Економічні методи управління туристичним підприємством (за матеріалами ПП „Туристична фірма „Петбо””)

                      Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний  інститут

 

Факультет товарознавства, маркетингу та туризму

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: "Менеджмент та маркетинг в туризмі"

на тему: "Економічні методи управління туристичним підприємством "

(за матеріалами ПП „Туристична фірма „Петбо””)

 

 

 

Студентки 5-го курсу

групи Т-51з

заочної форми навчання

напрямку підготовки

6.140103"Туризм"     Гочак Тетяна Петрівна

 

 

Науковий керівник:

Професор                 Левицька Інна Ванадівна

 

 

 

 

Вінниця 2012р.

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................................4

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ......................................................................6

1. Основні форми й методи управління підприємством .....................................6

1.2. Принципи, цілі та завдання процесу управління туристичним підприємством ..........................................................................................................10

Розділ ІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ПП „Туристична фірма „Петбо””...........15

2.1. Суть економічного методу управління туристичним підприємством .........15

2.2. Загальна характеристика ПП „Туристична фірма „Петбо””..........................22

2.3. Організація роботи персоналу туристського підприємства...........................24

Розділ ІІІ. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ......................................................................................................29

3.1 Вплив методів та принципів управління на роботу туристичного підприємства .............................................................................................................29

3.2. Удосконалення процесу управління (на прикладі ПП „Туристична фірма „Петбо””) ...................................................................................................................30

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ..............................................................................37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................40

ДОДАТКИ..................................................................................................................42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   ВСТУП

 

 

Метою даної курсової роботи є вивчення методів, функцій і принципів управління в туризмі. Завдання – дійти поставленої мети шляхом вивчення досвіду української туристичної організації у сфері організації та управління туристським бізнесом.

Зміст і значення для  туристської практики розкривається  в управлінських уміннях, що ще недавно найчастіше заперечувалися працівниками державного управління і регулювання туризму, що є дуже актуальною темою в період становлення туристичної галузі в Україні. Ці уміння включають: рішення важкодоступних цілей, що поставлені виконавцями в повістку; делегування відповідальності першої лінії управління; посилення уваги технологічним змінам замість розробці заходів для раціоналізації і виправдання прихильності колишньої політики; уважне відстеження характеру конкуренції; підтримка атмосфери незадоволеності на всіх рівнях у офісі чи на підприємстві. Нагляд за оперативними планами управління до досягнення успіху; порівняння поточних результатів з первісними проектами (задумами); демонстрацію волі і здатності викликати чи запобігати відхиленням від плану і вчасно втрутитися, якщо управління не виявилося здатним задовільно завершити програму - все це є основними складовими управління в туризмі.

В остаточному підсумку успіх в управлінні туристським  об'єднанням є особистою заповзятливістю, строго обумовленою темпераментом  і здібностями керівництва, що несе відповідальність, краще чи гірше, за підтримку свого управлінського принципу.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є туристичне підприємство

ПП. „Туристична фірма  „Петбо””. Предметом дослідження є економічні методи управління даним туристичним підприємством , їх дослідження та пропозиції, щодо більш продуктивного їх застосування.

Теоретично-методологічну  основу написання курсової роботи складають: літературні джерела з теми дослідження, матеріали періодичного друку, матеріали спеціалізованої періодичної преси, інтернет-джерела. Методологія ж курсової роботи базується на загальних принципах логіки, діалектики та конкретних факторів.

Робота складається  із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ присвячений визначенню сутності організації управління на туристичному підприємстві. В другому розділі подається розгорнута характеристика об’єкту та предмету дослідження. В третьому розділі розглянуто питання підвищення ефективності управління на туристичному підприємстві. Результати дослідження в систематизованому й узагальненому вигляді представлені у заключній частині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

 

 

1. Основні форми й методи управління підприємством

 

Ефективність будь-якої організації визначається багатьма факторами. Одним із головних є, безумовно якість менеджменту підприємства та стратегічне мислення персоналу. Для того, щоб організація була успішною та досягала найкращих результатів, необхідна якісна реалізація всіх принципів, правил та навиків у формуванні стратегії управління, найновітніших технологій менеджменту, а також  застосування необхідних стилів та методів керування туристичною фірмою, зважаючи на складові елементи процесу управління та умови функціонування фірми на ринку туристичних послуг.  

Також, сьогодні зростає  інформаційне навантаження управління, що нерідко призводить до випадання  з поля зору важливих тенденцій. За таких обставин необхідна більш  оперативна та гнучка, пристосована до ринкових умов і надійна система  прийняття рішень. Яка б стала фундаментом оновленого менеджменту  і дала змогу керівнику підприємства приймати раціональні управлінські рішення. Для створення ефективної системи управління функціонуванням організації сьогодні вже недостатньо тільки здорового глузду, інтуїції й досвіду керівників, необхідне залучення засобів аналізу та комп’ютеризації процесів управління.

Метод управління – це сукупність прийомів і способів впливу на керований об’єкт для досягнення мети. [11, 155]

Методи управління — це сукупність прийомів впливу на колектив для активізації його діяльності з метою досягнення поставлених перед ним цілей. Виділяють такі сфери активізації діяльності працівників: організаційна, адміністративна, економічна та соціально-психологічна. Вплив в цих сферах здійснюється за допомогою певних систем активізації, які охоплюють різні за змістом, напрямом, організаційними формами, характером методи та прийоми. Залежно від організаційних форм методи управління реалізуються в таких видах як: тип впливу, спосіб здійснення впливу; характеристика впливу (одноразова, періодична, тактична, стратегічна, довгострокова, короткострокова). За характером розрізняють прямий та побічний управлінський вплив. Прямий вплив (наказ, розпорядження) передбачає конкретний результат. Побічний (непрямий) — передбачає створення комплексу умов для досягнення кінцевого результату [15, с. 252-253].

