Ефективність використання ЗНМ “Кальволак” при вирощуванні телят у стов “Новооржицька аграрна компанія” Полтавської області

Інтенсивність росту молодняка, його  нормальний фізіологічний стан і потенційно висока продуктивність забезпечується введенням в раціони телят замінників незбираного молока [18]

В травному тракті теляти процеси перетравлення поживних речовин молока і замінника молока, основу яких складають білки сироватки суттєво відрізняються. Незбиране молоко, протеїн якого містить  казеїнові білки, поступаючи в сичуг звертається сичужними ферментами,  внаслідок чого утворюється так званий  сирний  згусток, схожий на „бринзу”. В цьому випадку перетравлювання відбувається протягом 6 годин, теля почуває себе ситим і не споживає грубі концентровані корми. Замінник незбираного молока, який містить переважно білки сироватки не визиває їх згортання в сичузі , тому процес перетравлювання відбувається швидше – за 1,5 години. Це стимулює теля протягом 4,5 годин ( до слідуючого  напування ). Споживати концентровані і об’ємнисті  корми, що веде до раннього розвитку рубця і високих приростів. Збільшення об’єму рубця забезпечує послідуюче збільшення вимені і  надоїв. До того ж використання ЗНМ стимулює розвиток передшлунків, які до 70-денного віку відповідають по своєму  об’єму пропорціям дорослих тварин, а відповідно більш ефективному використанню  об’ємистих  і  концентрованих кормів, що в свою чергу веде до скорочення молочного періоду до 3-4 місячного віку[7].

В.А.Бербенець (2002) відмічає, що замінники незбираного молока стимулюють розвиток травної системи, сприяють заповненню рубця і кишечника сімбіотичною мікрофлорою і адаптацією обміну, що необхідно при переході на рослинні корми як основні, а в подальшому єдині.

Біологічна цінність молока не постійна, а залежить від здоров’я корови, умов її утримання, типу годівлі і якості кормів. Якість же замінників незбираного і  збираного молока постійна  і залишається незмінною протягом всього періоду зберігання ( .Аветісов Р., 2002 ).

В.А.Бербенець (2002) стверджує, що вміст вітамінів в молоці залежить від годівлі корів. Літом, при пасовищному утриманні, воно багате всіма вітамінами. При зимовій  годівлі силосом, соломою і концентратами, особливо низької якості, молоко мало містить вітамінів А,В,С, а при недостатньому моціоні -  вітаміна D. Напоювання таким молоком призводить до авітамінозів. Додані в замінники молока вітаміни в необхідній кількості гарантують їх ріст і здоров’я. В замінниках молока також можуть міститися ряд імуноглобулінів і інших біологічно активних речовин, таких як лактопероксидаза, лактоферин, фосфопептид, пептид глутамін. Ці речовини володіють бактерицидною, противопухлинною і противірусною активністю [7].

Молоко дуже бідне на залізо, тому недостатній запас його в організмі телят після народження і годівля їх в перші тижні тільки молоком часто призводить до розвитку анемії. Прийнято вважати, що молоко відноситься до найбільш повноцінних продуктів живлення. Але, як показав аналіз фактичного хімічного складу молока, для балансування раціону теляти в 15-30денному віці по загальній поживності йому щоденно необхідно випоювати 8,5-9 кг незбираного молока. І для забезпечення, наприклад, кобальтом йому потрібно дати 16 кг молока, каротином і міддю – 23, іншими елементами – і того більше.

Телята, що отримують велику кількість незбираного молока бувають зніжені, вибагливі до норм і умов утримання, а продуктивність і плодючість у дорослих тварин стає пониженою. Надмірна годівля молоком, як правило, гальмує розвиток шлунково-кишкового тракту у телят і негативно впливає на їх здатність до використання поживних речовин з об’ємних і концентрованих рослинних кормів. 

З цього слідує, що при інтенсивному вирощуванні навіть в перші дні життя неможливо збалансувати раціони за деталізованими нормами годівлі без використання спеціальних добавок (  БербенецьВ.А., 2002).   Аветісов Р. (2002) стверджує, що високий зоотехнічний рівень вирощування здорового молодняку, що дозволяє досягти середньодобового приросту на рівні 600-800 г, при використанні ЗНМ зумовлений вмістом в них комплексу необхідних поживних речовин, макро- і мікроелементів, вітамінів і амінокислот.

