Теоретичні основи організації надання транспортних послуг в туризмі

Процедура оренди досить проста. Від туриста вимагається, щоб його вік був не менше за 21 рік і не перевищував 70 років (у деяких фірмах Великобританії – 25 і 75 років відповідно). Турист повинен пред'явити службовцю компанії паспорт і посвідчення водія (міжнародного зразка). До моменту укладення договору посвідчення повинне бути дійсним не менше 2 років ( у Великобританії – 1 рік, а для водіїв молодше 25 років необхідний стаж збільшується на 1 рік). У деяких країнах обслуговування клієнта проводиться тільки за наявності кредитної картки, в більшості ж країн оплата за послуги здійснюється готівкою [19].

Ефективним інструментом транспортного забезпечення в туризмі  є залізничні перевезення. Достатньо  високий комфорт подорожі, висока швидкість і можливість компактного розміщення групи туристів при помірних цінах роблять цей вид транспорту конкурентоспроможним при пересуванні на малі відстані. Найбільше застосування залізничний транспорт знаходить при організації внутрішнього і прикордонного туризму, а також пізнавальних, екскурсійних турів і туризму вихідного дня.

У системі пасажирських перевезень, поїзди розділяють на нерейсові (чартерні), комплектовані при необхідності, і рейсові, що курсують за жорстко встановленим маршрутом і строгим дотримуваним графіка руху [18].

Нерейсові (чартерні) поїзди – це замовлені поїзди, що призначаються поза регулярним розкладом. До спеціальних відносяться туристсько-екскурсійні поїзди, що прямують за спеціально для них прокладеними нитками маршрутів і графіками руху, складеними з урахуванням «вікон» у регулярному розкладі, а також туристсько-екскурсійної мети.

Рейсові поїзди підрозділяють  на приміські, місцеві й дальні.

Приміські поїзди прямують за твердим розкладом у межах  приміських зон великих міст. Склад звичайно вміщує до 1500 пасажирів, причому сидячих місць до 1000. Поїзди здійснюють часті зупинки на місцевих станціях. Місця у вагонах не нумеровані.

Місцеві поїзди прямують між станціями однієї залізниці (в Європі може бути в межах однієї держави) звичайно вони курсують на відстані в межах до 700 км.

У ряді випадків відмінність  між приміськими і місцевими поїздами досить умовна і істотно залежить від географічних характеристик місцевості й країни в цілому, за винятком швидкісних маршрутів, поїзди місцевого сполучення здійснюють зупинки практично на всіх станціях.

Дальні поїзди прямують на відстані понад 700 км.

Залежно від сезонності поїзди підрозділяються на поїзди цілорічного  курсування і поїзди сезонного курсування (в основному літні).

В Україні поїзди й  вагони підрозділяються на різні  категорії. Розрізняють такі категорії поїздів: пасажирський (швидкість до 100 км/год), швидкий (до 120 км/год), прискорений (до 120 км/год), швидкісний (понад 140 км/год).

Категорії вагонів: сидячий, плацкартний, купейний, спальний, вагон-ресторан, поштово-багажний вагон [21].

За рубежем існує  інше розмежування вагонів на класи (перший, другий, туристський), а купе діляться на чоловічі, жіночі, сімейні, для тих, хто палить, некурящих, люкс, одно-, двох-, трьох-, чотиримісні і туристські (до 6 місць).

В Європі прийнята наступна класифікація поїздів:

1) ТD – міжконтинентальний експрес;

2) 1С – міжнародний експрес;

3) 1СL – швидкісний суперекспрес;

4) ТЕЕ – фірмовий експрес;

5) ЕС – швидкісний експрес;

6) Е – швидкий поїзд;

7) RSB – приміський поїзд та ін [2, c. 314].

Організація залізничних  перевезень здійснюється установами залізничного транспорту. Туристська фірма на підставі заявки купує залізничні квитки для перевезення туристів. Ці квитки можуть бути індивідуальними або груповими.

Крім цього залізниці  надають широкий спектр знижок і  пільг для різних категорій пасажирів.

Також свої перреваги  мають водні туристські подорожі:

1. Високий рівень комфорту;
2. значний обсяг одноразового завантаження (1000 пасажирів і більше);
3. можливість реалізації різних видів туризму (пізнавальний, бізнес-туризм, навчальний туризм, шоп-туризм, паломницький та ін.);
4. можливість повноцінного відпочинку;
5. повний комплекс життєзабезпечення.

