Економічні методи управління туристичним підприємством (за матеріалами ПП „Туристична фірма „Петбо””)

Ціна повинна відображати витрати на виробництво та реалізацію товарів і послуг, відповідати їхнім споживчим властивостям і якостям, враховувати попит і пропозицію. Фактори, які впливають на неї, охоплюють:

— клас обслуговування (міра комфортності);

— вид туристичної  подорожі (за видами транспорту, що використовуються, — авіаційний, залізничний, автобусний та ін.);

— форми обслуговування (групове або індивідуальне);

— кон'юнктура ринку  турпослуг;

— сезонний характер надання послуг;

— географія розташування турфірм  тощо.

При визначенні ціни на послуги туризму базуються на таких принципах:

— ціна повинна покривати турфірмі витрати на виробництво, реалізацію, організацію, споживання послуг туризму  і забезпечити такий прибуток, який дав би їй змогу функціонувати  на принципах самофінансування;

— ціна повинна відповідати попиту на ці послуги, що багато в чому залежить від сезонності туризму;

— ціна повинна бути гнучкою, тобто  динамічною, і давати можливість для  маневру.

В умовах активного запровадження  ринкових інструментів управління виробник туристичного продукту повинен визначати обґрунтований рівень цін. При цьому, орієнтуючись на попит, необхідно враховувати не середнього споживача (туриста), а типові групи. З цією метою розробляється політика цін — система стандартних правил визначення цін для типових договорів із продажу туристичного продукту, яка може розраховуватися на тривалий період, а також пристосовуватися до змінних умов ринку. Крім того, основою підвищення ефективності комерційної діяльності турфірми є визначення типології споживання.

Фінансування, як метод, ґрунтується  на тому, що фінанси — це система  грошових відносин, які виникають  під час формування і використання грошових фондів і в обігу грошових засобів. При безперервному русі грошей (грошовий потік) виникають специфічні фінансові відносини. Функціонування туризму, як і будь-якої іншої галузі національної економіки, пов'язане з розвитком фінансових відносин і організацією фінансового механізму.

Завданням фінансів турфірми є формування грошових фондів і використання їх на основі ефективного управління грошовими потоками з метою здійснення своєї виробничо-обслуговуючої і фінансової діяльності, отримання прибутку і забезпечення фінансової стабільності.

У виробничо-обслуговуючому процесі  туристичних підприємств виникають  фінансові відносини з певними властивостями, зумовленими організацією фінансів туризму. Для цієї сфери характерна особлива схема кругообігу оборотних засобів, яка визначається тим, що об'єктом діяльності в туризмі є індивід (турист), котрий купує туристичні враження, орієнтуючись на власний інтерес. Крім того, в туризмі процеси виробництва, реалізації і споживання туристичного продукту поєднані в один виробничо-обслуговуючий процес. Кругообіг оборотних засобів у туризмі охоплює: — грошові засоби, авансовані турфірмою на створення туристичного продукту, тобто організацію туру;

— матеріальні і нематеріальні  послуги туризму, а також товари туристичного призначення, в т. ч. сувеніри;

— туристичні враження;

— грошові кошти, отримані від реалізації послуг, товарів, туристичних вражень.

Таким чином, турфірма не вкладає свій капітал у створення  об'єктів туристичного показу, але  їх існування дає їй грошовий дохід. Турфірма сплачує лише за послуги, пов'язані  з показом таких об'єктів туристам.

Особливість організації фінансових відносин у туризмі впливає і на ціноутворення. Ціна туристичного продукту, або окремої послуги, досить динамічна і залежить від багатьох факторів: вартості послуг, які входять до складу туристичного пакету, кількості туроднів, виду туру (груповий, індивідуальний), кількості туристів у групі, їх вікового складу, сезону тощо. Розрахунок ціни на туристичний продукт відбувається на основі нормативної калькуляції, яка ґрунтується на ринковій ціні туру відповідно до наявного попиту, і зводиться до визначення не собівартості туру, а ціни його продажу. Використання нормативної калькуляції зазвичай зумовлює значні коливання у рівні рентабельності турфірм, що впливає на їхнє фінансове становище.