Передачу хвороб, що виникають при годівлі коров’ячим молоком, таких як паратурбекульоз, вірусна діарея великої рогатої худоби, а також захворювань слизових оболонок можна запобігти шляхом використання ЗНМ. Замінники виготовляють з пастеризованих молочних продуктів. Різноманітні інфекційні агенти при пастеризації знищуються. Використання замінників молока дозволяє виключити ризик передачі інфекцій через молоко корів і значно поліпшити показники збереження стада на фермі [7]

Вирощування телят з використанням незбираного молока економічно не вигідне. Високі норми витрат молока при вирощуванні телят призводить до того, що 20-23 % всіх молочних кормів стада виконують функцію корів-годувальниць, тобто до 25% річного надою молока використовується для вирощування молодняка. Слід відмітити, що у США, Нідерландах, Англії для цих потреб витрачають не менше 2% отриманого молока. Така економія пояснюється використанням ЗНМ і спеціальних кормозамінників, виготовлених промисловим способом (  Бербенець В.А., 2002 ).

1.3 Норми, техніка і схеми використання ЗНМ

Годівля телят з 10-20 денного до 6-місячного віку повинна забезпечувати інтенсивний ріст м’язової  і кісткової тканини, активізувати розвиток травної системи і резистентності організму. За даними О.І.Звєрєва, Е.М.Галая, Б.Г.Хмарського (1986) оптимальний рівень середньодобових приростів живої маси у телят   становить – 700 г., а жива маса 6-місячних телят повинна становити 150 – 160 кг.

              За розробленими Всеросійським науково-дослідним інститутом тваринництва схемами годівлі телят до 6-місячного віку передбачені витратити до 180 – 275 кг. незбираного молока 120 – 600 кг. збираного молока на кожне теля, що в 3 – 5 разів більше, ніж в країнах з розвинутим молочним тваринництвом. І.І.Подобедов (1994) стверджує, що прогресивним вважається скорочення норм незбираного молока до 60 – 80 кг. на голову і заміна його відповідною кількістю повноцінного ЗНМ. О.І.Звєрєв, Е.М.Галай, Б.І.Хмарський (1986) доводять , що обов’язково умовою вирощування телят на замінниках молока є введення до раціону достатньої кількості комбікормів стартерів, які в 1 кг повинні  містити не менше 180 г перетравного протеїну. За канадською технологією годівлі телят в склад стартера повинно входити не менше 15 % жиру і 20% сирого протеїну [23]. Раннє переведення на рослинний тип годівлі стимулює розвиток рубцевого травлення, і як правило, сприяє покращенню використання організмом телят грубих і соковитих кормів [25].

              Л.І.Подобєд (1994) рекомендує (цит. за  Холмакова А., (1971)) переводити телят на ЗНМ поступово, розпочинаючи з другої декади життя. При переводі кількість молока з кожним з годуванням скорочують на протязі 3 – 7 днів на 50%. Комбікорми стартери вводять з другої декади. Частину їх дають з пійлом, що стимулює споживання сухих кормів В.І.Костенко, Й.З.Сірацький, М.І.Губач та ін.(1995) вважають, що незбиране молоко можна замінити на ЗНМ з 11 – го дня життя теляти, з 3 – 4 тижневого віку можна використовувати комбікорми – стартери як доповнення до молока або ЗНМ  після закінчення молочного періоду. За їхніми даними найчастіше використовують комбікорм-стартер КР – 1, в 1 кг якого міститься 1,26 корм. од. та 180 г сирого протеїну. О.І.Звєрєв, Е.М.Галай, Б.І.Хмарський (1986) рекомендують згодовувати комбікорм стартер з третьої декади. За канадською технологією рекомендованою компанією „Сімекс” деякі телята починають споживати сухий стартер з 7 – денного віку. Скорочуючи даванку незбираного молока або ЗНМ, ми підштовхуємо телят до споживання стартера. За цією технологією телят необхідно відлучати від молока коли вони або споживають щоденно 0,5 – 0,7 кг стартеру i їх маса досягла 60 кг, або вони досягли віку 28 днів [23].

