Ефективність використання ЗНМ “Кальволак” при вирощуванні телят у стов “Новооржицька аграрна компанія” Полтавської області

Енергетична поживність раціонів телят контрольної та дослідної груп була достатньою. Згідно норм годівлі в раціоні телят у перші 3 місяці на 1 корм. од. повинно припадати 120 -130 г перетравного протеїну, (в раціоні тварин дослідної групи на 1 корм од. припадає 107 г перетравного протеїну, а контрольної – 116 г, що приблизно відповідає нормі). Рівень добового споживання сирого жиру  протягом молочного періоду вирощування був найбільший у тварин контрольної групи – 242 г проти 62г. у телят дослідної  групи, що менше у 3,9 раза.

Забезпеченість тварин обох груп мінеральними речовинами і вітаміном E  була практично однаковою і відповідала рекомендованим нормам. Рівень вітаміну А у раціоні телят  дослідної  групи забезпечувався переважно за рахунок його достатнього вмісту у складі ЗНМ, а контрольної – за рахунок комбікорму.

Також слід зазначити, що у раціонах телят дослідної групи порівняно з раціоном молодняку контрольної групи забезпеченість їх водорозчинними вітамінами була достатньою завдяки засатосуванню ЗНМ.

6. Характеристика умов годівлі піддослідних тварин у молочний період

   Усі піддослідні телята 30-денного віку (підготовчий період) утримувались в індивідуальних клітках, а в продовж основного періоду досліду – у групових по 5-7 голів. У кожній групі було по 5 бичків і 7 теличок. Температура повітря в приміщенні знаходилася у межах  10-16º С, що відповідає нормі.

      Піддослідних телят напували незбираним молоком і замінником „Кальволак” 3 рази на день через рівні проміжки часу (перший раз о 7:00 годині ранку, другий о 13:00 і третій раз о 19:00 годині). Між цими проміжками часу телята споживали комбікорм  який знаходився в годівницях  і мали вільний доступ до води. В цей період телята мали вільний доступ до споживання сіна, але вони поїдали його в малій кількості (телята дослідної групи краще споживали)  через це його не включали в розрахунки. Комбікорм додавали в годівниці по мірі поїдання зранку, в обід та ввечері, попередньо зваживши його. ЗНМ надходив у господарство у вигляді сухого порошку. Перед згодовуванням його відновлювали у співвідношеннях: 1 частина сухого ЗНМ ”Кальвалак” і 9 частин питної прокип’яченої води, температурою 55ºС. ЗНМ ретельно розмішували дерев’яною лопаткою до повного розчинення, чекали коли він охолоне до 35-37ºС і згодовували з відер. Вода для телят знаходилася в пластмасовій посудині. Після кожної годівлі її доливали до певного рівня, а через кожні два дні ретельно мили і заповнювали чистою водою.

  У післямолочний період тварини отримували стандартні раціони, в склад яких входили: концентровані та зелені корми у літній період і силос кукурудзяний, жом буряковий, сіно у зимовий період, а також фосфати та сіль кухонна(додаток №1, №2). Нормування годівлі відбувалось за загально принятими нормами. З третього по п'ятнадцятий період  місяць включно було згодовано в середньому на голову: концкормів 508 кг., зелених кормів – 4066 кг., силосу кукурудзяного – 1800 кг., жому бурякового – 900 кг., сіна – 3600 кг.

3.2 Жива маса та середньодобові прирости молодняку худоби

     Аналіз матеріалів, що характеризують зміну живої маси молодняку залежно від використання у їх годівлі ЗНМ та незбираного молока дає підстави для таких висновків. Упродовж періоду від народження до віку 1 місяць (початок досліду) тварини усіх груп мали однакову швидкість росту. На початку досліду телята контрольної і дослідної груп суттєво не відрізнялися за живою масою між собою, вона складала в середньому відповідно 55,8 і 56,1 кг. У віці 3-х місяців тварини, які споживали протягом одного місяця ЗНМ “Кальволак” порівняно з тваринами контрольної групи мали живу масу на 22,8 кг., або 24% більшу(Р0,001) перевага у швидкості росту молодняку цієї групи збереглася і до кінця досліду: у віці 15 місяців вони мали живу масу більшу ніж в контролі на 64,1 кг. (17,7%)(Р0,001). 

       Зазначена закономірність знайшла прояв і у зміні середньодобових приростів живої маси тварин протягом періоду їх вирощування.

        Порівняно з тваринами контрольної групи середньодобовий приріст живої маси молодняку, вирощуваного на ЗНМ “Кальволак” був більший на 145,91 г., або на 20,8% (Р0,001)

     Отже, показники росту піддослідного молодняку свідчать про достатню властивість ЗНМ “Кальволак” забезпечувати заплановані прирости його живої маси (табл. 7, рис.3,4).  

Рис.3. Абсолютний приріст живої маси телят

7. Динаміка росту піддослідних тварин, Мm

Рис.4 .Середньодобові прирости живої маси піддослідного молодняку

3.3. Економічна ефективність використання ЗНМ „Кальволак”

Для  розрахунку економічної ефективності була врахована маса витрачених кормів та їх вартість. Результати досліджень показали, що в середньому на одну голову тварини контрольної групи споживали 1,1кг. комбікорму, дослідної – 1,4кг. За весь молочний  період досліду тварини контрольної групи в середньому на голову спожили 28,6 кг комбікорму, а дослідної – 36,4кг.  Витрати молока по контрольній групі склали 156кг на одну голову  замінника незбираного молока у вигляді сухого порошку 15,6кг. Вартість кормів, які  використовувалися в годівлі телят була такою:  незбираного молока 0,72грн/л., ЗНМ „Кальволак” – 6700 грн за тонну  або 0,67грл розведеного, комбікорму- 1,75грн/кг., зеленої маси – 0,014грн/кг., сіна – 0,2грн./кг., жому бурякового – 0,02грн./кг., силосу кукурудзяного – 0,06грн./кг. та концкормів – 0,48грн./кг.

Для більш об’єктивної оцінки ефективності застосування ЗНМ ”Кальволак” для вирощуванню молодняку були розраховані показники, що характеризують витрати кормів – їх масу і вартість (табл. 8)

Аналіз цих даних показує, що  за практично однакової енергетичної поживності раціонів, витрачених на вирощування однієї тварини ( 2183,6 – 2181,45 к.од.) в обох групах, вартість раціонів при застосуванні замінника “Кальволак” була вищою, ніж при використанні незбираного молока. Порівняно з контрольною групою вартість усіх кормів (включаючи вартість замінника ”Кальволак”),  витрачених  на  вирощування однієї голови молодняку 2-ї групи, була вищою на 5,87 грн., або на 0,74%. 

Також була визначена корисна дія корму, як показник, що характеризує ефективність використання енергії органічної речовини раціонів при вирощуванні молодняку худоби з застосуванням досліджуваних замінників молока (табл.9).

Коефіцієнт корисної дії (ККД) корму у тварин, яким згодовували ЗНМ ”Кальволак”, у порівнянні з цим показником у молодняку контрольної групи був більшим  на 1,32%.

          Отже,  найбільш ефективно валова енергія кормів використовувалась у тварин, які  вирощувались з використанням ЗНМ ”Кальволак”.

8. Витрати кормів  за період вирощування молодняку(від народження до 15 місяців) на одну голову

9. Корисна дія корму при вирощуванні піддослідного молодняку худоби у віці від народження до 15 міс, на одну голову