Розвиток готельного господарства в Полтавському регіоні

Позитивним показником розвитку готельного бізнесу є прихід на вітчизняний  ринок міжнародних брендів та управляючих компаній. На українському ринку функціонують три міжнародні оператори Global Hyatt Corporation, Rezidor Hotel Group, Rixos Hotel і національна управляюча компанія Premier International. Задекларували свій інтерес  до України такі всесвітньо відомі компанії, як: Hilton Hotel Corporation, InterContinental Hotels &Resorts, Marriot International, Accor Group, Starwood Hotels &Resorts, Magis Life й інші.

На динаміку розвитку готельного сектору значно вплинула підготовка країни до прийому гостей чемпіонату Європи з футболу в 2012 р. Було ухвалено Закон "Про організацію і проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" , згідно з яким інвесторам у будівництво інфраструктури для чемпіонату надаються пільги.

Готельний бізнес отримав  величезний стимул до розвитку в липні 2009 р. з ухваленим закону про надання  податкових пільг тим готелям, які  будуть введені в експлуатацію до вересня 2012 р. Податкові канікули були запроваджені для того, щоб спонукати  інвесторів до відкриття готелів  до початку футбольного чемпіонату "Євро-2012", який приймали Київ, Львів, Донецьк та Харків [1].

За даними дослідницької  компанії світових споживчих ринків Euromonitor, в Україні на цей момент існує величезний простір для  розвитку готельного бізнесу, порівняно  з сусідніми Східноєвропейськими  країнами. У нещодавньому звіті Euromonitor йдеться про те, що станом на початок 2009 р. в Україні працює 812 готелів. Водночас 1746 готелів функціонує в  Польщі, яка спільно з Україною проводить "Євро-2012", 1090 готелів  працює в Румунії, а в Росії  – 3231 готель [4].

Для інвесторів три тижні  проведення турніру не є достатньою причиною збудувати готель, крім того, існує безліч юридичних і процедурних  проблем: отримати земельну ділянку  для будівництва, отримати необхідні  дозволи для початку будівництва, корупційна складова, висока вартість, кредити та інші технічні аспекти, обтяжуючі  будь-який проект. У нашій країні – одні з найвищих у світі податків для готельєрів. Наприклад, рівень ПДВ  у нас становить 20 %, тоді як у Росії  – 13 %, а в Польщі та Німеччині  – 7 %.

За даними Knight Frank, найбільш привабливі регіони для відкриття  готельного бізнесу – це Західна  Україна, наприклад: Львів, Івано-Франківськ, Закарпаття, а також південний берег Криму [4].

 

 

2.2 Проблеми і перспективи розвитку готельної індустрії

 

На  сучасному етапі  розвитку готельний бізнес в Україні має ряд певних проблем, які  є перешкодами для становлення європейський стандартів якості послуг в підприємствах готельного господарства. До основних належить:

•     невелика кількість готелів міжнародного класу;
•     незначні обсяги інвестування у будівництво нових готелів;

• недостатня кількість кваліфікованих фахівців у галузі управління підприємствами готельного господарства та обслуговування;

• низький рівень конкуренції на готельному ринку внаслідок відсутності корпоративних стандартів управління якістю готельних послуг;
• високий рівень податків.

Не зважаючи на  це, український  готельний ринок є досить привабливим для іноземних інвесторів, оскільки окупність проекту сягає близько 8 років, що на порядок нижче ніж в країнах Європи.

Альтернативою вирішення  проблем готельного бізнесу в Україні є створення готельних мереж, які дозволяють впроваджувати високі стандарти обслуговування.

До основної десятки готельних  мереж світу відносяться: InterContinental Hotels Group (Великобритаія); Wyndham Worldwide (США);  Hilton Hotels Corp (США); Marriott International (США); Choice Hotels International   (США); Accor  (Франція)  (США); Best Western International (США); Starwood Hotels &  Resorts Worldwide (США); Carlson Hospitality Worldwide (США); Global Hyatt Corp (США) [8].

Готельні мережі підтримують  концепцію задоволення всіх, навіть специфічних потреб споживачів в організації дозвілля, відпочинку та бізнесу.

Ідея готельних мереж за останні роки набуває популяризації  і їх чисельність значно збільшується. В даному сегменті в повній мірі проявляються процеси інтеграції транснаціоналізації  та об’єднання, які притаманні міжнародній сфері обслуговування.