              ЗНМ з включенням високого рівня (до 40%) немолочних білків починають згодовувати не раніше ніж з 14 –го дня життя теляти цим вдається запобігти порушенню травлення у тварин ( Подобєд Л.І.,1994) Випоюють ЗНМ в дві даванки в кількості, яка передбачена схемою випоювання [19]. Краще якщо для кожного конкретного ЗНМ існує дослідження і рекомендована схема згодовування. Л.І.Подобед (1994) стверджує, що в будь-якому  випадку добова норма замінника для телят не повинна  перевищувати 10 – 12% маси тіла, за даними канадської технології годівлі телят ця норма повинна становити не більше 8% [23].

              Розчиняють сухі ЗНМ в кип’яченій чи пастеризованій воді ( Алімов Т.Н., 1979). Перед згодовуванням сухий ЗНМ відновлюють в співвідношеннях: 1 частина сухого ЗНМ і 9 частин води або 1,25 частини сухого ЗНМ і 8,75 частини води. Для кращого розчинення порошку температура води повинна бути 55 . ЗНМ ретельно розмішують, охолоджують до 35 - 37 і згодовують [27]. Після кожної годівлі відра і напувалки миють миючим розчином і дезинфікують, пластмасові відра опускають в розчин каустичної соди [4].

              Перед випоюванням рідких і відновлених замінників молока необхідно звертати увагу на появу жирових плям на поверхні рідини. Відділення жиру вказує на погану гомогенізацію вихідної суміші при виготовленні замінників. Замінники з відстояним жиром не можна випоювати тваринам в ранньому віці, а слід згодовувати телятам більш старшого віку, в  яких відмічається постійно жуйка [21].

              При виготовленні великих об’ємів замінника В.І.Костенко та ін. (1995) рекомендують використовувати агрегати АЗМ – 0,8 або „Сальвелат”, при невеликій кількості – побутові пральні машини.

              Крім відновлення ЗНМ за кордоном практикують його згодовування в сухому вигляді в складі концентрованих кормів. Н.Анісова, Н.Смекалова (1997) встановили, що з двох способів згодовування ЗНМ перевага повинна бути за випоювання його в рідкому вигляді. На малих фермах, які не мають спеціального обладнання для відновлення ЗНМ, а також в умовах холодного методу вирощування телят може бути використаний спосіб часткового (50 – 60% від загального) згодовування ЗНМ в сухому вигляді в складі концентрованих кормів.

1.4. Склад і поживність замінників молока

Кормова цінність замінників характеризується вмістом в них білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, амінокислотним і жирокислотним складом[25]. Основними білковими компонентами в замінниках є знежирене молоко, солодка молочна сироватка, сколотини і   білковий гідролізат та жири – тваринний, кістковий кондитерський і кулінарний. Як емульгатор використовують фосфатидний концентрат, казеїнат натрію, моногліцерид дистильований ( Звєрєв О.І.та ін., 1986).

              Л.І.Подобед (1994) розділяє замінники незбираного молока на ЗНМ на основі молочного білку ЗНМ з включенням немолочних джерел поживних речовин. Основу перших складають побічні продукти молочної промисловості. Для виробництва ЗНМ на основі молочного білку використовують знежирене молоко від здорових корів, яке має приємний смак і запах, з кислотністю не вище 20 Т0  молочну сироватку, отриману при виробництві сичужних сирів з кислотністю не вище 20 Т0 або їх суміш[9].

              У колишньому СРСР промисловість випускала ЗНМ на основі збираного молока. Вони розроблені ще в 70-х роках і добре зарекомендували себе. Частину сухого збираного молока до 30% можна замінити молочною сироваткою. В результаті вартість замінника зменшується, а якість практично залишається попередньою, або покращується. Білоруський філіал ВНДМУ розробив БМО – ЗНМ, який включає понад 40% молочної сироватки, спеціально обробленої дріжджами [25]. Литовським філіалом ВНДМУ розроблений сухий замінник молока з білковим концентратом молочної сироватки, рецептура якого слідуюча: 820 г/кг готового продукту становить білкова молочна основа, жир кістковий 165 г/кг , концентрати фосфатидні 15 г/кг, вітамін А.

