Удосконалення інтер’єру і комфортності у приміщеннях діючого готельного підприємства

Колірне рішення визначається багатьма чинниками, серед яких основними, що впливають  на вибір кольору інтер'єрів готельних  комплексів, є природні умови, орієнтація, архітектура споруди та приміщення, призначення приміщень.

Особливістю приміщень вестибюльної групи готельно-оздоровчого  комплексу „ SN ” є єдність внутрішнього простору. Таким чином, колір може бути використаний як засіб композиційного об'єднання простору цієї групи приміщень. У той же час цей єдиний простір повинен бути розчленований кольором на окремі функціонально відособлені зони та приміщення.

Приміщення  готельно-оздоровчого комплексу  „ SN ” розрізняються за терміном перебування в них і за призначенням. До категорії приміщень, призначених для тривалого перебування мешканців, відносяться номери; для короткочасного - приміщення вестибюльної групи та групи сполучення. За призначенням приміщення підрозділяються на наступні групи: приймальні приміщення - вестибюль, операційний хол, бюро оформлення; приміщення для відпочинку - холи; прохідні приміщення - сходи, ліфтові холи, коридори; житлові приміщення - номери. Кожній групі приміщень необхідно дати чітку колірну характеристику, що відповідає їх призначенню.

Колірне планування інтер'єру готельно-оздоровчого  комплексу „ SN ” вибирано з урахуванням гігієнічних вимог. Пофарбовані у світлі тони приміщення легше утримувати в чистоті, а горизонтальні поверхні меблів повинні бути темними, що дозволяє легко помітити на них пил. Оббивка меблів і декоративні тканини повинні виключати сірі та бурі кольори, які справляють враження недостатньої свіжості.

На  основі даних досліджень кольорів, можна оцінити колірне планування інтер'єру готельно-оздоровчого  комплексу „ SN ” за наступними характеристиками:

- діє збудливо, заспокійливо або  пригнічуючи;

У данному підприємстві діє заспокійливо.

- сприймається холодним або теплим, світлим або темним;

Сприймається  теплим.

- створює враження обмеженого  або вільного, єдиного або розчленованого  об'єму;

Створює враження вільного об'єму.

- викликає відчуття важкості або  легкості деталей архітектури.

Викликає  відчуття легкості деталей архітектури.

2.2 Інтер’єр вестибюльної групи приміщень

У готельно-оздоровчому комплексі  „SN” звичайно весь перший поверх відводиться під приміщення громадського призначення і планується повністю або частково вільним, що полегшує відвідувачу перехід з одного боку в інший.

Відокремлюють приміщення одне від одного устаткуванням  і оздобленням, що відповідає специфіці  їх функцій, створюючи, таким чином, не ізольовані приміщення, а зони різного  призначення.

Одне  з головних за своєю значущістю приміщення готельного комплексу - вестибюль, його обличчя і життєвий центр. Інтер'єр вестибюля створює перше враження про готельний комплекс. Тому до функціонального розподілу площі, раціональності встановленого устаткування і художньої якості оздоблення, меблювання і декоративного убрання цього  приміщення висуваються великі вимоги.

Відповідно  до призначення, вестибюль складається  з власне вестибюля, його робочої  частини з розташованим тут місцем чергового адміністратора, вітальні, в якій незначний час знаходиться  клієнтура, і суміжних допоміжних приміщень.

Місце чергового адміністратората інші робочі приміщення відокремлюють від місця знаходження клієнтури, а також супроводжуючих їх осіб бар'єром. Останнім часом робочі приміщення влаштовують і відкритими, що допомагає, представнику готельного комплексу зустріти клієнта краще і доброзичливіше.

Найраціональнішим є поєднання двох принципів: слід організувати місце чергового так, щоб воно складалося з робочої  частини (закритої) і представницької (відкритої). Щоб обладнати таке місце, необхідний спеціальний стіл - секретер-бюро з відділеннями для зберігання ключів від номерного фонду і службових  приміщень готельного комплексу, кореспонденції, що поступає на адресу проживаючих.

