Экологичный туризм в Украине

Карпатський біосферний заповідник Закарпатська обл., Рахівський, Тячівський, Хустський, Виноградівський р-ни. Площа 57880 га. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Створений Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. на площі 38930 га, а 11 квітня 1997 р. вийшов Указ Президента України про розширення території заповідника на 24315 га. Основою карпатського біосферного заповідника став карпатський державний заповідник. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968. площею 12672 га на території Івано-Франківської та Закарпатської (Рахівський і Тячівський р-ни) областей. В 1979 р. до нього приєднується Широколужанський масив (Тячівський р-н) та „Долина нарцисів" (Хустський р-н), а масиви на території Івано-Франківської області вилучаються. В 1990 р., завдяки включенню до складу заповідника Кузійського масиву (Рахівський р-н) площею 19899 га. В 1992 р. ЮНЕСКО видає сертифікат про віднесення Карпатського заповідника до світової мережі біосферних резерватів. В 1993 р. до складу Карпатського біосферного заповідника також увійшли Стужицький (Великоберезнянський р-н) та Мармароський (Рахівський р-н) масиви. В 1997 р. заповідник ще розширився за рахунок заказників загальнодержавного значення – Чорна гора, Юліївська гора (Виноградівський р-н), Кевелівський, Рогнеска, Свидовецький (Рахівський р-н). Стужицький масив у 1998 р. рішенням Закарпатських обласних органів влади включено до регіонального ландшафтного парку „Стужиця", на базі якого у вересні 1999 р. створено самостійну природоохоронну установу – національний природний парк „Ужанський". Науковим куратором заповідника є Інститут екології Карпат НАН України. В 19998 р. Рада Європи нагородила заповідник Європейським дипломом. За схемою фізико-географічного районування територія заповідника належить до Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни, а за геоботанічним районуванням його рослинність в цілому відноситься до Європейської широколистянолісової області Центральноєвропейської провінції Східнокарпатської гірської підпровінції. Зокрема, Чорногірський масив відноситься до Гірськокарпатського та Свидовецько-Покутсько-Мармароського округу, Угольськл-Широколужанський, Кузійський масив – до Карпатського округу, а Мармароський та Свидовецький масиви – до Свидовецько-Покутсько-Мармароського геоботанічного округу. До Зеленої книги України занесено 14 формацій, 1 субформацію, 2 групи асоціацій, які охоплюють 21 асоціацію лісів, 2 – чагарників, 13 – лук, 2 – боліт та 1 – степів. До Червоної книги України занесено 92 види флори і мікобіоти та 76 видів фауни, до Європейського червоного списку – 5 видів флори і 23 фауни, до списків за Бернською конвенцією – 181 вид фауни. Після відвідання заповідника,на автомомобілі вирушаємо до Природного заповідника „Горгани".

Природний заповідник „Горгани". Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н. Площа 5344,2 га. Створений згідно з Указом Президента України від 12 вересня 1996 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Науковим куратором є Український державний лісотехнічний університет ім. П.С. Погребняка. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни. Рослинність згідно геоботанічного районування належить до Горганського (Вишківсько-Гринявського) геоботанічного району Гірськокарпатського округу Східнокарпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської Європейської широколистянолісової області. Близько половини території заповідника займають вікові ліси, в яких відмічено 10 субформацій. Переважають буково-ялицево-смерекові, ялицево-смерекові, смерекові та, особливо, кедрово-смерекові праліси. До Зеленої книги України занесено 7 синтаксонів, в тому числі 3 лісові асоціації. До Червоної книги України занесено 20 видів флори та 22 види фауни, до Європейського червоного списку – 3 види фауни. Після відвідання заповідника,на автомобільному траспорті вирушаємо до Національного природного парку„Вижницький"

Національний природний парк „Вижницький". Чернівецька обл., Вижницький р-н. Площа 7928,4 га. Створений згідно з Указом Президента України від 30 серпня 1995 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. На території парку є рекреаційні заклади, а саме: турбаза, будинок відпочинку, літні молодіжні та дитячі табори. Науковим куратором парку є Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича. За схемою фізико-географічного районування територія парку знаходиться на межі Українських Карпат та Передкарпаття в межах Буковинських Карпат і входить до району Берегометського низогір'я Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни. За геоботанічним районуванням рослинність парку належить до Карпатського округу Східнокарпатської гірської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. До Зеленої книги України занесено 4 лісових асоціацій. До Червоної книги України занесено 34 види рослин. До списку Бернської конвенції – 4. У складі фауни виявлено 41 вид ссавців, 127 – птахів, 7 – плазунів, 11 – земноводних, з них до Червоної книги України занесено 23 види, а до Європейського червоного списку – 8 видів.

