Теоретичні основи організації надання транспортних послуг в туризмі

перебування у польоті.

Для організації туристських  поїздок разом з авіарейсами, що здійснюються за розкладом, туристські підприємства використовують чартерні рейси.

Чартер – це договір фрахтування, згідно з яким фрахтувальник зобов'язаний надати фрахтувателю за плату всю або частину місткості одного або декількох транспортних засобів на один чи декілька рейсів для перевезення вантажів, пасажирів, багажу [26].

Чартерні рейси організовують конкретні фірми або авіакомпанії для перевезення конкретної групи людей. У чартерних рейсів існує не дуже добра репутація: вважається, що обслуговування на них гірше і затримуються вони частіше. Такі випадки бувають, коли організацією чартерів займаються невеликі авіакомпанії, які не мають великого досвіду з організації пасажирських перевезень.

Тому при пропозиції в авіакомпанії квитків на чартерний рейс необхідно навести довідки про репутацію авіакомпанії, а в разі затримки рейса або зміни маршруту слід подати претензії як до авіакомпанії, так і до турфірми, що продала тур і авіаквитки.

Чартерні перевезення  виконуються нерегулярно, як за маршрутами, співпадаючими з існуючими на внутрішніх і міжнародних авіалініях, так і за будь-якими іншими.

Ціна чартерного перевезення  може бути значно нижче рейсового  і залежить від орендної плати  за літак, коефіцієнта завантаження, кількості рейсів і т. ін.

Класифікація чартерів наведена на рисунку 2.

У світовій практиці розрізняють  такі різновиди чартерів:

1. закритий чартер – перевезення оплачується організацією, яка купує чартер для своїх співробітників, як правило, за маршрутом, що не входить до регулярних повітряних ліній. Пасажири перевезення не оплачують. Чартери такого типу займають незначну частку в обсязі чартерних перевезень;
2. ефініті-чартер – цільове перевезення групи пасажирів, об'єднаних за професійною ознакою: члени аматорських, спортивних і спеціальних клубів, союзів ветеранів, професійних асоціацій. Замовником чартеру є відповідна організація;
3. інклюзив-турчартер – чартерне перевезення туристів. Вартість чартеру сплачує туристська фірма. Чартерний тариф перевезення входить до пакету вартості туру. Цей тариф нижче, ніж тариф інклюзив-туру при регулярних перевезеннях;
4. блок-чартер – замовник купує частину комерційної місткості літака (блок місць на регулярному рейсі складає 30–40 місць). Замовник платить за блок в цілому незалежно від фактичної зайнятості крісел в блоці. Такі чартерні перевезення вигідні авіакомпаніям тільки в період високого попиту, оскільки блок місць продається за ціною, істотно меншою, ніж його вартість за повним тарифом;
5. нецільовий комерційний чартер (нон-ефініті) – група пасажирів у цьому випадку формується без жодних обмежень з професійної спільності. Турфірма (замовник чартеру) повністю сплачує вартість чартеру з розрахунку мінімальної кількості пасажирів, рівної 40-50 чоловік;
6. спліт-чартер – змішане перевезення, при якому на різних дільницях маршруту пасажирів перевозять регулярними і чартерними рейсами. На даному виді чартеру дозволяється комбінувати різні групи пасажирів; наступні з різною метою і навіть в різні кінцеві пункти маршруту.

Чартери розрізняють  також за умовами використання літаків:

1. разовий чартер – «туди» або «туди і назад», коли замовник орендує чартер на певні дати вильоту, а в проміжку між чартерними рейсами авіакомпанія використовує цей літак на свій розсуд;
2. тайм-чартер – літак фрахтується на певний часовий інтервал, протягом якого знаходиться в повному розпорядженні замовника, незалежно від його використання. Тайм-чартер вигідний авіакомпанії, оскільки вона одержує гарантовану платню за фрахт, і зручний замовнику, якщо він потребує масових перевезень на певний період;
3. чартерний ланцюг – вид чартеру, при якому фрахтований літак прибуває до пункту початку чартерних перевезень і звідти здійснює чартерні рейси в один або декілька пунктів призначення за схемою «туди – назад». Після закінчення чартерних перевезень літак використовують на розсуд авіакомпанії. Перегін літака в пункт початку чартерних перевезень і з цього пункту замовником не оплачується: ці польоти для авіакомпанії є порожніми прогонами або завантажуються нею на свій розсуд.

Рисунок 2 Класифікація чартерних рейсів в авіаперевезеннях

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[17].

