Ефективність використання ЗНМ “Кальволак” при вирощуванні телят у стов “Новооржицька аграрна компанія” Полтавської області

В годівлі тварин використовують відходи цукрового виробництва (жом, меляса), силос, сіно, зелену масу і концкорми згідно існуючих норм. З концентратів  як білковий корм використовують переважно макуху. Збалансовану годівлю корів забезпечують додаванням преміксу фірми „PROVIMI”, який збагачений вітамінами А, Р, F та мікроелементами .На 1 кг приросту витрачається 10-10,5 корм. од.,  на 1 кг молока – 1 -1,2 корм. од..

Особлива увага приділяється в господарстві питанням вирощування молодняку великої рогатої худоби.

Телятам до 1 -1,5 місячного віку випоюють незбиране молоко, потім поступово переходять на замінник незбираного молока LEIVITA фірми INTERFOOD. В раціон телят до двох місяців вводять комбікорм фірми VITAMEX так званий баланс, а зверх  2 -х місячного віку – 30% добавки PROVIMI. Літом поступово вводять спочатку пров’ялену,  пізніше і свіжу траву,а  взимку – сіно, силос, сінаж.

В раціон телят віком старше шести місяців включають до 50% концкормів та 50% об’ємистих (грубих і соковитих взимку чи зеленої маси влітку).

В господарстві використовують стійлово – вигульну систему утримання тварин. Корови влітку утримують на вигульно – кормових дворах доїння відбувається в приміщеннях, де корів утримують прив’язно. В зимову пору корів утримують прив’язано в приміщеннях, а за годину перед доїнням – на вигульно – кормових майданчиках.

Стійла, де утримуються корови, обладнані прикінцевим ланцюгом фіксованим до годівниці. Для годівлі тварин використовуються кормові столи, стійла для корів, обладнані гумовими матами, поверхня яких достатньо жорстка для захисту від повзань і водночас виключає твердість гострих кутів і можливість травмування кінцівок. В якості підстилки для телят використовують чисту не подрібнену солому. Система вентиляції припливно – витяжна, обмін повітря відбувається через вікна, двері, щілини.

На фермі розміщено три корівники та два телятники. Джерелами УФ та ІЧ опромінення тварин є сонячна радіація.

Для напування худоби в господарстві використовують воду підземних джерел, які отримують за допомогою двох збірно – блочних водонапірних башен. Подається вода в напувалки через систему труб. Напувають тварин у приміщеннях та на вигульно – кормових дворах з жолобкових напувалок.

Стадо в господарстві створене схрещуванням місцевої худоби з сименталами, частина поголів’я чорно – рябої худоби. Зараз в господарстві голштинізовано червоно – рябу породу. При голштинізації велику увагу приділяли розвитку вимені, внаслідок чого втратили живу масу на 50 – 100 кг.

В даний час для збільшення живої маси, продуктивності і приросту приливають кров німецьких сименталів. Сперму завозять з Черкаської дослідної племінної станції.

За екстер’єром корови середнього розміру з довгим тулубом; масть червоно – ряба і чорно – ряба; груди глибокі, середньої ширини; голова довга, суха шия середньої довжини, тонка з дрібними складками; черево об’ємисте; вим’я велике, ванно і чашоподібної форми; кінцівки міцні; тип конституції  - ніжний, щільний і міцний. Маса повновікових корів в середньому складає 420 кг.

Новонароджених телят утримують до 2 місяців в індивідуальних клітках розміром 0,6х1,3х1,0 м. Для вирощування на ремонт відбирають клінічно здорових теличок, тварин із неправильною поставою кінцівок і деформацією ратичного рогу для вирощування не використовують. При вирощуванні теличок у молочний період використовують спочатку молоко, потім поступово переходять на замінник незбираного молока LEIVITA голландської фірми INTERFOOD. Одночасно телят привчають до концентратів, які додають в годівниці по мірі поїдання. З двомісячного віку з поголів’я формують групи по 4 – 5 голів і утримують в клітках, де вони мають доступ до годівниць із сіном,. концентратами і постійно забезпечені теплою, свіжою водою. Із 2,5-місячного віку телички користуються вигульними майданчиками. У 6-місячному віці після індивідуального зважування переводять в наступну вікову групу. Для забезпечення нормального перетравлення всіх кормів раціони теличок до 10-місячного віку поступово наближають до раціонів дорослої худоби. Телиць, які досягли живої маси більше 350 кг, завозять на ферму с.Черевки, де їх парують з биками і формують групи нетелів. Телиць, які не приходять в охоту вважають умовно тільними і перевіряють  на тільність ректально через 2-3 місяці після осіменіння. Нетелi 6-7-місячної тільності відправляють на МТФ с. Хорошки у родильне відділення, де літом утримують цілодобово в загонах, а зимою – прив'язно в стійлах. Середній  надій по стаду становить 4101кг, вихід телят – 76%, середньодобовий приріст живої маси молодняку- 724г.

Аналіз продуктивності тварин за лактаціями і структура стада  наведені в табл. 4.

4. Продуктивність тварин за лактаціями

Вікова структура стада:               корови дійні – 56%

                                                                      нетелі – 17%

                                                                      телиці до 1 року – 27%

              Відбір проводять за міцністю здоров’я, продуктивністю, відтворною здатністю (оцінюють за кількістю одержаних телят) тривалістю міжотельного   періоду, за наявністю вад і недоліків конституції, придатністю до машинного доїння.

              Основними причинами вибракування тварин в господарстві є: старість, хвороби, яловість, низька продуктивність. Норма вибракування – 22%.