              Л.І.Подобєд (1994) стверджує, що за кордоном сухі ЗНМ на молочній основі виробляють в невеликих об’ємах, вони містять знижену концентрацію сухого збираного молока (15 -70%) за рахунок використання молочної сироватки, яку інколи звільняють від частин лактози. Вітчизняні і зарубіжні рецепти замінників дещо відрізняються за хімічним складом і поживністю. Зарубіжні ЗНМ містять менше протеїну і більше мінеральних речовин, що забезпечує краще зберігання замінників. Разом з тим спеціальна обробка компонентів не знижує в них концентрацію енергії і перетравного протеїну. У ряді випадків вигідно не сушити побічну молочну сировину, а виготовляти на її основі повноцінні рідкі ЗНМ. Технологія таких замінників досить проста, а до їх складу можна включати всі відомі види побічної сировини.

              За даними ( Мінеєва В.С., Халіна А.М., Душенькіна Н.Д., 1980) ЗНМ можна назвати лише біологічно повноцінний концентрат, який по своєму складі і по харчовій кормовій цінності наближається до материнського молока і здатний повністю замінити його з першої декади життя тварини. В склад ЗНМ входять головним чином норма тваринного походження, жирові додатки, вітаміни, антибіотики. Мікроелементи ЗНМ частіше всього випускають у сухому вигляді [23].

              Необхідність розробки і використання ЗНМ з включенням немолочних джерел поживних речовин продиктована суттєвою нестачею сухого і рідкого збираного молока та сироватки, як  повноцінних харчових джерел білка [25]. З усіх відомих кормових білків для повноцінних ЗНМ можуть використовуватися білки цільної кровi,  гідролізат каротиновмістної сировини, рибного борошна, дріжджів, соку зелених кормів, пшеничні і кукурудзяні зародки, соєве борошно, гідролізат з екстрагованого крохмалю, казеїнит натрію, соєвого ізоліта, курячих яєць,тощо [2]. Ступінь заміни молочного білка вказаними джерелами залишається суперечливою проблемою. Проте добре відомо, що якщо забезпечити амінокислотний склад ЗНМ з включенням рослинних компонентів на рівні незбираного молока при однаковому ступені доступності амінокислот норма вводу того чи іншого рослинного джерела білка може бути досить високою. Встановлені допустимі норми включення немолочних джерел поживних речовин: протеїну рибного борошна 30 – 40% від кількості протеїну, білка дріжджів 2-10%, подрібнене соєве борошно або шрот не більше 10-22%,  незжирене  соєве борошно і манку 10% [25].

              В.І.Кваша, Н.Е.Василишин (1994) рекомендують використовувати в годівлі телят сухі ЗНМ, виготовлені за ТУ – 44 – 1 – 90, але   Дяченко Л.С. iз співробітниками (1981) стверджують, що одним iз джерел дешевих білків для приготування ЗНМ є білкові відходи м’ясної промисловості. Ці білки належать до групи протеноїдів, що містять близько 90% природного білка з оптимальним співвідношенням амінокислот. Проте через наявність надто міцних дисульфідних зв’язків вони майже не засвоюються в організмі тварини, а тому їх можна використовувати для годівлі телят після перетворення у білкові гідролізати. Білковий гідролізат, введений у замінник молока містить до 90% протеїну. Азотисті речовини представлені в основному амінокислотами (до 70%) і полі пептидами (до 30%).

              НДІ тваринництва України розробив рецепт сухого замінника для телят такого складу: сухе збиране молоко – 60%, кормові дріжджі – 10%, кормові фосфати – 10%, суміші жирів – 20% [25].

              В.П.Волобуєв (1979) вивчив можливість включення до складу ЗНМ ГСТ 4917-17 5, 10, і 15% дріжджової біомаси паприну на заміну збираному молоку. Він не встановив статистичної вірогідної різниці між контролем (стандартний ЗНМ) і дослідними телятами по живій масi і середньодобовому приросту. Широка програма морфологічних і біохімічних досліджень крові показала цілковиту нешкідливість препарату. А різниця в ціні на сухе збиране молоко і біомасу паприну зумовила економічний ефект.