4.3.2 Маршрут 2 «Лісовий»

Яворівський національний природний парк - Шацький національний природний парк - Природний заповідник „Черемський" - Рівненський природний заповідник - Поліський природний заповідник.

Маршрут об’єднує 5 об’єктів. Першим об’єктом мого туристичного маршруту є Яворівський національний природний парк.

Яворівський національний природний парк Львівська обл., Яворівський та Жовківський р-ни. Площа 7078,6 га. Створений згідно з Указом Президента України від 4 липня 1998 р. Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України. Науковим куратором парку є Львівський національний університет ім. І. Франка. Основою для створення Яворівського НПП став регіональний ландшафтний парк „Яворівський", офіційно затверджений Львівською обласною Радою в 1996 р. на площі 4190 га. В даній місцевості збереглися цікаві історичні об'єкти, пам'ятки архітектури, церкви та монастир. За фізико-географічним районуванням це район Розтоцько-Опільської горбогірної області Західноукраїнської лісостепової провінції. За геоботанічним районуванням рослинність парку віднесена до Розтоцького округу Балтійської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Переважаюча більшість території парку вкрита лісом. Найбільш характерні грабово-дубові, сосново-дубові, соснові, а в понижених ділянках – вільхові ліси. Букові ліси приурочені до горбистих ландшафтів і мають обмежене поширення. З 700 видів рослин близько 40 видів занесено до Червоної книги України. Після відвідання Яворівського національного природного парку, автотранспортом їдемо у Львов звідки залізницею вирушаємо до Ковеля, потім автотранспортом їдемо до Шацького національного природного парку.

Шацький національний природний парк. Волинська обл., Шацький р-н. Площа 48977 га. Створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором парку є Волинський державний університет ім. Лесі Українки. Згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. в склад Швацького НПП було включено 606,8 га колгоспних земель і 6198,6 га – із складу держземзапасу. Відповідно до Указу Президента України від 16 серпня 1999 р. площу парку було розширено на 16 166,6 га за рахунок земель запасу (162,2 га), населених пунктів (664,4 га) та земель інших користувачів (15 340 га). На території парку існує 56 спортивно-оздоровчих та дитячих таборів, санаторій, пансіонат, 2 рекреаційних пункти, 2 бази відпочинку. За схемою фізико-географічного районування територія НПП віднесена до області Волинського Полісся Поліської провінції зони мішаних лісів південного заходу Східноєвропейської рівнини. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу. Рослинність парку належить до Ковельсько-Сарненського (Західно-Поліського) округу Поліської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. Це унікальна для Українського Полісся місцевість з великим озерним комплексом (23 озера) флювіогляціального та карстового походження загальною площею 6 348,8 га, з яких Світязь є найбільшим і найглибшим озером природного походження на Україні. На території парку переважають соснові ліси, чорницево-зеленомохові та евтрофні осокові болота. До Зеленої книги України занесено 14 рослинних угруповань. До Червоної книги України занесено 28, а до Європейського червоного списку – 1 вид флори. До Червоної книги України занесено 33, а до Європейського червоного списку – 5 видів фауни. Потім з Шацька на автотранспорті вертаємось до Ковеля, і їдемо автотраспортом до Природного заповідника „Черемський"

Природний заповідник „Черемський". Волинська обл., Маневицький р-н. Площа 2975,7 га. Створений згідно Указу Президента України від 19 грудня 2001 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором заповідника є Український національний аграрний університет (м. Київ). Заповідник створений з метою збереження в природному стані типових та унікальних для Західного Полісся природних комплексів з усією сукупністю компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього середовища, ефективного використання природних ресурсів. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Маневицького району Західного Полісся зони мішаних лісів. Для даної території характерна значна лісистість і заболоченість. До Червоної книги України занесено 4 види рослин та 11 рідкісних видів тварин, а також 2 види тварин до Європейського червоного списку. Виїжаємо з заповідника автотраспортом і прямуємо до Рівненського природного заповідника.

