Комплексная турисическая характеристика Индии

ВВП – структура (2008-09 ф.р.) Сфера послуг - 57,0%, промисловість - 25,9%, сільське господарство - 17,1%

Зростання промислового виробництва 3,0% (квітень-січень 2008-09 ф.р.)

Поточний платіжний баланс (-) 115,0 млрд. дол. США (квітень-лютий 2008-09 ф. р.)

Експорт 156,6 млрд. дол. США, частка України - 0,56%

Експорт – товари:  Нафтопродукти, дорогоцінне каміння та вироби, устаткування та обладнання, метали, фармацевтичні препарати, текстильні вироби.

Експорт – партнери: США -10,4%; ОАЕ -10,1%; Сінгапур - 6,7%; Китай -5,5%; Нідерланди -3,8%.

Імпорт: 271,7 млрд. дол. США, частка України - 0,49%

Імпорт – товари: Сира нафта, електронні вироби, машини і механізми, хімічна продукція, золото, дорогоцінне каміння

Імпорт – партнери: Китай -11,2%; ОАЕ -7,4%;   Саудівська Аравія -7,1%; США -5,1%, Швейцарія -5,0%.

Інвестиції: 29,2% ВВП

Прямі іноземні інвестиції: Загальна сума за період з квітня 2000 р. по березень 2008 р. – 62,5 млрд. дол. США . Приток іноземних інвестицій в 2008-09 ф.р. (квітень-січень) – 23,885 млрд. дол. США. У загальному обсязі іноземних інвестицій 44,0% припадає на Маврикій, 8,4% -США, 7,4% - Сінгапур, 7,2% - Велику Британію, 4,4% - Нідерланди, 3,4% - Японію. Обсяги накопичених іноземних портфельних інвестицій складають, станом на вересень 2008 р., 96,4 млрд. дол. США. У свою чергу, індійські фірми придбали іноземних компаній на 44 млрд. дол. США.

Золотовалютні резерви: 252,5 млрд. дол.. США (квітень 2009 р.).

Зовнішній борг: 230,85 млрд. дол. США (грудень 2008 р.)

Економічна допомога- Отримано: 7,0 млрд. дол. США; використано 4,5 млрд. дол. США (2006-07 ф.р.).

Населення за межею бідності : орієнтовно 25%.

Аеропорти:  346 (2007 р.)

Автошляхи  Загалом: 3383,3 тис. км, асфальтовані: 1603,7 тис. км, ґрунтові: 1779,6 тис. км (2002) . Автостради державного значення – 66,7 тис. км (2008 р.)

Залізниця: 63230 км

Водні шляхи 14500 км (з яких по судноплавним рікам 5200 км і каналам 485 км, 2005 р.)

Трубопроводи Газ - 7488 км, скраплений газ - 1861 км, нафта - 7883 км, продукти нафтопереробки – 6422 км (2007 р.).

На долю Індії приходиться  близько 45% усіх туристичних прибуттів  у країни Південної Азії і більш 70% валютних надходжень від туризму  регіону.

Інфраструктура туризму

Курортні селища, які мають  розвинену туристичну інфраструктуру - це нескінченні ряди готелів різного  рівня, нічних клубів, барів, ресторанів, казино, дискотек, а також центрів  дайвінгу і аюрведи, де життя не припиняється ні на секунду.

Готелі в Індії різного типу і категорії, на територію готелю крім основної будівлі можуть входити окремі вілли і котеджі. Є готелі, точніше території, на яких розміщені винятково котеджі, наприклад "Devaaya Аюрведа Spa Resort" - в готелі розміщується 60 котеджів у традиційному гоанском стилі.

Номери в готелях Індії, бажано замовляти заздалегідь, особливо в сезон, але якщо з якихось  причин це зробити неможливо, то завжди є невеликі приватні будинки і  квартири, які можна зняти, до речі цей варіант обійдеться набагато дешевше.