Виконання формальностей, пов'язаних з виконанням польотів, бере на себе перевізник. До них відносяться  імміграційні, митні, карантинні, прикордонні питання, а також отримання дозволу авіаційних властей на виконання чартерного перевезення. До обов'язків замовника входить забезпечення своєчасної доставки пасажирів і багажу в аеропорт відправлення.

Наявність різноманітних  класів обслуговування і гнучка тарифна  система, розрахована на споживачів з різним рівнем доходів, комфортабельність подорожі, швидкість, високий сервіс призводять до того, що авіаційний транспорт є одним з найпопулярніших в даний час. Крім того, турфірма має при роботі з авіакомпаніями нагоду вибору взаємовигідного способу спільної діяльності, що також сприяє їх додатковій мотивації для співпраці з авіакомпаніями. Майже усі авіакомпанії світу представлені в глобальних комп'ютерних системах (Amadeus, Sabre, Worldspan та ін.), що спрощує бронювання авіаквитків для турфірм і дозволяє задовольнити навіть складні запити клієнтів за лічені хвилини [1, c. 78].

 

1.3 Особливості  організації повітряних перевезень  туристів

Для організації авіаційних подорожей радам по туризму та екскурсіях, бюро подорожей і різним туристським фірмам необхідно:

1. спланувати і скласти маршрут подорожі;
2. укласти між туристсько-екскурсійними організаціями угоди та договору про направлення і прийомі туристських груп відповідно до затверджених графіків;
3. здійснити взаємозв'язок між екскурсійними організаціями і транспортними підприємствами.

Для упорядкування діяльності щодо забезпечення туристів авіаквитками укладаються договори між турфірмами і агентствами авіакомпаній про  перевезення туристів по повітряних лініях усередині країни і міждержавних. У договорі повинні бути передбачені:

1. терміни подачі заявок;
2. строки внесення гарантійних авансів;
3. терміни викупу авіаквитків;
4. позачерговість оформлення групових авіаквитків, а також реєстрація груп туристів;
5. право керівника тургрупи користуватися каналами службового зв'язку у разі затримки вильоту літаків з вини авіакомпанії або через метеоумов для ведення необхідних переговорів з туристською організацією про зміну графіка обслуговування групи у зв'язку із запізненням прибуття;
6. надання туристської організації необхідної інформації всередині авіакомпанії;
7. майнова відповідальність сторін.

Сторонам надається  право внесення в договір змін, доповнень і поправок, викликаних необхідністю. При незгоді однієї зі сторін на внесення в договір змін, доповнень або поправок спір вирішується в установленому законом порядку.

На кожному маршруті з туристами працює керівник групи, який дбає про надання їм всього комплексу послуг, передбачених путівкою (харчування, розміщення, екскурсійне  обслуговування та т.п.). Він є повноважним представником організації, яка обслуговує туристів.

Керівник туристської  групи несе повну відповідальність за забезпечення обслуговування туристів, які подорожують по авіаційних маршрутах. Перед відправкою в авіаційну подорож керівнику туристської групи необхідно в призначений термін отримати у відповідного працівника бюро подорожей та екскурсій інструктаж по роботі на маршруті і такі документи: наряд-путівку, список групи, довіреність на право підписання акта-рахунку з обслуговування групи і на отримання готівкових грошей від аеропорту за повернення квитків в разі неможливості вильоту, план-завдання, бланк відкликання, квитки туди і назад, телеграму-підтвердження про бронювання місць.

Отримані документи  необхідно ретельно перевірити.У  разі виявлення яких-небудь неполадок  вжити заходів до їх усунення.

Посадові обов'язки керівника  туристської групи практично  ідентичні обов'язків керівника  групи залізничного туру. Однак, виходячи з місцевих умов, кожній турфірмі чи організації необхідно скласти пам'ятку керівника групи авіаційного туру, в якій повинні регламентуватися взаємини його з працівниками авіакомпаній.

До відправлення в  рейс керівнику групи слід зв'язатися  по телефону з організацією, яка  купила путівки, та погодити зі старшим  групи наступні питання: аеропорт вильоту, номери рейсів туди і назад, відповідність номерів путівок, нагадати туристам, що вони повинні мати при собі паспорта, а старший - путівку і список туристів у кількох примірниках, порекомендувати їм найбільш раціональну одяг з урахуванням кліматичних умов і пори року, призначити час і місце зустрічі групи в аеропорту вильоту, попередити туристів про час реєстрації.

Заздалегідь в довідковому  бюро або в бюро інформації необхідно дізнатися про передбачуваний виліт літака (чи не буде затримки рейсу). Проінформувати диспетчера про своє прибуття.