Підприємства готельного господарства, які входять до готельних мереж отримують зниження загальних витрат, інформативну базу даних, досвід роботи як внутрішньому так і на міжнародному ринках.

Незважаючи на існуючі  проблеми зацікавленість в готельному бізнесі в Україні продовжує зростати, що пояснюється недостатньою кількістю  готелів різної цінової категорії. Об’єднання підприємств в готельні мережі з встановленням єдиних стандартів обслуговування, централізованим наданням ряду послуг в т.ч. по бронюванню, матеріально-технічному оснащенню, безпеці підвищують рентабельність підприємств готельного господарства, знижуючи витрати на управління. Помилки в процесі діяльності одного з  підприємств готельної мережі можуть бути покриті за рахунок інших підприємств об’єднання. Тому можна говорити про високу стійкість і стабільність готельних підприємств, що є членами міжнародних і національних готельних ланцюгів [12].

Існує два основних види готельних ланцюгів:

• інтегровані ланцюги, які створені з однорідних одиниць (Accor, Holiday Inns та ін.)
• готельний консорціум, що поєднує незалежні готелі (Best Western).

Аналіз показав, що найефективніше управління в готельних мережах  здійснюється наступними організаційними  формами: франчайзинг (договір франшизи ) і контрактне управління [7].

Статистика показує, що  підприємства, які входять  в  готельну мережу мають на 60% більший середній дохід і на 15% більше завантаження номерного фонду, чим самостійні підприємства. Однак у Європі продовжують переважати традиційні готелі, які готові скоріше на створення добровільних ланцюгів, чим на входження у великі готельні імперії [7].

Діяльність іноземних  компаній в Україні в сфері  готельного бізнесу зводиться до трьох форм: франчайзинг, контракт і  володіння.

Зусилля національних готельних  операторів повинні бути направлені на якісний розвиток, шляхом організації  процесу консолідації і об’єднання підприємств на українському ринку під  найбільш сильним національним брендом. Крім того, національним операторам необхідно здійснювати активну політику по впровадженню ефективних єдиних стандартів управління, просуванню бренду, розвитку інформаційних технологій, що значно закріпить їх позиції не тільки в Україні, але і дасть можливість виходу на міжнародний готельний ринок. Крім того, національним операторам необхідно впроваджувати активну політику відносно ефективних єдиних стандартів управління, просування бренду.

Ключовими перевагами готельних мереж є збільшення рентабельності підприємства готельного господарства, зниження витрат і підвищення доходу за рахунок: збільшення об’ємів продажу, зниження витрат, централізована розробка і контроль за дотриманням стандартів, централізація маркетингової стратегії, фінансової, управлінської [13].

Як тенденцію, необхідно  зазначити те, що між готелями відбувається боротьба переважно за іноземних  і заможних вітчизняних туристів. Повною мірою задовольнити попит  на найбагатших туристів можуть міні-готелі, яких в Україні не вистачає, та тризіркові готелі, які можуть надати невеликі, але хороші кімнати з непоганим  сервісом не тільки вітчизняному, а  й іноземному туристу. Не вирішеною  є проблема чіткого законодавчого  визначення місця готельного бізнесу  в туристичній сфері, його відомчого  підпорядкування. На законодавчому  рівні необхідно обумовити правові, економічні та організаційні аспекти  створення і розвитку конкурентного  середовища на ринку сфери гостинності.

Враховуючи важливість володіння  інформацією про готельний ринок, пропонують створення загальноміської  моніторингової системи – системи  взаємного інформування, що дає змогу  аналізувати інтерактивні відносини  між готелем, конкурентами, ринком, завдяки чому готельне підприємство постійно може знати дійсну ціну, за якою надавати послуги і добре  орієнтуватись на ринку. Це дасть  змогу розробляти конкурентні карти  готельного ринку, що сприятиме розробці та реалізації міських цільових програм  із розвитку готельного господарства, координації діяльності всіх закладів готельного типу, розвитку інвестування [12].

Висока якість обслуговування – основа конкурентоспроможності готельного господарства. Для цього необхідним є забезпечення постійного навчання персоналу культурі поведінки та світовим стандартам обслуговування. Важливо забезпечити інформованість персоналу, як одну з умов залучення прибутку. Важливо створити чіткі стандарти поведінки, що базуються на культурі та моральних вимогах до персоналу, які повинні бути зафіксовані в інформації, розміщеній в номерах та в "Пам'ятці службовця".