Човни також можна зняти  в якості житла. Існують одне/двох/трьох-каютні човни, стандартні, люкс для молодят, з кондиціонером і без. На кожній човні є всі сучасні зручності: ванна кімната з душем, спальня, житлова кімната, кухня. Кількість ванних кімнат відповідає кількості спалень. Човен супроводжує команда, яка складається з капітана, помічника і кухарі. На човні надається 3 разове харчування. Алкогольні та безалкогольні напої за замовленням.

Транспортна і телекомунікаційна  інфраструктура

Індія з'єднана авіалініями  з усіма великими містами світу. Міжнародні аеропорти є в Делі, Мумбаї (колишній Бомбей), Калкатте (колишня  Калькутта), Ченнаї (колишній Мадрас). Повітряні  перевезення здійснюють 2 державні компанії: "Ер Індія" і "Індіан Airlines"; внутрішні авіалінії обслуговують 3 приватні компанії.

Пересуватися по країні можна  на далекі відстані на літаку і на поїзді, на короткі - на автобусі, таксі, мото- і велорікшах.

Індійська мережу міжнародних  залізничних перевезень - найбільша  в Азії і друга за величиною  в світі. Індійська залізнична система  воістину легендарна і проїзд по індійської залізниці буде відрізнятися від  будь-якого іншого виду подорожі на землі. Час від часу це може викликати  якісь незручності і навіть перекинути вас, але це також невід'ємна частина  подорожі по Індії.

Всередині Індії існує  розгалужена мережа автобусних маршрутів, що з'єднують між собою всі  частини країни. Це особливо актуально  для тих районів, у яких немає  залізничного сполучення, зокрема для  високогірних територій. Таксі легко відрізнити за особливою жовто-чорної забарвленням. Про ціною слід домовитися заздалегідь з водієм. Мото- і велорікши зустрічаються часто. Їх можна найняти також, як і таксі. Це екзотичний, зручний, дешевий і швидкий спосіб пересування. Але вони придатні тільки для невеликих поїздок. Швидкість їх мала, зручність мінімальна, а якщо ще й дорога веде вгору, то подорожньому доведеться йти поруч. Можна також орендувати автомобіль, причому найчастіше це буде автомобіль з водієм.

Якщо не вважати річкових поромів, водний транспорт в Індії  розвинений досить слабо.

В Індії найбільш великі чотири аеропорти:

- Делі ("Делі Інтернешнл"), 21 км на захід від міста - міжнародний;

- Мумбаї (Бомбей), 29 км на північ відміста ( час у дорозі 40 хвилин) - міжнародний;

- Калькутта, 17 км. на схід від міста (час у дорозі 20 хвилин);

- Москва ( Мадрас), 16 км на  захід від міста.

Найбільший автовокзал: Esplanade Bus Station - в м. Калькутта.

Головні морські порти - Мумбаї (Бомбей), Калькутта, Кочин, Ченнай (Мадрас), Калікут, Панаджі (Гоа) і Рамешварам.

 

Индия - прекрасная страна, в которой можно отдыхать и развлекаться до бесконечности. Здесь  развлечения на любой вкус: начиная  от посещения аквапарков, путешествий  по рекам на каноэ, круизов на яхтах  и пиратских шхунах, и заканчивая посещением всевозможных фестивалей и  транс-шоу.

 

В Индии насчитывается 5 океанариумов, самый известный  из них расположился а Бомбее, посреди  набережной «Марин-драйв». Эта набережная, расположенная на противоположной  от порта стороне острова, считается  лучшим в Бомбее местом для прогулок. Здесь находится построенный  в 1961 году аквариум Терапоревала. Здесь  собрана лучшая в Индии коллекция морской фауны и флоры.

Так же в Бомбее находится аквапарк «Water Kingdom», один из крупнейших и интереснейших аквапарков во всей Азии.