Недоліками водних туристських  подорожей є:

1. Невисока швидкість руху транспортних засобів;
2. обмежена мобільність;
3. синдром «замкнутого простору»;
4. схильність частини людей до «морської хвороби»;
5. у ряді випадків високі тарифи та ін [2. c, 315].

Морські й річкові  перевезення туристів здійснюються, як правило, у вигляді пасажирських перевезень, екскурсійних подорожей, подорожей  на паромах і круїзів. Забезпечення морських і річкових перевезень проводиться спеціальними компаніями (пароплавствами, круїзними компаніями), які в більшості випадків виступають у ролі туроператорів.

Звичайно для перевезення  туристів використовують швидкохідні  суда, що забезпечують більш високу швидкість доставки. Частіш за все річкові або морські суда застосовують для доставки туристів на острови архіпелагів або за відсутності інших транспортних засобів. Перевезення туристів пасажирськими рейсовими судами здійснюють на підставі попереднього бронювання квитків.

Як і інші транспортні  організації, судноплавні компанії надають знижки і пільги залежно  від кількості мандрівників і  категорій туристів.

Основним видом морських і річкових перевезень в туризмі  є круїзи.

Круїз – це організована морська або річкова подорож з відвідуванням портових міст декількох країн. Різні форми круїзного туризму є частиною приморського туризму і відпочинку [2, c. 321].

Круїзи поєднують в  собі морський і береговий відпочинок, у тому числі екскурсії. Залежно від програми берегового відпочинку прийнято розрізняти дві системи організації круїзних поїздок: європейську і американську.

Європейська система передбачає подорож по морю із заходом в різні порти і надання в них екскурсійної програми, причому можуть навіть практикуватися поїздки на 1-2 дні в інші міста. Ця система круїзних поїздок охоплює в даний час до 60% усіх круїзів [25].

Разом з європейською системою організації круїзів все  більшу популярність завойовує американська система, яка передбачає надання можливості круїзним пасажирам відпочивати і загоряти на пляжах в пунктах заходу по маршруту.

У даний час для  круїзного бізнесу характерне підвищення якості й кількості послуг на борту  судна. Якість послуг забезпечується достатньою кількістю обслуговуючого персоналу (співвідношення – одна людина на двох-трьох пасажирів) і їх високою кваліфікацією.

На сучасних круїзних судах окрім традиційних послуг, таких як басейн, ліфт, кіно, відео, ресторани, сауна, солярій і т. ін., передбачені також майданчики для волейболу і гольфу, тенісні корти та ін.

За технічною оснащеністю  і комфортабельністю флоту, рівнем сервісу на борту, розмірами базових тарифів і рядом інших показників круїзні компанії підрозділяються на чотири категорії: стандартні (їх звичайно позначають ***), першокласні (****), престижні (*****), суперлюкс (******) [7, c. 91].

За зарубіжною класифікацією  клас кают (Саbin class) на круїзному теплоході  позначають таким чином:

1. Рrеmium Р-1 (2 – 3-місне розміщення зі всіма атрибутами комфорту: 2 кімнати, ванна, туалет, міні-бар та ін.);
2. Рrеmium Р-2 (2-місне розміщення з тими ж атрибутами комфорту);
3. Stаndart S1 (2 – 3-місне розміщення з частковими зручностями);
4. Standart S2 (2 – 4-місне розміщення з частковими зручностями);
5. Есоnоmу Е (економічний клас з 2-4-6-місними розміщенням і частковими зручностями) [23].

У ряді випадків класифікація може бути іншою.

Пасажири морських круїзних суден при відвідуванні зарубіжних країн не користуються послугами готелів і підприємств ресторанного господарства і, отже, за статистикою UNWTO вважаються екскурсантами з особливим імміграційним паспортним режимом. У більшості випадків для країн транзиту, де пасажири виходять на берег, не потрібна спеціальна віза, але термін їх перебування, як правило, не може перевищувати 72 години.

На світовому круїзному ринку діє близько 60 операторів, з яких 47 експлуатують по 1-2 судна. Проте багато хто з них є дочірніми підприємствами великих круїзних операторів, створеними для самостійної роботи окремих суден в конкретних регіонах.

Найбільшими круїзними  операторами по праву вважаються американські (Carnival Cruise Line Corporation, Royal Caribbean), а також британська компанія P & О Cruises Divison [19].

Для турагентств і  клієнтів викликає інтерес цінова класифікація круїзів.