При зустрічі з групою туристів, гід забирає у старшого групи списки туристів, їх паспорти. З одним примірником списку, авіаквитками та паспортами керівник тургрупи (гід) позачергово підходить до старшого чергового по посадці і після звірки списку з даними в паспортах отримує посадочні талони.

При посадці в літак  керівник групи позачергово пред'являє  черговому посадці груповий квиток і список туристів, допомагає їм зайняти свої місця. При неявці в призначений час одного або декількох туристів керівник групи зобов'язаний провести розмін групового квитка. Наприклад, не з'явилися 2 туриста. Квиток на 30 людей розмінюється: один – на 28 чол, і другий – на 2 чол.; останній підлягає поверненню в туристську організацію для взаєморозрахунків з авіакомпанією. На квитку на 2 чол. потрібно поставити штамп авіакомпанії і зробити запис про відмову від рейсу (вказати час, число, завірити ці дані підписом службової особи авіакомпанії).

Зворотній груповий квиток розмінюється в тому місті, з якого  оформляється зворотний квиток.

Бувають випадки, коли замість  одного туриста, внесеного до списків, на маршрут відправляється інший.У  цьому випадку керівнику тургрупи слід перевірити дані його паспорта і  путівки і внести відповідні зміни  в списки, запевнивши їх своїм підписом та печаткою або штампом диспетчерського пункту.

Керівнику тургрупи слід пам'ятати про відповідальність за те, щоб список, представлений  авіакомпанії, відповідав наявності  фактично вилітають туристів.

Після прибуття в порт призначення керівник групи повинен, посадивши групу в автобус, дізнатися, де можна оформити квитки на зворотний виліт. Якщо це виробляється в касах аеропорту, повинен оформити їх відразу. Якщо оформлення здійснюється в касах трансагентства в місті, він повинен, розмістивши групу в готелі, зробити це в день прильоту або не пізніше 11:00 наступного дня.

При оформленні авіаквитків  на зворотний виліт керівник групи пред'являє касирові:

1. телеграфне підтвердження бронювання;
2. квитанцію про оплату зборів бронювання;
3. паспорт (службове посвідчення);
4. список тургрупи у двох примірниках.

Зворотний виліт групи  туристів проводиться аналогічно вильоту «туди». Після прибуття з маршруту в триденний термін керівник групи зобов'язаний надати звіт про подорож в туристську фірму. Документи керівника авіатуру також аналогічні документам, що видаються на маршрут керівнику залізничного туру. Додатково потрібні списки туристів у кількості трьох примірників. Списки складаються за встановленою формою. Крім того, рекомендується наявність у гіда плану салону літака, на якому тургруппа буде здійснювати свій політ. Це необхідно гідові для спілкування з туристами [3, c. 121].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2 Організаційно-економічна характеристика діяльності авіакомпанії «Аеросвіт»

 

2.1 Організаційні  аспекти та аналіз діяльності авіакомпанії «Аеросвіт»

Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія АероСвіт» – українська авіакомпанія, що є одним з двох національних авіаперевізників. 

Авіакомпанія «АероСвіт» була заснована 25 березня 1994 року і почала діяльність у квітні 1994 року, виконуючи рейси під позивними державної авіакомпанії Авіалінії України. У 1994 році компанія стала одним з перших українських авіаперевізників, що запропонували пасажирам польоти на комфортабельних літаках, якісний сервіс і сучасні стандарти авіаційної безпеки. У жовтні 1994 року «АероСвіт» отримав у лізинг свій перший Боїнг-737, на якому почав польоти з Києва до столиць Росії, Ізраїлю, Греції, а також до Ларнаки (Кіпр) і південноукраїнського міста Одеса. З кожним роком компанія розширювала географію польотів, збільшувала авіапарк і нарощувала обсяги перевезень.

Ще через два роки, у 2002 р., авіакомпанія продемонструвала майже 40- відсотковий ріст пасажирських перевезень, підтвердивши готовність до опанування нових міжнародних маршрутів. Зокрема, «АероСвіт» першим серед сучасних українських авіакомпаній вийшов і впевнено закріпився на ринках далекомагістральних повітряних перевезень. Упродовж 2002–2004 р. компанія відкрила п'ять безпосадкових трансконтинентальних маршрутів між столицею України та Бангкоком (Таїланд), Нью-Йорком (США), Торонто (Канада), Делі (Індія) і Пекіном (Китай). Завдяки успішному опануванню цих ліній «АероСвіт» закінчив 2003 і 2004 роки з рекордними показниками, нетиповими для кризового в той період стану світової індустрії авіаперевезень. Так, у 2003 р. авіакомпанія збільшила обсяги перевезень на 60%, а через рік – на 53%.