С наступлением сумерек, как только распахивают двери  ночные клубы, дискотеки, бары и казино, в том числе - знаменитый на всю  страну клуб «Кабана», на всех курортах Гоа начинает кипеть ночная жизнь. Кстати, именно Гоа является родиной популярного  музыкального стиля Гоа-Транс. В  стране огромное количество, на любой  вкус и кошелёк, баров, клубов, дискотек и ресторанов. Особенно известным в этом штате является «Paradiso» - самый большой ночной клуб.

Когда в клубах нет транс-пати, заведения могут  работать, как и большинство баров, до 23:00. Для продолжения всегда можно  перебраться в соседний бар или  клуб, где музыка не стихает далеко за полночь.

Для особо азартных отдыхающих предусмотрены игорные заведения:

- «Chances» (рядом с Панджимом);

- «Las Vegas» (Южный  Гоа);

- единственное  плавучие казино расположено  на борту круизной яхты Caravela, пришвартованной  днем на реке Мандови в столице  Гоа - Панаджи. На закате это  судно отправляется в круиз  по реке в аравийское море  и обратно, в туристской зоне  Гоа планируются еще подобные  плавучие казино.

Основные причины  сдерживающие развитие туризма в  регионе

Однако ряд  факторов негативно воздействуют на развитие индийского туризма. В первую очередь - особенности рекреационно-географического  положения страны. Индия удалена  от ведущих туристических рынков мира, формирующих основные потоки туристов (Западная Европа, Северная Америка, Восточная Азия).

Отрицательно  влияет на туризм политическая напряжённость  во всей Южной Азии, в приграничных районах и в отдельных районах  самой Индии. Наличие «горячих»  точек локальных конфликтов, напряжённость  в отношениях с Пакистаном (из-за части территории индийского штата  Джамму и Кашмир), сепаратизм (Пенджаб), терроризм плохо влияют на туристский имидж Индии. Имеется нестабильность в соседних с ней странах (Непал, Мьянма, Шри-Ланка). Случаются в стране конфликты на религиозной почве.

Внутренние конфликты, технические катастрофы (обрушения  крупных зданий), катастрофические по последствиям пожары также создают  Индии имидж небезопасной для  посещения страны. Последние годы, однако, характеризуются как относительно спокойные и количество туристов, в частности в Сриганар (Джамму и Кашмир) быстро растёт. Не всегда в  полной мере могут быть использованы природные преимущества страны. Например, возможности развития круизного  туризма нивелируется Нивелировать, нивелирую, нивелируешь, совер. и несовер., что (нем. nivellieren от франц. niveleur). Определить (определять) разность высот двух или  нескольких точек земной поверхности. расположением Индии в стороне  от мировых круизных маршрутов. Для  формирования новых маршрутов вдалеке  от потенциального потребителя значимым является не столько природное своеобразие территории, сколько наличие портовых городов, отличающихся значительным культурно-историческим потенциалом.

Существенным  недостатком природных особенностей Индии является ярко выраженная сезонность, делающая летний период мало привлекательным  для посещения.

Высокие туристские расходы для поездки в Индию  также негативно сказывается  на уровне посещения страны. В среднем  один турист оставляет в стране около 2000 долл. без стоимости проезда. К  тому же необходимость преодоления  значительного пространства во время  путешествия в Индию, например, из Европы или Америки, обширные экскурсионные  программы, включающие посещение многих достопримечательностей и переезды из одного района страны в другой обуславливают  продолжительность пребывания в  Индии иностранных туристов. Длительность пребывания в стране, а также ориентация в сервисе на обеспеченного западного туриста - важные факторы удорожания поездки в Индию с целью туризма.

 

Относительно  позднее экономическое развитие Индии также ограничивало въездной и выездной потоки, в том числе  и с деловыми целями. Таким образом, имеется явное противоречие между  великолепной ресурсной составляющей туристической индустрии и уровнем  её развития.