Умовно їх можна підрозділити на п'ять категорій: економічні (75-150 доларів на одного туриста на день), класичні (100-200 доларів), преміум (150-400 доларів), люкс (400-1000 доларів) і ексклюзивні (700-1200 доларів).

Економічні круїзи здійснюють на невеликих кораблях старого зразка, які мають усі зручності великих лайнерів.

Класичні круїзи переважають на міжнародному ринку. Кораблі тут або нові, або переобладнані, повністю відповідають сучасним вимогам з дизайну, комфорту і сервісу: з просторими каютами, великими відкритими палубами, басейнами, соляріями, спортивними майданчиками і залами, салонами краси, магазинами, нічними клубами і казино.

Преміум-круїзи орієнтовані на вимогливих клієнтів, що ставлять підвищені вимоги до сервісу й комфорту. Туристам пропонується персональне обслуговування.

Круїзи-люкс і ексклюзивні призначені для дуже багатих туристів, які займають високе положення в суспільстві. Це своєрідні закриті клуби. Найвища якість виявляється тут у всьому: обслуговування за формулою ultra all inclusive, кількість персоналу рівна кількості пасажирів, просторі каюти, інтер'єри, оформлені кращими дизайнерами, колекції дорогого живопису, персональна турбота про кожного пасажира. Географія круїзів цієї категорії тяжіє до екзотичних напрямів. Відпочинок на круїзних лайнерах класу люкс оцінюється вище за відпочинок в будь-якому фешенебельному готелі.

Серед туристів великим  попитом окрім круїзів користується такий вид

подорожі, як морські (річкові) прогулянки. До екскурсійних і прогулочних  перевезень відносяться поїздки  екскурсантів, що здійснюються на річкових судах з метою відпочинку і ознайомлення з пам'ятними, історичними та іншими визначними пам'ятками тривалістю не більше 24 годин. Продаж путівок і квитків на екскурсійні й прогулочні судна може проводитися як підприємствами пароплавства, так і екскурсійними організаціями.

Щодо повітряного транспорту, він є однією з галузей світового  господарства, що швидко й динамічно  розвивається і з кожним роком  займає все більш міцні позиції  у загальносвітовій транспортній системі.

У світі налічується більше 1300 авіакомпаній. У середньому за рік на авіарейсах перевозиться близько 1,5 млрд. пасажирів. В обслуговуванні міжнародних повітряних сполучень беруть участь понад 1 тис. аеропортів світу, близько 650 з яких забезпечують міжнародні регулярні авіаперевезення. Мережа міжнародних перевезень у даний час охоплює всі географічні регіони і більше 150 країн світу [23].

Найбільшими авіакомпаніями світу  за кількістю перевезень вважаються американські Delta Airlines, Рan Аmеriсаn, United, французька Air Frаnсе, німецька Lufthansa, британська British Airways, російський Аерофлот.

Авіакомпанії розглядаються  як один з складових елементів, що формує систему туризму в цілому. Спеціалізуючись на обслуговуванні пасажирів, вони з великою готовністю йдуть на широку співпрацю з туристськими підприємствами. Така співпраця становить взаємовигідний інтерес, оскільки, з одного боку, забезпечує туристські фірми надійним, швидким і комфортним засобом перевезення туристів, а з іншого – гарантоване комерційне завантаження авіарейсів.

Набір послуг, що надають  авіакомпанії, перш за все залежить від класу обслуговування. У всіх авіакомпаніях світу існує, як правило, три класи обслуговування.

Класифікація класів обслуговування наведена на рисунку 1.

 

Рисунок 1 Класифікація класів обслуговування при авіаперевезеннях

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[2, с. 367].

Головна відмінність  класів – у комфортабельності  крісел, якості харчування і розмірі  багажу, що безкоштовно провозиться. Перший клас – найдорожчий. Пасажирам, які летять першим або бізнес-класом, надається окремий зал для реєстрації на виліт. У деяких аеропортах для цих пасажирів обладнані спеціальні зали очікування з наданням додаткових послуг (іноді безкоштовних); на борту літака їм надають більш комфортні місця з набором послуг для пасажирів тільки цих класів. Так, особистий простір на борту літака в пасажирів першого і бізнес-класу більше на 50 %. Крісла модернізовані.

Розрізняють норму багажу, який безкоштовно провозиться: для  економічного класу – 20 кг, для бізнес – 30 кг, для першого – 40 кг.

На борту пасажирам  літака можуть бути запропоновані чотири види харчування (сніданок, обід, вечеря і чай). Вид харчування залежить від часу