              За 2004 рік прибуток МТФ с. Хорошки склав 722 тис. грн., рівень рентабельності 4,5%.

2.2 Матеріал і методика досліджень

Формування репродуктивних та продуктивних якостей молочної худоби значною мірою зумовлюється умовами її годівлі в період вирощування. Беззаперечним  є той факт, що  годівля ремонтного молодняку має бути достатньо збалансованою з потребами його організму в енергії, поживних і біологічно-активних речовинах і, водночас, економічно вигідною, оскільки в структурі собівартості одиниці приросту живої маси тварин більше половини усіх витрат припадає на вартість кормів[16,22] .

Для забезпечення високих надоїв і приростів живої маси ремонтного молодняку та худоби на відгодівлі потрібне раціональне цілеспрямоване вирощування телят. При існуючих схемах годівлі телят до 6-місячного віку передбачені витрати на кожне теля 180-500кг, незбираного і 200-700кг.  збираного молока, тобто приблизно в 3 і 5 рази більше відповідно незбираного і збираного молока, ніж в країнах з розвинутим молочним скотарством. Високі норми витрат молока при вирощуванні телят призводять до того, що 20-23% всіх молочних корів стада виконують по суті функцію корів-годувальниць, тобто 25% річного надою молока використовується для вирощування молодняка[7,22].

В зв’язку зі значними витратами молока на годівлю телят метою наших досліджень було вивчення ефективності використання замінника незбираного молока голандського виробництва „Кальволак” при вирощуванні молодняку великої рогатої худоби. Для цього на молочно-товарній фермі  “Новооржицької аграрної  компанії” був проведений науково-господарський дослід за принципом груп-періодів.

Для досліду було відібрано 24 голови телят (14 телиць і 10 бичків) аналогів віком 30-45 днів і сформовано 2 групи:  контрольна і дослідна (схема досліду табл. 5). При підборі телятаналогів враховували породу, стать, вік, живу масу, фізіологічний стан, походження. Перед відбором тварин оглядав ветеринарний лікар і вибраковував хворих і перехворілих тварин. Усі відібрані для досліду тварини належали до однієї породи, в кожній групі знаходилося по 5 бичків і 7 телиць приблизно однакової живої маси і віку. Різниця між групами за середніми показниками у віці не перевищувала 5 %, в живій масі – 2%, що відповідає вимогам. Увесь дослід був розділений на періоди: зрівняльний – тривалістю 10 днів і основний, який в свою чергу поділявся на молочний та післямолочний, тривалістю відповідно 26 і 384 дня.

5.Схема досліду.

Методикою досліджень  було передбачено визначення поживності раціонів, витрат кормів, динаміки росту тварин (у віці від народження до 15 міс.), а також собівартості 1 кг приросту їх живої маси.

         Також визначено корисну дію корму при вирощуванні піддослідного молодняку за співвідношенням між енергією приросту живої маси тварин та енергією витрачених кормів.

          Енергію росту тварин визначали за такими показниками як : жива маса на початок і в кінці досліду, валовий та середньодобовий прирости. Живу масу, як вже було зазначено, визначали зважуванням тварин на початку досліду і основного періоду та кожного місяця до закінчення досліду і в кінці досліду, середньодобовий приріст – діленям валового приросту на тривалість  періоду. Дані про телят, жива маса при народженні, в 3, 6, 9, 12 і 15 місяців,середньодобовий валовий прирости наведені в додатку (№3,№4).

Загальні витрати коштів на вирощування телят, визначали, враховуючи, що вартість кормів складає 70% усіх виробничих витрат.

Масу з’їдених кормів обліковували методом контрольної годівлі щодекади протягом двох суміжних днів з обліком заданих кормів і їх залишків.

Дані  оброблені з використанням програми MS EXCEL.

3. Результати досліджень

3.1. Умови годівлі і утримання піддослідних тварин

У зрівняльний період піддослідні тварини знаходилися у однакових умовах годівлі і утримання а саме отримували незбиране молоко в кількості      6 кг і мали вільний доступ до комбікорму. Після кінцевого формування груп в молочний період основного періоду досліду тварини контрольної групи отримували той же раціон, а дослідної – замінник незбираного молока голландського виробництва „Кальволак” і комбікорм. Результати досліджень показали, що в середньому телята контрольної групи за день на одну голову споживали 1, 1 кг комбікорму і 6 кг незбираного молока, а телята дослідної групи 1,4 кг комбікорму і випивали 6 кг відновленого замінника незбираного молока.

За підрахунками  в молочний період з раціоном телята дослідної групи отримували в день: 2,95 корм. од., 316 г перетравного протеїну, 61,3 г сирого жиру, 17,6 г кальцію, 15,4 г фосфору, 7,5 г натрію, 17,8 г міді, 46800 МО вітаміну А, 6600 МО вітаміну D, та 62 мг. вітаміну Е; контрольної – відповідно 3,03; 352; 241,9; 16,9; 14,6; 4,2; 13,9; 2200; 3375 і 48. Згідно цих даних телята дослідної групи споживали менше на 0,08  кормових одиниць ,36 г  перетравного протеїну, 180,0 г сирого жиру і більше на 0,7 г кальцію, 0,8 г фосфору, 3,3 г  натрію, 3,9 г  міді, 24,8 тис. МО вітаміну А, 2827  МО  вітаміну D, 15 мг вітаміну Е (табл. 6). Ця різниця обумовлена тим, що молоко переважає замінник незбираного молока „Кальволак”  за жиром в 4 разів, в той же час за вмістом макро- , мікроелементів та вітамінів молоко поступається ЗНМ „Кальволак”.