Актуальним є оволодіння працівниками готелів іноземними мовами, психологією, етикою спілкування і поведінки. Це потребує підготовки фахівців для готельного бізнесу в провідних навчальних закладах країни, бажано зі стажуванням за кордоном. Важливим ефективним механізмом управління готелем є впровадження і використання комп'ютерної техніки і технологій, зокрема міжнародних, національних і корпоративних автоматизованих систем бронювання готельних послуг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Розвиток готельного господарства в Полтавському регіоні

 

3.1 Туризм та рекреаційна діяльність Полтавського регіону

 

Полтавський край - унікальна  скарбниця національної духовності й культури. Витоки української літературної мови, класичної літератури,   театру, образотворчого мистецтва беруть початок на благословенній Полтавській  землі. Не випадково Полтавщину називають  духовним серцем України.

Неповторна самобутність і краса Полтавського краю, його багата історична спадщина, чисте  повітря і цілюща вода обумовлюють  важливе значення Полтавщини, як екологічно чистої зони відпочинку та туризму.

Полтавська область займає центральну частину Лівобережної України. Північні райони області розташовані  в лісостеповій, південні - у степовій зоні. Площа області становить 28,8 тис. кв. км. (4,8% території країни).

На Полтавщині налічується 169 територій та об'єктів природно-заповідного  фонду, в т. ч. дендропарк у с. Устимівка (створений у 1893 р.), Хомутецький парк у садибі Муравйових-Апостолів (початок XIX ст.), полтавський міський сад (парк "Перемога"; заснований у 1803 р. з  ініціативи генерал-губернатора князя  О.Б. Куракіна). В 1820-1841 pp. на території саду діяла Полтавська школа садівництва, яка пізніше разом із прилеглою частиною саду була передана Полтавському інституту шляхетних дівчат, що містився в колишній садибі С.М. Кочубея. На території міського саду в 1852 р. споруджено будинок Полтавського міського театру [6].

Основою курортних ресурсів області є джерела мінеральних  вод у Миргородському, Великобагачанському, Новосанжарському, Кременчуцькому, Хорольському районах.

Курорт Миргород функціонує з 1914 р. Перше мінеральне джерело  було відкрите тут у 1912 р. місцевим лікарем І.А. Зубковським, який і заснував першу водолікарню. В 1916-1919 pp. створено курортний комплекс, який включав водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню. Всі ці приміщення були розібрані в 1970-80- і роки. З 1976 р. тут функціонує перше в Україні спеціалізоване відділення для лікування хворих на цукровий діабет. На сьогодні "Миргородкурорт" об'єднує санаторії "Хорол", "Миргород", "Березовий гай", "Полтава", які можуть одночасно прийняти 3,5 тис. хворих [11].

На Полтавщині виявлено близько 50 пам'яток скіфсько-сарматського періоду. Серед них виділяється Більське городище - одна з найбільших у Європі скіфських археологічних пам'яток. Деякі дослідники пов'язують його з  Гелоном, що згадується Геродотом у  його "Історії греко-перських воєн". Городище з прилеглою територією оголошено заповідником [10].

На Полтавщині збереглись давні історичні міста: Хорол, Говтва, Лубни, Пирятин, Полтава та ін.

Найдавнішим із населених  пунктів Полтавщини є Хорол, який уперше згадується в 1083 р. Там народився  відомий фольклорист і літературознавець М.А. Цертелєв (Церетелі). В місті бували поети В.А. Жуковський (1837 р.) і О.С. Пушкін (1820 p., 1824 p.) [10].

Місто Лубни пов'язане з ім'ям А. Керн - уродженої Полторацької, дочки предводителя місцевого дворянства. Тут пройшло її дитинство, пізніше вона теж часто приїздила сюди. На місці колишньої садиби Полторацьких закладено парк.

Неподалік від Лубен розташований ансамбль Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, заснованого в 1619 р. на кошти Раїни Вишневецької - двоюрідної сестри Петра Могили. Тут у чернечому сані в 1663 р. перебував Юрій Хмельницький. Ансамбль складається з Преображенського собору, Благовіщенської церкви, трапезної з келіями, надбрамної дзвіниці, будинку ігумена, двоповерхового готелю [6].