Рівненський природний заповідник. Рівненська обл., Сарненський, Володимерецький, Дубровицький і Рокитнянський р-ни. Площа 47046,8 га. Створений 3 квітня 1999 р. згідно з Указом Президента України. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Основу територіальної структури заповідника із статусом окремих відділень складають колишні заказники загальнодержавного значення – ландшафтний „Білозерський" (Володимерецький р-н), загальнозоологічний „Перебродівський" (Дубровицький і Рокитнянський р-ни), гідрологічний „Сомино" (Сарненський р-н) та ботанічний „Сира Погоня" (Рокитнянський р-н). Науковим куратором заповідника є Рівненський державний технічний університет. За фізико-географічним районуванням територія заповідника входить до Поліського краю зони мішаних лісів. Рослинність згідно геоботанічного районування відноситься до Ковельсько-Сарненського (Західно-поліського) округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. В заповіднику охороняються в основному мезотроні осоково-сфагнові болота, заболочені березові ті вільхові ліси, прибережно-водна і водна рослинність, а на суходолах – соснові ліси. Тут відмічені найпівденніші в Європі форпости грядово-можачинних болотних комплексів. До Зеленої книги України занесено деякі типові асоціації соснових та рідкісні на Українському Поліссі асоціації ялинових лісів, рослинні угруповання оліготрофних боліт високого ступеня розвитку, а також 3-х водних формацій. До Червоної книги України занесено 13 видів флори, 25 – фауни. До Європейського червоного списку – 6 видів фауни. Виїжаємо з заповідника автотраспортом і прямуємо до Поліського природного заповідника.

Поліський природний заповідник. Житомирська обл., Овруцький та Олевський р-ни. Площа 20104 га. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 1 листопада 1968 р. Підпорядкований Державному комітету лісового господарства України. Науковим куратором заповідника є Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. За схемою фізико-географічного заповідника входить до Поліського краю зони мішаних лісів. Рослинність відноситься до Полісько-Придніпровського округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистянолісової області. В заповіднику охороняються в основному соснові ліси та оліготрофні болота. До Зеленої книги України занесено 8 асоціацій соснових лісів, 2 рослинні угруповання чотирьох болотних і 4 асоціацій чотирьох водних формацій. До Червоної книги України занесено 20 видів флори та 14 – фауни. До Європейського червоного списку – 2 види флори і 6 – видів фауни, до списків видів за Бернською конвенцією – 118 видів фауни.

4.3.3 Маршрут 3 «Приморський»

Дунайський біосферний заповідник - Чорноморський біосферний заповідник - Кримський природний заповідник - Азово-Сиваський національний природний парк - Казантипський природний заповідник.

Маршрут об’єднує 5 об’єктів. Першим об’єктом мого туристичного є Дунайський біосферний заповідник.

Дунайський біосферний заповідник. Одеська обл., Кілійський р-н. Площа 46402,9 га. Дунайський біосферний заповідник підпорядкований НАН України. В 1973 р. у складі Чорноморського державного заповідника було створено філію „Дунайські плавні", яку Постановою ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1981 р. реорганізовано у самостійний державний заповідник. Указом Президента України від 10 серпня 1998 р. створено Дунайський біосферний заповідник. Рішенням міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО „Людина і біосфера" від 9 грудня 1998 р. заповідник включений до складу світової мережі біосферних резерватів. Цим же рішенням був створений румунсько-український біосферний резерват „Дельта Дунаю". В наступному році ЮНЕСКО прийнято рішення від 2 лютого 1999 р. про видачу відповідного диплому. Науковим куратором заповідника є Одеське відділення Інституту біології південних морів НАН України. За схемою фізико-географічного районування територія Дунайського біосферного заповідника входить до причорноморського середньостепового краю Середньостепової підзони Степової зони, а за схемою геоботанічного районування рослинність заповідника відноситься до Ізмаїльсько-Білгород-Дністровського (Дунайсько-Дністровського) округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-азіатської степової області. Заповідник створено для охорони дельтових екосистем, а також водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення. До Зеленої книги України занесені рослинні угруповання 9-и формацій. До червоної книги України занесено 8 видів рослин, а із тваринного світу – 61 вид. До міжнародних червоних списків занесено 15 видів фауни. З заповідника морським траспортом пливемо до Чорноморського біосферного заповідника.