Для вирішення економічних  завдань в управлінні туристичними організаціями, основними властивостями яких є велика кількість обмежувальних умов і відповідних рішень, широко використовуються економіко-математичні методи, що дозволяють підвищити рентабельність організації від продажу туристичних послуг і максимізувати прибуток.

Основним джерелом грошових засобів є дохід туристичного підприємства від реалізації послуг. Часто його буває недостатньо, і доводиться брати кредити. Кредитування реалізується шляхом отримання кредитів. Кредит — це надання грошей на умовах повернення зі сплатою відсотків у визначений строк. Розрізняють такі форми кредиту: державний, іпотечний, комерційний, банківський, споживчий.

Серед економічних важелів  управління вирізняють також оподаткування, інвестиції, митні збори і мита, страхування, штрафні санкції, надання  пільг, бюджетний метод, надання  можливості колективу розпоряджатися матеріальними фондами, доходом (прибутком), заробітною платою тощо.

Стратегічним підґрунтям реалізації фінансових методів управління турфірмою є фінансова політика, яка залежить від численних внутрішніх і зовнішніх факторів. У межах  єдиної фінансової політики визначаються джерела фінансових ресурсів та їх розподіл за допомогою певних інструментів:

— розподілу і перерозподілу  прибутку;

— фінансування і кредитування діяльності підрозділів;

— визначення структури  і характеру внутрішньофірмових фінансових операцій і розрахунків щодо них.

До фінансової політики включають: визначення джерел фінансових ресурсів; розподіл і перерозподіл прибутку; фінансування різних підрозділів; визначення структури і характеру  внутрішніх операцій у межах фірми, розрахунків. Гнучкість фінансової політики турфірми визначається насамперед умінням пристосуватися до ринку, валютного курсу, податкового законодавства.

Стимулювання як метод  полягає у використанні для досягнення цілей організації таких інструментів, як заробітна плата та її складники: оклад або тариф, надбавка, доплата, премія. Важливими стимулюючими факторами є також поліпшення умов праці, надання житла, забезпечення хорошого робочого місця, падання можливості оздоровлення і лікування тощо.

Застосовуючи економічні методи управління, необхідно зіставити  витрати і результати: матеріальне  стимулювання і санкції, фінансування і кредитування, заробітну плату, собівартість, прибуток, ціну. Зазвичай основними інструментами є заробітна  плата і преміювання, які максимально пов'язуються з результатами діяльності виконавця. Для менеджера доцільною основою їх визначення є результати його діяльності у сфері відповідальності або результати діяльності всієї фірми.

Для наочності загальна модель економічного управління підприємством представлена замкнутою схемою етапів планування (рис. 2.1.1).

Рис. 2.1.1. Модель економічного управління підприємством

 

2.2. Загальна характеристика ПП „Туристична фірма „Петбо””

 

Туристична фірма „Петбо” – багатопрофільний туроператор, який активно працює в різних сферах туризму і перевезень.

Була заснована в 1992 році групою професіоналів туристичного бізнесу, за двадцять років наполегливої праці і творчості туристичній фірмі «Петбо» вдалося закріпитися на основних ринках і стати лідером за такими масовими напрямками відпочинку українців як Ізраїль, Греція, Болгарія, Єгипет, Хорватія, Польща, Туреччина, Україна, Чорногорія.

Ліцензія на тур операторську діяльність №329112, видана Державною службою туризму і курортів МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ.

Основні напрями діяльності компанії:

- виїзний туризм: Групові та індивідуальні тури, відпочинок на морських та гірськолижних курортах;

- освіта за кордоном: загальні курси мов, екзаменаційні та спеціальні курси,  вища освіта у провідних навчальних закладах світу;

- спеціалізовані тури: релігійні, лікувальні тури, бізнес тури;

- прийом і обслуговування іноземних туристів і співвітчизників в Україні: відпочинок у кращих здравницях і санаторіях Карпат, екскурсійні та релігійні програми з України, тури вихідного дня, організація та обслуговування конференцій / семінарів, послуги гідів;

- бронювання і продаж авіаквитків понад, залізничні квитки по всій Європі;

- Чартерні перевезення .