Для розподілу площі вестибюля готельно-оздоровчого  комплексу „ SN” на окремі за функціональним призначенням зони користуються різними засобами та прийомами. Вибір залежить від розмірів площі, загального архітектурно-планувального рішення першого поверху і складу приміщень вестибюльної групи.

Основний  прийом - звичайне розділення перегородками. Це можуть бути засклені перегородки, невисокі, у вигляді бар'єрів, та інші легкі прозорі або ажурні перегородки-екрани та решітки.

У сучасній архітектурі з її вільним  плануванням особливої уваги  заслуговує використання при зональному розподілі площі особливостей самих  конструкцій — підвісних стель, різного рівня підлоги, важких прогонів і опор, матеріалів оздоблення підлоги  та стін.

Розділенню  площі служать розподіл елементів  декоративного оздоблення і такі художні засоби, як освітлення та колір. Переходи з одного колірного середовища до іншого, від одного прийому освітлення до іншого - різних за силою і характером освітленості - постійно супроводжують  планування інтер'єру, особливо там, де суміжні, безпосередньо і відкрито пов'язані приміщення ніби випливають одне з іншого. У комплексі вони складають єдиний архітектурний  ансамбль.

Одним з прийомів розділення площі вестибюля  готельно-оздоровчого комплексу  „ SN ”, що представляє єдиний зал, є використання меблів і живих рослин. Взаєморозташування груп меблів різного функціонального призначення має здійснюватися згідно з графіком руху відвідувачів відповідно до технологічного процесу надання послуг.

Отже, багатофункціональні площі готельно-оздоровчого  комплексу „ SN ” можна розділяти на зони наступними основними прийомами: влаштуванням перегородок різного типу; використанням архітектурних конструкцій (зміна рівня стелі або підлоги тощо); оздоблювальними матеріалами, кольором і фактурою поверхонь і т.п.; побутовим устаткуванням, зокрема розташуванням самостійних груп меблів;"змінами колірного і світлового середовища; елементами монументально-декоративного оздоблення і озеленення.

У меблюванні першого поверху готельного комплексу звичайно вирішеного вільним  планом, практичний, економічний і  естетичний ефект створює окрема група меблів, суміщена з невисокою  перегородкою-бар'єром.

Розміщення  таких приміщень дозволяє раціонально  організувати площу, створити окремі відсіки, кабінети та бокси, забезпечити працюючих  деякою ізоляцією, організувати проходи  та направити потік руху. При цьому  робочі столи, дивани для тих, що очікують, шафи, стелажі та вітрини можуть бути суміщені та поєднані з навісними  бар'єрами та перегородками.

Обробці та декоративному оздобленню залів  бюро обслуговування надається велике значення. Освітлення повинне бути м'яким, рівномірно розсіяним. Місця  для вивішування репертуарів  театрів, різного довідкового матеріалу  і реклами повинні бути охайно оформлені. У цих залах звичайно організовують продаж сувенірів  і періодичної літератури.

2.3 Інтер’єрні рішення номерів готелю

Створення об'ємно-просторової композиції інтер'єру  визначається загальною тенденцією сучасної архітектури - максимально  розкрити простір. Ця особливість композиційної  побудови найбільшою мірою позначилася  в розподілі мас і об'ємів, тобто  меблювання.

Номери  в готельному комплексі бувають різної місткості - на одне, два, три та більше місць. Сучасна архітектура передбачає типізацію всіх номерів, встановлені норми площі для номерів різної місткості.

Будівельні  норми та вимоги до меблювання номерного  фонду зобов'язують працівників  готельно-оздоровчого комплексу  „ SN ” виробити принципи оформлення готельних приміщень, а також габарити окремих предметів і конструкцій меблів.