 

Причины, способствующие развитию туризма в регионе

Экономика Индии  становится все более открытой, успешно  интегрируясь в мировую экономику. Корпорации GE Сapital, PepsiCo и Motorola уделяют  Индии очень большое внимание в своей деятельности. Сейчас это  очень привлекательная для зарубежных инвесторов страна. Экономика Индии  стабильна и интенсивно развивается. Сейчас Индия по ряду показателей  входит в первую десятку стран  мира. Имеется увеличение экспорта, особенно в области информационных технологий. В целом экономика  Индии развивается быстрее, чем  в Бразилии или Филиппинах.

В Индии действуют  около 1 миллиона оптовых и розничных  торговцев, транспортников, оптовиков. Имеется широко развитая коммерческая и дистрибутивная сеть. В Индии  принята система финансирования потребителей. Многие не банковские предприятия  предоставляют кредиты. Продажа  в рассрочку является хорошим  стимулом развития торговли и финансовых услуг. Все шире распространяются кредитные  карты.

Не смотря на бурное развитие, в Индии остается прежнее  кастовое разделение, что отражается в структуре рынка потребления. Слои населения с самым низким уровнем доходов пользуются необходимыми для жизни предметами потребления. За чертой бедности находится примерно треть населения. Самые богатые - этот сектор населения быстро растёт - потребляют товары международных торговых марок по международным ценам. Средний класс сам по себе сильно дифференцирован в зависимости от товара и цены. Количество самых бедных уменьшается, растёт средний класс. Специалисты прогнозируют дальнейшее сокращение беднейших слоёв населения и расширение верхнего уровня потребления.

Помимо экономики  развитию туризма здесь способствуют следующие факторы: относительно выгодное географическое положение региона; многообразие рекреационных ресурсов; разнообразие и красота ландшафтов и природных достопримечательностей, в том числе притягательных для  альпинизма Гималайских гор; большое  число уникальных памятников истории, культуры и религии; экзотичность входящих в этот регион государств.

 

