організовує складання заявок на придбання необхідних засобів індивідуального захисту та забезпечення ними відповідних працівників, видачі спеціальних  захисних засобів, мила, лікувально-профілактичного харчування згідно з існуючими нормами; організовувує правильне зберігання; забезпечує працівників необхідними санітарно-побутовими приміщеннями, організовує навчання і пропаганду з питань охорони праці; забезпечує перевезення людей спеціальними транспортними засобами; забезпечує рослідування та облік нещасних випадків на виробництві відповідно до існуючого Положення. Головний зоотехнік господарства контролює такі процеси з охорони праці: відповідно до чинного законодавства з охорони праці, наказів, розпоряджень вищих органів і керівника господарства, відповідає за стан охорони праці в галузі; постійно забезпечує здорові і безпечні умови праці відповідно до вимог правил і норм з охорони праці; спямовує всю роботу підпорядкованих розділів на запобігання пожеж, травм і захворюванням на виробництві; забезпечує проведення паспортизації санітарно-технічного стану відповідних об'єктів, розробляє і виконує комплексні плани заходів з охорони праці; забороняє виконання робіт при виникненні явної загрози для життя або здоров'я людей, не допускає до експлуатації несправні машини та обладнання; організовує придбання необхідних захисних засобів та забезпечення ними працівників, проводить пропаганду з охорони праці, первинний інструктаж з охорони праці; складає та затверджує маршрути руху транспортних засобів, забезпечує перевезення людей на автобусах та спеціально обладнаних вантажних автомобілях; проводить облік і аналіз воробничих травм й захворювань на виробництві, бере участь у розслідуванні нещасних випадків. Крім перелічених обов'язків, головний зоотехнік бере участь в розробці спеціальних заходів з охорони праці в тваринництві, в проведенні навчання працівників своєї галуці з охорони праці; здійснює постійний контроль за станом охорони праці в тваринництві; стежить за санітарним станом ферми. Разом з ветеринарним лікарем організовує пропускний режим та дезбар'єри на фермі, медичні огляди працівників тваринництва і контролює своєчасне їх проведення. Головний ветеринарний лікар здійснює постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермі; стежить за дотриманням норм, правил, інструкцій з охорони праці, особливо при обробці тваринницьких приміщень хімічними речовинами та при застосувані лікувальних препаратів, приладів, пристроїв, інших специфічних технічних засобів; організовує санітарні пропускники та дезбар'єри.

Навчання з охорони праці в господарстві проводиться згідно  "Типового положення про порядок проведення і перевірки знань з питань охорони праці” , затвердженого Держнаглядохорон праці від 26.01.05. № 15, який регламентує порядок проведення навчання з охорони праці у народному господарстві [15]. В даному господарстві проводять такі навчання з охорони праці: вступний інструктаж, первинний інструктаж, повторний інструктаж, позаплановий і цільовий інструктажі. Обов'язково, перед прийнятям на роботу, головний спеціаліст з охорони праці  проводить вступний інструктаж. З головними спеціалістами вступний інструктаж проводить керівник підприємства з участю інженера з охорони праці. Проведення вступного інструктажу реєструється в журналі. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з усіма особами, яких вперше беруть на роботу. Цей інструктаж проводить керівник виробничої дільниці або керівник робіт (завідувач ферми, бригадир) індивідуально з кожним працівником або групою працівників, які виконуватимуть одну і ту ж роботу.  Проведення інструктажу на робочому місці відмічають в журналі реєстрації інструктажу. Через шість місяців після проведення первинного інструктажу на робочому місці, проводять повторний інструктаж. Цей інструктаж проводять за програмою інструктажу на робочому місці з реєстрацією у відповідному журналі. Повторний інструктаж проводять на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу. Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно - правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або проводиться роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці,  для решти робіт - 1 раз на 6 місяців. Позаплановий інструктаж проводять з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при зміні технологічного процесу; при порушенні працівниками вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що призвели до травматизму. Позаплановий інструктаж проводять з учнями, студентами під час проведення трудового і прфесійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно - правових актів з охорони праці, що можуть привести до травм. Обсяги і зміст позапланового інструктажу визначається в кожному окремому випадку, залежно від причин і обставин. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками у наступних випадках: при ліквідації аварії або стихійного лиха; при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформляють наряд - допуск. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначають залежно від виду робіт, що виконують. Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або групою працівників.    

Адміністративно-громадський контроль з охорони праці в господарстві проводиться згідно "Положення про оперативний адміністративно - громадський контроль за станом охорони праці", 1973 р.,  який передбачає 3 рівні  (три ступені) контролю.    Адміністративно-громадський контроль першого ступення проводить завідувач фермою разом із громадським інспектором з охорони праці щоденно перед початком зміни контролюють стан охорони праці на робочих місцях і проводять відповідні заходи щодо усунення виявлених недоліків. При виявленні порушень на робочому місці громадський інспектор записує ці порушення  у спеціальний журнал. У кінці зміни вони доповідають про неліквідовані недоліки керівнику і старшому громадському інспектору з охорони праці про стан безпеки праці і вжиті заходи щодо усунення недоліків. Оперативний контроль другого ступеня здійснює головний спеціаліст разом з головою галузевого комітету профспілки і старшим громадським інспектором з охорони праці. Під час проведення другого ступеня перевіряють дотримання трудового законодавства на виробничих дільницях, технічний стан обладнання приміщень, наявність інструкцій та необхідної документації на робочих місцях, проведення інструктажів, наявність у працівників необхідних посвідчень і допусків на право проведення робіт, стан освітлення, роботу вентиляційних установок тощо. Помічені недоліки записують у журнал оперативного контролю. Оперативний контроль третього ступеня один раз на місяць проводить комісія, до складу якої входить керівник господарства, голова профспілкового комітету, інженер з охорони праці та головні спеціалісти. Комісія здійснює комплексну перевірку галузей господарства. При перевірці стану охорони праці в окремих підрозділах заслуховуються звіти керівників цих підрозділів і намічають заходи щодо усунення виявлених недоліків з охорони праці. При цьому контролюють виконання заходів, передбачених першим і другим степенями. Результати перевірки стану охорони праці третього ступеня оформляють протоколом. Про проведену роботу з охорони праці керівники господарств разом з головами профспілкових комітетів доповідають начальнику вищого рівня, які разом  з головним спеціалістом з охорони праці і технічним інспектором праці приймають рішення про запобігання виробничому та професійному травматизму та професійним захворюванням.

Проведення медичних оглядів працівників тваринництва  у  господарстві відбувається згідно до ДНАОП 0. 03 - 4. 02 - 94 та наказу від 02.02.96 р. Міністерством охорони здоров' я України, Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством  праці України № 2313619  "Про затвердження списку професійних захворювань та інструкцій щодо його застосування"[13] . Проводять медичні огляди працівників тваринництва за участю головного зоотехніка і головного ветеринарного лікаря. Медичні огляди проводяться так: попередній -  перед прийняттям на роботу, а потім раз на рік тваринники проходять періодичний медичний огляд. До роботи на тваринницьких фермах не допускають осіб, у яких виявлені захворювання - антропонози, хвороби шлунково-кишкового тракту, а також шкіряні хвороби. Завідувач тваринницької ферми  забезпечує всіх працівників ферми особистими медичними книжками, а також організовує своєчасні медичні огляди і навчання з вивчення санітарних заходів. У завідувача ферми є журнал обліку вказівок і пропозицій державних органів санітарно-епідеміологічної служби і ветеринарного нагляду.