Економічні методи покликані  формувати економічні інтереси людей  до ефективної праці.

Адміністративні методи покликані забезпечити функціонування підрозділів, налагодження потоків інформації, організація процесу управління по вертикалі та горизонталі. [4, с. 99]

Соціально-психологічні методи забезпечують здоровий психологічний  мікроклімат в колективі, відносини  між формальними і неформальними  групами та формування особистості і рис громадянина України.

а) Економічні методи 

До складу економічних  методів входять:

1)Реформування форм  власності на засоби виробництва  або частки.

2)Організаційно-виробниче  та стратегічне планування.

3)Комерційний розрахунок (принципи самостійності, самофінансування, самоокупності). Виділяють повний розрахунок (юридична особа) і неповний комерційний розрахунок (господарські одиниці які ведуть облік доходів і витрат) крім цих двох виділяють ще внутрішній тип розрахунку (орендні підприємства).

Для реалізації економічних  методів необхідні умови ринкової економіки, а саме:

1)Господарська самостійність.

2)Вибір партнерів.

3)Вільне ціноутворення.

4)Наявність конкурентів.

5)Відкритість економіки.

6)Соціальний захист  споживачів та клієнтів.

в)Економічні методи управління

Економічним методам  у управлінні приділяється центральне місце. Це обумовлено тим, що відносини  управління визначаються в першу  чергу економічними відносинами  і об’єктивними потребами й інтересами людей, що лежать в їхній основі.

Економічні методи сприяють виявленню нових можливостей  і резервів, що особливо важливо  в перехідний до ринкових відносин період. Мова йде про зміну системи  матеріального стимулювання з урахуванням  економічних інтересів всіх учасників  трудового процесу. Проблема тут у тім, щоб створити умови, при яких економічні методи були б діючі і цілеспрямовані.

Основний зміст усієї  роботи в цьому напрямку зводиться  до того, щоб поставити органи керівництва  і трудові колективи в такі умови, при яких вони могли б максимально повно враховувати економічні наслідки своєї управлінської і виробничої діяльності.

Таким чином, основна  задача зміни господарського механізму  полягає в тому, щоб створити такі економічні й організаційні умови, при яких би організація виконувала покладені на неї функції на найвищому рівні.

б) Організаційно-адміністративні  методи управління

Об'єктивною основою використання цих методів управління виступають організаційні відносини, що складають  частину механізму управління. Оскільки через їхнє посередництво реалізується одна з найважливіших функцій управління - функція організації, задача організаційно-адміністративної діяльності складається в координації дій підлеглих. Ми зовсім справедливо критикували і критикуємо важелі адміністративного управління, однак варто мати на увазі, що ніякі економічні методи не зможуть існувати без організаційно-адміністративного впливу, що забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок роботи в колективі. Важливо визначити оптимальне сполучення, раціональне співвідношення організаційно-адміністративних і економічних методів.

Організаційно-адміністративні методи впливають на керований об'єкт  через накази, розпорядження, оперативні вказівки, що віддаються письмово або  усно, контроль за їхнім виконанням, систему адміністративних засобів підтримки трудової дисципліни і т.д. Вони покликані забезпечити організаційну чіткість і дисципліну праці. Ці методи регламентуються правовими актами трудового і господарського законодавства, основними цілями якого є правове регулювання трудових відносин, зміцнення законності, захист прав і законних інтересів підприємства і його працівників.

Організаційно-адміністративні методи від інших методів відрізняє  чітка адресність директив, обов'язковість  виконання розпоряджень і вказівок, невиконання яких розглядається як пряме порушення виконавської дисципліни і спричиняє визначені стягнення. Директивні команди обов'язкові для виконання, причому у встановлений термін, навіть якщо це невигідно виконавцеві. Власне кажучи, організаційно-адміністративні методи - це методи примуса, що зберігають свою силу доти, поки праця не перетвориться в першу життєву потребу людини. [11, 160]

в)Соціально-психологічні методи управління

Установлено, що результати праці  багато в чому залежать від цілого ряду психологічних факторів. Уміння враховувати ці фактори і з їх допомогою цілеспрямовано впливати на окремих працівників допоможе керівникові сформувати колектив з єдиними цілями і задачами. Соціологічні дослідження свідчать про те, що якщо успіх діяльності господарського керівника на 15% залежить від його професійних знань, то на 85% - від уміння працювати з людьми.

Знаючи особливості поводження, характер кожної окремої людини, можна  прогнозувати її поводження в потрібному для колективу напрямку. Це зв'язано з тим, що кожній групі властивий свій психологічний клімат. Тому істотна умова утворення і розвитку трудових колективів - дотримання принципу психофізіологічної сумісності. [11, 167]

Таким чином, для того щоб вплив  на колектив було найбільш результативним, необхідно не тільки знати моральні і психологічні особливості окремих виконавців, соціально-психологічні характеристики окремих груп і колективів, але і здійснювати керуючий вплив. Для цих цілей застосовуються соціально-психологічні методи, що являють собою сукупність специфічних способів впливу на особистісні відносини і зв'язки, що виникають у трудових колективах, а також на соціальні процеси, що протікають у них. Вони засновані на використанні моральних стимулів до праці, впливають на особистість за допомогою психологічних прийомів з метою перетворення адміністративного завдання в усвідомлений борг , внутрішню потребу людини . Це досягається за допомогою прийомів, що носять особистісний характер (особистий приклад, авторитет і т.д.).