РОЗДІЛ 2  Кльтурно-історичні  умови розвитку туризму в Індії

2.1.Історія Країни

Найстародавнішою цивілізацією на території сучасної Індії вважається дравідська. Вона існувала до середини 3-го тис. до н. е. Потім з'явилася індуська цивілізація, яка зникла за 1500 р. до н. е., вочевидь, у зв'язку з вторгненням  арійців. Протягом наступних тисячі років розвивалися соціально-економічні системи, в основі яких лежав буддизм. Численні князівства утворювались і  зникали, але рідко кому таланило встановити контроль над усім Індостаном. Імперія Маур'я (325-185 рр. до н. е.) була першою всеіндійською імперією. Після  її розпаду знову настала тривала  розпорошеність. Починаючи з VIII ст. н. е. в Індію проникав іслам, причому  особливо інтенсивно — з Центральної  Азії протягом XI-XVI ст. Мусульманське  правління на більшій частині  території Індії тривало по її завоювання 1398 р. арміями Тамерлана. У 1526-1858 рр. в Індії існувала імперія Великих Моголів, яку заснував нащадок Тамерлана Бабур. Протягом 1498-1503 рр. португальці заснували на території Індії кілька торговельних пунктів (Ґоа, Даман, Діу). Незабаром з'явились англійці та голландці. У 1603 р. британська Ост-Індська компанія одержала в Моголів право на торгівлю спеціями й текстилем. Компанія стала фактичною господаркою Індії. Французькі поселення з'явилися 1664 р. (Пондішері). У 1739 р. перси на чолі з Надірша-хом вторглися в Північну Індію, штурмом захопили та пограбували Делі. Велика Британія 1763 р. захопила Бенгалію (південно-східна Індія). Внаслідок чотирьох англо-майсурських війн 1767-1799 рр. вся Південна Індія опинилася під контролем Великої Британії. У 1803 р. британські війська захопили Делі, 1843 р. — князівство Ассам, а 1849 р., після двох англо-сикхських війн, — Пенджаб. Після придушення повстання місцевих солдатів (сипаїв) британська корона відтрутила компанію від управління Індією, і остання 2 серпня 1858 р. згідно акту парламенту фактично стала протекторатом Великої Британії. Наступні акти британського парламенту надавали індійцям права в самоврядуванні. Національно-визвольну боротьбу очолив створений 1885 р. Індійський національний конгрес. Його лідером був М. Ґанді. Протягом 1945-1947 рр. велися переговори про незалежність між колонією та метрополією. Індія стала незалежною 15 серпня 1947 р. За релігійною ознакою Велика Британія розділила півострів Індостан на дві держави — Індію та Пакистан, і кожній з них незалежність надала окремо. Територіально-етнічне розмежування було досить кривавим. 26 листопада 1949 р. прийняли нову конституцію (набрала чинності 26 січня 1950 р.), згідно з якою Індія проголошувалася республікою. Згодом французи добровільно поступилися своїми володіннями в Індії. Проти Португалії Індія застосувала зброю та долучила її території до своєї держави (згодом, 26 квітня 1975 р., Сіккім було приєднано безкровно, внаслідок політичного тиску). Після здобуття незалежності Індія вела три війни проти Пакистану та одну — проти Китаю. Викликані вони були територіальними проблемами. У відносинах Індії зі Шрі-Ланкою виникла напруженість з огляду на підтримку індійськими тамілами збройної боротьби шрі-ланкійських тамілів. Першим прем'єр-міністром був Джавахарлал Неру (1947- 1964 рр.) — прихильник планового розвитку економіки та політики неприєднання. У 1966 р. прем'єр-міністром стала його дочка Індіра Ґанді (1966-1977, 1980-1984 рр.). Вона рішуче виступала проти сикхських сепаратистів, придушивши в 1984 р. їхнє повстання. І. Ґанді вбив 31 жовтня 1984 р. її особистий охоронець, сикх за національністю. Посаду прем'єр-міністра посів її син Раджив. У 1987-1989 рр. він надав допомогу урядові Шрі-Ланки у придушенні повстання тамілів. Програв парламентські вибори 1989 р. і був убитий тамілкою-самогубцею 21 травня 1991 р. У 1991-1996 рр. прем'єр-міністром був П. В. Нарасімха Рао. На виборах 1996 р. і 1998 р. Індійський національний конгрес зазнавав поразок, і до влади прийшли націоналісти. У 1974 р. Індія провела перше випробування ядерної зброї, а в 1980 р. власним ракетоносієм запустила штучний супутник Землі. В роки своєї незалежності Індія досягла значних успіхів, але існують гострі проблеми сепаратизму, взаємин суспільних груп на релігійному ґрунті та міждержавних відносин із сусідніми державами, передусім із Пакистаном. У травні 1999 р. у Кашмірі розгорнулися найінтенсивніші за останні 20 років бої, що тривали кілька тижнів. Урядові війська придушили ісламських бойовиків. Дострокові парламентські вибори восени 1999 р. черговий раз виграли націоналісти на чолі з прем'єр-міністром А. Б. Ваджпаї (на посаді з 19 травня 1999 р.). Індійський національний конгрес на чолі з Сонею Ґанді (вдовою Р. Ґанді) перебуває в опозиції. У 2001-2002 рр. знову мали місце виступи ісламських екстремістів у Джамму і Кашмірі. 13 грудня 2001 р. внаслідок теракту біля будинку парламенту в Нью-Делі загинули 13 осіб (з них 5 — терористи). У травні 2002 р. кашмірський конфлікт між Індією та Пакистаном міг призвести до початку війни, але все обійшлося. Новим президентом 25 липня 2002 р. став Абдул Калам, перший президент-мусульманин, за фахом вчений, автор програми розвитку індійської ядерної зброї.