На  меблюванні перш за все відображається характер просторового планування інтер'єру, яке ґрунтується на поєднанні  гладких великих поверхонь. Щоб  максимально розкрити простір невеликої  кімнати номера, треба звільнити  площу посередині, присунувши по можливості всі предмети до стін. Так предмети менш помітні, здаються плоскими, ніби зливаються з гладкою поверхнею  стіни. Цей принцип меблювання викликав розвиток нових типів і видів меблевих виробів та він використовується у готелі «SN», завдяки цьому зменшилася площа, займана меблями, і кількість предметів у наборах. Змінився і критерій естетичних вимог до меблювання.

Відносно  обмежену кількість предметів також  нелегко розмістити в номері, оскільки ці предмети (ліжко, стіл, шафа) різні  за величиною, висотою і формами. Це заважає розстановці, захаращує  підлогу і ускладнює експлуатацію приміщення, особливо прибирання. Тому одним з основних завдань стало  максимальне звільнення площі підлоги  та застосування вбудованих, прибудованих і прикріплених до стіни навісних меблів.

Кількість предметів у номері зменшують  за рахунок тих, функції яких можна  перенести в інші приміщення. Практика показала, що при обмеженій кількості  предметів комфортність номера не погіршується. Номер стає більш естетично виразним, кожний елемент стає виднішим і значнішим.

Скорочення  площі, що зайнята меблями, досягають  зміною габаритів існуючих виробів  і вдосконаленням їх конструкцій  з погляду функціональної доцільності (ергономічності). Так, звичайний у  готельно-оздоровчому комплексі  „ SN ” двотумбовий стіл замінюється невеликим робочим столиком або навісною поличкою; платтяна шафа в дві-три стулки - однодверною, вбудованою в шлюзі передпокою. Встановлений типовий розмір ліжка, громіздку лаву для чемодана змінила легка підставка, що складається або підвішується.

Щоб краще спланувати композицію меблювання кімнати, потрібно зрівняти предмети по висоті. Для цього слід винести  з номера в шлюз-передню єдиний високий предмет - платтяну шафу. Якщо цього не можна зробити через  відсутність шлюзу-передньої, її треба  максимально втопити в стіну  кімнати, об'єднавши з нішею для  умивальника, або разом з шафою  сусіднього номера вбудувати в перегородку. Словом, від шафи, як окремого предмета треба намагатися позбавитися.

Щоб скоротити кількість предметів, які розбивають своїм видом композицію, їх блокують у великі за розмірами  агрегати. Так, можна з'єднати ліжко  з нічним столиком, зробивши останній у вигляді пов'язаної з ліжком полички, шафки або ящика; об'єднати в один предмет письмовий стіл і підставку для чемодана, при  цьому нижня полиця служитиме  місцем для чемодана, а верхня дошка  з ящиком - для покупок. Суміщають  також диван із столиком і тумбою для ліжка.

Ефектна також панель, що оперізує всю кімнату, до якої прикріплені різнорідні предмети устаткування номера, окрім стільців. Вона вирішується як несучий елемент  конструкції, замінюючи стінку ліжка  і ніжки столів і столиків. Влаштування  такої панелі не лише полегшує прибирання і покращує загальний вигляд інтер'єру, але і вирішує експлуатаційне питання - забезпечує можливість утримувати в чистоті прилеглу до ліжка стіну, дає великі переваги при розстановці предметів у обмежених малими габаритами приміщеннях.

Устаткування  у готельному комплексі зручне і розташовується таким чином, щоб кімната не справляла враження тісноти та завантаженості. Кожен предмет потрібно поставлено так, щоб він був видний і до нього був вільний підхід.

Найбільша увага у готельно-оздоровчому  комплексі „SN” приділяється меблюванню приміщень блоку житлової групи. Меблювання цих приміщень має вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі. Тому я приділила цьому питанню багато уваги.

Звичайно  врахувати вплив усіх цих чинників на колірне вирішення інтер'єру  неможливо. Проте деякі характерні особливості готельних комплексів дозволяють визначити основні вимоги щодо цього. Так, наприклад, номери характеризуються невеликими розмірами та великою  насиченістю меблями та устаткуванням. У плані номери можуть бути квадратними  та подовженими. Для них необхідно  вибирати гаку колірну гамму, при  якій вони справляли б враження вільних  та не стиснутих.