Якісний рівень сервісу та безпека клієнтів фірми „Петро” – заслуга, як професійної команди співробітників компанії, так і надійних партнерів у багатьох країнах світу.

На українському ринку ПП „Петбо” існує уже понад 20 років. Інформацію про працівників підприємства можна побачити в Додатку 1. Місце знаходження та контактна інформація: Україна, Львів, пл. Липнева,2; телефони: (+38 032) 237-98-01, (+38 032) 237-94-31, факс: (+38 032) 297-66-52, Ел.-пошта: petbo@utel.net.ua. (Додатки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8).

Підприємство є юридичною особою, веде самостійний баланс, має поточний рахунок в установі банку, печатку зі своїм найменуванням.

Матеріально-фінансовою основою діяльності підприємства є Статутний фонд, який сформований власником підприємства. Статутний фонд може поновлюватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок додаткових внесків. Рішення про регулювання Статутного фонду приймається власником.

Майно підприємства складають основні фонди і оборотні засоби, а також цінності, вартість яких занесена на самостійний баланс підприємства. Майно підприємства належить йому на правах власності.

Вищим органом управління підприємства є засновник. Керівник підприємства призначається та звільняється засновником. Управління підприємством здійснює керівник підприємства на контрактній основі. Керівник самостійно вирішує питання поточної діяльності підприємства, за винятком тих питань, що віднесені до компетенції засновника. Право укладати колективну угоду має керівник підприємства.

На сьогоднішній день туристичне підприємство відповідає усім вимогам, щодо законодавчих актів України у сфері туризму, зокрема в облаштуванні службового приміщення для проведення своєї господарської діяльності та в забезпеченні організації туристичних послуг.

 

2.3. Організація роботи  персоналу туристського підприємства

 

Основними регламентаційними  документами в системі управління персоналом у тур фірмі „Петбо” є:

– Статут підприємства

– Правила внутрішнього трудового розпорядку

– Колективний договір

– Штатний розпис підприємства

– Контракт співробітника

– Посадові інструкції

В статуті туристичного підприємства „Петбо” визначається найменування підприємства, його місце знаходження, предмет та мета діяльності, органи управління підприємством, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу, порядок утворення майна, характер організації трудових відносин, членства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. Статут наведеного підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативно визначає цілі і предмет діяльності підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Це один з найважливіших правових актів підприємства, який дозволяє регулювати діяльністю підприємства як юридичної особи.

Правила внутрішнього трудового  розпорядку потрібні на даному підприємстві для поліпшення систематизації роботи, ефективності праці та зміцнення  дисципліни працівників. За управлінською  оцінкою даний документ є одним з важливіших регламентів тур. фірми „Петбо”, що дозволяє проводити чітке управління персоналом.

Штатний розпис ПП „Туристичної фірми „Петбо”” є невід'ємною частиною для вирішення кадрових питань на підприємстві. Кадрова служба, у свою чергу, керуючись штатним розписом, здійснює набір персоналу, оформляє необхідні кадрові документи, у тому числі про приймання на роботу, переведення на іншу роботу, установлення надбавок (доплат), аналізує якісний склад працівників та вносить пропозиції щодо його поліпшення, у встановленому порядку готує інформаційно-довідкову документацію, відповідну статистичну звітність.

Контракт із співробітником це найперший з обов’язкових документів, який заключається між робітником та роботодавцем буд якого підприємства. В першу чергу договір визначає: функції, обов'язки, права та умови діяльності працівників, визначає матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівника, відповідальність сторін та розв'язання суперечок.

Документом що супроводжує  трудовий контракт, невід'ємною частиною в сучасному туристичному підприємстві, яка визначає в повному обсязі права, обов’язки та відповідальність працівника є – посадова інструкція.

Виходячи із посадових  інструкцій та при наявності вакантних  посад, відділу кадрів спрощено складання вимог до кандидатів.

Приклад відкритої вакансії підприємства:

Менеджер з туризму

Напрямки діяльності:

• продаж і бронювання турів, готелів